За рік прибутки у тваринництві зменшились на 2,9 млрд грн

02-лют-2021

Минулого року прибутковість аграрних підприємств України зросла майже на 48%, утім відбулося це за рахунок рослинництва. Прибутковість тваринництва у 2020 році, навпаки, – дещо знизилась, повідомляє ННЦ «Інститут аграрної економіки». Збитків зазнали як виробники ВРХ та свинини, так і птахофабрики.

«За попередніми розрахунками Інституту аграрної економіки, прибутки сільськогосподарських підприємств у 2020 році зростуть до 58,4 млрд грн, тобто на 47,7% перевищать показнику 2019 року. Такий результат досягнуто виключно за рахунок зростання прибутків у рослинництві, які збільшилися на 55,2%. При цьому прибутки у тваринництві зменшились на 2,9 млрд грн. Найбільші прибутки сільськогосподарські підприємства одержали на виробництві соняшнику – розрахунково 21,1 млрд грн, пшениці – 19,0 млрд грн, кукурудзи на зерно – 11,9 млрд грн, ріпаку – 6,6 млрд грн, а також молока – 3,8 млрд грн. Найбільші збитки підприємства галузі одержали на виробництві яєць – 4,9 млрд грн, а також вирощуванні: великої рогатої худоби – 1,4 млрд грн, свиней – 0,7 млрд грн, птиці – 0,35 млрд грн, цукрового буряка – 0,28 млрд грн, гороху – 0,25 млрд грн», – зазначив Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»

Meat-Inform

Більше новин
Украина должна готовиться к общему экономическому пространству с ЕС
26-лист-2019

Следующим шагом развития Углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли между Украиной и ЕС (DCFTA) должно стать общее экономическое пространство.

Такое мнение в эфире радио AgroFM высказала общественный деятель, и.о. министра аграрной политики и продовольствия Украины в 2019 году Ольга Трофимцева.

По ее словам, в 2021 г. Украину ждет новый раунд переговоров относительно зоны свободной торговли с Европейским союзом и к этому этапу необходимо готовиться уже сейчас.

«Стоит продумать вариант бесквотной торговли и определить, что для нас выгоднее — оставить тарифные импортные квоты, или по некоторым продуктам (например, мед, соки, обработанные томаты и т. п.) отказаться от квот и получить более низкую ставку импортного тарифа», — говорит она.

Еще одной идеей, отмечает Трофимцева, является создание Таможенного союза с ЕС. «Однако европейские коллеги еще не совсем настроены на такие переговоры, потому что Таможенный союз — это более глубокая интеграция. Да и сама Украина не совсем готова к такому сотрудничеству, учитывая экономическую ситуацию», — считает она.

Тем не менее, переговоры об углублении сотрудничества актуальны. И стратегическим маячком в среднесрочной перспективе расширение отношений может как раз стать общее экономическое пространство.

«Мы видим первые результаты Соглашения об ассоциации и Соглашения о ЗСТ. Двусторонняя торговля растет. И украинские, и европейские производители ищут возможности инвестирования и реализации совместных проектов», — говорит она.

В то же время по некоторым видам агропродукции Украина вскоре достигнет потолка на рынке ЕС. Поэтому надо искать специфические ниши той продукции, которая будет пользоваться спросом в ЕС и создавать в Украине добавленную стоимость, больше рабочих мест и длиннее цепи производства. Речь идет о глубокой переработке, как, например, экстрагированный белок кукурузы.

Кроме того, стоит учитывать, что европейский рынок насыщенный. Потребитель ищет и пробует что-то новое и задача Украины — предложить ему это.

«Следующее направление работы — расширение сотрудничества в производственной и инвестиционной кооперации. Украинские производители уже строят перерабатывающие мощности за рубежом, а европейские ищут возможности инвестирования в Украину. Вместе создавать перерабатывающие мощности — это путь к развитию наших отношений. Украинский производитель должен чувствовать себя интегрированным в европейский производственную цепочку», — добавила Трофимцева.

При этом Ольга Трофимцева отмечает, что в краткосрочной перспективе участникам агропродовольственного рынка нужно сформировать общую позицию по различным аспектам ЗСТ, от импортных тарифных квот до взаимного доступа на рынки для различных товарных групп.

agroportal.ua

Детальніше
Світові молочні асоціації стурбовані реформою СОТ
13-груд-2019

Група великих світових молочних асоціацій об'єднуються разом, щоб висловити підтримку багатосторонній торговельної системі, що базується на правилах, і підтримується Всесвітньою торговою організацією (СОТ).

Під час останнього у 2019 році засідання Генеральної ради СОТ асоціації закликали світових лідерів через своїх представників у Женеві активізувати дискусії щодо реформи СОТ та домовитись про шляхи убезпечення глобальної торговельної системи від ризиків, пов’язаних з можливим припиненням дії механізму врегулювання суперечок.

Асоціації Аргентини (Centro de la Industria Lechera); Австралії (Австралійська рада молочної промисловості); Європейського Союзу (Eucolait та European Dairy Association); та Нової Зеландії (Dairy Companies Association of New Zealand), які представляють більшу частину світової торгівлі молочною продукцією, заявили, що вони відчувають все більше занепокоєння з приводу відсутності прогресу у підтримці та посиленні системи глобальних правил торгівлі.

Торгова система на основі правил принесла переваги молочній галузі по всьому світу, стверджують представники асоціацій.

«Як галузь, тісно пов'язана з міжнародними торговельними ланцюгами поставок, ми працювали у відносно стабільному середовищі, обумовленому наявністю правил, що регулюють правила міжнародної торгівлі. Глобальна торгівля молочними продуктами завдяки цьому укріпилася», — вважають в асоціаціях.

Для виробників молочних продуктів, переробників та торговців, які представляють організації, вони додали: «Сьогодні міжнародна система торгівлі важливіша, ніж будь-коли. У непевні часи, розуміння того, що існують правила, яких слід дотримуватися, прозорість процесів та правозастосування є основою стабільності нашої галузі і глобальної економіки в цілому».

У спільній заяві зазначається: «Варто пам’ятати, що глобальна торгівля відіграла головну роль у виведенні з бідності сотень мільйонів людей і що відкритість торгівлі сильно корелює з покращенням реального доходу найбідніших людей у країнах, що розвиваються».

Невизначеність може потенційно загальмувати глобальне економічне зростання. Це також створює ризик для нашої здатності досягти прогресу в інших сферах, таких як досягнення цілей сталого розвитку: глобального процвітання досягти набагато важче, коли дотримання прийнятих норм стає необов’язковим.

«Система не є досконалою, але ризики для наших галузей у разі її відсутності важко навіть уявити. Ми закликаємо учасників до термінових переговорів у Женеві, щоб знайти вихід. Неможна втрачати час».

ІНФАГРО

Детальніше
Імпортний ажіотаж або поставки cвинини «про запас»
07-лип-2022

За даними митної статистики, упродовж червня до України завезли 9,03 тис. т охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203) сукупною вартістю майже 20 млн дол. США. Це майже вчетверо більше ніж у червні 2021-го та рекордний показник місячних поставок з 2014-го. Серед ключових постачальників свинини — Польща, Данія, Нідерланди, Бельгія та Іспанія.

«Таку активність зовнішніх поставок спричинили очікування повернення ПДВ та мита для імпортерів-спрощенців. Коли стало відомо, що ця норма набуде чинності з 1-го липня, серед трейдерів почалося негласне змагання. Зокрема, за свідченнями операторів ринку, в другій половині місяця поставки свинини з-за кордону вже не підкріплювалися замовленнями з боку кінцевого покупця такої продукції, а поповнювали складські запаси», — коментують в Асоціації «Свинарі України». «За попередніми оцінками, загальне надходження імпортної свинини у першому півріччі 2022-го склало, понад 30 тис. т. Враховуючи те, що квота поставок свинини з ЄС вичерпана, з першого липня 2022-го надходження кожного кілограма свинини обкладатиметься 20%-вим ПДВ та 10-12% імпортного мита. Таке очікуване здороження імпортної продукції спричинило ажіотаж у червні», — пояснюють в АСУ.

Водночас, в галузевому об’єднанні відзначають, що безпрецедентна імпортна активність не мала надмірного тиску на внутрішній ринок промислової свинини: «Упродовж усього червня на ринку живця спостерігалася позитивна цінова динаміка, підкріплена меншою внутрішньою пропозицією. Так, з одного боку, в цей період на ринок вийшли партії, початок відгодівлі яких припав на перші тижні війни, а з іншого — промислова пропозиція скоротилася через вимушене вибуття з ринку та/чи скорочення виробництва низки операторів на Сході країни».

Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
Світовий ринок качиного м'яса зростатиме
03-черв-2022

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок