Експорт яєць скоротився на 18%

Комітет з питань аграрної та земельної політики підтримав в другому читанні законопроекти щодо кредитування фермерів та стимулювання діяльності агрогосподарств. 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

«Прийняв участь в онлайн-засіданні Комітету з питань аграрної та земельної політики. Дякуємо народним депутатам за підтримку в другому читанні та в цілому двох важливих ініціатив:

3205−2 „Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві„,

4046 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання діяльності фермерських господарств"», — написав Тарас Висоцький.

Також він зазначив, що дані законопроєкти націлені на розвиток фермерства в Україні та підтримку молодих фермерів, а також на збільшення доступу до фінансування фермерських господарств площею до 500 га.

«Сподіваємось на найшвидший розгляд відповідних законодавчих ініціатив у парламенті», — наголосив заступник міністра.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), яка об'єднує понад 120 компаній-виробників сільськогосподарської продукції, закликає уповноважені державні органи та провідних фахівців сформувати рішення, що змінять принципи взаємовідносин між аграрними виробниками та виконавцями залізничних перевезень і дадуть змогу зберегти життєспроможність аграрного бізнесу в 2023 році.

Приводом стало різке падіння рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції внаслідок стрімкого подорожчання залізничної логістики в Україні, яке спричинили дії державного оператора перевезень «Укрзалізниці»  протягом 2022 року. Відтак зростання дохідності напряму вантажних перевезень зерна «Укрзалізниці»  матиме тимчасовий ефект, оскільки банкрутство аграріїв уже наступного року відгукнеться істотним скороченням обсягу врожаю, що становить значну частину вантажної бази УЗ.  

Як зазначає президент УКАБ, виконавчий директор компанії Agricom Group Петро Мельник, саме доступ до логістичного ланцюжка є вирішальним фактором конкуренції українських агровиробників на світових ринках. Відтак ті, хто адміністративно керує логістичним ланцюжком або ж викуповує його невіддільні елементи (наприклад, вагони-зерновози), в підсумку і визначають, на яких умовах будуть виконуватися експортні контракти і який рівень рентабельності матиме аграрний сектор України. 

«У воєнних умовах це також означає відповідь на запитання: який обсяг експортної виручки отримає країна та яким буде її платіжний баланс за підсумками року. Здавалося б, здоровий глузд повинен диктувати необхідність змінити систему перевезень, яка ускладнює доступ українських аграріїв до логістичного ланцюжка. Проте головний та єдиний адміністратор залізничних перевезень — «Укрзалізниця» знову створила умови, в яких виробники змушені значно переплачувати за можливість доступу до залізничних перевезень, а саме — за користування вагонами-зерновозами», — констатує Петро Мельник.

Експерт логістичного ринку, радник президії УКАБ Юрій Щуклін акцентує, що внаслідок непрогнозованості залізничної логістики за цінами та термінами доставлення, українські агровиробники втрачають доступ до ринків із привабливими цінами на збіжжя.

«Ціни на світовому ринку залежать від типу контракту. На форвардних контрактах, які укладаються наперед, ціна вища. Проте у нинішній системі, технологіях організації експорту та перевезення неможливо укладати форвардний контракт: адже для цього виробник має наперед знати вартість і терміни доставляння вантажу. Оскільки виробник позбавлений цієї можливості, українське зерно йде з форвардних ринків у спотовий ринок, де дуже великий дисконт. Тобто через непрогнозованість логістики Україна йде з цивілізованого ринку дорогого зерна на інший ринок, де мусить продавати з великою знижкою», — підсумовує радник президії УКАБ Юрій Щуклін. 

З метою вирішення конфлікту інтересів між агровиробниками та постачальниками послуг логістики та створення нової моделі взаємовідносин між ними представники української влади, аграрного бізнесу, логістичного ринку та «Укрзалізниці» зберуться 20 грудня на круглий стіл «Агросектор + залізниця: відкритий діалог заради спільного виживання та розвитку».

Місце проведення: м. Київ, Столичне Шосе, 103, готель Ramada Encore Kyiv. Початок заходу об 11:00.

З 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 Європейського Союзу про надання Україні додаткових торговельних преференцій на цілий ряд українських аграрних товарів, яке діятиме протягом 3-х років. Але, окрім того, в 2017 році також відбулось планове збільшення обсягів імпортних тарифних квот (Tariff Rate Quotas) для 18 позицій українських аграрних товарів. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Як вже добре відомо, з 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 ЄС про надання Україні додаткових торговельних преференцій. Відповідно до документу, додаткові квоти вже діють на 5 позицій українських агротоварів: мед, виноградний сік, ячмінна крупа та борошно, обробленні томати, овес. А з 1 січня 2018 року також почнуть діяти додаткові преференції на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Але, я хочу відмітити, що окрім того, в 2017 році, паралельно із цим, відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, було планово збільшено тарифні квоти для  18 українських аграрних товарів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, які закріплені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, передбачена модифікація тарифних квот в частині їх збільшення на цілу низку українських аграрних та харчових товарів.

«Ці позиції збільшуватимуться одноразово протягом п’яті років, у середньому на 10% в рік. Наприклад, в 2016 році розмір квоти на українське м'ясо птиці складав 16 000 тонн, а в 2017 році він зріс до 16 800 тонн, в 2018 році розмір тарифної квоти буде вже на рівні 17 600 тонн », - відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що обсяги торговельних преференцій збільшуватимуться й надалі на: баранину, ячмінну крупу та борошно, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, мед, яйця та інші.

«Всі ці поступові зростання об’ємів торговельних преференцій для української продукції є додатковими можливостями для наших експортерів на європейському ринку. Але я відмічу в черговий раз, що українські експортери успішно поставляють свою продукцію до ринків ЄС в значних обсягах і поза межами імпортних тарифних квот. Сьогодні 287 українських підприємств отримали право доступу до європейського ринку, в тому числі 107 експортують на цей ринок харчову продукцію для споживання людиною», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Нагадаємо, станом на 4 жовтня 2017 року, вже вичерпні на 100% імпортні тарифні квоти ЄС на такі українські товари, як: мед, цукор, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, овес, ячмінь, кукурудза, пшениця. Але залишається низька товарів, де квоти не вичерпні взагалі: баранина, яловичина, гриби, продукція з обробленого молока та інші.

Детальніше про збільшення торговельних преференцій на українську продукцію:

Прес-служба Мінагрополітики

Станом на 17 лютого з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 30,6 млн т зернових культур, що на 7,7 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого МР.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:

пшениці — 13,2 млн т;

ячменю — 3,9 млн т;

жита — 1,7 млн т;

кукурудзи — 12,8 млн т.

agravery.com