Головне управління Держпродспоживслужби в Києві започаткувало онлайн-школу щодо впровадження системи НАССР

Капітальні інвестиції в аграрний сектор України за січень-червень поточного року склали 23,64 млрд грн.

Такі дані наводить Державна служба статистики України, пише finance.ua.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, обсяги інвестицій стали нижчими майже на 12%.

За даними Держстату, капітальні інвестиції в сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних послуг склали 23,33 млрд грн.

Ще 277,2 млн грн інвестували у лісове господарство та лісозаготівлю.

Капітальні інвестиції в рибне господарство за півроку склали 35,6 млн грн.

milkua.info

У жовтні ціни на молоко-сировину продовжили зростання.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

Так, екстраґатунок подорожчав на 13 коп. і коштує в середньому 10,66 грн/кг. Вищий додав 18 коп., його вартість в середньому складає 10,04 грн. кг. Перший ґатунок зріс на 16 коп. з середньою ціною 9,69 грн/кг. Різниця між гатунками: екстра-вищий ― 62 коп., вищий-перший ― 35 коп. Середньозважена ціна трьох гатунків ― 10,13 грн/кг.

Ціни на екстраґатунок у північному регіоні коливаються в межах 9,6−10,9 грн/кг, центральному ― 10−10,86 грн/кг, південному ― 9,6−10,92 грн/кг, східному ― 9,78−10,8 грн/кг.

«Жовтневе підвищення цін є типовим явищем в умовах сезонного скорочення виробництва молока та зменшення надходження його у переробку. Проте в нинішньому році переробники зіштовхнулись із серйозною проблемою дефіциту молока задовго до сезонних коливань. Причина цього ― масове скорочення поголів'я корів як серед підприємств, так і серед населення. Таким чином, на додачу до фактору зменшення дійної худоби нашарувався фактор сезонності, наслідком якого було чергове підвищення цін у жовтні», — коментує Володимир Андрієць.

За прогнозами експерта дефіцит сирого молока і надалі буде. При цьому настрої у колах учасників молочного бізнесу досить негативні, вони в ці дні активно скорочують дійне стадо, а деякі навіть повністю позбуваються молочного бізнесу. Така тенденція й надалі буде продовжуватися, допоки державою не буде створено справедливих умов та рівноцінних можливостей участі фермерів у ринку землі та прогнозованої держпідтримки.

Умови, що склалися, спровокували зростання імпорту молочної продукції з сусідніх європейських країн на 49%. Україна стрімко перетворюється з експортера молочної продукції на імпортера, а вітчизняна продукція починає втрачати конкурентоспроможність.

«Ціна на сире молоко є максимальною та перебуває на межі ринкової конкурентності, що буде обмежувати подальше її зростання. Підтримку в конкурентності вітчизняній продукції може надати ослаблення національної валюти, яка наразі, поки що, демонструє стійкість», — підкреслює аналітик.

Аналітичний відділ АВМ

Жодної заборони на закупівлю молока та м'яса у населення не буде. Про це під час години запитань до уряду сказав Прем'єр—міністр України Володимир Гройсман.

«Ніякої заборони немає і не буде, а якщо хтось буде щось забороняти, то ми будемо жорстко реагувати. Треба пам'ятати, що та продукція, яку виготовляють українські селяни та передають для подальшої переробки, має бути безпечною. Треба організувати елементарний контроль гігієнічних заходів під час надою та забою. Це не важко зробити», — сказав Гройсман.

Нагадаємо, з 4 квітня набирають чинності нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції. Вимога про посилення правил забою передбачається Законом «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Зокрема, йдеться про те, що з 4 квітня 2018 року зменшується кількість забитих тварин не на бойні (подвірно) в тиждень до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин. А з 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений.

Як раніше наголосив Прем'єр—міністр Володимир Гройсман щодо введення нових санітарних стандартів на молоко, то «жодних обмежень на приймання молока другого сорту в населення не запровадять». «Був сигнал щодо заборони продажу молока другого сорту в населення. Хочу попередити: люди нехай вирощують худобу, продають спокійно молоко, і нехай ніхто їм не заважає», — підкреслив Прем'єр—міністр, доручивши Мінагрополітики проконтролювати ситуацію.

Мінагрополітики відклало впровадження нових стандартів молока з 1 січня на 1 липня 2018 року. Нові стандарти молока жодним чином не спрямовані на заборону його продажу із приватних домогосподарств. Введення нових норм буде поступовим, щоб виробники могли адаптувати своє виробництво. Передбачено перехідний період в два роки. Прийняття цих стандартів є одним із зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію.

ukrinform

Виробництво молока на промислових підприємствах це складний процес, в основі якого — якість і безпечність. Забезпечення цих характеристик починається з контролю годівлі та утримання корів на фермі, з постійного контролю безпечності сирого молока як безпосередньо на фермі, так і на переробному підприємстві та завершується контролем технологічних процесів та готової продукції на переробних підприємствах.

«Якість і безпечність молока можна розділити. Перше — це вміст жиру, білка і лактози. Друге — це кількість мікроорганізмів, наявність соматичних клітин, антибіотиків чи інгібуючих речовин у молоці», — розповідає Олена Жупінас, керівник проекту АВМ «Гуртовий збут молока».

Чистота молока — це показник загальної бакзабрудненості молока, тобто чим менше шкідливої мікрофлори у ньому, тим воно безпечніше.

На переробних підприємствах молоко проходить термічну обробку у вигляді: пастеризації, ультрапастеризації або стерилізування. Різниця полягає в температурі обробки, яка впливає на термін реалізації цього молока. Для пастеризованого молока — від 5 до 10 днів, для ультрапастеризованого — 45 діб, а стерильне може зберігатися до 180 днів.

Основна маса молока в магазинах — це натуральний продукт. Проблема в тому, що про це ніхто не говорить. Промислове молоко є більш безпечним для споживача, зазначає експерт.

Згідно ДСТУ 3662:2018 молоко в Україні ділиться на 3 ґатунки: екстра, вищий і перший. Розрізняють їх саме за показниками безпечності. Молоко ґатунку екстра — це те, де загальна кількість бакзабруднення не менше або рівно 100 тис./мл, соматичних клітин не менше або рівно 400 тис./мл. Цей стандарт є загальноприйнятим в ЄС.

Асоціація виробників молока (АВМ) проводить багато роботи пов’язаної з безпечністю молока, яке виробляється на фермах її учасників. Ними було створено консультативний центр АВМ, мережу центрів ветеринарного обслуговування (КВО), лабораторію якості молока і маститів Uman Labs, навчальний центр Centre Kischenzi, накопичувальний центр молока «Перший молочний кооператив».

«Керівники сільськогосподарських підприємств — учасники АВМ вкладають великі гроші у молочні ферми, бо усвідомлюють свою відповідальність перед населенням України за здоров’я нації. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС і взяла зобов’язання, що наші продукти будуть відповідати їхнім стандартам безпечності», — коментує Олена Жупінас.

За підсумками 2018 року, разом з господарствами АВМ реалізували 610 тис. тонн молока, забезпечивши при цьому 50% всього екстрагатунку.

«От над цим і працюємо. І тут якраз виникає питання: чому одні вкладають величезні кошти для того, щоб це молоко було безпечним, а інші намагаються отримати надприбутки, фальсифікуючи молоко невідомими інгредієнтами і виробляючи молочні продукти з невідомої сировини», — зазначає Олена Жупінас.

Важливо, щоб на магазинних полицях молочний продукт, молоковмісний продукт і замінник молока були чітко розмежовані. Але цінова політика не може бути однакова на природний і штучний білок.

Вже прийнятий новий закон про маркування, який допоможе українському споживачеві краще відрізнити продукт натуральних і ненатуральних.

«На сьогодні деякі переробні підприємства при маркуванні на етикетках почали писати назви господарств, з яких отримали молоко, вказуючи при цьому ґатунок екстра, щоб український споживач був впевнений у натуральності і безпечності їхніх молочних продуктів», — коментує Олена Жупінас.

MilkUa.info