АЧС: Китай буде змушений імпортувати ще більше свинини

15-трав-2019

Подальше поширення африканської чуми свиней (АЧС) у Китаї може привести до скорочення виробництва свинини на 20%, передає УНН з посиланням на Global Meat News.

"Хоча точний вплив (АЧС - ред.) ще потрібно визначити, ця хвороба може викликати майже 20-відсоткове зниження виробництва свинини в Китаї", - пише видання з посиланням на дані продовольчої і сільськогосподарської Організації Об'єднаних Націй (ФАО).

Також прогнозується, що ситуація з АЧС в Китаї відіб'ється на галузі свинарства в усьому світі.

"Глобальний вплив, ймовірно, буде вагомим. З одного боку, за прогнозами, імпорт свинини зросте на 26%. Очікується також зростання імпорту інших видів м'яса, у тому числі м'яса великої рогатої худоби і птиці.

З іншого боку, менша кількість свиней у Китаї має привести до зниження попиту на кормові зерна та олійні культури, зокрема, соєві боби. Китай імпортує близько двох третин усіх соєвих бобів, що продаються на міжнародному ринку. Імпорт вже сповільнився через торгову напруженість зі Сполученими Штатами Америки, він ще більше сповільниться через рішення країни знизити кількість білка при годуванні свиней", - йдеться в повідомленні.

Джерело: УНН

Більше новин
Ключові тренди 2018-го
21-груд-2018

Рік добігає кінця і всі традиційно підводять підсумки. Чим жила світова молочна галузь і які фактори на неї впливали?

За даними MilkNews, аналітики Deloitte називали 2018 ще одним роком турбулентності на молочному ринку. На ринок продовжують негативно впливати: неоднозначна ситуація з попитом в Китаї, ембарго в Росії і скасування квот на виробництво молока в Євросоюзі. Ці показники призвели до низьких цін на рівні аграріїв.

Однак, експерти бачать на ринку і позитивні зміни: постійне зростання населення, в більшій мірі міського, приріст доходів країн, що розвиваються і мода на здорове харчування. Вже до 2020 року попит на молоко виросте на 2,5%.

Торгові війни та перерозподіл ринку. 2018 рік виявися досить активний на торгові угоди та суперечки в глобальній торгівлі молочними продуктами. Найбільш обговорювали торгові війни між двома найбільшими економіками — США та Китаєм. Конфлікт тривав практично впродовж усього року. Імпортні мита зросли з 10 до 25%. Варто розуміти, що США забезпечує 12% всього китайського імпорту молочних товарів, а частка Китаю в експорті США складає близько 11%. Найбільше в цій ситуації постраждала торгівля сироваткою, адже вона складає більше 50% всіх закупівель з боку Китаю.

Проте, ескалацію цього конфлікту було призупинено в ході саміту G20 в Аргентині, який відбувся на початку грудня 2018 року. Спершу державне телебачення Китайської Народної Республіки (КНР) оголосило, що на робочій зустрічі Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна в Буенос-Айресі було вирішено не вводити нових взаємних торгових мит після 1 січня 2019 року. В оприлюдненій дещо пізніше заяві Білого дому сказано, що мораторій на введення підвищених тарифів триватиме 90 днів, і цей час буде використано для двосторонніх переговорів.

Америка припинить подальше підвищення мит на китайський експорт, а Китай у відповідь погодився закупити вироблену в США сільськогосподарську і промислову продукцію.

Кліматичні качелі. Протягом року погода «не балувала» фермерів по всьому світу. В основному холодна та волога погода затримувала зростання зеленої маси на початку весни в Європі. Крім того, влітку сильна посуха негативно вплинула на якість пасовищ та виробництво кормів в основних молочних регіонах північної Європи. Через нестачу кормів деякі фермери вдавалися до забою непродуктивного стада.

В Австралії через аномальну жару також постраждали основні виробничі регіони. Як наслідок, 2018/19 маркетинговий рік (початок в липні) країна розпочала зі зниження виробництва молока і за підсумками чотирьох місяців обсяг зменшився на 4,8% — до 3,3 млн т.

Зниження впливу інтервенційних запасів. За даними MilkNews, загрозливі обсяги сухого збираного молока на складах, а це близько 370 тис. т., тиснули на світовий молочний ринок протягом усього 2017-го.

У 2018 році європейська влада всерйоз взялися за проблему та почала активно розпродавати запаси. До кінця листопада на складах залишалося 167 тис. т сухого молока.

За різними оцінками накопичені запаси буде розпродано у березні-серпні 2019 року.

Нові споживчі тренди. Вихід на глобальну арену країн, що розвиваються, в основну африканських, призвело до потреби у продукті, який буде поживний, який можна буде переробити на інші молочні продукти за потреби, дешевий в ціні і тривалого зберігання. Таким виявився сухий молочний порошок з рослинним жиром, який може бути замінником сухого збираного молока. Такий товар виробляють безпосередньо на заводах, або за рахунок змішування частки СЗМ з рослинним жиром.

За оцінками консалтингової компанії GIRA, глобальний ринок жирних молочних порошків у 2017 році склав близько 600 тис. т. ЄС постачає близько дві третіх цього обсягу. Більше половини світового виробництва споживається в Африці. За оцінками GIRA, частка такого продукту у загальному обсязі імпорту до Суб-Сахарської Африки зросла з 23% у 2006 році до 40% в 2017-му. Конкурентність жирного молочного порошку значно вища ніж, наприклад сухого цільного молока. Він дешевше, ніж СНМ і ідеально підходить для країн з жарким кліматом і обмеженою інфраструктурою холодильного ланцюга.

За словами Юкки Лікітало, Генерального секретаря Eucolait, ще однією тенденцією, яка є проблемою для Західної Європи і Північної Америки є досить сильне збільшення продажів альтернативних молочних продуктів, головним чином, напоїв з рослинної сировини. Зростання цього сегменту значне, але обсяги залишаються невеликими. В ЄС близько 3% ринку свіжого молока і в США, можливо, більше, 6%, займають альтернативні продукти на рослинній сировині.

Популярності також набирають фермерські та еко-продукти.

Достаток європейців дає можливість звертати більше уваги на благополуччя тварин, які дають молоко. Чи комфортно їм живеться, чи свіжою травою їх годують. Виробництво молока має відбуватися в найбільш наближеному до природного виробництва, а не промислового. Люди готові платити більше за таке молоко. Крім того, вони відвідують періодично такі ферми, щоб на власні очі переконатися, що корови живуть щасливо.

Детальніше про тренди та перспективи української молочної сфери говоритимуть на ХІІ Міжнародному молочному конгресі, найбільшій події молочної галузі України та Східної Європи.

Прес-служба АВМ

Детальніше
New generation coming: чому фермерів стає все більше?
31-трав-2019

З початку року в Україні було зареєстровано майже 500 нових господарств. Що стимулює українців ставати новими фермерами та як допомагає у цьому держава?

В Україні існує 49 тис. сільськогосподарських підприємств, більше половини яких фермерські господарства. Згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року їх зареєстровано 46,1 тисяч, що на 489 більше порівняно з початком 2019 року.

Проте далеко не факт, що всі зареєстровані дійсно нові. Як говорить голова господарства «ФайнаBerry» Микола Стецьків, частина діючих господарств просто вийшли із «тіні» аби отримувати державну допомогу. Він сам офіційно працює лише другий рік. Починав із декілька соток, а зараз має гектар суниці садової на Львівщині. «Цього року братиму участь у земельному аукціоні, аби отримати можливість працювати іще на 5−6 га. Мій старт не можна назвати простим, проте мені подобається те, що я роблю. Хочу працювати легально, тож маю усі належні папери. Зареєструватись мені було не складно, і це відносно не дорого», — засвідчує підприємець. Пригадує, що раніше знайомі фермери сміялись з нього, що все робить згідно із законом. «Мовляв, більше втрачаю коштів на податках, аніж заробляю. А от тепер самі просять допомоги, то із юристом порадити, то документи установчі подивитись. Я не відмовляю», — засвідчує господар.

Але є й ті, що реєструватись не хочуть. Приміром, початкуючий підприємець Андрій Дробіт займається вирощуванням зелених салатів та базиліку, і засновувати офіційне фермерське господарство взагалі не хоче. «Я не хочу робити ФГ, писати статут, оформлювати документи — просто немає на це часу, працюю зараз чи не цілодобово. Кредитів мені не дадуть, занадто малі обсяги — менше гектара, та й допомоги ніякої від держави не матиму. Якщо знадобиться інший статус — зроблю, не проблема», — говорить він. Наразі він зареєстрований як приватний підприємець, і поставляє салати до ресторанів та на ринок «Шувар».

Але все ж таки кількість бажаючих офіційно займатись фермерством поступово зростає, переконаний президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак. І яскраве підтвердження цьому — динаміка виробництва рослинницької продукції в країні. «Грамотна політика щодо підтримки фермерів, дотації зіграли свою роль. Стало більше тих, хто хоче працювати не в „чорну“, а легально. Я не виключаю, що наступного року ця цифра зросте іще суттєвіше, кількість одноосібників, які у прямому сенсі слова годують країну — понад 1,7 млн, і зараз держава робить все для того аби вони ставали фермерами, і створювали кооперативи — садівничі, молочні тощо», — коментує він.

Дотації як стимул?

Одним із ключових факторів для легалізації існуючих і створення нових фермерських господарств може стати державна допомога для новостворених підприємств. Згідно із законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачені видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу (АПК) у розмірі 5,9 млрд грн. Зокрема, на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн, а на кредити фермерським господарствам — 200 млн грн.

Як зазначають у Мінагропроді, уже зараз кожне нове господарство може отримати державну допомогу у розмірі 3 тис. грн на гектар, але не більше 60 тис. грн. У відомстві зазначають, що для отримання коштів необхідно особисто подати до регіональних відділень «Укрдержфонду» заявку і відповідні документи. Наголошується, що бюджетні кошти надійдуть на рахунок відкритий в уповноваженому банку.

Але наведені програми підтримки — це далеко не все, існує чимало міжнародних фондів, які готові спонсорувати початківців. Втім, нові підприємці не надто вірять у можливості отримання цих коштів. «Робити підприємство у розрахунку на держпідтримку чи гранти — це шлях в нікуди. Я свій бізнес будую по європейській моделі, за свій кошт їзджу на навчання до Голландії, вчусь у них працювати, аби сюди в Україну привезти нові технології, інвестую власні заощадження і від держави нічого не прошу і не чекаю. Мені шкода, що ефективного механізму підтримки дрібного агробізнесу в Україні досі створено», — засвідчує власник ферми «Васса» з Дніпропетровщини Артем Куций.

Його думку цілком підтримує засновник ФГ «Дача» Олександр Щербина. Він засвідчує, що найбільша проблема на початковому етапі - це нестача досвіду та обігових коштів. І якщо із першим впоратись можна просто, працюючи з року в рік, то із другим — зась. «Попит на органічну малину та огірки та яйця під торговою маркою „Дача“ достатній — маємо свої три невеличкі точки у Києві. Супермаркети на зразок „Сільпо“ та „Ашан“ хочуть ставити нашу продукцію на полицю, а мені просто нема чого запропонувати. Маю до тисячі курей, отримую 10−15 тис. яєць на місяць, а треба масштабуватись. Хочеться розширювати площі, давати нові робочі місця, а прибутки поки не дозволяють, кредит нам не дають», — говорить господар.

Сам собі капітан

Своє бачення виходу із ситуації мають і самі виробники — пропонують усі існуючі дотації просто замінити пільговими кредитами для фермерів-початківців. Це дозволить їм набагато швидше «увійти у колію», і мотивуватиме нарощувати потужності. Стецьків нарікає, що початківці-фермери, які працюють офіційно, платять податки, і перекупники на ринках, які торгують агропродукцією невідомого походження знаходяться «трішки» у різних умовах, правила гри і собівартість товару зовсім неоднакові.

Під час нещодавньої агропромислової виставки у Львові Стецьків особисто виступив з пропозицією до в.о. міністра Ольги Трофімцевої із проханням додаткового контролю надходження агротоварів у роздрібну торгівлю. «Ніхто не має права торгувати, не маючи ніяких дозвільних документів і підтвердження походження товару. Я запропонував програму пільгове кредитування для фермерів у розмірі одного мільйона гривень, та заставу усіх ресурсів, які мають бути придбані за цей кредит під 3−5%, та й навіть 10% з роком відтермінування. При цьому початківець має працювати не довше, ніж 5 років, мати не більше 10 га площ, і у якого річний оборот не перевищуватиме мільйона гривень», — говорить ініціатор проекту.

Поки що невідомо, чи побачать фермери цю ініціативу у дії, адже вона ще має пройти широке обговорення у Мінагропроді на початку червня, і потім можливо буде винесена на розгляд у Верховну Раду. Тим не менше, молоді фермери ставляться до ситуації із позитивом.

agravery.com

Детальніше
Якість молока та виробничі втрати
12-лип-2019

Лабораторні дослідження зразків молока — один з інструментів, які допомагають визначити проблеми на фермі і йти шляхом виробництва якісного молока. На сьогодні багато вітчизняних господарств користуються послугами лабораторії Uman Labs.

«Розрахунок співвідношення між КСК у загальному танку та ураженими тваринами в стаді показав, що мета має бути менше 200 тис./мл, тоді не буде виробничих утрат», — розповідає Андрій Білан, директор лабораторії Uman Labs.

Співвідношення між показником КСК в загальному танку, ураженими долями вимені і виробничими втратами

 

Джерело: розрахунки Uman Labs.

За словами директора лабораторії, дослідження показали, що найбільшою проблемою на вітчизняних молочних фермах є гігієна. Найпоширеніша хвороба — мастит. Якщо він викликаний збудниками довкілля, то не потребує лікування антибіотиками, залишки яких недопустимі для молока ґатунку екстра.

Нагадаємо, розробка Uman Labs дає можливість проводити оперативну діагностику — протягом 12−24 годин для того, щоб визначати вид збудника та його чутливість до антибіотику.

MilkUa.info

Детальніше
Триває прийом документів для нарахування дотації за приріст корів
30-серп-2021

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що до 1 вересня триває прийом документів для нарахування дотації за приріст корів, йдеться на сайті відомства. 

Якщо суб'єкт господарювання збільшив поголів'я корів за рахунок власного відтворення, то він може отримати дотацію в розмірі 30 000 гривень за одну наявну прирощену голову корови.

Документи подаються до 1 вересня поточного року до структурних підрозділів облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Для отримання дотації необхідно подати такі документи:

  • заявку;
  • довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;
  • копію звіту про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами (форма № 24 (річна) станом на 1 січня;
  • копію звіту про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин (форма 24-сг (місячна) за січень — червень поточного року;
  • виданий в установленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин про загальну кількість наявних ідентифікованих та зареєстрованих в установленому порядку корів, зокрема корів, що народжені у господарстві суб'єкта господарювання, який є юридичною особою і власником корів, станом на 1 січня та 1 липня поточного року.

Детальну інформацію (форму заявки, номер телефону контактної особи, відповідальної за даний напрям державної підтримки, тощо) розміщено за посиланням.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок