Дослідження ЄС про зараження АЧС через корм

08-груд-2022

Африканська чума свиней (АЧС) іноді дуже стійка у навколишньому середовищі, тому є підозра, що захворювання може передаватися до сільськогосподарських свиней через корми, воду та підстилки. Це було теоретичним припущенням, тому дослідники підтвердили це науковим шляхом. 

У лютому 2022 питання стабільності АЧС у різних кормах для тварин та підстилкових матеріалах у практичних умовах зберігання вивчали у спільному німецько-шведському дослідницькому проекті (Friedrich-Loeffler-Institut (FLI) та Федеральний інститут оцінки ризиків Німеччини (BfR), а також експерти зі Шведського національного ветеринарного інституту (SVA)).

Експерти дійшли висновку, що АЧС, яка могла потрапити в перероблені субпродукти, зерно, екстракційне борошно та комбікорми, значною мірою інактивуються в результаті етапів переробки. Однак, неправильне поводження з продуктами після виробництва може призвести до повторного зараження АЧС.

За дотримання загальноприйнятих гігієнічних норм та профілактичних заходів з обробки та виробництва кормів такий шлях передачі є малоймовірним. Передача АЧС не може бути повністю виключена у разі кормів, які не піддаються жодній додатковій обробці та згодовуються безпосередньо.

pigprogress.net

Більше новин
Завезення товарного молодняка свиней в Україну: чи є загрози?
13-лип-2022

З 9-го липня 2022-го року Перелік товарів критичного імпорту не діє. Це значить, стало можливим завезення товарного молодняка та гібридних ремонтних свинок.

Враховуючи високий попит на поросят та пропозицію, що не може його задовольнити, деякі оператори очікували на відміну Переліку товарів критичного імпорту, що дозволило б їм завозити товарний молодняк свиней з-за кордону. Тим паче, що основний бар’єр — заборону на транзит свиней через країни Європейського союзу (ЄС), де зареєстрували африканську чуму свиней (АЧС), — вже знято.

Водночас поставки товарного молодняка в Україну мають низку перешкод та пересторог, які прокоментувала Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко:

  1. Перелік країн, з яких можна завозити молодняк свиней, незначний. Це або країни вільні від АЧС (Данія, Англія, Іспанія, Голландія, Бельгія, Чехія), або благополучні регіони/зони у випадку Польщі та Литви.
  2. Імпорт молодняка здійснюють відповідно до вимог, прописаних у погоджених ветеринарних сертифікатах. Переважна більшість із них передбачає лабораторні дослідження кожної голови під час карантину у країні походження, вартість яких часто дорівнює або перевищує вартість тварини. Виняток становить сертифікат із Німеччиною, один із найновіших: поросята не досліджуються, лише маточне стадо. Однак через АЧС завозити поросят із цієї країни заборонено.
  3. Варто враховувати вартість логістики, що нині істотно подорожчала. Так, скотовоз із Данії на 600–700 поросят може коштувати не менше 10–11 тис. євро.
  4. Самі оператори зазначають, що знайти великі партії товарного молодняка не так просто, адже маточники переважно працюють під замовлення з постійною базою клієнтів.
  5. Перевезення влітку обмежені у зв’язку з вимогами до благополуччя. Європейські країни або накладають заборону на дальні перевезення на період спеки (з липня по жовтень), або дозволяють переміщення, орієнтуючись на погоду. В останньому випадку завершення карантину може припасти на високі температури, а отже, тварин доведеться продовжувати утримувати, чекаючи, поки спека спаде.
  6. Ще один важливий фактор, про який не можна забувати: ціна на ринку завжди регулюється попитом і пропозицією. Враховуючи, що в Україні пропозиція живця дещо скоротилася унаслідок війни, а попит тримається на досить високому рівні, ціна на свиней забійних кондицій зросла. Це приваблює операторів. Так, сьогодні попит на поросят «підігрівають» не лише підприємства-відгодівельники, які припиняли діяльність на час кризи 2021-го, а й ті, які займаються рослинництвом, щоб конвертувати дешеву кормову сировину в дорожче м'ясо. У випадку, якщо оператори завезуть великі обсяги молодняка, відгодують і у певний момент «випустять» їх на ринок, сплеск пропозиції може спричинити негативну цінову динаміку. Ризик такого сценарію варто мати на увазі всім бажаючим завезти молодняк з-за кордону.

Асоціація «Свинарі України»

Детальніше
З України експортували 26,4 млн т зерна
11-січ-2021

Станом на 6 січня з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 26,4 млн т зернових культур, що на 5 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого МР.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:

пшениці — 12,5 млн т;

ячменю — 3,7 млн т;

жита — 1,7 млн т;

кукурудзи — 9,7 млн т.

agravery.com

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
12-лист-2018

У період з 3 по 9 листопада 2018-го року країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 87 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період представили в МЕБ звіт про вогнище високопатогенного грипу птахів у Воронезькій області.

Ящур виявили у великої рогатої худоби в Китайській Народній Республіці (1). Нові вогнища африканської чуми свиней зареєстрували в Бельгії (9), Болгарії (1), Китайській Народній Республіці (7), в Латвії (12), Польщі (2), в Румунії (12) і Україні (2).

Ветеринарні служби Болгарії (3), В'єтнаму (2) і ПАР (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів. Низькопатогенний грип птахів відзначили в США (1). У Бразилії знову зареєстрували класичну чуму свиней (7). Вогнища блютангу виявили в Греції (3), Італії (1) і в Швейцарії (12).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища сказу в Малайзії (5); лихоманки Західного Нілу у Франції (2) і Греції (2); про вогнище скрепі в Ісландії (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
У Мінекономіки обговорили пріоритетні напрями аграрної політики з міжнародними партнерами
30-жовт-2020

У пріоритеті аграрної політики України — створення потужного фермерського класу, який би постійно розвивався та мав доступ до фінансування. Про це 23 жовтня під час  координаційної зустрічі Галузевої робочої групи з питань розвитку сільського господарства та продовольчої безпеки заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України  Тарас Висоцький.

Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК.

У зустрічі взяли участь заступники Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький  і Сергій Глущенко, керівник сектору сільського господарства Представництва Європейського Союзу в Україні Крістіана Бен Хелла та інші учасники робочої групи.

Так, учасники обговорили спільні напрацювання в рамках трьох тематичних підгруп — аграрної політики і сільського розвитку, земельної реформи та безпечності харчових продуктів.

Також присутніх поінформували про нещодавнє прийняття двох концепцій Державних цільових програм на період до 2025 року — щодо розвитку промислового картоплярства та овочівництва. Крім того, в міністерстві йде напрацювання Концепції Державної цільової програми з розвитку виноградарства та виноробства до 2025 року, а також за підтримки міжнародних партнерів розробляється Концепція розвитку аграрного сектору з фокусом на підтримку фермерів і розвиток сільських територій.

Тарас Висоцький підкреслив, що у пріоритеті аграрної політики України — створення потужного фермерського класу, який би постійно розвивався та мав доступ до фінансування.

«Ми хочемо запровадити в Україні практику грантової підтримки фермерів, яка би базувалася на принципах, які діють в ЄС, з фокусом на дрібних виробників, на сфери де створюється додана вартість, додаткові робочі місця. Ще один важливий блок — це підтримка с/г кооперації, її інституційного розвитку, тобто об'єднання фермерів з точки зору гарантування якості продукції, інтегрування в ланцюги постачань, надання доступу не тільки на ринки, а й у торгові мережі та на експорт», — відмітив заступник Міністра.

Він додав, що в цьому напрямку важливим є постійне навчання і підвищення рівня обізнаності виробників про технології, інституційний розвиток та сучасні тенденції. Йдеться, про формування повноцінної системи дорадництва в Україні, яка буде функціонувати, доповнювати і підтримувати розвиток фермерства. Будуючи систему дорадництва, об'єднані територіальні громади стануть базовою ячейкою цієї системи.

Також було зазначено про напрацювання Стратегії економічного розвитку до 2030 року, яка відбувається на базі платформи «Центр економічного відновлення». Так, сільське господарство є важливим елементом цього документу, який корелює із чинною Програмою діяльності Уряду. Прийняття Стратегії Урядом планується до кінця поточного року.

Наступне засідання Галузевої робочої групи з питань розвитку сільського господарства та продовольчої безпеки передбачається на кінець січня-початок лютого 2021 року.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок