Щоб телята не хворіл

20-жовт-2017

Період перед відлученням являється найбільш витратним у процесі вирощування нетелей. У холодні місяці телята потребують поживних речовин найбільше. Коли температура нижча 8о С, вони починають відчувати стрес від холоду, а потреби в енергії зростають.

Щоб оптимізувати рівень росту та зменшити проблеми зі здоров’ям в зимові місяці, потрібно розробити стратегію годівлі молоком.

Замінник молока має бути принаймні на 20% жирнішим, а вміст твердих речовин потрібно збільшити з 12,5% до 16%. Також можна збільшити кількість даванок впродовж дня.

milkua.infopа матеріалами Hoard's

Більше новин
Що передбачає Закон про інформацію для споживачів
19-груд-2018

У рамках Всеукраїнського тижня права Держпродспоживслужба подає інформацію про новий прийнятий нормативно-правовий акт у сфері захисту прав споживачів.

6 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який набуває чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування.

Вказаний Закон встановлює засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення захисту здоров’я громадян і задоволення їх соціальних та економічних інтересів, зокрема, регламентує вимоги до інформації, яка має зазначатися на етикетках продуктів харчування — визначає, яка інформація має бути відображено обов’язково та яка може надаватися в добровільному порядку. Варто зазначити, що зазначені вимоги не поширюються на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, допоміжні матеріали для переробки та на матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Зокрема обов’язково інформація на етикетці харчового продукту має бути на державній мові та містити наступні дані:

назву харчового продукту;

перелік інгредієнтів;

інгредієнти або допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті навіть у зміненій формі;

кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;

кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання,

мінімальний термін придатності, умови зберігання та використання,

найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про продукт харчування, а для імпортованих товарів — найменування та місцезнаходження імпортера;

країну походження або місце походження;

інструкцію з використання у разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання продукту харчування;

для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць — фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТЗЕД);

інформацію про поживну цінність харчового продукту.

З моменту опублікування набувають чинності норми закону, які передбачають заборону операторам ринку здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу у Держпродспоживслужбі та її територіальних органах та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

Також закон визначає, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, які діяли до введення в дію цього Закону, але не відповідають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі продукти харчування можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Згідно із новим Законом, Держпродспоживслужба визначена як орган, який буде контролювати виконання операторами ринку вимог до інформації про харчові продукти.

Закон встановлює відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

Передбачається відповідальність операторів ринку харчових продуктів за порушення у вигляді штрафів, розмір яких встановлений від 5 до 40 мінімальних заробітних плат.

Передбачається введення відповідальності операторів ринку за:

порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів;

виробництво та/або обіг харчових продуктів з використанням незареєстрованої потужності:

виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність;

невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);

реалізація харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини;

порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти;

невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів;

використання, реалізація незареєстрованих об'єктів санітарних заходів, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом;

пропозиція до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів;

пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини;

пропозиція до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

порушення значень параметрів безпечності об'єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про харчові продукти ;

невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки;

ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу;

відмова в допуску посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу до здійснення державного контролю, невиконання їх законних вимог,

невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів.

Детальніше
ЄС має обмежити імпорт деяких харчових продуктів з України, вважає єврокомісар
12-груд-2022

ЄС має переглянути свою Угоду про вільну торгівлю з Україною та запровадити обмеження на імпорт деяких харчових продуктів, заявив у середу членам польського парламенту комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський.

Коментарі польського комісара категорично суперечили офіційній позиції ЄС про те, що необмежений експорт продовольства з України має важливе значення для допомоги зруйнованій війною економіці країни. З моменту вторгнення російських військ, вони окупували та замінували сільськогосподарські угіддя, викрадали врожай і бомбардували зерносховища та порти.

Лише обмежений експорт української продукції був можливий в останні місяці через її порушення традиційного чорноморського експортного маршруту. Брюссель відкрив альтернативний наземний шлях до ЄС, коли в травні запустив так звані смуги солідарності, а в червні підписав угоду з Києвом про призупинення всіх імпортних мит на українські товари на один рік.

Термін дії угоди закінчується наступного літа, але Єврокомісія планує продовжити її до кінця 2024 року.

«Для деяких продуктів цю політику доведеться переглянути», — сказав Войцеховський. Він виступав дистанційно на заході у Варшаві, організованому верхньою палатою польського парламенту щодо спільної сільськогосподарської політики ЄС.

У той час як західний коридор є рятівним кругом для економіки України та її фермерів, він створив фермерам на батьківщині Войцеховського більшу ринкову конкуренцію. Це може призвести до політичних наслідків для правого уряду країни, очолюваного партією «Право і справедливість» (PiS), якому потрібно буде захистити інтереси сільських виборців, щоб зберегти владу на загальних виборах, які відбудуться у вересні 2023 року.

Занепокоєння фермерів

«Я знаю про занепокоєння фермерів і бачу проблему», — сказав Войцеховський, який сам є високопоставленим представником PiS. Він відповідав на запитання про те, чи буде Комісія розглядати питання імпорту продуктів харчування з України, які замість того, щоб експортуватися кудись через шляхи солідарності, залишаються в прикордонних регіонах Польщі.

«Допомога Україні є нашим стратегічним пріоритетом, і це поза дискусією. Це питання безпеки, але для деяких продуктів цю політику доведеться переглянути. Після відкриття торгівлі з Україною імпорт деяких сільськогосподарських продуктів дійсно зріс у кілька разів. Просто надходить занадто багато товарів».

Войцеховський назвав кукурудзу, ріпак і птицю як приклади продуктів харчування, які «прибувають у надмірних кількостях». За його словами, в Румунії та Болгарії також спостерігається «проблемне» зростання імпорту соняшникової олії з України.

У звіті Комісії щодо українських продуктів, які підпадають під дію угоди про вільну торгівлю, в ЄС спостерігалося «значне збільшення імпорту … птиці, яєць, сухого молока, вершкового масла, цукру, крохмалю, висівок і деяких злаків».

Однак виконавча влада ЄС ще не дійшла висновку щодо того, чи вживати будь-яких заходів для вирішення проблеми збільшення притоку.

Войцеховський сказав, що рішення про те, чи запроваджувати мита на продукти харчування, «залежатиме від багатьох членів комісії… але я вважаю, що проблема є. Там, де цей експорт явно зріс, я буду говорити за запровадження обмежень на імпорт».

Сільське господарство відіграє життєво важливу роль в економіці України, на нього припадає близько п’ятої частини ВВП країни та 40 відсотків експорту. Нещодавно Брюссель оголосив про інвестиції в розмірі 1 мільярда євро для зміцнення наземних шляхів солідарності ЄС, через які Україна змогла експортувати близько 17 мільйонів тонн продуктів харчування з початку російського вторгнення.

ІНФАГРО за матеріалом politico. eu

Детальніше
Критичні показники молочної галузі вимагають термінового втручання уряду — думка
23-вер-2020

Щорічно в Україні зникає така кількість корів, яке могла б скласти одне середнього розміру підприємство.

Про це розповів Вадим Чагаровський, голова «Союзу молочних підприємств України» в матеріалі AgroPolit.com.

За його словами, кількість поголів'я корів в Україні досягла найменшого показника — 1,7 млн ​​голів.

«Навіть за радянських часів в 1946 році було 4,6 млн корів. Критичні показники свідчать про необхідність термінового втручання з боку держави і сприяння розвитку молочної галузі», — зазначив Вадим Чагаровський.

Він також додав, що в період карантину для протидії поширення коронавіруса попит на молочні продукти в магазинах України зменшився, тому що знизилася купівельна спроможність громадян. Також не працювали тривалий час установи, була обмежена робота готельно-ресторанного бізнесу.

«Отже, молочний бізнес втратив споживачів і ресурси, які могли отримати від продажу», — підкреслив фахівець.

З огляду на багаторічну ситуацію, в якій знаходиться молочна галузь, і форс-мажорні обставини 2020 року, пов'язані з карантином, Вадим Чагаровський запропонував чиновникам ряд кроків для підтримки галузі. А саме:

посилити боротьбу з фальсифікацією молочних продуктів, тому що в умовах пандемії «підприємства-фальсифікатори» активно використовують продаж через мережу Інтернет;

провести закупівлю вершкового масла АТ «Аграрним фондом» (механізм інтервенції вже використовувався);

надати підтримку експорту молочної продукції в вигляді дотування на 1 т;

підписати меморандум з виробниками, торгівлею та міністерством про скорочення термінів розрахунків торговельними мережами до 14 днів;

державні закупівлі молочних продуктів для ЗСУ, пенітенціарної служби, підприємств МОЗ здійснювати тільки від підприємств-виробників.

Детальніше
Ринок живця, 14-й тиждень: довгоочікуване відновлення
06-квіт-2021

На ринку свиней забійних кондицій другий тиждень поспіль спостерігається позитивна цінова динаміка. Так, якщо минулого тижня ціни на свинину в закупівлі підвищилися на 2,6% після чотирьохтижневого падіння, то квітень розпочався з шестивідсоткового укріплення котирувань. Про довгочікувану реабілітацію цін повідомляють аналітики Асоціації «Свинарі України».

За результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін на свиней забійних кондицій, який здійснює Асоціації «Свинарі України», у кінці березня товарне поголів’я переважно закуповували по 38,5-41,5 грн/кг. При цьому середньоринкова позначка піднялася на 2,6% порівняно з початком третьої декади березня — до 40,7 грн/кг. Однак перші торги квітня завершилися впевненішим відновленням цін: більшість товарних партій «розписали» по 43-44 грн/кг, а середня зупинилася на рівні 43,3 грн/кг, підвищившись на 6% проти попереднього тижня.

Зазначимо, що за підсумками першого кварталу 2021-го року ціни на свиней забійних кондицій на 5,9% нижче за аналогічний період минулого року: середня закупівельна ціна на живець у січні-березні склала 41,6 грн/кг проти 44,2 грн/кг рік тому.

«Звичайно, на розбіжність показників мало вплив набуття чинності зниженої ставки ПДВ, оскільки це один з чинників, який спричинив послаблення цін на свинину протягом березня. Проте навіть за збереження 20% ставки ПДВ середня ціна закупівлі у першому кварталі, найвірогідніше, поступалася б минулорічній на 4%», — додають аналітики АСУ.

Низка операторів ринку пов’язують реабілітацію цін з покращенням погодних умов та наближенням Великодніх свят, підготовка до яких традиційно «запускає» висхідний рух на українському ринку свинини. З огляду на це, гравці ринку очікують, позитивної цінової динаміки упродовж квітня.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок