Бурі водорості дозволяють свиням обходитися без антибіотиків

Китайський уряд наголошує на важливості стабільного продовольчого забезпечення населення, що може надати більший тиск на ціни на молоко ніж зазвичай.

З моменту виявлення першого випадку нового коронавіруса, що отримав назву за міжнародною класифікацією COVID-10, підтверджені випадки зараження досягли цифри в майже 80 тис. Летальний результат — у більш ніж 2,5 тис. осіб. Сьогодні Центральний регіон Китаю знаходиться в ізоляції, з санкціонованим державою карантином і обмеженнями на переміщення, щоб уникнути розповсюдження вірусу.

Ці обставини зачіпають всі сфери економіки КНР. Зупинений транспорт, нестача робочої сили позначаються як на сфері виробництва, так і в торгівлі. Сенді Чен, старший аналітик ринку молочних продуктів Rabobank RaboResearch проаналізував ситуацію і закликав не ігнорувати наслідки для світового молочного ринку.

«Хоча вплив епідемії на попит на молочні продукти повинен бути короткочасним, невизначеність щодо фактичної тривалості карантину в країні і затяжний психологічний вплив можуть завдати істотної шкоди споживання, що позначиться на переробці, виробництві та імпорт», — зазначив Сенді Чен.

Карантин припав на китайський новий рік. За оцінками аналітика, серйозно постраждали преміальні рідкі молочні продукти, які традиційно купуються до свят. Rabobank оцінює, що 30-денний вплив COVID-19 може знизити споживання молока в Китаї на 2−4% в річному численні. Частина роздрібних втрат складається з онлайн-продажів.

30 днів карантину по Коронавірусу можуть також знизити річне споживання сирів в Китаї на 5%, вважають експерти Rabobank.

«Поставки сирого молока і поповнення запасів від молочних заводів затримувалися через жорсткість контролю дорожнього руху і брак робочої сили. Найбільший удар прийняли на себе дрібні і середні ферми, серйозно зменшивши виробництво», — заявив Чен.

Спочатку експерти Rabobank прогнозували, що в першій половині 2020 року імпорт молочної продукції в Китай скоротиться на 3%, проте в річному численні виросте на 1%. В умовах ситуації з COVID-19, Rabobank прогнозує зниження загального попиту на молочні продукти на 1%, що призведе до скорочення імпорту на 11%.

Якщо загальний попит впаде на 5%, то обсяг імпорту в 2020 році знизиться на 25%.

«Все це може спонукати експортерів перенести частину сировини з виробництва сиру, масла та вершків на СОМ і СЦМ. Що призведе до збільшення обсягів сухого молока на світовому ринку», — зазначив аналітик.

За оцінками INTL FCStone, ціни на молочні продукти в КНР можуть впасти в найближчі 12 місяців на 3−10%.

dairynews.ru

Згідно останніх даних ДССУ у січні-серпні поточного року виробництво молока в господарствах усіх категорій склало 7 млн 171,7 тис. тонн, що на 0,9% менше, ніж за відповідний період минулого року. Зокрема у серпні було вироблено 1 млн 28,3 тис. тонн молока усіх видів, що на 47 тис. тонн менше, ніж у липні, що показує традиційне сезонне скорочення виробництва молока. В порівнянні із серпнем 2016-го обсяг практично не змінився та зменшився на 3,9 тис. тонн.

 Набув чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.04.2017 № 171 «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби із заразним вузликовим дерматитом великої рогатої худоби».

Таким чином, з затвердженням даної Інструкції для профілактики та боротьби з заразним вузликовим дерматитом великої рогатої худоби (ЗВД ВРХ) вводяться спеціальні норми для усіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності і підпорядкування: юридичних та фізичних осіб-підприємців; громадян, діяльність яких пов’язана з розведенням, вирощуванням, утриманням та/або обігом тварин; спеціалістів ветеринарної медицини.

Це пов’язано з тим, що сьогодні у світі загострилася ситуація із захворюванням на ЗВД ВРХ, яке спричиняє значні економічні втрати через тимчасове зниження молочної та м’ясної продуктивності, негативно впливає на процеси розмноження ВРХ, викликає ураження шкіри, що, в свою чергу, знижує якість шкіряної сировини, а також призводить до загибелі хворих тварин внаслідок секундарних інфекцій.

Всесвітня організація охорони здоров'я тварин (далі - МЕБ) віднесла ЗВД ВРХ до особливо небезпечних хвороб, які підлягають повідомленню.

Наразі Україна залишається вільною від ЗВД ВРХ, проте в нашій державі до останнього часу були відсутні нормативно-правові акти, що регулюють дії суб’єктів господарювання і органів влади, відповідальних за контроль за здоров’ям і благополуччям тварин при виникненні ЗВД ВРХ.

Зазначене питання розглядалось на засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України 6 грудня 2016 року. За результатами розгляду пунктом 6 протоколу № 2 зазначеного засідання було передбачено розробку проекту Інструкції із профілактики та боротьби з ЗВР ВРХ.

Держпродспоживслужбою спільно з усіма зацікавленими міністерствами та громадськими організаціями було розроблено наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.04.2017 № 171 «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби із заразним вузликовим дерматитом великої рогатої худоби», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2017 р. за № 535/30403 і який набув чинності 2 червня 2017 року. З документом можна ознайомитися на веб-сайті Верховної Ради України.

Затверджена Інструкція визначає шляхи профілактики даного захворювання, процедуру діагностики, заходи при виникненні підозри на заразний вузликовий дерматит, заходи в епізоотичному вогнищі (неблагополучному пункті), в зоні захисту та в зоні нагляду, механізм зняття карантинних обмежень та правила безпеки для обслуговуючого персоналу в неблагополучних щодо ЗВД ВРХ господарствах.

Довідково

Заразний вузликовий дерматит великої рогатої худоби (далі – ЗВД ВРХ) – контагіозне інфекційне захворювання, що характеризується лихоманкою, ураженням лімфатичної системи, набряками підшкірної клітковини та внутрішніх органів, утворенням шкіряних вузлів (бугрів), ураженням очей та слизових оболонок органів дихання та травлення.

Хворіє велика рогата худоба та буйволи. Сприйнятливі - вівці, кози та дикі жуйні тварини. Джерелом збудника ЗВД ВРХ є хворі тварини, а його переносником – кровососні комахи.

Прес-служба Держпродспожівслужби

Світові ціни на пшеницю, кукурудзу та соєві боби різко зросли.

Про це пише Kurkul.com, з посиланням на brownfieldagnews.

Як зазначається, соєві боби подорожчали через обмежену пропозицію та високий попит на рослинні олії.  Водночас поставки з України скоротились, а вона, за даними експертів, є найбільшим у світі експортером соняшникової олії та вносить значний внесок у світовий енергетичний ринок.

Різке зростання ціни кукурудзи відбулось через прогнози посушливої погоди в центральній частині Бразилії, а також затримки експорту зернової через вторгнення росії в Україну. Також занепокоєння викликає затримка посіву кукурудзи в США. Нагадаємо, станом на 17 квітня було засіяно лише 4% площ.

Також війна в Україні вплинула і на зростання ціни пшениці. Міністерство сільського господарства України прогнозує зниження посівних площ під ярими культурами на 17%. Водночас в США 27% посівів озимої пшениці знаходяться у хорошому стані. Ярою пшеницею вже засіяно 8%.

Водночас глобальний оглядач із сільського господарства США Карен Браун розповіла, що світові ф’ючерси на зернові зростають через порушення звичних поставок.

«Вторгнення росії до України порушило звичні ланцюги експорту. До цього додається зменшення прогнозів щодо залишків та заяви москви щодо не скорого закінчення конфлікту, що означає подальшу блокаду українських морпортів, викликає у трейдерів немале занепокоєння», — зазначає експертка.

Побоювання з приводу виробничого потенціалу та погоди у Північній та Південній Америці також посилили тривогу.

milkua.info