Без антибіотиків!

30-лист-2020

Асоціація «Союз птахівників України» розпочала процедуру ухвалення виробників – членів асоціації щодо вирощування птиці без застосування антибіотиків.

Асоціація «Союз птахівників України», за підтримки FAO, Європейського банку реконструкції та розвитку та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, розробила та затвердила вимоги щодо вирощування птиці без застосування антимікробних засобів, а також Стандартну операційну процедуру підтвердження відповідності потужностей птахопідприємств даним вимогам. Після аудиторського контролю відповідності, підприємства набудуть права наносити додаткове маркування на продукцію, яка отримана від птиці вирощеної без застосування антибіотиків.

 

З першого січня 2020 року Асоціація «Союз птахівників України» розпочала контрольований моніторинг залишків інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці протягом всього циклу її вирощування на п'яти підприємствах – членах Асоціації, а саме:

  • ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»)
  • ТОВ «Вінницька птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»)
  • ПрАТ «Оріль-Лідер» (ТМ «Наша Ряба»)

. ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (ТМ «Епікур»)

  • ТОВ «Ясенсвіт» ГК «Ovostar Union» (ТМ «Ясенсвіт»).

Всі дослідження відповідно планам моніторингу будуть проводитися в акредитованих за ISO 17025 (міжнародний стандарт лабораторного визнання методів досліджень та простежуваності). Після отримання достатньої кількості даних (3 міс), відповідно галузевих вимог буде проведено оцінка відповідності (аудит). Результати аудиту та висновок про відповідність будуть вважатися підставою для надання права наносити маркування на харчовий продукт даних компаній. Результати аудитів (без конфіденційної інформації) будуть доступні кінцевому споживачу на сайті Асоціації.

Маркування, приклад якого додається у Вимогах, може бути нанесено лише підприємствами, які матимуть висновок про відповідність галузевому стандарту та будуть розміщені на сайті Асоціації «Союз птахівників України».

Список підприємств, яким дозволено наносити додаткове маркування:

ПрАТ «Миронівська птахофабрика» - клас А

ТОВ «Вінницька птахофабрика» - клас А

ПрАТ «Оріль-Лідер» - клас А.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно стандартній процедурі має право здійснювати нагляд на будь-якому виробничому етапі.

Питання антибіотикорезистентності, яку Всесвітня організація охорони здоров'я вже офіційно визнала глобальною загрозою здоров'ю людини, потрібно вирішити професійно та належним чином!

Українці гідні споживати якісну та безпечну для здоров’я продукцію! 

poultryukraine.com

Більше новин
Свинарство-2019 або яким був Рік Свині для свинарів
23-груд-2019

Кінець року – час замислитися над тим, чого вдалося досягти за минулі 12 місяців, а над чим ще необхідно попрацювати. І хоча рік Земляної Свині був насиченим для виробників свинини у Асоціації «Свинарі України» визначили 5 найбільших здобутків та невдач року минаючого.

Fail №1. АЧС на свиногосподарствах

Як і упродовж попередніх років найбільшою проблемою для галузі свинарства залишається складна епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней (АЧС). Хоча станом на початок грудня цьогоріч кількість випадків менша, ніж минулоріч,  зафіксували 10 спалахів на промислових свиногосподарствах. Загалом, унаслідок спалахів цьогоріч тільки на постраждалих фермах знищили майже 110 тис. свиней.

Окрім того, на ряду з колосальними фінансовими та матеріальними збитками через спалах АЧС перед господарствами постала ще одна проблема — зобов’язання сплати ПДВ за знищене поголів’я. Державна податкова служба України тлумачить положення Податкового Кодексу України так: знищення основного стада (свиноматок і кнурів) внаслідок дії обставин непереборної сили не оподатковується ПДВ, а знищення товарного стада (а це становить 95% від усього поголів’я) — підприємство зобов’язане оподаткувати ПДВ.

Win №1. Скорочення випадків АЧС

Згідно з офіційною статистикою Держпродспоживслужби, в Україні цьогоріч зафіксували 53 спалахи африканської чуми свиней (станом на початок грудня). Це майже втричі менше порівняно з минулим роком, коли виявили 145 випадків хвороби.

Fail №2. Зменшення поголів’я свиней

Поголів’я свиней у країні стабільно скорочується: промислове свинарство втратило 2,1% (-73,5 тис. гол. до 3,35 млн гол.) у порівнянні з початком грудня 2018-го, а присадибний сектор — 7% чи 200 тис. свиней. Враховуючи, те, що для останнього місяця року сукупна чисельність свиней в країні на рівні 6 млн гол. є рекордно низькою, є усі передумови для встановлення нового антирекорду за кількістю тварин у секторі вже у перші два місяці 2020-го.

Win №2. Обсяги виробництва зросли

За 11 місяців 2019-го сільськогосподарські підприємства збільшили обсяги реалізації свиней на забій на 5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Так, ДССУ оцінює приріст промислової пропозиції свинини у 25,8 тис. т (до 470,7 тис. т). Загалом, упродовж аналізованого періоду на забій направили 4,3 млн свиней, що на 154 тис. голів більше ніж роком раніше. Збільшенню сукупної живої маси тварин також сприяло підвищення середньої забійної ваги однієї голови на 2 кг — до 109 кг.

Fail №3. Експорт

Хоча упродовж десяти місяців закордон спрямували майже 1,79 тис. т чи на 1,7% більше ніж за весь 2018-й та майже на 16% більше ніж за відповідний період минулого року, експорт свинини з України важко назвати дуже активним. Головна причина цього  — експортна ізоляція через АЧС.

Win №3. Обсяги імпорту зменшилися

За даними митної статистики ДФСУ, імпорт охолодженого та мороженого м’яса свиней до України за 10 місяців цього року склав 20,46 тис. т сукупною вартістю 39 млн дол. США. Це на 12,5% менше за натуральні обсяги імпорту свинини за аналогічний період минулого року та мінус 9,7% у валютному вираженні. Крім цього, зовнішньоторгове сальдо по свинині цьогоріч, хоч і від’ємне, проте майже на 5 млн менше — мінус 35 млн дол. США проти майже 40 у січні-жовтні минулого року.

Fail №4. Ціна

2019-й продемонстрував марність не тільки прогнозів на тривалий період, а й навіть оперативне планування цін у межах місяця. Так, цьогоріч волатильність цін була відчутнішою: «ціновий коридор» був ширшим (понад 11 грн/кг різниці між максимальною та мінімальною ціною за рік проти 8,5 грн/кг у 2018-му), а середня цінова позначка — на 2,5% чи більш ніж 1 грн/кг менша ніж рік тому (44,9 грн/кг).

Win №4. Перспективи відкриття ринку Китаю

Зростання обсягів дефіциту свинини у Китаї, найбільшому споживачеві свинини у світі, та пожвавлення відвантажень у цьому напрямку з найбільших країн-експортерів сприяє зростанню цін на свинину та продукти з неї на світовому ринку. Поки що, на можливість експорту до Піднебесної українські виробники можуть тільки сподіватися через заборону поставок через АЧС. Однак, цьогорічне запровадження компартменталізації для вітчизняних виробників свинини дає сподівання на те, що українську свинину будуть готові купувати закордоном незалежно від динаміки поширення АЧС в нашій країні. Крім того, варто очікувати, що слідом за світовими цінами «підтягуватимуться» і внутрішні.

Fail №5.  Невизначеність ринку землі

Ринок землі — питання, яке стосується всіх сільгоспвиробників. Вже упродовж пів року точаться «баталії» навколо запровадження його в Україні. Наразі Аграрний комітет розглядає майже 4000 тис. запропонованих до Законопроекту правок. Експерти прогнозують, що розгляд питання відкриття ринку землі можуть відкласти вже на наступний рік.

Win №5. Компартменти. Правила завезення тварин в Україну

Цьогоріч в українських свинарів з’явився інструмент захисту проти епізоотії та відкриття можливостей експорту для своєї продукції — компартменталізація.  В умовах АЧС це єдиний механізм доступу вітчизняної свинини до зовнішніх ринків і гарантія недоторканності господарства при ліквідаційних щодо АЧС заходах — у зоні захисту.

Окрім того, 24 листопада цього року в Україні набув чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки».

З запровадженням нових правил імпорту зменшиться кількість діагностичних досліджень, що мають проводитися на території країни-експортера. Як наслідок зменшиться і фінансове навантаження на операторів ринку, що планують ввозити живих тварин до України.

pigua.info

Детальніше
Іран щороку імпортує кормів для худоби, птиці на $ 3 млрд
14-черв-2017

Іран щороку імпортує кормів для худоби, птиці та риб, в середньому на 3 млрд. доларів, заявив глава Асоціації кормів Ірану.

"За оцінками, 82%, 16% і 26% кормової кукурудзи, пшениці та ячменю, відповідно, а також 90% різних олійних кормів будуть імпортовані в поточному іранському році (почався 21 березня)", - додав Маджид Моваффаг Кадір.

За словами чиновника, Іран імпортував 55 000 тонн кормових концентратів, добавок і сумішей, вартістю близько $ 65 млн. З 41 країни в 2016 році. На Іран припадає 0,3% імпорту світових кормових концентратів, добавок і сумішей. Більше 200 000 тонн різних видів кормів для худоби, птиці та риб на суму $ 68 млн. Були експортовані з Ірану в 11 країн в 2016 році.

"Промислові заводи з виробництва кормів для домашньої худоби, в даний час працюють на 30% від своєї потужності, але ми в змозі задовольнити 99% нашого внутрішнього попиту на цю продукцію", - сказав Кадір.

poultryukraine.com

Детальніше
Українських свинарів звільнили від сплати ПДВ за імпортованих чистопорідних тварин
03-черв-2020

Відповідний Закон 22 травня 2020-го року опублікували у виданні «Голос України». 

Так, ЗУ № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачає поширення пільги ПДВ на ввезення племінних чистопорідних тварин на сільськогосподарського товаровиробника.

Зокрема, у пункті 197.18 статті 197 Кодексу слова «суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 цього Кодексу» замінили словами «сільськогосподарськими виробниками» (код пільги зі сплати податку на додану вартість 149 згідно Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року N 1011 (із змінами)).

Код пільги 149: Племінні чистопородні тварини, племінні (генетичні) ресурси за кодами 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10 згідно з УКТ ЗЕД, що здійснюються суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 Податкового кодексу України де 0103 10 00 00 — свині живі чистопорідні.

 

Сільськогосподарський товаровиробник — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа — підприємець, основною діяльністю якої є виробництво сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування, вилов риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробка на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, а також здійснення операцій з її постачання, причому в такій діяльності питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

 

Прес-служба Асоціації «Свинарі України»

Детальніше
Україна наростила експорт свинини в 2 рази
05-лют-2018

 За весь 2017 рік українські виробники свинини продали на зовнішні ринки продукції на $ 10,5 млн - пише Дело

Україна наростила експорт свинини. За 2017 рік на зовнішні ринки було продано продукції на $ 10,5 млн, що в 2 рази більше ніж в 2016 роком. У натуральному вираженні експорт зріс на 34,7% - до 4,9 тис. тонн. Такі дані опублікувала Державна фіскальна служба.

При цьому варто зазначити, що незважаючи на зростання експортних поставок, Україні не вдалося відновити його до показників 2015 року. Тоді відвантаження на зовнішні ринки досягла 27,1 тис. тонн ($ 54,7 млн). На Росію припадало 96,5% всіх поставок української свинини. Після російської заборони експорту свинячий продукції, виробленої в Україні, географія поставок змінилася.

У 2017 року основним покупцем свинячий продукції виступила Грузія - поставки на $ 6,1 млн, що в 2,4 рази більше ніж у 2016 році. На другому місці Гонконг, який за минулий рік наростив закупівлю української свинини в 2,5 рази - до $ 2 млн. Трійку лідерів замикає Казахстан, який купив свинини на $ 0.99 млн.

При цьому зростає і імпорт свинини. За минулий рік Україна було закуплено свинячого м'яса на $ 9,9 млн, що в 2,4 рази більше ніж за позаминулий рік. У натуральному вираженні імпорт виріс в 2 рази - до 5,6 тис. тонн.

Основні країни-постачальники свинини в Україні: Німеччина ($ 2,7 млн), Голландія ($ 2 млн) і Данія ($ 1,5 млн).

За перше півріччя 2017 року обсяги експорту хоч росли, але не за рахунок відкриття нових ринків, а за рахунок нарощування обсягів поставок до Грузії. За шість місяців 2017 року експорт свинини в грошовому вираженні зріс в 3,8 рази в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Виручка від експорту в цілому склала $ 7,47 млн, з яких $ 4,81 млн принесла Україні Грузія.

За 2016 рік українські виробники продали на зовнішні ринки 3 тис. тонн свинини. Експортна виручка склала $ 5,1 млн - в 10,7 разів менше, ніж в 2015 році.

Обсяги експорту просіли через відмову Росії від української свинини, який вступив в чинності 1 січня 2016 році. До 2016 року РФ була основним покупцем свинини українського виробництва - на її частку припадало 96,56% від усіх зовнішніх поставок. Таким чином, в 2016 році найбільшим покупцем свинини стала Грузія з часткою експорту 50,15%. Далі слід Вірменія (18,16%) і Гонконг (15,72%).

Джерело -All Retail

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок