Агроексперти розповіли, як підібрати гібриди за показником ФАО

З 2013 року поголів’я великої рогатої худоби зменшилося на 21%, тобто на близько 600 тис. голів.

Про це під час круглого столу за участі представників кооперативів повідомив Михайло Корилкевич, президент української кооперативної федерації.

У 2013 році поголів'я ВРХ в Україні становило 2,5 млн., а у 2019 році — 1,9 млн. Щороку господарства країни скорочують поголів'я в середньому на 3%. За даними, озвученими Гороховським, цього року темп падіння зріс до 3,3% і з огляду на ситуацію в галузі швидше за все буде збільшуватись щонайменше до 2022 року.

«Ми чуємо, як в населення скорочується поголів'я, скорочується кількість виробленого молока, якість молока стає гіршою. Всі говорять — що ми п'ємо? І цей тренд достатньо загрозливий. У цьому році зменшення поголів'я на 3,3%, але ми прогнозуємо, що цей тренд буде прискорюватись на наступні роки», — сказав Корилкевич.

45% молока, яке виробляється в Україні не відповідає стандартам якості, зауважила заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Інна Мєтєлєва. Вона запропонувала виробникам молока об'єднуватись у кооперативи.

«Ми маємо підтримувати одноосібників, щоб вони виробляли молоко. Однак одночасно необхідно як мінімум мити руки, мити бідон і молоко має потрапляти на підприємство відповідної якості. Це забезпечити індивідуально важко, тому що все рівно на загальну масу будуть учасники, які не дотримуються стандартів. Але в гурті ці стандарти можна відкалібровувати і як мінімум забезпечити. А потенційно це можна зробити в форматі об'єднання і взаємодії учасників, які претендуватимуть на фінансову підтримку з боку держави», — сказала Мєтєлєва.

Представники наявних кооперативів звернулися до представниці міністерства з проханням ініціювати доплати за кожен вироблений літр молока, а також дотації власникам пасовищ, які надаватимуть свої ділянки для фермерської худоби.

«Ми пропонуємо запровадити дві дотації — першу доплату за молоко, тим, хто нам здає якісну продукцію, а друге — з огляду на те, що буде вільний ринок землі, треба врахувати, що в нас немає майже пасовищ, ми майже не маємо можливості розвивати тваринництво. Тому варто доплачувати так, як в Європі — тим, хто має землю під пасовища і даватиме її у використання», — сказала Наталя Никончук, керівник ферми «Відродження».

Замміністра відповіла, що запроваджувати бюджетні доплати за надої молока поки не планують, бо не сприяють якісному ціноутворенню.

«Гривня на молоко — це питання взагалі не виносять, з тієї причини, що ми адаптуємо своє законодавство до європейських норм і з попереднього досвіду: як тільки держава давала гривню на літр молока, то молокозаводи одразу автоматично знижували закупівельну ціну. І цей механізм не працював. Щодо закону про відкриття ринку землі — триває робота над його реалізацією», — відповіла Мєтєлєва.

Agropolit

12 листопада за участю першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького відбулося засідання робочої групи щодо обговорення нових напрямів державної підтримки аграрної галузі на 2022 рік.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Учасниками робочої групи 21 жовтня було розпочато обговорення ряду пропозицій від профільних асоціацій щодо державної підтримки на 2022 рік. Тому сьогодні буде продовжено обговорення, для напрацювання спільних рішень з асоціаціями. Адже перед нами перед нами стоїть завдання підвищити ефективність використання бюджетних коштів для досягнення економічних результатів», — заявив Висоцький.

Так, під час зустрічі були розглянуті та обговорені ініціативи від асоціацій, зокрема, щодо підтримки зрошення, тваринництва, підтримки галузі садівництва та овочівництва, замовлення кредитування тощо.

«Зустрічі з аграрними асоціаціями для напрацювання спільного бачення щодо напрямів держпідтримки відбуваються на регулярній основі», — підкреслили у міністерстві.

Протягом другої половини червня ціни на вітчизняному ринку свинини демонструють досить хаотичний рух. Так, попереднього тижня закупівельні ціни продовжили висхідний рух, а середньоринкова ціна сягнула 48,1 грн/кг. Цього тижня цей показник мав незначне негативне відхилення: середня ціна на свинину живою вагою зупинилася на рівні 47,5 грн/кг. Відповідну динаміку на ринку живця відзначають аналітики Асоціації «Свинарі України».

Упродовж останніх двох тижнів закупівельні ціни на живець коливають в незвчино широкому діапазоні — 45−50 грн/кг. Не звачаючи на відносну стійкість максимальної та мінімальної цін заготівлі, у другій половині місяця окремі оператори реалізували живець на 0,5−2 грн/кг дешевше ніж тижнем раніше. Опитування представників м'ясопереробних підприємств показало, що більшість товарних партій закуповували по 46−48 грн/кг.

Негативне коливання цін закупівлі переробники пояснюють досить по-літньому млявою реалізацією та достатністю наявної пропозиції живця. Так, оператори зазначають, що спекотна погода та розпал сезону ягід та молодої городини «відволікають» споживача від свинини. З іншого боку, закупівельники відзначають, що високі температури відзначаються на темпах приросту живої маси тварин: так, частина операторів зазначила, що середня забійна вага товарних свиней знизилася в середньому на 5 кг.

Тривалі святкові вихідні для більшості переробників пройшли практично непомітно: активізацію попиту в період зелених свят зауважуважили епізодично. Відповідно, представники м'ясопереробної галузі гадають, що наступний триденний вікенд, найвірогідніше, також не відзначиться сплеском споживчої активності. Тож передумов для висхідного руху цін вони наразі не бачать.

Більшість переробників очікує на звуження цінового діапазону наступного тижня у наслідок «просідання» його верхньої межі. Так, учасники Асоціації «М'ясної галузі» прогнозують, що більшість товарних партій живця наступного тижня закуповуватимуть по 47−47,5 грн/кг.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018−2019 рр.

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Сільгоспвиробники можуть не повертати державі кошти, отримані за програмами підтримки тваринництва та будівництва елеваторів, якщо ці активи були знищені внаслідок нападу росії.

Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів України (№960), оприлюдненій на Урядовому порталі.

Відповідно до рішення уряду, підприємство або сільськогосподарський товаровиробник не повертають бюджетні кошти, які вони отримали в межах державної допомоги, за біологічні активи та зерносховища, знищені внаслідок воєнних дій.

А саме у випадку:

• зменшення поголів’я закуплених племінних тварин, кіз, овець чи прирощеного поголів’я корів власного відтворення, за які було отримано бюджетні кошти;
• вибуття зі стада окремих тварин, за які було отримано бюджетні кошти, з причин набуття хвороби, що унеможливлює отримання від неї основного виду продукції;
• неможливості використання за цільовим призначенням об’єктів зберігання та переробки зерна, вартість яких була частково відшкодована, у зв’язку із втратою, знищенням або пошкодженням такого об’єкта.

Для цього аграрії повинні мати документи з обліку довгострокових та поточних біологічних активів у сільгосппідприємствах або складений в установленому порядку документ про обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії росії.

agroportal.ua