Agro Animal Show: Заплануйте відвідати захід, який найбільш цікавий вам!

Зовнішня торгівля свининою та живими тваринами забійних кондицій демонструє кращі результати ніж у відповідний період попереднього року, повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані митної статистики ДФСУ.

Так, порівняно з січнем-квітнем 2016-го експорт свинини зріс у 2,5 рази, а відвантаження живого поголів’я до Грузії — майже втричі.

Протягом аналізованого періоду українські трейдери експортували 2,4 тис. т свинини вартістю 4,7 млн дол. Імпортували за цей час 0,72 тис. т м’яса свиней, що коштувало 1,24 млн дол. США.

«Хоча більшість операторів і відзначали деякий дефіцит свинини в Україні, збільшення об’ємів надходження імпортованої сировини не відзначається. Навпаки, у січні-квітні завезли вдвічі менше ніж за аналогічні місяці 2016-го», — зазначає аналітик Асоціації свинарів України Олександра Бондарська. — «Тож, Україна впевнено втримує статус нето-експортера свинини з позитивним зовнішньоторговим сальдо 3,46 млн дол. США».

Експорт живих свиней забійних кондицій у валютному еквіваленті також зріс у 3,6 рази — до 1,15 млн дол. США. Це дозволило компенсувати «мінусове» сальдо, що виникло через імпорт чистопорідних та гібридних тварин з Данії та Чехії, та залишитися «в плюсі». Тож операції з живими свиньми принесли Україні 0,58 млн дол. США.

АЧС продовжує ширитися новими територіями в Угорщині, Молдові, Чехії та Румунії. Але найвищі темпи поширення хвороби, як і раніше, демонструє Польща — 1263 вогнища тільки в цьому році.

Поки останньою країною, яка постраждала від вірусу, стала Угорщина, де через тиждень після виявлення першого випадку АЧС у кабанів місцеві служби підтвердили ще один. У зв’язку з цим на Угорщину наклали нові експортні обмеження. Кілька країн негайно ввели заборону на імпорт свинини і продуктів з країни. Серед них Сербія, Японія, Тайвань, Сінгапур, Південна Корея, Білорусь і ПАР. Найбільш чутливим для угорського ринку свинини буде закриття азіатських ринків: наприклад, на Японію припадало 25% експорту на суму 76 млн євро.

Ветеринарна служба Молдови також заявила до Світової організації здоров’я тварин (МЕБ), що в цій країні знову зареєстрували спалах африканської чуми свиней у присадибному господарстві.

У Чехії число випадків вірусу африканської чуми свиней серед кабанів зросло до 221. Всі випадки виявили у Злинському краї на південному сході країни.

Румунія досі заявила в МЕБ про чотири спалахи АЧС. Всі виявили у малих присадибних господарствах. Про останній спалах на фермі, де містилося 5 свиней, румунські служби повідомили 14 березня.

Найгірша ситуація складається в Польщі, де зареєстрували 2145 випадків серед кабанів і 109 серед домашніх свиней. Найбільше нових вогнищ — в Мазовецькому воєводстві. Все більше хворих кабанів служби також знаходять в Вармінсько-Мазурському воєводстві. Випадки АЧС виявляються і в двох інших воєводствах, де присутня хвороба, тобто в Люблінському і Підляському.

Країни, уражені АЧС, підсилюють прикордонний контроль за переміщенням товарів, які можуть стати джерелом нових вогнищ. Так в Румунії під час прикордонних перевірок у 2017 році конфіскували 6721 кг свинини і продуктів з неї. За трохи більше два місяці нинішнього року — вже 1049 кг. У березні вірус виявили у трьох випадках перевезення продуктів харчування з України та Білорусії.

У свою чергу, Угорщина вибірково досліджує конфісковані продукти з 2015 року. У 2016 році всі спроби були негативними, в 2017 і 2018 було по одній позитивній. У 2017 році було конфіскували 8 тонн продуктів, що було в 4 рази більше, ніж в попередньому.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

З 24 листопада 2019 року закінчується 6-місячний перехідний період та набуває чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки».

Проект Наказу № 553 опрацьовувався з 2016 року за участю представників бізнесу, профільних асоціацій та експертів проекту технічної допомоги ЄС, та враховує міжнародні вимоги, а також положення Європейського законодавства в частині наближення до вимог ЄС. Крім того, на етапі розробки проекту даного Наказу 553 Україна дотримувалась своїх зобов’язань транспарентності відповідно до членства у Світовій організації торгівлі, та нотифікувала відповідний проект документа вперше ще у 2016 році (G/SPS/N/UKR/111; G/SPS/N/UKR/111/Rev.1)

З виданням Наказу № 553 визнається таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14 червня 2004 року № 71 «Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україні об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 року за № 768/9367 (зі змінами).

Наказом № 553 Україною застосовуються принципи зонування та компартменталізації. Зазначене відповідає міжнародній практиці «гнучкості» торгівлі, коли дозволяється імпортувати тварин або продукцію із зон або компартментів, якщо не вся територія країни-експортера є вільною від тієї чи іншої хвороби тварин.

Крім того передбачено зменшення кількості діагностичних досліджень щодо живих тварин, що повинні проводитися на території країни-експортера. У результаті буде зменшено фінансове навантаження на операторів ринку, що планують ввозити в Україну живих тварин;

Наказом 553 встановлено вимоги до таких нових категорій продуктів як композитні продукти, желатин, колаген, молозиво, жаб’ячі лапки та равлики, 33 категорії побічних продуктів та продуктів їх оброблення, переробки.

Також сформовано перелік країн та потужностей (об'єктів), які протягом останніх п’яти років постачали на митну територію України живих тварин та репродуктивний матеріал, розміщений за посиланням тут.

Наразі ведеться робота з компетентними органами торгових партнерів щодо актуалізації даного переліку та затвердження потужностей (об'єктів), як таких що мають право імпорту в Україну та відповідають оновленим імпортним вимогам.

Держспоживслужба

22-24 квітня Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський здійснив робочий візит до Латвійської Республіки.

В рамках візиту Микола Сольський зустрівся з Міністром сільського господарства Латвії Каспарсом Герхардсом, а також відвідав Ризький, Вентспілський вільні порти і спеціальну економічну зону міста Лієпая.

Міністр ознайомився з портовою та логістичною інфраструктурою Латвії та обговорив можливості експорту продукції українських аграріїв за допомогою латвійських портів. В ході візиту Микола Сольський також зустрівся з представниками органів місцевого самоврядування Латвії, представниками адміністрацій латвійських портів, операторами зернових терміналів, а також компаніями-зернотрейдерами Латвії.

Нагадаємо, раніше Президент Латвії Егілс Левітс зазначив, що Латвія може допомогти Україні з експортом зернових через латвійські порти. Він також заявив про повну підтримку президентами країн Балтії та Польщі надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС і ухвалення цього рішення за прискореною процедурою.

minagro.gov.ua