АЧС в Україні: новий випадок на Волині

До 2022 року Україна має повністю відмовитись від виробництва молока другого ґатунку. Наскільки можливо це зробити в сучасних економічних реаліях?

Першого липня селяни полегшено зітхнули: «молоко від населення» буде прийматись переробниками на будь-які цілі ще півтора роки. Новий ДСТУ 3662:2015, в якому відсутнє молоко другого ґатунку, фактично вступить в дію з 1 січня 2020 р. Однак і тоді жодної заборони на переробку низькоякісної сировини не буде. До 2022 року її планують використовувати на технічні цілі.

Нагадаємо, ще в травні 2017-го Мінагрополітики заявило про свої наміри відмовитись від другосортного молока. Новий стандарт, в якому містяться тільки класи, екстра, вищий та перший, мав вступити в дію 1 січня 2018-го. Однак цей процес відтермінували до липня.

За оцінкою Асоціації виробників молока, майже третину сировини для подальшої переробки постачають домашні господарства. Аналітик молочного ринку компанії Інфагро Максим Фастєєв зауважує, що заготівельник наразі закуповує в селян молоко другого ґатунку за ціною 4 грн./кг. Але перепродає його заводу на 1−2 грн. дорожче, оскільки витрачає кошти на збирання та охолодження. Зрештою це молоко з доставкою потрапляє на завод по ціні 7−8 грн./кг. Водночас той самий завод купує фермерське молоко кращої якості за ціною 8−9 грн./кг, тобто приблизно за ті самі кошти. Здавалось би, кінцевому переробнику вигідно взагалі відмовитись від другосортної сировини. Але, хоча вона низької якості, молока від ферм на всіх не вистачить, говорить заступник директора ПрАТ «Куликівське молоко» Анатолій Дідур. За його словами, взимку, коли попит на молоко зростає, завод купуватиме його в усіх: агрохолдингів, ферм та населення. Адже переробник мусить виготовити той об'єм продукції, який вимагається контрактами. «З молока другого ґатунку ми виробляємо сухе молоко, масло та сухе молоко для тварин. Фасоване молоко, сметана, йогурти, які ми постачаємо супермаркетам, а також продукція на експорт виготовляються з сировини вищого класу, — розповідає Дідур і додає, що підприємство не зупиниться, якщо заборонять використовувати молоко другого ґатунку. Але при цьому зменшиться обсяг сировини, зросте собівартість продукції, внаслідок чого збільшиться її ціна»

Дві різні кооперації

За даними Держстату, протягом трьох останніх років чисельність поголів'я у господарствах населення скоротилась на 210 тис. голів, до 2364 тис. голів станом на 1 січня 2018 року. А обсяги виробленого молока з 2015 по 2017 рік — на 431,4 тис. т., до 7514,8 тис. тонн

По-перше, село урбанізується — численність мешканців скорочується, а ті, що залишилися, воліють працювати на агрокомпанії. По-друге, щоріч із зростанням цін на паливні матеріали та фураж утримання корів стає все більш затратним. Наприклад, мешканець села Джулинка Вінницької області Сергій Згуровський розповідає, що, здаючи молоко по 4 грн./л, протягом місяця заробляє до 3000 грн, витрачаючи на утримання корови до 2000 грн. в місяць. Тож, якщо в господарстві 1−2 корови, працювати з ними невигідно.

Виправити ситуацію частково може кооперація власників ВРХ: домашні господарства складаються грошима і разом купують доїльну установку та охолоджувальний танк. Наприклад, Руслан Давіцкій із села Жидачів Львівської області тримає близько сотні корів і входить до кооперативу «Молочний дар». Останній об'єднує 18 господарств із семи районів Львівської області. В «найменшого» учасника — вісім корів. Руслан розповідає, що кожен з вісімнадцяти приватників має доїльне обладнання, яке дозволяє отримувати сировину високої якості. «Я можу в день продати 1 т молока, а кооператив — 10 т. Коли ми виходимо на ринок як один гравець з 10 т молока, з нами вже починає рахуватися завод» — пояснює Давіцкій. Щодня молоковоз Самбірського заводу заїжджає в кожен район і купує у членів «Молочного дару» молоко по 7,20 грн./л. За документами ця сировина постачається заводу від одного кооперативу. Усе це стало можливим в рамках канадського проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Програма була націлена на підтримку дрібних та середніх виробників. А як бути тим, у кого дві-три корови? Руслан Давіцкій розповідає, що «молоко від населення» досі залишається низької якості. Можливий вихід для селянина — здати в оренду свою худобу більшому господарству й отримувати по 5 грн. за кожен літр молока, що дасть його корова. При цьому всі витрати на годівлю та догляд несе орендар.

Однак не завжди кооперація вирішує проблеми молочників. Якщо кооператив об'єднує невелику кількість учасників, кожен з яких тримає по дві-три корови, практично нічого не змінюється. В селі відкривається молокоприймальний пункт. Хтось один збирає у населення молоко, зливає його у пластикові бочки, вантажить їх на причеп та доставляє в неналежних умовах до приймального пункту. Потім завод купує в кооперативу цю сировину — так само як і в населення — за ціною другосортного молока. Зрозуміло, що такі «кооперативи на папері» жодним чином не сприяють розвитку і зростанню прибутковості молочного виробництва домашніми господарствами.

Зі свого боку уряд у 2018 році виділив мільярд гривень на розвиток фермерства і кооперації. Існує програма, яка дозволяє кооперативам відшкодувати 70% вартості обладнання для доїння і зберігання молока. До переліку вітчизняної техніки, вартість якої частково компенсує держава, входять декілька доїльних установок, танків охолоджувачів молока, установок для прибирання гною виробництва компанії «Брацлав». У Мінагрополітики обіцяють розширити цей перелік. А поки селяни не поспішають утворювати нові кооперативи, говорять експерти. Серед можливих причин — страх втратити субсидію при більших заробітках, брак досвіду й загальна пасивність населення.

Чого очікувати від перехідного періоду?

Чи вдасться за 3,5 роки покращити ситуацію? Протягом цього періоду частка молока другого ґатунку в переробці може значно скоротитись. Через високі затрати на утримання корів й низькі прибутки від продажу молока люди просто вирізатимуть худобу. До того ж кількість сільського населення в Україні щорічно скорочується і, відповідно, приватних господарств також стає все менше. «Я думаю, що реально відмовитись від другого сорту можна буде тоді, коли його частка не перевищуватиме 10%, такий обсяг вже не буде серйозно впливати на ринок, навіть якщо виникне ризик його неприймання» — зауважує аналітик молочного ринку Максим Фастєєв. Фактично це може означати, що низькоякісне молоко таки потраплятиме на переробку, але по документах воно буде проходити як молоко першого ґатунку.

З 1 січня 2020-го до 1 січня 2022-го року молоко другого ґатунку досі прийматимуть, але виключно на технічні цілі. Це продукція, яка не споживається як харчовий продукт, а підлягає подальшому переробленню, та використовується як технічна добавка, пояснює к.т.н., доцент НУБіП України Юлія Слива. Наприклад, такою продукцією може бути сухе молоко, казеїнат тощо. Виробництво сухого молока супроводжується процесами пастеризації за високих температур та сушіння, які пригнічують розвиток мікрофлори. В подальшому сухе молоко використовують як технологічну добавку в харчовій промисловості або під час виробництва кормів. Також із молочного білка казеїну отримують складну речовину — казеїнат. Він має широке застосування у виробництві водостійких фарб, лаків, пластмас, косметики тощо. З молока низької якості можна отримувати технічний жир і теж в подальшому його переробляти, але це дуже дорого, зауважує фахівець. Тобто з економічної точки зору набагато вигідніше привести молоко другого класу до першого шляхом дотримання гігієни, аніж витрачати ті самі ресурси на утримання корови й виробляти сировину низької якості. Попри це, молоко другого ґатунку не зникне повністю. Навіть коли буде заборонено його використання в харчових цілях, селяни продаватимуть його один одному та на стихійних ринках, говорить Олена Жупінас.

agravery

У червні 2017 року Великобританія справила більше комбікормів для жуйних тварин та свійської птиці, але менше комбікормів для свиней, відзначається в звіті національного департаменту Навколишнього Середовища, Продовольства і Сільського Господарства. Так, для ВРХ було вироблено на 9.8% більше комбікорми, для птиці - на 2%, для овець - на 8.6%, в той час як сегмент виробництва комбікормів для свиней продемонстрував зниження показників на 6.1% в порівнянні з червнем минулого року.

Крім того, в червні 2017 року виробники комбікормів в країні використовували на 3% більше пшениці і на 42% більше ячменю, ніж в червні минуло року.

Що ж стосується цін, то згідно з опублікованою статистикою в період з квітня по червень 2017 року вона становила 213 фунтів стерлінгів (1 фунт стерлінгів = 79 рублів) за тонну в сегменті комбікормів для ВРХ, 254 фунтів стерлінгів за тонну в сегменті птахівництва і 224 фунта стерлінгів за тонну комбікормів для овець. У звіті наголошується, що для більшості видів сільськогосподарських тварин ціни на комбікорми стабільно зростали протягом останніх кількох років.

За матеріалами All About Feed

У ніч з 11.10.2018 на 12.10.2018 до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області надійшло повідомлення про загибель корови у с. Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області.

У зв’язку із підозрою на сибірку начальником Саратського Управління Держпродспоживслужби в Одеській області видано розпорядження № 05 від 12.10.2018 про встановлення тимчасових карантинних обмежень.

З метою проведення епідеміологічного та епізоотичного розслідування щодо факту підозри до с. Миколаївка-Новоросійська виїхала оперативна група у складі: фахівців та спеціалістів Держпродспоживслужби, Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та Одеської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Тварина підозріла у захворюванні та дерев’яний інвентар знищені шляхом спалювання. Приміщення де  утримувалась тварина, місце загибелі, контактні предмети і матеріали продезинфіковано.

13.10.2018 підтверджено діагноз на сибірку, про що видано Звіт про результати досліджень патологічного (біологічного) матеріалу №000419 п.м./18 від 13.10.2018 Одеської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Після лабораторного підтвердження діагнозу 13.10.2018р. скликано засідання ДНПК при Саратській РДА «Щодо організації заходів щодо ліквідації та недопущення захворювання тварин сибіркою в населених пунктах Саратського району Одеської області».

Згідно рішення №7 було накладено карантинні обмеження на територію населенного пункту Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області:

- визнано загрозливою зоною щодо сибірки території  населених пунктів с. Крива Балка, с. Успенівка, с. Ярославка Саратського району.

- зобовязано провести переоблік всього поголів’я, сприятливого до сибірки (ВРХ, ДРХ, коні, свині) в населених пунктах район, забезпечити проведення щеплень проти сибірки ВРХ, ДРХ, коней свиней неблагополучного пункту в господарствах усіх форм власності.

- зобов’язано встановити карантинні пости.

- зобов’язано РДА провести ревізію місць захоронення трупів тварин на території Саратського району з відповідним приведенням їх у відповідність до діючих ветеринарно-санітарних вимог.

В період 12-13.10.2018 фахівці районної лікарні ветеринарної медицини Саратського району ревакцинували все наявне поголів’я в селах Миколаївка-Новоросійська, Крива Балка, Успенівка та Ярославка Саратського району.

Встановлено один карантинний пост в с. Миколаївка-Новоросійська для унеможливлювання безконтрольного проїзду транспорту.

Представники місцевого закладу охорони здоров’я визначили коло контактних осіб, яким провели клінічне обстеження, за результатами якого громадяни визнані клінічно здоровими, та за ними встановлено спостереження до 25.10.2018.

Встановлено, що худобомогильник, який розташований на території Миколаївка-Новоросійської сільської ради, не відповідає діючим вимогам щодо їх облаштування та представляє собою звичайну яму, навколо якої відсутні огорожа, ворота.

Епізоотологічне розслідування триває. Для визначення джерела збудника інфекції відібрано зразки ґрунту з худобомогильника, пасовища, де випасалася тварина, води з річки Хаджидер.

Держпродспоживслужба наголошує власникам ВРХ, ДРХ, коней про  необхідність своєчасного проведення профілактичних щеплень проти сибірки в державних установах ветеринарної медицини. Хочемо відмітити, що проведення вказаних щеплень є безкоштовним.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Зберігання комбікормів для птиці, що містять кукурудзу протягом періоду, що перевищує чотири роки, призводить до втрати продуктом основних поживних цінностей, до такого висновку прийшли вчені з Університету Оберна в США. Результати їх наукових пошуків були опубліковані в міжнародному журналі Animal Nutrition.

Фахівці провели вивчення комбікормів, що зберігалися на складах в різних регіонах країни протягом періоду до п'яти років. В результаті було встановлено, що приблизно на четвертому році після випуску, кормова кукурудза в комбікормах починає втрачати свої поживні елементи, такі як крохмаль, сирий протеїн, амінокислоти і жирні кислоти.

Таким чином, бройлери, отримували продукт, що зберігалися протягом чотирьох і більше років демонстрували набагато меншу продуктивність, в порівнянні з бройлерів, яких годували свіжим продуктом. Разом з тим, до недавнього часу вважалося, що хімічний склад кукурудзи при зберіганні залишається більш-менш стабільним протягом періоду рівного 110 місяців, тобто приблизно дев'яти років.

За матеріалами Feed Navigator