Інформація про випадок захворювання на сибірку у с. Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області

У 2020 році молочні господарства планують ввести в експлуатацію 58 об’єктів у галузі скотарства загальною потужністю понад 8000 корів і понад 22 000 голів ВРХ.

Про це, з посиланням на дані Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомила віце-президент АВМ Ганна Лавренюк.

«Ця інформація повністю співпадає із першими результатами опитування, яке проводить Асоціація виробників молока серед молочних ферм України. Наші фахівці уже опитали майже 200 молочних господарств щодо підсумків їх господарської діяльності у 2019-му та планів на 2020-ий. Опитування триває, однак із уже опитаних господарств понад 20% планують у поточному році будівництво нових чи реконструкцію існуючих приміщень молочнотоварних ферм. Понад 10% відзначили, що, попри високу ціну на молоко-сировину, продовжать скорочувати поголів'я, зокрема шляхом вибраковки по продуктивності, — на такі кроки господарства штовхає невпевненість у державній стратегії розвитку молочного скотарства і ризики старту обігу земель без пільгових умов для тих господарств, що мають МТФ», — підкреслила вона.

Проте понад 15% опитаних підприємств навпаки планують нарощувати поголів'я. Стільки ж господарств, хоча не розглядають капітальних інвестицій або розширення, однак будуть працювати над підвищенням продуктивності стада і рентабельності виробництва молока. Над покупкою нового обладнання для МТФ роздумують понад 10% опитаних.

«Бек-офіс АВМ продовжує опитування і буде готовий оприлюднити результати під час ХІІІ Міжнародного молочного конгресу, що пройде 3−4 березня 2020. Господарства налаштовані не здаватися і планують, попри складну економічну і політичну ситуацію у галузі, шукати додаткові резерви прибутковості молочнотоварної ферми, як того і вимагає сьогодення», — підкреслила вона.

прес-служба АВМ

Україна планує приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту, або так званого «митного безвізу» з ЄС.

Про це зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, йдеться на Урядовому порталі. 

Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України

«Цей документ — основа для переміщення товарів між країнами-членами ЄС. Ми вже застосовуємо відповідну комп’ютеризовану систему NCTS і технічно готові приєднатися до конвенції. Таке приєднання дозволить значно прискорити проходження митниці та пришвидшити потік товарів. Це краща якість митниці та нові можливості для українського бізнесу».

Крім того, Україна готується підписати з Європейським Союзом Угоду про лібералізацію автомобільних вантажних перевезень. Як відзначив прем’єр-міністр, Європейська комісія вже рекомендувала країнам-членам ухвалити таке рішення.

«Робота в цьому напрямі йде активними темпами, адже в умовах блокування наших портів нам потрібно максимально збільшувати можливості західного кордону», — додав очільник уряду.

Україна активізувала відкриття і нових пунктів пропуску. Як відзначив прем’єр-міністр, уже найближчим часом буде відкрито два таких пункти на західному кордоні.

«Перед Мінінфраструктури, Держприкордонслужбою та митницею стоїть завдання у найближчі півроку створити пункти пропуску там, де вже є підведені автомобільні дороги або там, де можна оперативно такі дороги підвести», — сказав Денис Шмигаль.

Аби з’єднати українську залізницю з європейською, Україна також розпочне етапне будівництво європейської колії. За словами глави уряду, спочатку це буде сполучення великих вузлів та великих міст, а далі поступове розширення по всій країні.

agroportal.ua

Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило Вимоги до ідентифікаційної позначки та порядку її нанесення на харчові продукти тваринного походження.

Відповідний наказ №684 від 14 вересня 2022 р. зареєструвало Міністерство юстиції України, говориться у повідомленні Мінагрополітики.

«Затвердження вимог дає змогу операторам ринку виконати в повному обсязі обов’язок щодо забезпечення простежуваності, передбачений законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, забезпечує реалізацію прав споживачів стосовно отримання інформації про харчові продукти, а також є черговим кроком щодо виконання Україною зобов’язань у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом», — говориться у повідомленні.

Ідентифікаційна позначка — позначка овальної форми, яка містить реєстраційний номер потужності, наноситься з метою забезпечення простежуваності на харчові продукти тваринного походження, щодо яких не передбачене нанесення позначки придатності та які вироблені на потужностях, на які видано експлуатаційний дозвіл, пояснюють у Мінагрополітики.

Ідентифікаційна позначка має бути нанесена безпосередньо на харчовий продукт тваринного походження, його первинне пакування чи пакування, або на етикетку, що приєднується до такого продукту, до моменту вивезення з потужності. Вона має містити написи, які складаються зі слів «УКРАЇНА» або «UA» і реєстраційного номеру потужності, який присвоюється потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл.

«За реєстраційним номером потужності як споживачі, так і державні інспектори компетентного органу можуть легко встановити виробника харчового продукту шляхом вільного доступу до Реєстру операторів ринку та потужностей харчових продуктів, на які видано експлуатаційний дозвіл», — уточнюють у міністерстві.

Підкреслюється, що вимоги вводяться в дію через два роки з дня припинення або скасування воєнного стану, а харчові продукти, які відповідали вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, що діяли до введення в дію цього наказу, але не відповідають вимогам цього наказу, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального терміну придатності або граничного терміну споживання (дати «вжити до»).

agroportal.ua

Перші понад 3 тис. осіб, які вже подали документи для отримання дотації на вирощування молодняка ВРХ, отримають гроші вже зовсім скоро. Така фінансова підтримка власників підсобних господарств стала результатом плідної роботи Асоціації тваринників України разом із Мінагрополітики та Урядом.

Саме Асоціація тваринників України ще минулоріч обґрунтувала важливість держпідтримки селян у свої програмі «Реформа українського села через розвиток кооперативного руху в Україні на базі сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів», яку було презентовано на розгляд Уряду. Таким чином, перший крок у реалізації програми, розробленої фахівцями АТУ, втілено в життя. 

Так, у Міністерстві аграрної політики і продовольства України зазначили, що для вирощування молодняку великої рогатої худоби вже перераховано 6,7 млн грн до підрозділів облдержадміністрацій з питань АПК для виплати утримувачам телят.

Так, дотацію нараховано та буде сплачено 3 573 фізичним особам за утримання 6 064 телят, зазначають у Мінагрополітики. Зокрема, за утримання молодняку ВРХ:

– до 5-місячного віку нараховано 562,8 тисяч гривень за 1 876 голів;

– до 9-місячного віку – 2 861 тис. грн за 2 861 голову;

– до 13-місячного віку – 3 317,5 тис. грн за 1 327 голів.

Також, за напрямом державної підтримки сільгосппідприємств за утримання корів, здійснено нарахування у обсязі 259,2 млн грн. Найближчим часом кошти будуть спрямовані одержувачам.

«Асоціація тваринників України дуже активно любіювала держпідтримку на відгодівлю молодняку ВРХ. Ми розробили програму, де пояснили необхідність та важливість такої допомоги, і представляли її на розгляд на засіданнях Мінагрополітики, в Уряді, - зазначила голова АТУ Ірина Паламар. - І ми можемо говорити про чергову нашу важливу перемогу: адже основний зміст представленої нами програми був врахований та відображений в Постанові КМУ «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва» від 07 лютого 2018 р. № 107. Адже сьогодні питання відгодівлі молодняку ВРХ стоїть вкрай гостро. Селяни здають телят на забій зовсім маленькими, бо не мають коштів на їх відгодівлю. Саме тому в країні виникає дефіцит яловичини, яка є дуже бажаним продуктом для експорту до країн Близького Сходу, Туреччини. Тваринникам просто ніде брати молодняк для вирощування, оскільки його забивають у зовсім молодому віці. А між тим, саме завдяки нарощенню експорту ВРХ ми могли б дати поштовх до потужного розвитку галузі та зміцнити економіку країни, адже це живі валютні надходження.

Тому дуже хочеться вірити, що ці кошти стимулюватимуть селян утримувати молодняк ВРХ, і загальне поголів’я ВРХ нарешті почне зростати, а не падати, як це ми спостерігаємо протягом останніх років.

Але це лише перший крок із нашої програми, який було реалізовано за нашою ініціативою. Залишається ще багато не втілених у життя важливих аспектів. Так, окрім дотації на відгодівлі ВРХ, нашою програмою було передбачено і такі питання як: дотації на розбудову інфраструктури (будівництво забійних цехів, відгодівельних ферм; на кредитування придбання корови членам с/г кооперативів; на вирощування нетеля та подальшу передачу його за програмою «Корова в кредит»; на оплату банківських відсотків за програмою «Корова в кредит» або (продаж кооперативного нетеля члену кооперативу за рахунок кредитних коштів Ощадбанку, з оплатою відсотків по його обслуговуванню за рахунок бюджетних коштів) та низка інших питань. Якби всі наші пропозиції були враховані та втілені в життя, то за підрахунками фахівців АТУ, держава б отримала 270 млн  грн. експортного мита.

Також залишається невирішеним питання із субсидіями на оплату житлово-комунальних послуг. Люди бояться реєструвати тварин, оскільки не хочуть, аби дохід від тварин позбавив їх права отримувати субсидії. А на не зареєстрованих тварин отримати держдотацію неможливо. Тому ми вже неодноразово зверталися до уряду із проханням, аби на законодавчому рівні дохід селян від утримання підсобного господарства не враховувався до їх загального сукупного доходу. Бо чому, наприклад, дохід від депозитів не входить до загального доходу, а від виробництва сільськогосподарської продукції – враховується? Невже отримання коштів від депозитних вкладів – це більш «благородний» дохід, ніж гроші, виручені за власноруч вироблену продукцію? Ми й надалі апелюватимемо до уряду, аби це питання зрушилося з місця, і до податкового законодавства були внесені необхідні зміни.

Отож я впевнена, що наша чергова перемога не буде останньою, і Уряд у своїх наступних законодавчих ініціативах враховуватиме і втілюватиме в життя й інші наші пропозиції, які є вкрай важливими для розвитку тваринництва в державі і підтримки села».

Асоціація тваринників України