АЧС в Україні: новий випадок у Дніпропетровській області

Уряд і Міністерство аграрної політики та продовольства України роблять усе можливе, щоб допомогти аграріям успішно пройти весняно-польові роботи—2022.

Для того щоб забезпечити с/г товаровиробників фінансовими ресурсами, Уряд ухвалив Постанову, за якою визначена для них фінансова державна підтримка:

• Виключно малих та середніх аграрних виробників з оборотом не більше 20 мільйонів євро в рік, що є еквівалентом підприємства, яке оброблює до 10 000 га.
• Компенсація відсоткової ставки за залученими кредитами.
• Максимальна сума кредиту, на який поширюється компенсація відсоткової ставки, становить до 50 млн грн.
• Кредитування надається для здійснення сільськогосподарської діяльності (посівної) на період дії воєнного стану.
• Для отримання кредитування суб’єкт підприємництва також повинен бути с/г товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України».
• Термін дії кредиту становить 6 місяців.
• Встановлено максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80 %.
• Заявникам необхідно звертатися до фінансової установи, де вони обслуговувались.

Для отримання кредитування суб’єкт підприємництва також повинен бути сільськогосподарським товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Міністерство аграрної політики та продовольства України робить усе можливе для спрощення процедур та полегшення посівної кампанії:

• для забезпечення сільгоспвиробників насінням до посівної в Україні на час воєнного стану скасовані додаткові процедури із сертифікації насіннєвого матеріалу;
• дозволено експлуатацію сільгоспмашин без їх реєстрації на період воєнного стану;
• запущено аграрну платформу Міністерства по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу https://agrostatus.org/;
• створено онлайн-платформу для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану https://prodsafety.org/:

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Наступного року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України планує ініціювати ухвалення закону, який би регулював та слугував для підтримки племінної справи в країні. Про це повідомила Олена Альшанова, заступниця директора Департаменту аграрної політики та сільського господарства під час ХІІ Конгресу «Прибуткове свинарство».

«Наша ціль — зробити так, щоб ті підприємства, які займаються селекцією, які направлені на те, щоб в Україні збереглося племінне ядро, вкладали в це гроші. Зараз саме той час і місце, назріла нагальна потреба це зробити», – зазначила Олена Альшанова.

Також під час конгресу обговорювалось питання щодо зниження ПДВ для виробників продукції тваринництва, зокрема м’яса. Незабаром відповідні правки до законодавства мають бути розглянуті у другому читанні.

«Що це дасть? Сьогодні ми обговорювали питання про те, що свинина конкурує з іншими видами м’яса, наприклад птиці. Поки що немає правок, які б пропонували знизити ПДВ на птицю. Відповідно, якщо все вдасться, ми отримаємо певну конкурентну перевагу, зможемо стимулювати збільшення споживання м’яса свиней, ВРХ та молочки», – вважає заступник очільника Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

Meat-Inform

Компанія Kemin отримала патент на використання своєї технології Sal Curb як засоби нейтралізації вірусу Африканської чуми свиней (АЧС) в комбікормах. Раніше в серії досліджень вчених з університету Канзасу була продемонстрована ефективність системи в боротьбі проти АЧС.

Як відзначили в Kemin, Sal Curb заснована на застосуванні дезінфікуючих субстанцій, таких як формальдегід і пропіонова кислота. Крім АЧС це рішення також ефективно проти ряду інших захворювань, таких як сальмонельозу, і деяких видів грибів.

За матеріалами Feed Navigator

Україна може наростити експорт нетелів голштинської породи на 20%, та експортувати понад 5 000 тварин щороку без втрат для українського ринку.

Про це повідомив голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк.

«Нині в Україні статус племінних мають близько 20 000 голів голштинської породи. З них щороку експортується, переважно в азійські країни, близько 1 500 голів. Тобто ми експортуємо близько 8%. Проте ми маємо значно більший експортний потенціал і можемо наростити поставки ще на 20%. Для цього потрібно прийняти сучасний закон „Про племінні ресурси“. Україна, одна з небагатьох країн пострадянського простору, де племінний статус надається господарствам. Це при тому що увесь цивілізований світ надає племінний статус окремій тварині».

Адже, за словами експерта, насправді 80% ВРХ голштинської породи в Україні є чистокровними. Проте через те, що статус «племінних» отримують господарства, а не конкретні тварини, деякі власники маленьких ферм не можуть отримати статус племінних, а отже і втрачають експортні можливості.

«Галузі необхідні зміни в законодавстві. Зараз отримати статус племінних можуть лише господарства, які мають мінімум 100 голів чистокровних голштинів. Плюс, через бюрократичну тяганину, дуже важко отримати та підтримувати цей статус. Тому потрібен новий закон «Про племінну справу у тваринництві», який дозволить отримати статус «племінної» індивідуально на тварину. А маючи можливість отримати статус індивідуально кожній тварині невеличкі господарства теж зможуть експортувати. Варто підкреслити, що цінова різниця між племінними і не племінними тваринами + 40% вартості.

avm