АЧС в Україні: нові випадки у Сумській та Херсонській областях

Результати досліджень, проведених у Канаді на 100 фермах, говорять про те, що майже у половини всіх корів були пошкоджені скакальний  і/або колінні суглоби.

А саме: 56% корів страждали від пошкоджень скакального суглоба, 43% — пошкоджень колінного суглоба.

Мета дослідження полягала у визначенні факторів, що є причиною виникнення цих хвороб. Вчені визначили фактори, на які впливали самі тварини і загальні фактори на рівні ферми.

Щодо самих тварин, то травми скакального суглобу збільшувались зі збільшенням днів лактації, кондиція тіла зменшувалась і діагностували кульгавість. Старші і вгодовані корови також схильні до травмування скакальних суглобів. Ризик ушкоджень у таких тварин пов'язаний із кількістю рухів у стійлі та часом перебування у лежачому положенні.

На рівні ферми, ширина стійла, положення загорожі, її тип, стан підлоги, тип і довжина ланцюга — це ті супутні фактори, що впливають на появу ушкоджень.

Травми колінних суглобів також були пов'язані з днями лактації, кондицією тіла, та часом проведеним у лежачому положенні.

milkua.info за матеріалами Hoard’s

В рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Міністерство аграрної політики та продовольства України імплементує акти ЄС щодо стандартів торгівлі продуктами тваринництва і рослинництва.

Про це повідомляє agravery.com.

Повідомляється, що впровадження європейських вимог до харчових продуктів (шоколад, соки, джеми, екстракти кави, екстракти цикорію, мед та інші) дозволить забезпечити прозорі правила гри на ринку та  належну поінформованість споживачів для здійснення ними свідомого вибору продуктів харчування.

Також це дозволить значно розширити експортний потенціал вітчизняних виробників.

28 квітня відбулася зустріч заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торгового представника України Тараса Качки із Й. В. Надзвичайним і Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні Фань Сяньжуном.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

На зустрічі були також присутні Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька, Радник-посланник з питань торгівлі та комерції при Посольстві КНР в Україні Чжао Лі, представники Мінекономіки і дипломати Посольства КНР в Україні.

«Китай є ключовим торговельним партнером України в Азійському регіоні. За результатами 2020 року товарообіг між нашими країнами зріс на 20,5% до $ 15,4 млрд, з яких експорт збільшився у два рази — до $ 7,1 млрд. Половина українського експорту до Китаю складає аграрна продукція і ми зацікавлені у подальшому нарощуванні торгових поставок та розширенні товарних позицій», — зазначив заступник Міністра Тарас Качка.

Так, сторони обговорили стан українсько-китайського співробітництва у сферах торгівлі, інвестицій і сільського господарства. Також було окреслено пріоритети двосторонньої співпраці на 2021 рік, зокрема, щодо перспектив проведення у цьому році засідань двосторонніх органів галузевої співпраці у згаданих сферах.

Окрема увага учасників зустрічі була приділена актуальним питанням розширення доступу української агропродовольчої продукції на ринок Китаю.

Довідково: У січні-лютому 2021 року товарообіг між Україною і Китаєм склав $ 2 млрд 494,2 млн (+ 18,4%). Експорт — $ 1 млрд 092,8 млн. (+ 43,8%). Імпорт — $ 1 млрд 401, 4 млн. (+ 4,1%). Частка агропродовольчої продукції в загальній структурі українського експорту до Китаю склала 53,1% ($ 579,8 млн).

В Україні подорожчало виробництво сільськогосподарської продукції. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства України, передає УНН.

За спостереженнями МінАПК, у січні-червні 2019 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, витрати на виробництво сільгосппродукції зросли на 5,8%. Зокрема, витрати на виробництво продукції рослинного походження виросли на 19,1%, а тваринницького - на 1,9%.

Уточнюється, що витрати вітчизняних підприємств на виробництво сільгосппродукції за рік зросли на 13,2%, а витрати господарств населення - скоротилися на 1,1%.

Відзначимо, що розвиток вітчизняного агропромислового комплексу підтримується державою шляхом виділення так званих дотацій. Вони відрізняються за напрямками: за утримання молодняку, за покупку вітчизняної сільськогосподарської техніки, за розвиток галузі у вигляді будівництва нових або реконструкції старих тваринницьких комплексів.

Торік побудували нові і реконструювали старі тваринницькі об'єкти 15 аграрних компаній, які займаються виробництвом м'яса і молока.

Агроіндустріальний холдинг "Миронівський хлібопродукт" (МХП), наприклад, у 2018 році завершив будівництво відразу трьох нових тваринницьких об'єктів на базі "Вінницької птахофабрики". Обсяг його інвестицій в галузь становив понад 2 млрд грн. І це вважається найбільшим інвестпроектом в АПК за останні роки.

Водночас тваринники МВК "Катеринославський" (найбільший розплідник корів австрійської селекції "Brown Swiss" - ред.) у 2018 році ввели в експлуатацію майже 16 тис. квадратних метрів тваринницького комплексу для телят віком до 2 місяців. Загальний обсяг інвестицій в нове "житло" становив понад 7 млн грн. Сума дотації - трохи більше ніж 2 млн грн.

Програмою держдотацій для поліпшення "житла" великої рогатої худоби скористалися також "Урманське" і ТОВ "Кищенці".

При цьому, сума держпідтримки АПК в Україні істотно відрізняється від аналогічної у європейських країнах.

У 2016 році дотації на аграрне виробництво у 28 країнах ЄС в цілому становили 52,6 млрд євро або по 2 млрд євро в середньому на країну. Українські ж аграрії у 2017 році від держави отримали загалом 6 млрд грн, що в 10 разів менше, ніж в європейській країні.

Як зазначав раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, той факт, що українські виробники в умовах мізерної держпідтримки примудряються конкурувати з іншими країнами і ще якось заробляти - більше схоже на диво.

Джерело: УНН