Виробляти сільгосппродукцію в Україні стало дорожче

Одним із найкращих механізмів для розвитку села та наповнення місцевих бюджетів є кооператив.

Відродження кооперації на території всієї країни в умовах децентралізації створить перспективи для процвітання сільських громад та реформування аграрного сектору. Про це в інтерв'ю Телеканалу «24» сказав засновник Фундації «Аграрна наддержава» Андрій Гордійчук.

Сьогодні в Україні питання вимирання села та зайнятості у сільській місцевості є першочерговим. Агропідприємства частково забезпечують селян роботою, однак вони не можуть забезпечити комплексного вирішення всіх проблем.

Українські реалії виявилися доволі сприятливими для впровадження світового досвіду з кооперування в сільському господарстві.

Так, Андрій Гордійчук зазначив, що в 2015 році у Хмельницькій області вже був заснований Перший національний аграрний кооператив. Протягом одного року кооператив об'єднав 4500 членів із 300 сіл у чотирьох областях України.

Кооператив дає можливість розвивати господарство у різних напрямках: м'ясне та молочне скотарство, вирощування органічних культур, спельти, заготівля яблук, гарбузів, цукрових буряків.

Участь у кооперативі дозволила селянам втричі збільшити доходи своїх родин. Переваги, які відчули люди вже на початковому етапі, стали стимулом для подальшого росту.

У планах на найближчі п'ять років — поширення кооперативу на всю Україну та залучення понад трьох мільйонів учасників.

«Успішний досвід кооперації повертає людям впевненість у тому, що вони можуть бути самодостатніми та отримувати гідний дохід своєю працею. Кооперативний рух вибудовує новий принцип — зростання економіки знизу догори — та створює ефект сталого розвитку для місцевих громад. Це шлях до відродження українського села», — сказав Андрій Гордійчук.

Усвідомлення важливості кооперації з'явилося і у Мінагропроді, яке оголосило розвиток сільськогосподарської кооперації одним із своїх пріоритетів.

Сільськогосподарська кооперація здатна дати поштовх для розвитку малого бізнесу та підприємництва у селах, а відтак — добробуту окремої родини та всієї громади. Крім того, кооперація вигідна не лише селянам, але й мешканцям міст, адже призведе до здешевлення продуктів із одночасним зростанням їх якості.

Твердження, що африканська чума свиней (АЧС) ― головна причина зниження поголів’я свиней в Україні, є міфом.

Про це повідомив аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО Андрій Панкратов на своїй сторінці у Facebook.

«Неточність, недомовленість, двозначність в подачі інформації часто призводять до невірного її тлумачення і укорінення міфів в уяві людей. Останнім часом доводиться спостерігати за розповсюдженням декількох міфів щодо м’ясного ринку України», ― зазначив Панкратов.

«Міф: головною причиною зниження поголів’я свиней в Україні є африканська чума свиней (АЧС). Негативний вплив цієї хвороби на поголів’я дійсно є, але він не такий, як інколи доводиться чути з різних аграрних або навколоаграрних медіа і зовсім не такий, як уявили собі багато читачів цих медіа. По-перше, вплив "фактору АЧС" не був прямим. По-друге, цей вплив не був єдиним і навіть найбільшим по силі», ― наголосив експерт.

За його словами, всього з 2014 року, коли почалось активне розповсюдження хвороби, загинуло чи було знищено внаслідок АЧС близько 130 тис. свиней ― менше 2% середньорічного поголів'я.

В той же час, щорічні втрати поголів’я від всіх причин складають 700-900 тис. голів (дані з балансу руху поголів’я, який публікувало Держстатистики).

«Протягом кожного року внаслідок тільки сезонності поголів’я змінюється на 300-500 тис. голів. Ну і всього за ці три роки загальне скорочення поголів’я склало 1,1 млн голів. Тобто, очевидно, що АЧС напряму забрала тільки малу частину цієї кількості», ― зауважив Панкратов.

«Так, побоювання втратити все через АЧС призводило в деяких випадках до закриття бізнесу і прискореного збуту поголів’я на забій (непрямий вплив, ми називаємо це "психологічний забій"), але це явище не було і не є всеохоплюючим, крім того, воно розтягнуте у часі по мірі просування хвороби країною з півночі на південь. Виходили з бізнесу, як правило, ті виробники для яких свинарство не було профільним бізнесом, або ті, хто був у важкому економічному становищі і не бачив можливості збільшення інвестицій в опір хворобі. За нашими оцінками, такий "психологічний забій" дорівнював 1-2% поголів’я в тих регіонах, де виявлялись перші випадки АЧС, що і дозволяло вважати цей забій пов’язаним з АЧС», ― повідомив експерт.

Насправді ж, за його словами, АЧС була не єдиною причиною забою навіть в цих випадках.

«Найбільш серйозною причиною був суто економічний чинник ― низька прибутковість вирощування свиней. Співвідношення цін реалізації тварин на забій і їх собівартості досягло найнижчих рівнів в 2016 році і було дійсно надважким випробуванням для галузі. Така ситуація, в свою чергу, була пов’язана з багатьма факторами які зійшлися разом: девальвацією гривні, втратою російського ринку збуту свинини, зниженням купівельної спроможності українського споживача, зменшенням держпідтримки, низькими цінами на світовому ринку тощо», ― зазначив Панкратов.

«Для оцінки динаміки прибутковості в свинарстві ми розраховуємо так званий умовний індекс прибутковості, який є співвідношенням цін на живець свиней і вартості кормового міксу, як головної складової собівартості. Цей індекс показував зменшення прибутковості в 2016 на 32% у порівнянні з 2014 роком і це дуже суттєво», ― наголосив він.

«Отже, тепер, коли ви будете чути, що АЧС вбила українське свинарство, ви будете розуміти, що це не все правда і не вся правда, а щоб побачити справжній стан справ в галузі краще подивитесь на індекс прибутковості. До речі, індекс прибутковості за сім місяців цього року вже на 26% перевищив відповідний показник минулого року, знаменуючи початок покращення економічної ситуації в свинарському бізнесі. Будемо сподіватись, що вслід за цим піде вгору і поголів’я. Незважаючи на АЧС», ― підсумував експерт.

agravery

Президент Володимир Зеленський під час Азійського саміту з безпеки «Діалог Шангрі-Ла» заявив, що Україна готова буде вивозити морем зерно лише у разі створення морського коридору кораблями цивілізованих країн, а будь-яким пропозиціям росії не довіряє.

«Ми говорили з посередниками — з Турецькою Республікою, з ООН, з Великою Британією, Канадою, багатьма європейськими державами. Сьогодні обговорюється формат. Я вважаю, що незважаючи на те, що там росія пропонує, ми їм не віримо. Ми готові говорити з цивілізованим світом і тому підтримуємо формат, коли буде зроблений безпечний коридор транспорту, морський коридор з кораблів наших партнерів, по якому ми можемо експортувати зерно. Якщо цього не буде зроблено, якщо це не буде коридор під прапорами держав, яким можна довіряти через те, що вони в полі права діють і працюють, то тоді це неможливо», — зазначив Володимир Зеленський.

Також він повідомив, що паралельно розробляються інші плани щодо експорту зерна, зокрема, з Балтійськими державами та Польщею.

«Ми проговорюємо формати залізничного експорту, ми вже це робимо — уже експортуємо більше 2 млн тонн щомісяця, але для нас цього замало, бо морем ми можемо експортувати 10 млн тонн на місяць», — пояснив Президент.

Водночас глава держави наголосив, що з перших хвилин повномасштабної війни проти України росія заблокувала наші порти на Чорному морі за допомогою свого флоту, а за час війни російські військові атакували, зокрема, й мирні торговельні судна, також били ракетами по нашій портовій інфраструктурі.

«Чорне море на сьогодні — найнебезпечніше море світу. І це виключно провина росії. Хоча ще 23 лютого цього року, у переддень війни, в Чорному морі було можливе вільне й безпечне мореплавство», — підкреслив Президент.

minagro.gov.ua

Висока ціна на яйця сформована відразу під дією декількох факторів.

Про це під час брифінгу Media Center Ukraine розповів директор Союзу птахівників України Сергій Карпенко.

«Ціна на яйця зазвичай підвищується в осінньо-зимовий період і відповідно зменшується в весняно-літній. Це пов’язано з тим, що 50% яєць виробляється в домогосподарствах. Коли на вулиці холодає, кури несуться менше, тоді збільшується попит на промислові яйця», — зазначає Сергій Карпенко.

Другим фактором він називає втрату близько 30% промислового виробництва за останні 2 роки, яке спричинене закриттям близько 30 підприємств.

«Також варто врахувати, що на окупованих територіях залишилося близько 20% виробництва, а компанії, що працюють на підконтрольній території України, не змогли вчасно оновити своє поголів’я, в них зросла собівартість виробництва», — додає директор Союзу птахівників України.

AgroPortal.ua