АЧС: у Польщі посилюють протиепізоотичні заходи

28 квітня відбулася зустріч заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торгового представника України Тараса Качки із Й. В. Надзвичайним і Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні Фань Сяньжуном.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

На зустрічі були також присутні Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька, Радник-посланник з питань торгівлі та комерції при Посольстві КНР в Україні Чжао Лі, представники Мінекономіки і дипломати Посольства КНР в Україні.

«Китай є ключовим торговельним партнером України в Азійському регіоні. За результатами 2020 року товарообіг між нашими країнами зріс на 20,5% до $ 15,4 млрд, з яких експорт збільшився у два рази — до $ 7,1 млрд. Половина українського експорту до Китаю складає аграрна продукція і ми зацікавлені у подальшому нарощуванні торгових поставок та розширенні товарних позицій», — зазначив заступник Міністра Тарас Качка.

Так, сторони обговорили стан українсько-китайського співробітництва у сферах торгівлі, інвестицій і сільського господарства. Також було окреслено пріоритети двосторонньої співпраці на 2021 рік, зокрема, щодо перспектив проведення у цьому році засідань двосторонніх органів галузевої співпраці у згаданих сферах.

Окрема увага учасників зустрічі була приділена актуальним питанням розширення доступу української агропродовольчої продукції на ринок Китаю.

Довідково: У січні-лютому 2021 року товарообіг між Україною і Китаєм склав $ 2 млрд 494,2 млн (+ 18,4%). Експорт — $ 1 млрд 092,8 млн. (+ 43,8%). Імпорт — $ 1 млрд 401, 4 млн. (+ 4,1%). Частка агропродовольчої продукції в загальній структурі українського експорту до Китаю склала 53,1% ($ 579,8 млн).

В Африці зростатиме попит на свининину та яловичину.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

До 2026 року в світі прогнозується суттєве зростання споживання тваринницької продукції, зокрема м'яса. Як повідомляє Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), споживання м'яса птиці на глобальному ринку збільшиться на 12%.

Зокрема, найбільше зростання попиту спостерігатиметься в країнах Африки: Судані, Нігерії та Ефіопії. Збільшиться попит і на яловичину — приблизно на 10%. Свинини споживатимуть на 9% більше, а молочних продуктів — на 20%.

«Це гарна новина для наших виробників яловичини та свинини, — прокоментувала голова АТУ Ірина Паламар. — Як бачимо, займатися тваринницьким бізнесом з орієнтацію на експорт до країн Африки дуже вигідно та перспективно. Тим паче, що у 2017 році Урядом затверджена так звана Експортна стратегія на 2017-2021 рр., за якою одним із перспективних секторів визначено саме напрям АПК. Вона ставить на меті відкриття нових ринків і містить конкретний дієвий план завдань та заходів щодо їх реалізації. Гадаю, що цими новими ринками якраз і можуть стати африканські країни, де зростає попит на м'ясо. Український Уряд наразі активно якраз працює над налагодженням співпраці з африканським континентом».

За її словами, існує низка проблем, які держава має вирішити: високе експортне мито, недостатньо спеціально обладнаних контрольно-пропускних пунктів у портах, недостатність халяльних забійних цехів, бюрократичні перешкоди тощо. Великою проблемою для експорту залишається і ситуація з АЧС, яка не покращується. Серед населення країн Африки багато тих, хто споживає свинину, і цей континент міг би стати дуже гарним напрямом українських свинарів.

«Тому, як я вже неодноразово наголошувала, Уряд повинен прийняти належне законодавство, яке дозволить бізнесу користуватися процедурою компартменталізації, за якою господарства, що мають високий рівень біозахисту, вважатимуться чистими від АЧС та зможуть експортувати свинину», — резюмує Паламар.

Нагадаємо, Україна та Албанія погодили ветеринарний сертифікат для ввезення свинячої кишкової оболонки.

agravery

 ТОВ «Агропродукт-Херсон» завершує реалізацію проекту з турецькими інвестиціями на суму до $ 3 млн. Завод планується запустити в середині березня 2019 р його потужність складе 50 т / год.

Про це повідомляє прес-служба Херсонської Херсонської обласної державної адміністрації.

«Агропродукт-Херсон» є субсидується компанією міжнародних холдингів Ozturk Group, Global Gida, Rasyonel Tarim.

Ці холдинги мають в Туреччині потужності по виробництву комбікормів повного раціону для жуйних тварин, птахівництва і виробництва рослинних олій.

Будівництво нового сучасного заводу-комплексу компанія почала в 2018 році в рамках інвестпроекту «Реконструкція цеху грануляції висівок в виробничий комплекс комбінованих кормів потужністю 50 т/год на території м. Херсон». На цьому заводі буде створено до 70 робочих місць. Передбачається, що середньомісячна заробітна плата працівників складе більше 10 тис. грн

В ході зустрічі було підписано тристоронній меморандум про співпрацю щодо реалізації згаданого проекту. Сторонами, що беруть участь в підписанні, стали Херсонська ОДА, Херсонська міськрада і «Агропродукт-Херсон».

Довідка:

ТОВ «Агропродукт-Херсон» з 2005 року виробляє висівки пшеничні гранульовані і є одним з лідерів в Херсонському регіоні з експорту цього товару. Підприємство реалізує свою продукцію на міжнародних ринках ЄС, країн Малої Азії, Близького Сходу та Північної Африки.

Elevatorist.com

На початку травня Україна отримала дозвіл на транзит м’яса свинини та яловичини, а також м’ясних продуктів територією ЄС. Проте активізації зовнішніх поставок свинини ані в кінці весни, ані на початку червня не спостерігається. Натомість, оператори ринку відзначають пожвавлення імпорту свинини. У причинах такої ситуації розбиралися аналітики Асоціації «Свинарі України».

За свідченнями операторів, відкриття транзитних каналів не вносять істотних змін у ситуацію на вітчизняному ринку свинини. Так, відповідний дозвіл не відміняє експортної ізоляції через АЧС, не відкриває для операторів ринок свинини ЄС. Єдине, що дає ця опція, ― можливість здійснити поставки, які зірвалися через напад рф, і лише у випадку, якщо такі домовленості залишилися в силі. Українські експортери свинини відзначають, що географія зовнішньої торгівлі свининою до війни була вкрай обмежена, а більшість експортних поставок здійснювалося морським транспортом. «За нинішніх обставин українська свинина не буде конкурентоспроможною на зовнішніх ринках, як через вищі ціни закупівлі, так і через більш ніж двократне підвищення транспортних витрат у випадку транзиту через країни ЄС, а також здороження пального. Крім цього, враховуючи це та загальну ситуацію в країні зовнішнього попиту на вітчизняну свинини не відчуваємо», ― коментують трейдери. Експерти Асоціації «Свинарі України» зауважують, що хоча отримання дозволу на транзит свинини та яловичини країнами ЄС є позитивним зрушенням, а перемовини з співдружністю спрямовані на лібералізацію торгівлі, український ринок свинини поки не відчуває позитивних змін.

На противагу «завмерлому» експорту свинини, імпортні поставки істотно пожвавилися. Так, за попередніми оцінками, імпорт свинини за січень-травень перевищив 22 тис. т. Це відповідає 16% промислового виробництва чи 8% загальної ємності ринку свинини та у понад двічі перевищують обсяги зовнішніх поставок свинини на кінець травня 2021-го.

Пожвавленню імпорту свинини сприяла можливість для фізичних осіб-підприємців I-III групи завозити продукцію з-за кордону без сплати імпортних мит та податку на додану вартість. Зокрема, податкові пільги знижують бар’єрну ціну, за якої завезення продукції з-за кордону стає економічно обґрунтованим на 20-32% (на 20% при завезенні в межах річних квот в рамках угоди про безмитну торгівлю з ЄС та на 30-32% при завезенні продукції понад встановлену квоту). «Хоча наразі вплив активності зовнішніх поставок на внутрішній ринок свинини та цінову ситуацію на ньому не критичний, подальша пролонгація таких податкових преференцій для підприємств-спрощенців, затисне вітчизняних операторів ринку свинини у цінові та податкові лещата та поставить під ризик подальшу роботу вітчизняних операторів усього ланцюга доданої вартості свинини», ― переконані в Асоціації «Свинарі України». 

Асоціація «Свинарі України»