АЧС: у Польщі посилюють протиепізоотичні заходи

11-трав-2017

Європейська комісія і ветеринарна інспекція Польщі посилюють протиепізоотичні заходи. Ветнагляд регіонів, сусідніх до АЧС-позитивних, розширює карантинні зони, збільшує число перевірок заходів біологічної безпеки свинарських господарств і накладає все більше штрафів.

Так минулого тижня частина Мазовецького воєводства, де АЧС раніше не фіксувалася, виявилася в «червоній» зоні загрози. У зону потрапили велика племінна ферма, кілька великих свиноферм і безліч дрібніших свинарських господарств. Це стало несподіванкою не тільки для місцевих фермерів, а й для самих ветеринарів. Імовірно, накладення обмежувальних заходів стало наслідком рішення Європейської комісії. Причиною такого рішення називають регулярні випадки виявлення вірусу у кабанів, які реєструються на території воєводства.

Подальше зниження чисельності кабанів досі є для влади Польщі одним із пріоритетних завдань. Хоча спалахів АЧС у домашніх господарствах не було з вересня минулого року, їх число в стадах диких свиней продовжує зростати і на поточний момент становить 281 випадок. Експерти стверджують, що відстріл кабанів призводить до очікуваних результатів, сповільнюючи просування вірусу. Однак, незважаючи на це, він весь час займає все більшу територію і фахівці очікують, що АЧС скоро добереться на південний схід країни до Підкарпаття.

Фермери іншого, поки вільного від АЧС регіону — Великопольського воєводства, останнім часом стали звертати увагу на посилення ветеринарного контролю в їх господарствах. Це відноситься до виконання ними обов’язків відповідного маркування та реєстрації тварин, отримання сертифікатів про стан здоров’я свиней на забій, ведення реєстраційних книг. Причина підвищеної уваги ветеринарів — постійна загроза поширення вірусу шляхом нелегального транспортування свиней або занесення з уже заражених територій разом із застреленими кабанами.

Ймовірно, посилення заходів також пов’язано і з результатами перевірок минулого року: в 2016 році інспекція перевірила 2553 господарства, що утримують свиней, а порушення ветеринарного законодавства виявила в 359 з них. Тоді загальна сума накладених штрафів була невелика і склала всього близько 8000 євро. В цьому році штрафні санкції обіцяють бути більш жорсткими.

Pigua.info за матеріалами  GreenFront

Більше новин
Україна експортувала м'яса птиці на понад $500 млн
16-серп-2022

Україна у січні-липні поточного року експортувала 235,1 тис. т м’яса та субпродуктів птиці, що лише на 8,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це говориться у повідомленні Союзу птахівників України.

Як зазначається, у грошовому еквіваленті експорт за 7 місяців поточного року склав $523,2 млн, що на 36,7% більше, ніж за аналогічний період торік.

«Такий ріст експортної виручки став можливим завдяки росту цін на традиційних експортних ринках для української продукції, зокрема країн ЄС та Близького Сходу», — пояснюють експерти.
Найбільшими імпортерами м’яса та їстівних субпродуктів птиці з України у липні 2022 р. були Саудівська Аравія (32,2%), Нідерланди (19,1%) та Словаччина (7,3%). Ці ж країни є найбільшими споживачами українського м’яса птиці за підсумками 7 місяців 2022 р.

agroportal.ua

Детальніше
Активізація експорту свинини з Бразилії Україні не загрожує!
13-вер-2021

За перші вісім місяців року бразильські експортери відвантажили 765 тис. т свинини за кордон. Бразилія «наростила» експорт свинини на 11,5% порівняно з січнем-серпнем 2020-го.

Так, за офіційними даними, за кордон відправили понад 756 т свинини. Основним напрямком бразильського експорту залишається Китай: за  аналізований період Піднебесна  імпортоваоа 391,1 тис. т, що на 17% більше, ніж за вісім місяців минулого року. Також збільшилися поставки до Чилі — 43,4 тис. т (+ 76%), Філіппін — 15,9 тис. т (+ 203%) і Аргентини — 19.2 тис. т (+ 88%).
Збільшення обсягів експорту відбулося як завдяки попиту постійних покупців бразильської свинини (Чилі та Аргентина), так і за рахунок відновлення торгівлі з Росією та дуже активного попиту на свинину з боку азійських країн, де спостерігається дефіцит тваринного білка.

«Протягом останніх кількох років імпорт бразильської свинини зупинився і на це низка причин. Так, з одного боку, відповідні поставки наразі заборонені через те, що частина регіонів Бразилії залишаються КЧС-позитивними. Перемовини з визнання регіоналізації з КЧС наразі ведуться між компетентними органами обох країн, проте сумнівно, що це рішення ухвалять без проведення інспекцій з нашого боку.
Але й після цього очікувати «напливу» бразильської свинини не варто, адже лише два м’ясопереробні підприємства були відкриті для експорту до України на момент введення згаданої забророни у жовтні 2018 року. На додачу до цього, основним орієнтиром для бразильських експортерів залишається китайський ринок — великий, дефіцитний та платоспроможніший. Тож Україна як споживач дешевої м’ясної сировини з неспівставно меншою ємністю ринку та потребою в імпортній свинині навряд стане «ласим» ринком для Бразилії».

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

Детальніше
Рекорди, які не радують: показник УМІ у вересні виріс на 18,7% — Ярмак
07-жовт-2019

У вересні Український молочний індекс (УМІ) показав рекордний приріст — 18,7%! Такого рівня умовної прибутковості галузь не бачила з 2013 року.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Експерт зазначає:

УМІ в вересні 2019 року вже більше, ніж в півтора рази перевищував минулорічний!

УМІ в вересні 2019 був на 31,5% вищим, ніж в середньому за останні 8 років для цього місяця.

Накопичувально за перші три квартали поточного року УМІ був вищим за минулорічний вже на 22,6%

УМІ був вищим за середній за цей період протягом останніх семи років на 14,4% і вже наближався до найкращих історичних показників;

УМІ за третій квартал 2019 року перевищував минулорічний за той самий період на 42,4% і середній — на 26,6%.

Третій квартал за рівнем показника умовної прибутковості був найкращим в історії;

«Здавалося б — це супер, але це такий рекорд, який взагалі не радує», — зазначає Андрій Ярмак. Він пояснює чому:

Зростання УМІ відбувалося на тлі падіння виробництва молока і втрати ринків збуту, а, отже, й ускладнення ситуації для українських переробників, які виявилися затиснутими між зростанням конкуренції на ринках збуту кінцевої продукції та зменшенням пропозиції сировини;

Погіршення фінансового стану переробників внаслідок вищезазначеної ситуації може призвести до погіршення стану розрахунків за молоко, в той час як власні кооперативні проекти з переробки фермерами рухаються зараз не так швидко, як планувалося (ринок землі ж бо);

Збільшення прибутковості не призводило до збільшення інвестицій в молочне виробництво, адже зараз всі чекають на відкриття ринку землі, і бережуть гроші на те, щоб викупити актив, який вони і так вважають давно своїм. Не дивно, що більшість професійних виробників молока проти впровадження ринку землі в принципі;

Підвищення УМІ відбувалося не стільки за рахунок зростання ціни на молоко, скільки за рахунок падіння цін на зернові та протеїнові шроти. Але всі ж розуміють, що більшість фермерів виробляє ці зернові та олійні самостійно, і в значно більшому обсязі, ніж потрібно для годівлі власної худоби. Тому зменшення ціни на них, з одного боку — це зменшення собівартості виробництва (бо на собівартість потрібно відносити по ціні, а не по собівартості вирощування), а з іншого боку — це зменшення доходів від продажу зернових та олійних, що я важливим джерелом доходів господарств;

Зменшення сезонних цінових коливань, що ми бачили останніми роками, зараз знову посилюється, що є негативним для галузі в цілому, бо вимагає залучення додаткових фінансових ресурсів.

«УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — нагадує Андрій Ярмак.

Він зазначає, що за останні вісім років жодного разу УМІ не падав в жовтні. Середнє зростання, як правило, складає 11%. Однак зараз намітилися тенденції девальвації валюти, тому, якщо вони збережуться, можливо, ціни на корма зростуть, що вплине на УМІ. Ціни на молоко теж можуть незначно зрости на фоні сезонного падіння виробництва. Світовий ринок на нас починає впливати все менше, але там, тенденції, переважно легко позитивні. Тому слід очікувати незначне зростання УМІ в жовтні.

milkua.info

Детальніше
Україна обмежила ввезення м'яса птиці із США
21-лют-2022

Згідно з повідомленням Держпродспоживслужби України, почало діяти обмеження на ввезення вантажів зі Сполучених Штатів Америки через високопатогенний грип птиці.

Про це повідомляє Центр громадського здоров'я.

Згідно з офіційною інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин, його випадки зареєстровані на території штату Індіана.

Заборона поширюється на ввезення інкубаційних яєць, птиці, продуктів із неї (за винятком продуктів, що пройшли обробку методом, що гарантує знищення збудника зазначеного захворювання), харчових продуктів тваринного походження, кормів, а також побічних продуктів тваринного походження.

ptichki.net

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок