АЧС «пригальмувала» реабілітацію промислового свинарства

16-вер-2019

Чисельність свиней у сільськогосподарських підприємствах України за серпень скоротилася на 2,7% чи майже на 100 тис. голів. Про це зазначають аналітики Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ.

Так, якщо на початку серпня промислове поголів’я свиней в Україні становило 3,54 млн гол., то на початку осені цей показник понизився до 3,44 млн гол. «Найбільші втрати свинопоголів’я (понад 30% за місяць) відзначаються у Львівській області, де у середині серпня зафіксували найбільший спалах АЧС на промисловому комплексі в Україні та другий за масштабами втрат у Європі (після минулорічного антирекорду в Румунії, де через АЧС втрачено комплекс на 140 тис. гол.),» — зазначають експерти АСУ.

«Хоча кількість промислового поголів’я наразі перевищує торішній показник, «відрив» скоротився до 0,6% чи 21 тис. голів. Місяцем раніше відхилення сягало 100 тис. гол. чи 2,9%. З огляду на таку динаміку, а також поступове скорочення кількості свиней у присадибному секторі (-6,2% за рік), сукупна чисельність цих тварин в Україні скоротилася на 2,6% у порівнянні з початком осені 2018-го — до 6,3 млн гол.,» — додають в АСУ.

Нагадаємо, 16-го серпня 2019-го року випадок африканської чуми свиней зафіксували у ТзОВ «Галичина — Захід» с. Кавсько, Стрийського району Львівської області. Господарство входило до 10-ки найпотужніших свиногосподарств України. Внаслідок спалаху там знищили майже 73 тис. тварин.

pigua.info

Більше новин
Урожай-2022: чи врятують альтернативні технології українське зерно
17-черв-2022

Україна вже почала жнивувати. Першими в поле вийшли аграрії Одеської та Миколаївської областей на збір ранніх зернових. Коли в країні розпочнеться масовий збір урожаю-2022, катастрофічно постане питання його зберігання. Тож аграрії шукають альтернативні шляхи та вивчають нові технології консервування зерна.

В той час як світ чекає на український експорт, Україна намагається усунути логістичний колапс. У транспортному відомстві, яке під час війни намагається вивезти максимальний обсяг експорту, порахували, що таку кількість зернових неможливо вивезти.

«Через порти (Рені, Ізмаїл, Кілія) можна вивезти 600-800 тис. т зернових на місяць. Ще 1,5 млн т — перевезення «Укрзалізницею» та 700 тис. т — автотранспортом. У кращому випадку при максимальному задіянні всіх варіантів зможемо експортувати до 3 млн т щомісяця. При цьому нагадаю, що до війни ми щомісяця експортували 5-7 млн т через морські порти. Тож за таких темпів ми не зможемо вивезти наявний урожай», -  Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»

За прогнозами, цього року Україна збере близько 65 млн т збіжжя, при цьому залишається невивезеним ще близько 20 млн т минулорічного врожаю. При цьому загальні потужності складського збереження розраховані на 57 млн т, з яких частина втрачена в результаті обстрілів чи окупації. 

Вартість зберігання зросла з 3 до 5 $/т

У Групі АГРОТРЕЙД наразі намагаються продати та експортувати якомога більше зерна, щоб звільнити елеватори під новий урожай. Але розуміють, що проблему українського експорту без портів не вирішити.

«Ціна зерна падає, а вартість логістики зростає. В цій ситуації за все заплатить український фермер — тим, у кого немає запасу міцності, експорт нового врожаю принесе суттєві проблеми», - Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД

 

Щодо зберігання зерна, то в компанії переконані, що на даний час один із найбільш реальних і доступних способів збереження отриманого врожаю — полімерні рукави. В них можна зберігати майже всі зернові культури: кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь, соняшник та інші.

«Вартість зберігання 1 т зерна в середньому стартує від $3. Якщо воно буде зберігатись у рукаві чотири місяці, то відповідно витрати при використанні даної технології становитимуть $0,75. При цьому зерно в таких біг-бегах може перебувати до пів року», - Сергій Макаренко, керівник відділу реалізації насіння Групи АГРОТРЕЙД

Сергій Макаренко відзначає, що серед переваг такого типу зберігання зерна — мінімізація витрат, незалежність від умов роботи елеваторів, а також збереження показників зерна з погляду чистоти, вологи та інших якісних показників.

Тимчасове рішення, але не для всіх

В «Баришівській зерновій компанії» вже закупили рукави, і цього року планують 50-60 тис. т кукурудзи — третину від очікуваного врожаю — зберігати саме за такою технологією. Вона має певні обмеження, і з 6 елеваторів компанії для закладання рукавів придатний лише один.

«Раджу сільгоспвиробникам закупити рукави, незважаючи на те, що ця технологія зберігання подорожчала під час війни з 3 до 5 $/т, і самі рукави зросли в ціні на 50-60%. Це може бути тимчасовим рішенням, але знов-таки не для всіх. Не кожен елеватор має поруч поле, не кожне поле можна використовувати під цю технологію», - Таір Мусаєв, комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія»

Таір Мусаєв деталізує, що використовувати технологію зберігання зерна в рукавах можна на елеваторах, де поруч є велике поле. В інших випадках — потрібна додаткова перевалка та навантажувачі. 

Також тут велику роль відіграє погодний фактор: щоб закласти рукав чи його розпакувати, потрібен або мороз, або суха погода.

Вимоги до технології зберігання зерна в рукаві

Можна укладати рукава в полі після попереднього доопрацювання необхідних ділянок і навіть просто на стерні після збирання озимої пшениці.

Під мішком не має бути гострих предметів або гілок, які можуть пошкодити цілісність конструкції. 

Площа під рукавом має бути рівною, щоб не збиралася дощова або тала вода.

Якщо підприємство не має власного парку завантажувально-розвантажувальної техніки, її завжди можна взяти в оренду.

За наявності техніки та майданчика старт процесу укладання займає близько пів години.

В компанії «Епіцентр Агро» вже 5 років для зберігання зерна використовують силобеги, поступово впроваджуючи їх у кожному кластері та знайомлячи працівників із цією технологією. Агрохолдинг наразі забезпечений усією необхідною технікою та має досвід щодо температурного режиму та часу зберігання.

«Після завершення посівної ми відразу включилися у вирішення питання розміщення нового врожаю, оскільки навіть маючи власні потужності зі зберігання 1,5 млн т, розуміємо, що в нас не вивезено 600 тис. т, а зберемо ще 1 млн т. Тож цього року плануємо 300 тис. т закладати в силобеги. Будемо закладати на зберігання кукурудзу і, можливо, соняшник», - Світлана Нікітюк, керівник центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»

За словами Світлани Нікітюк, у березні «Епіцентр Агро» розпочав будівництво «з нуля» двох елеваторів та запустив один елеватор після реконструкції.

«Попри те, що ми розуміємо, що війна — це в тому числі й економічна криза, але це ще й можливості. Пішли свідомо на ці ризики. Будуємо, розуміємо, що війна закінчиться, а ми вже будемо запускати елеватори і мати додаткові ємності для зберігання, додаткові робочі місця та підтримку економіки податками», — зазначає Світлана Нікітюк.

Інші учасники ринку поки не вбачають можливості будівництва нових елеваторів. Зокрема, Таір Мусаєв зазначив, що окрім часу, потрібного для будівництва, зросла й вартість металу, відсутні необхідні складові, які потрібно буде завозити в Україну і платити за це у валюті.

AgroPortal.ua

Детальніше
Канада допоможе відновити залізничну інфраструктуру України
03-жовт-2022

Канадські партнери приєднаються до вирішення логістичних проблем для розширення пропускної спроможності української залізниці. Про це повідомляє пресслужба Мінінфраструктури. 

Відповідної домовленості досягнуто в рамках перемовин Міністра інфраструктури України Олександра Кубракова, Міністра транспорту Канади Омара Альхабри, представників двох міністерств, а також керівників Укрзалізниці та Залізничної асоціації Канади (Railway Association of Canada).

«З початку повномасштабного вторгнення росії пошкоджено або втрачено контроль на 6 тисячах кілометрів колій залізниці, зруйновано півсотні мостів, перестали функціонувати десятки вокзалів та станцій.

аgravery.com

Детальніше
Програми підтримки для аграріїв від держави та міжнародних партнерів — Мінагрополітики
28-лист-2022

Через війну та несприятливі погодні умови українські фермери зазнають значних збитків, змушені скорочувати посівні площі та зменшувати виробництво. Як вижити в таких умовах, де взяти кошти, щоб зберегти бізнес та розвивати його? Про це йшлося на Другому Всеукраїнському фермерському форумі «Де фермеру взяти гроші?».

Представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, грантових програм для аграріїв, фінансових установ та банківського сектору та міжнародних організацій представили програми підтримки та шляхи їх реалізації, щоб підтримати фермерів. Вже зараз вони складають плани на проведення весняних польових робіт на 2023 рік.

«Від того, які інструменти будуть доступні аграріям, буде залежати реалізація цих планів та майбутній урожай», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Для максимальної реалізації аграрного сектору Уряд та Мінагрополітики реалізовують ряд заходів в забезпеченні сільгоспвиробників необхідними коштами та виробничими ресурсами.

«Це гранти для фермерів, які обробляє до 120 га землі або тримає до 100 корів. Програму реалізовує Мінагрополітики спільно з ЄС. В її рамках було виділено майже 1.5 млрд гривень. Безпосередньо держава виділила 100 млн гривень», — сказав Тарас Висоцький.

Він додав, що вже обговорюють з міжнародними партнерами продовження цієї програми на наступний рік та збільшення фінансування.

Також в бюджеті на 2023 рік закладені кошти для продовження пільгової кредитної програми «5−7-9», передбачено 16 млрд гривень.

Заступник Міністра також озвучив підтримку аграріїв ресурсами для виробництва. Зокрема, закінчується видача рукавів для тимчасового зберігання зерна, яку реалізовує Міністерство спільно з міжнародними партнерами через Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО).

«Також звернулися з запитами і є попередні підтвердження щодо надання Україні насіння основних культур як гуманітарної допомоги фермерами. Допомогу планується роздати до проведення весняних польових робіт», — додав заступник Міністра.

Він підкреслив, що розподіл буде проводитися через Державний аграрний реєстр.

За словами Тараса Висоцького ведеться робота на перспективу, зокрема щодо компенсації вартості страхування, а також будівництва альтернативних шляхів експорту української агропродукції до Європи.

«ЄС виділяє до 1 млрд євро на розвиток „Шляхів солідарності“. Тобто на розвиток логістики. Це включатиме будівництво нових пунктів перевалки на західних кордонах, збільшення кількості вагонів-зерновозів на вузькі колії, будівництво олійного трубопроводу. Робиться все для того, щоб збільшити пропускну спроможність на кордонах та зробити дешевшою логістику», — зазначив Висоцький.

Всі ці заходи, впевнений заступник Міністра, допоможуть українському аграрному сектору не лише продовжити свою роботу, а й розвиватися.

minagro.gov.ua

Детальніше
Перспективи світового птахівництва поліпшаться в другій половині 2020 року
24-лип-2020

Аналітики Rabobank вважають, що світовий сектор птахівництва відновиться в наступному півріччі, але проблеми в Європі все ще існують.

 Попит на птицю в усьому світі буде більш оптимістичним у другій половині року, оскільки заходи щодо стримування Covid-19 в секторах ресторанів і готелів будуть ослаблені. Але проблеми, що зачіпають Європу, можуть означати, що загальне виробництво птиці в ЄС буде нижче в цьому році.

Covid-19 і АЧС струснуть світові ринки птиці

У дослідженні Rabobank стверджується, що перспективи поступово поліпшуються після шторму, що обрушився на галузь в першій половині року, і це пов'язано зі зростанням попиту з боку сектора громадського харчування. Аналітики Rabobank вважають, що в другому півріччі попит на птицю покращиться завдяки найбільшому фактору економічного спаду, який робить світові ринки більш волатильними і орієнтованими на ціни. Такі умови, як правило, є позитивними для сектора виробництва домашньої птиці, оскільки вона є найдешевшим м'ясним білком з коротким і гнучким виробничим циклом.

Нен-Дірк Малдер, старший аналітик Rabobank - Animal Protein, сказав: «Волатильність може посилюватися постійними проблемами, пов'язаними з балансом попиту і пропозиції, а також нестабільністю обмінного курсу. З іншого боку, щодо ведмежий прогноз цін на корми забезпечить виробникам деяке полегшення з точки зору витрат їх бізнесу ».

Вплив глобальних торговельних відносин на ринок птиці

Глобальна торгівля залишиться нестабільною в другій половині року, і, хоча попит відновиться, дисбаланс попиту та пропозиції, нестабільність обмінних курсів і проблеми доступу можуть спотворити торгові потоки. Тенденція до покупки місцевих продуктів може вплинути на ринок в цілому.

Нарешті, торгові угоди і обмеження можуть продовжувати розхитувати глобальні торговельні потоки. Торговельні відносини між США і Китаєм, Brexit і рух на Близькому Сході з метою поліпшення продовольчої безпеки є основними факторами, які можуть порушити світову торгівлю птицею.

Ще до того, як ми дізналися, що Covid-19 взагалі існував, перспективи світового птахівництва в 2020 році виглядали кілька більш позитивно, ніж в 2019 році, згідно з аналізом Rabobank.

 

Rabobank очікує, що після зниження в першій половині 2020 року ціни на птицю будуть відновлені в другій половині 2020 року. Особливо це буде помітно в країнах, що розвиваються, таких як Пакистан, Іран, Бангладеш, Перу і кілька африканських країн, в яких ціни різко впали до історичного мінімуму. Місцеві виробники виграють від відновлення сектора громадського харчування, так як розподіл на цих ринках сильно залежить від громадського харчування та традиційних каналів збуту.

meatinfo

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок