АЧС: новий спалах на Івано-Франківщині

У 2020 році на виробництві продукції тваринництва у сільгосппідприємствах одержано 2,9 млрд грн збитків. Тваринництво стало збитковим вперше з 2007 року.

Про це розповів директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, посилаючись на попередні розрахунки, передає прес-служба закладу.

Збитковість тваринництва торік стала поглибленням негативних тенденцій 2019 року, коли галузь одержала лише 0,1 млрд грн прибутків проти 5,3 млрд грн у 2018 році.

Як і у 2019 році, найбільші збитки отримали виробники яєць — 4,9 млрд грн. Цей сегмент ще у 2018 році був прибутковим, нагадав науковець.

Але якщо у 2019 році збитки від виробництва яєць вдалося перекрити за рахунок прибутків від молока та продукції свинарства, то у 2020 році свинина також стала збитковою, а зростання прибутку від виробництва молока було меншим за приріст збитків від виробництва яєчної продукції, пояснив Юрій Лупенко.

У 2020 році прибутковим у тваринництві залишилось лише виробництво молока — 3,8 млрд грн. При цьому збитки на вирощуванні великої рогатої худоби сягнули майже 1,4 млрд грн, свиней — 0,7 млрд грн, птиці — 0,35 млрд грн.

Для порівняння: у 2019 році прибутковими було виробництво молока (3,5 млрд грн) та приріст живої маси свиней (0,63 млрд грн). У 2018 році - виробництво молока, свинини, яєць і птиці.

Збитки у тваринництві сформувалися під впливом випереджального зростання собівартості — на 5,7%, тоді як виручка від реалізації продукції зросла лише на 0,7%. А ціни на продукцію вирощування птиці у 2020 році зменшилися на 10,4%, на яйця — на 2,3%, зазначив вчений.

Подолання збитковості тваринництва залежить переважно від зростання цін на його продукцію, передусім на яйця, ціни на які зменшилися проти 2018 року більш ніж на 25%. Водночас важливим чинником залишається підвищення продуктивності тварин і птиці, адже навіть торішнє зростання цін на м’ясо ВРХ на 13,2% не дозволило компенсувати скорочення обсягів реалізації, підсумував Юрій Лупенко.

Через шість місяців після відкриття нової французької штаб-квартири Центру з охорони здоров'я тварин в Ліон-Герландському біологічному університеті, компанія Boehringer Ingelheim заявила, що збирається інвестувати ще 65 млн. євро в розробку вакцин від пташиного грипу.

Новий великий проект Boehringer Ingelheim буде реалізований в новому триповерховому будівлі центру, створеного для розробки і поширення вакцин від пташиного грипу. Створення центру почалося в березні 2018 року, і як очікується, перші вакцини з'являться вже навесні 2020 року і будуть призначені для світового ринку, за винятком США.

Через п'ятнадцять місяців після придбання Merial (компанія Sanofi) в січні 2017 року нові інвестиції призведуть до створення 42 нових робочих місць, які, в основному, складаються з кваліфікованих співробітників (менеджерів з обслуговування, технологів по виробництву).

За останні 22 роки понад 350 млн. євро були інвестовані в розробку вакцин в Ліон-Герландському біологічному університеті. Ці нові інвестиції в кінцевому підсумку приведуть до потрійного збільшення виробництва інактивованих вакцин.

Джерело: Meatinfo

У різних країнах дуже різні рівні вакцинації проти Covid-19, що ускладнює прогнозування виходу з карантину.

Однак, за словами Дастіна Боутона, директора із закупівель Maxum Foods, США і Великобританія активно реалізують програми, які, є надія, приведуть до стійкого відновлення торгівлі послугами громадського харчування в найближчі місяці.

Боутон вважає, що Європа втратила контроль над поширенням інфекції, і повільний темп вакцинації призвів до розширених, але нерівномірних обмежень  на пересування.  Тим часом через серйозні логістичні затримки торгівля через великі порти США і ЄС сповільнилася.

Погода також впливає на перспективу виходу з карантину, оскільки ефект Ель Нінья слабшає після прохолодного і вологого літа, створюючи відмінні сезонні умови на півдні Австралії.  Боутон зазначає, що холодна погода в ЄС обумовлює повільне настання весни, в той час як на заході США поширюється посуха.  Мінливі погодні умови в кінці сезону в Новій Зеландії привели до збільшення надоїв в кінці сезону, але ситуація може швидко змінитися.

Як вважає Боутон, високі ціни в Океанії, обумовлені домінуванням Китаю в глобальній торгівлі молочними продуктами, його закупівлями СНМ і вершкового масла, трохи знизяться.  Він додав, що в інших країнах попит на СНМ і жири залишається неоднорідним і чутливим до ціни, в той час як СЗМ доступніше при наявному діапазоні цін пропозиції.

Основні показники торгівлі сировинними молочними товарами підтримуються стійким ринком ЄС-27 з його повільним зростанням виробництва молока, що призводить до обмежених поставок масла і СЗМ.

«Поліпшення ситуації в кінці сезону в Новій Зеландії та Австралії не змінить баланс світового ринку в короткостроковій перспективі, але може надати можливості, при тому що логістика в Північній півкулі залишиться складною».

На думку Боутона поставки молока в США будуть поступово знижуватися в міру зниження рентабельності господарств.  Тим часом, відкриття закладів громадського харчування збільшить попит на сир і скоротить поставки молочного жиру в міру зростання споживання вершків.  Ціни на чеддер в США повинні зростати по мірі скорочення великих запасів.

ІНФАГРО за матеріалами dairyreporter.com

В Україні близько 40 тис. т вершкового масла виробляються «з повітря».

Про це заявив голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Він пояснив як отримана така цифра на прикладі балансу витрат на виробництво 1 тонни масла.

«У 2016 році було вироблено 101 тис. т вершкового масла. Для цього мало піти 2,2 млн тонн молока. Сьогодні джерела для виробництва вершкового масла — це сирні продукти і сухе знежирене молоко. Якщо врахувати, що в минулому році було вироблено 48 тис. т сухого знежиреного молока і 70 тис. т сирних продуктів, то дефіцит молочної сировини для виробництва 101 тис. т масла становить 898 тис. т (близько 40% — ред.). Фактично 40 тис. т масла в Україні виробляється з повітря», — зазначив Чагаровський.

За його словами, фальсифікацією масла займаються маленькі приватні невідомі підприємства. Такі висновки були отримані в результаті рейдів Союзу молочних підприємств спільно з громадською організацією «Громадський контроль».

milkua.info за матеріалами agrotimes.net