Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Головний редактор журналу "Корми і Факти" Олена Єфімова  Як створюється наш журнал, як він виходить кожен раз таким різним? Нещодавно ми в редакції міркували про те, що наш журнал - якась дивовижна жива субстанція, над створенням якої працює велика кількість людей, все йде, здавалося б, за суворим планом ... Але при цьому в підсумку виходить зовсім не те, що було задумано спочатку.

На кінцевий результат обов'язково накладаються якісь зовнішні події. Замінюються теми. З'являються термінові новини в галузі, які потрібно донести до читача. Нас постійно кудись запрошують:конференції, засідання, презентації, воркшопи, семінари. Плюс до цього зустрічі, інтерв'ю ... Відповідно, освітлення цих позаштатних подій змінює і канву, і плани, і змінюється «обличчя» журналу і його тематична спрямованість. 

Ось, подивіться на цей випуск! Нестандартна обкладинка із зображенням відомого голландського експерта-консультанта з молочного скотарства Пітера ван Дорена задала тон всьому номеру з ухилом на тваринницьку галузь.

Ви можете уявити собі Україну без корів? Ні? Ось давайте і не будемо кричати: «Все гине, все пропало!». Давайте, виживаючи, не тільки виживати, але думати, працювати, шукати шляхи розвинути скотарство, вивчати, придивлятися до нових росточком кооперативів, наприклад, з цікавими і вигідними для людей програмами отримання «великого» молока, ефективної відгодівлі бичків і т.д. А ми будемо шукати інформацію і розповідати вам в кожному номері, що змінилося в галузі на краще.

У цьому номері «коров'ячий» блок інформації ми розташували на початку журналу.

Пітер ван Дорен в інтерв'ю на стор. 6-7 надає рекомендації щодо правильної годівлі та утриманню корів, звернувши увагу на особливості переходу на пасовища.

Вчені Дніпропетровського ДАЕУ на стор. 8-10 розкрили важливу тему пневмоентеритів у телят.

Ювілейний «Молочний Конгрес» не залишився поза нашою увагою. Реліз і фото - на стор. 11.

Про профілактику і лікування ацидозу у ВРХ, про вирішення проблем бактеріальних інфекцій, про передові пропозиціях ізраїльської компанії «Афімілк» для управління молочною фермою - також читайте в цьому незвичайному і цікавому номері!

Франція наразі не є самозабезпеченою у виробництві рослинних білків, (незалежно від того, призначені вони для годівлі тварин або харчування людей) тож запускає національну стратегію розвитку вирощування бобових культур. Очікується, що в найближчі три роки виробництво збільшиться на 40%.

Країна виробляє тільки половину багатих білком матеріалів, необхідних для годівлі тварин (соєва, ріпакова або соняшникова макуха і т. д.).

Розвиток виробництва рослинних білків забезпечить додатковий вихід для фермерів, дозволяючи їм реагувати на нові сегменти ринку, скорочувати імпорт сировини і знижувати залежність від коливань світових цін на сою.

Зокрема вже був ініційований і профінансований план, зосереджений навколо 3-х дворічних пріоритетів:

• знизити залежність від імпорту багатих білком матеріалів, особливо сої, імпортованої з третіх країн;
• підвищення продовольчої автономії тваринницьких ферм на рівні ферм, регіонів і товарних ланцюжків;
• розробка пропозиції місцевих продуктів з бобових (сочевиця, нут, квасоля і т. д.).

Розвиток бобових культур у Франції дозволить обмежити використання імпорту. Разом із тим, вирощування бобових культур сприятиме збереженню біорізноманіття у французькій сільській місцевості. Бобові мають здатність фіксувати азот з повітря і перетворювати його в азот, який може бути безпосередньо використаний рослинами, тим самим зменшуючи використання азотних добрив.

pig333.com

Кабінет міністрів України прийняв розроблену Мін'юстом постанову «Про деякі питання реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні». Документ істотно полегшує можливість відкриття іноземними компаніями представництва на території України.

Про це повідомив міністр юстиції України Денис Малюська.

З набуттям чинності постановою плату за реєстрацію представництва іноземного суб'єкта господарювання в Україні буде знижено з $ 2500 до 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2019 р. — 1921 грн). Крім того, строк реєстрації представництва скорочується з 60 до 20 робочих днів. Важливо при цьому зауважити, що для іноземних суб'єктів господарської діяльності, які є резидентами держави-агресора, реєстрація представництва в Україні коштуватиме 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та триватиме до шістдесяти робочих днів із дня подання документів.

«Ми спрощуємо реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господарювання в Україні, адже усунення бар'єрів для іноземних інвестицій є фундаментом економічного розвитку. Впевнений, ці зміни створять сприятливі умови для присутності іноземних компаній в Україні, збільшать кількість інвестицій в нашу економіку та підвищать ділову активність», — наголосив Денис Малюська.

agropolit.com

Під час Всеукраїнського молочного форуму-2020 віце-президентом АВМ Ганною Лавренюк було запропоновано конкретні кроки, які допоможуть вивести молочну галузь України з критичного становища.

Про це повідомляє інформаційний портал Агрополіт.

Зокрема, Ганна Лавренюк зазначила, що за підсумками січня-вересня 2020 року загальний вал виробництва молока в Україні зменшився на 3,8%, поголів’я ВРХ скоротилося на 6,3%, а на переробку надійшло на 7,1% менше молока. Каталізаторами цих процесів у 2020 році стали кліматичні аномалії та локдаун у зв’язку з Covid-2019.

Основними причинами неефективної комунікації між молочним бізнесом та урядом стали:

• Відсутність МінАПК та діалогу з ринком
• Держпідтримка на будівництво об’єктів не спрацювала
• У законі про обіг земель не враховано потреби тваринницьких ферм
• Зміни клімату призвели до засухи та втрати кормів
• Держава на Сovid-кризу не реагувала

Сегмент молочно-товарних ферм за умови інвестування з боку держави може бути прибутковим та розвиватися. Підтвердження цьому є різниця між зменшенням поголів’я ВРХ та збором молока на користь виробництва. Тому Асоціацією виробників молока було виділено 10 кроків для уряду до вирішення проблем тваринництва:

1. Створення сприятливого юридичного поля. Це внесення до ЗУ «Про обіг земель с/г призначення» інтересів тваринників, а також виконання євроінтеграційних вимог щодо якості та безпеки продукції та нетіньового ведення господарства.
2. Фінансова підтримка будівництва та облаштування ферм та ведення господарства.
3. Створення умов стабільності та прогнозованості. Оскільки термін повернення інвестицій у молочне скотарство складає 10 років, сектору важко працювати в обставинах, де правила гри змінюються кожного року, або навіть у ситуації зміни влади – тричі на рік.
4. Посилення державного приватного діалогу для напрацювання дієвої, ефективної прогнозованої національної програми розвитку молочного скотарства. У тісному діалозі має бути можливість постійно її коригувати, бути гнучкими для того, щоб відчувати ринок.
5. Національний протекціонізм. Це проведення антидемпінгових розслідувань, дзеркальних квот аби захистити місцевих виробників
6. Підвищення купівельної спроможності населення. На сьогодні за статистикою на харчі середньостатистичний українець витрачає 45%. При цьому біля 15% – на молочні продукти. Впродовж останніх 5 років виконується 50% від  фізіологічної норми споживання молока
7. Зниження ставки ПДВ на молочні продукти. Це традиційна практика для країн світу. Для прикладу, Білорусь має 10% ставки ПДВ на харчові продукти. Зниження податку в першу чергу на молочні продукти, але також на інші продукти харчування дозволить відчути перевагу споживачам якісних харчів.
8. Підвищення конкурентоздатності та протидія фальсифікації. Це посилення держконтролю та закупівлі тільки через державні зареєстровані підприємства, а не  ФОПи. Це скоротить постачання до державних їдалень, шкіл та дитсадків фальсифікату. Запровадження диференціації на молочні та імітаційні продукти, аби забезпечити прозоре розуміння споживачам, яку продукцію вони купують та зробити конкурентним ринкове середовище. 
9. Програма підтримки скотарства. Пропонується зберегти всі програми, задекларовані в Постанові уряду №107, як здешевлення генетичної ресурсів (спермо продукції) та здешевлення тваринницьких і зернових об’єктів для господарств, які мають тваринництво у своєму складі, здешевлення кредитів на будівництво та розвиток, дотації на корову (дотування на корову у 2019 році збільшило ВРХ на 33 тис. голів).
10. Здешевлення модернізації будівництва інноваційних переробних потужностей для кооперативних об’єктів.