30-40% сорго в комбікормах для свиней не знижує їхньої продуктивності

Основним завданням для України і українського агробізнесу є не відкриття нових ринків збуту сільгосппродукції, а утримання вже наявних. Про це 26 травня під час виступу на конференції «Grain&Maritime Days in Odessa-2021» сказав незалежний експерт Владислав Седик.

«На жаль, Україна дуже яскраво женеться за валом і дуже яскраво «сиплеться» стосовно фітосанітарного стану сільгосппродукції, що експортується. На сьогоднішній день ті країни, які для нас, здавалося б, не були проблемними, - Африки, Азії - активно захищають свої ринки регуляторними нормами, щоб на них не надходила неякісна і непотрібна продукція. Якщо розглянути ту ж Туреччину, яка має чітку специфіку «що купити/що продати». Її влада зараз заговорила і про проблеми, пов'язані з мікотоксинами, і з ГМО та з фітосанітарними вимогами», - пояснив він.

В.Седик також зазначив, що, незважаючи на всі очікування відкриття китайського ринку для постачання ячменю з України через конфлікти КНР з Канадою та Австралією, українські компанії «повилітали» з реєстрів Китаю, що дозволяють здійснювати експорт.

«Ми не розуміємо зараз, контрактуючись, чи буде відвантажена продукція на той чи інший ринок. Навіть немає гарантій, що завтра не буде введена заборона на відвантаження продукції з якихось областей України. Адже сьогодні Україна повинна пояснити тому ж Китаю, чому в 2014-2015 рр. на посівах ячменю в Донецькій, Житомирській та Тернопільській областях було виявлено Tilletia controversa. І необхідно або порозумітися, або більше не відвантажувати зерно з даних регіонів взагалі», - розповів експерт.

За його словами, найбільш поширеними проблемами українського зерна в останні 10 років є фузаріоз, сажка, амброзія і до всього цього - підроблені фітосанітарні сертифікати.

apk-inform

Перший віце-прем'єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко анонсувала масштабну реформу публічної власності наступного року, після якої під управлінням міністерств залишиться до 100 держкомпаній.

Про це повідомляє interfax.com.ua.

«У 2022 році ми маємо провести масштабну реформу публічної власності. На рівні міністерств залишиться не більше ніж 100 підприємств. Найбільші з них будуть підпорядковані Кабінету міністрів», — розповідає Свириденко.

Крім того, міністерство має намір завершити розпочатий ще у 2017 році «тріаж» держкомпаній.

«Так званий тріаж розділить підприємства на ті, що не працюють, і ті, що працюють. Ті, що працюють, у свою чергу, — на ті, які мають залишитися у державній власності, і на ті, які можуть бути продані», — пояснює очільниця Мінекономіки.

За її словами, ті, що не працюють, підуть на ліквідацію чи приватизацію залежно від того, в якому вони стані.

«Підприємства, які працюють і мають залишитися у державній власності, ми об'єднаємо з метою їх укрупнення й у такий спосіб закінчимо цю важливу реформу», — підсумувала Юлія Свириденко.

Світові ціни на вітамін B7, біотин 2% знизилися на 13% за останній тиждень. При цьому споживчий інтерес в цьому сегменті продемонстрував рекордне зниження - на 35% за минулий тиждень.

У той же час ціни на L-треонін 98,5% зросли на 18% за аналогічний період. Така цінова динаміка спостерігається всупереч падінню попиту, який знизився на 17% за минулий тиждень.

За матеріалами AllAboutFeed

Через напружену ситуацію з енергопостачанням агробізнес опинився в скрутному становищі, зокрема й галузь птахівництва. Зараз вона знаходиться в нетипових умовах, коли внаслідок перебоїв з енергопостачанням порушуються всі технологічні процеси — від інкубації до вирощування молодняку.

Про це повідомив вконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко під час онлайн-марафону в межах Українського тваринницького саміту.

«Використання резервних систем живлення не лише суттєво збільшує собівартість виробництва, але й підвищує ризики втрати поголів'я внаслідок можливих збоїв у роботі. Тому більшість птахівників переглядають свої плани на зиму та наступний рік стосовно обсягів виробництва продукції», — зазначає Сергій Карпенко. 

Він додає, що якщо потужності з вирощування птиці ще більш-менш забезпечені альтернативними джерелами живлення, то виробництво комбікормів і забій птиці — взагалі в критичному стані. 

«Обладнання кормових заводів вимагає певної напруги для запуску та роботи і забезпечення повного процесу виробництва раціону, що на дизельгенераторах неможливо зробити. Тому останнім часом  намагаємося зробити запаси готового комбікорму на 3-4 дні, Завдяки цьому зможемо зберегти поголів'я в разі настання критичної ситуації», — розповідає Сергій Карпенко.

За його словами, наразі торговельні мережі скорочують замовлення продуції птахівництва, щоб зменшити залишки, адже в Україні знижується споживання, що теж негативно тисне на ціни.

AgroPortal.ua