Попит на L-треонін 98,5% і вітамін B7, біотин 2% знижується

Українські виробники найбільше зацікавлені в експорті своєї продукції на ринки п’яти країн: Польщі, Німеччини, США, Франції та Румунії.

Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час онлайн-брифінгу у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Глава української дипломатії нагадав, що активно працює система NAZOVNI. Станом на початок серпня у ній зареєстровано 156 компаній-експортерів, які надіслали до українських дипломатичних установ майже 700 звернень.

“ТОП-5 країн, які цікавлять експортерів: Польща – 42 заявки, Німеччина – 38 заявок, США – 35 заявок, Франція – 24 заявки та Румунія – 24 заявки”, - сказав Кулеба.

Він додав, що також надійшло 110 заявок на аналіз ринку від компаній, які наразі не знають, куди саме варто експортувати їхню продукцію. За словами Кулеби, команда сервісу NAZOVNI аналізує можливі ринки для них та надає рекомендації і плани дій.

Як повідомлялося, Міністерство закордонних справ наприкінці травня завершило підключення всіх посольств до нової цифрової платформи МЗС NAZOVNI, яка створює нові можливості для українських експортерів.

agravery

Владислава Магалецька подала заяву на звільнення за власним бажанням з посади голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСС).

Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook.

«Причина — наполегливі рекомендації лікарів по стану здоров’я в найближчі декілька місяців. Робота на посаді голови ДПСС потребує постійного включення в режимі 24/7/365 і повної самовіддачі. Працювати в такому режимі в найближчий час я просто фізично не зможу», — пояснила вона. 

Магалецька зазначила, що вважає неправильним брати довгий лікарняний і залишати величезну структуру у підвішеному стані фактично без керівництва.

Вона подякувала за плідну співпрацю колегам-посадовцям, команді та партнерам.

Більша проблема у пошуках альтернатив для зберігання нового врожаю настане з пізнішими культурами, такими як кукурудза.

Таку думку висловив президент УКАБ, генеральний директор Agricom Group Петро Мельник у коментарі Bloomberg, повідомляє УКАБ.

«Тепер, коли порти залишаються закритими, незважаючи на міжнародні зусилля, починається збір урожаю, а зерносховища все ще завантажені торішніми запасами», — говорить Петро Мельник.

Він також додає, що фермери шукають альтернативи для зберігання зростаючих запасів, але вже хвилюються про те, скільки вони зможуть посіяти в сезоні 2023 року. Якість зерна та врожайність також постраждають, якщо посіви залишатимуться довше на полях через брак сховищ.

Україна звернулася до європейських партнерів із проханням про допомогу у збереженні наступного врожаю. Мобільне сховище може збільшити ємність на 15 млн т. Інші союзники також пообіцяли надати допомогу, а президент США Джо Байден заявив, що побудує тимчасові силоси в прикордонних країнах, таких як Польща.

 «В Україні має бути місце для зберігання таких культур як пшениця та ячмінь, які першими збирають влітку. Найбільша проблема виникне восени, для пізніше зібраних культур, таких як кукурудза. Силосні мішки, якими деякі фермери користуються протягом кількох років, безсумнівно, допоможуть. Але вони не забезпечать зберіганням весь надлишок, до того ж виробникам також потрібні потужності для очищення та сушіння зерна», - Петро Мельник.

agroportal.ua

Згідно з даними Державної служби статистики, станом на 1 грудня п.р. запаси зернових культур в Україні становили 33,4 млн тонн, що на 10,3 млн тонн вище за показник на аналогічну дату роком раніше.

Як уточнюється, до звітної дати в аграрних підприємствах зберігалося 20,7 млн тонн зернових культур, що на 37% перевищує показник на 1 грудня 2020 р., а на підприємствах, що здійснюють переробку та зберігання, – 12,7 млн тонн, що на 58% більше за показник 2020 р.

Зокрема, до початку поточного місяця в наявності було 10,1 млн тонн пшениці (+49% до показника на 1 грудня роком раніше), 1,7 млн тонн ячменю (+25%), 20,6 млн тонн кукурудзи на зерно (+46%), 255,5 тис. тонн жита (+20%), а також 8,2 млн тонн насіння соняшнику (+27%).

АПК-Інформ