Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі

У Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин обговорили проблемні питання в галузі ідентифікації та реєстрації тварин та необхідність внесення зміни до Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин».

Захід відбувся під керівництвом заступника Голови Комітету Олександра Бакуменка та за участю Першого заступника Голови Держпродспоживслужби Андрія Жука і директора ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Ігоря Клименка.

Учасники зустрічі обговорили питання необхідності удосконалення чинної нормативно-правої бази в сфері ідентифікації і реєстрації тварин шляхом внесення змін до Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» та перспективи його прийняття Верховною Радою.

Було зазначено, що метою такого законопроекту має бути встановлення єдиних правил державного нагляду і контролю ідентифікації та реєстрації тварин у господарствах операторів ринку, спрощення механізму відшкодування з держбюджету за проведену ідентифікацію тварин для власників тварин — фізичних осіб, а також зменшення кількості порушень при ідентифікації та реєстрації тварин.

Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко наголосив на готовності Комітету брати активну участь у напрацюванні зазначеного законопроекту.

За його словами, таким чином буде вирішено ряд важливих проблем, які, зокрема, стосуються вдосконалення системи ідентифікації та реєстрації тварин, організації державної бази даних домашніх тварин, механізму відшкодування вартості послуг з ідентифікації і реєстрації тварин, що утримуються та розводяться фізичними особами.

Крім того, наголосив він, прийняття законопроекту дозволить адаптувати законодавство України до законодавства Європейського співтовариства в частині ідентифікації та реєстрації тварин.

consumer.gov.ua

Україна в поточному році може отримати 69,4 м млн т зернових та олійних з площі близько 19,1 млн га (попередня оцінка врожаю складала 66,5 млн т).

Такий прогноз зробили аналітики Української зернової асоціації.

Експорт з України при цьому може сягнути 31,5 млн т за умови суттєвого збільшення пропускної здатності переходів на кордонах України. В умовах нинішньої пропускної спроможності Україна може розраховувати на обсяг близько 25-30 млн т в 2022/2023 МР.

Окрім того, перехідні залишки з 2021/22 МР склали близько 25,9 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 36,6 млн т, а за песимістичними — близько 48 млн т.

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 20,8 млн т попри суттєво нижчий показник, аніж минулого року (33 млн т), проте цей обсяг втричі більший, ніж Україна споживає на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — говориться у повідомленні. 

Прогноз урожаю ячменю залишився без змін — 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 27,3 млн (минулого року — 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 10 млн т.

Врожай соняшнику прогнозується на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт — 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т). Збільшення експорту насіння соняшнику пояснюється обмеженнями експорту олії через логістичні проблеми.

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,65 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт в 2022/23 МР очікується на рівні 1,45 млн т. Врожай сої очікуємо на рівні 2,2 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР оцінюється на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних у 2022/23 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. Проте розблокування чорноморських портів значно спростить логістику та вартість перевезень зерна на експорт, і виробники зможуть отримати більшу ціну за вирощений врожай відповідно до тої ціни, яка склалася на світовому ринку. Розблокування українських портів та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно відновити український експорт зерна до країн, які вкрай його потребують», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua

Кінець року — час для підведення підсумків та погляду в майбутнє. Представники Асоціації виробників молока (АВМ), керівник проекту Олена Жупінас та генеральний гдиректор Ганна Лавренюк про стан молочної галузі:

Якою бачимо молочну галузь України після перемоги?

Закінчується 2022 рік, що ми як молочарі можемо згадати, підводячи його попередні підсумки? Січень — початок лютого -позитивні тренди на світових ринках молочних продуктів і позитивні плани. І як грім серед ясного неба — ВІЙНА. Призупиняють роботу молокозаводи, обвал цін на сире молоко, деякі господарства взагалі не можуть його реалізувати через логістичну блокаду та окупацію, а тому безкоштовно роздають людям, замінюють молоком частково білкову складову в раціонах, переглядають раціони для зменшення продуктивності (подальше повернення до довоєнних показників займе від 3 до 6 місяців), скорочують кількість доїнь і навіть просто виливають молоко. В зонах особливо гострих боїв господарства були змушені випустити худобу через фізичну неможливість доглядати за нею.

Переживши перші два тижні шоку, заводи поступово відновлюють роботу, і в квітні-травні ціни на молоко потроху починають відновлюватись. Але нова напасть — посушливе літо не дає можливості заготовити необхідну кількість грубих кормів. На початку червня ЄС знімає мито на експорт українських молочних продуктів — ціна потроху йде вгору, серпень — через девальвацію гривні скорочується імпорт і сировари починають активніше поставляти сири у вітчизняні мережі, а масло активно експортується в ЄС. Як наслідок — ціна на молоко-сировину відновлює стриманий ріст. Вересень — увесь місяць ідуть дощі, тому заготовити якісний силос ще те питання. І тут новий удар — обстріли критичної інфраструктури залишили ферми без світла. Доїмо, як можемо, знову падає продуктивність, розуміємо, що буде рости захворюваність корів та вибраковка, але ми сильні і ПЕРЕМОЖЕМО.

Що готує 2023-й? На жаль, ціни на світових ринках на молочну продукцію ідуть вниз (рецесія). Внутрішнє споживання падає (українці стають дедалі біднішими). Які кроки допоможуть молочній галузі вижити у ці складні часи?

1. Знизити ставку ПДВ на молоко-сировину і готову молочну продукцію — це підтримає купівельну спроможність українців та внутрішнє споживання.
2. Продовжити переговори з ЄС про пролонгацію безмитного ввезення на територію ЄС молочних продуктів(адже нинішні заходи з лібералізації торгівлі діють тільки до 5 червня 2023 рок і вже зараз починають звучати голоси деяких єврочиновників про неможливість конкурувати з українськими молочарями).
3. Пришвидшити розмінування полів для проведення весняно-польових робіт.
4. Відновити державну підтримку(молочна галузь має бути у всіх планах по відбудові України).
5. Запровадити повноцінну національну програму«Шкільного молока», що включатиме також заходи із просвітництва та популяризації молочних продуктів серед дітей, їхніх батьків та педагогів(а для її часткового фінансування прийняти закон «Про акциз на солодкі газовані напої»).
6. Кооперація — нові часи і нові виклики. Ми так багато говорили про кооперацію до війни, але не могли знайти того спільного, що би нас об'єднало. Всі ми знаємо, що за деякий час Україна стане членом ЄС, кордони стануть прозорими і куди поїде українське молоко(особливо із сучасних прикордонних господарств) — на українські заводи чи на заводи Польщі, Румунії або навіть Німеччини?
7. Єдиний бренд, єдиний стандарт для експорту молочної продукції. Нещодавно Польща виграла тендер на постачання до Алжиру 10 тис. т СЗМ. А чи могла би Україна виграти такий тендер, чи ми і далі на таких тендерах будемо продавити зернові й олійні, а додану вартість віддавати полякам, німцям, голландцям і іншим?

Нам всім потрібна ПЕРЕМОГА, але вже сьогодні ми маємо думати, яку Україну ми відбудуємо після неї.

Слава Україні! Слава ЗСУ!

UA -82.5

Капітальні інвестиції в сільське господарство України за I півріччя 2019 р. склали 23,3 млрд. грн.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Даний показник на 11,7% менше, ніж в аналогічному періоді 2018 року (26,4 млрд. грн.).

У I кварталі поточного року сума капітальних інвестицій в агросектор України була на рівні 10,86 млрд. грн., а в такій же період 2018 року — 10,5 млрд. грн.

latifundist.com