Виробництво комбікормів для с / г тварин в Україні в 2017 р

Українські тваринники який рік поспіль залишаються без компенсацій витрат на будівництво та реконструкцію ферм, хоча вони й закладені в державний бюджет. Цього року програма «Державна підтримка галузі тваринництва» передбачає 170 млн грн, однак лише членам Всеукраїнської Аграрної Ради, Асоціації виробників молока та Асоціації «Свинарі України» держава заборгувала 23,5 млн грн.

П’ята частина членів цих асоціацій мають право на отримання компенсацій, оскільки будували ферми або проводили реконструкції у 2014-2017 рр. 22% із них у відповідності до встановленого порядку подали документи на отримання компенсацій на загальну суму 23,5 млн грн, однак нічого не отримують.

Цілком природньо, що подібний результат скептично налаштовує інші господарства: решта 78% підприємств, що мають право на компенсації, однак не вірять у можливість їх отримати.

Як коментують юристи, в ситуації, що склалася, фермери мають звернутися до суду, щоб держава виплатила свою заборгованість. Однак опитані господарства не мають змоги витрачати сотні тисяч гривень на судові збори та оплачувати адвокатів.

Аналогічні проблеми виникали і в 2015, і у 2016 роках, коли фактичні виплати за програмою, що працювала на словах чиновників, в кінці року заледве складали 30% від закладених у бюджет.

Довідка. Усі сільськогосподарські виробники можуть претендувати на часткову компенсацію вартості будівництва чи реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці (зокрема, водоплавної та індиків), а також доїльних залів та кооперативних м’ясопереробних пунктів.

Обсяг компенсації становить до 50% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, а також до 30% — вартості закупівлі техніки й обладнання для сільськогосподарського виробництва, будівництва та реконструкції підсобних підприємств із переробки та зберігання сільськогосподарської продукції.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

За останні десять років національне молочне скотарство кардинально змінилось. Змінилось і ставлення до нього виробників аграрної продукції. Однак цього недостатньо, щоб відповісти на нові виклики світового та українського молочних ринків.

Про це повідомив ініціатор створення Асоціації виробників молока (АВМ), голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун, передає прес-служба АВМ.

«Традиційно в нашій країні за десять років відбувається дві революції, а в молочному секторі за цей період поки що була одна. Я б назвав її технологічною. Великі зміни сталися в організації й управлінні виробництвом. Сьогодні сотні ферм користуються автоматизованими програмами обліку й управління фермою. Ми зрозуміли, що виробництво молока може бути бізнесом, що для цього потрібні сучасні технології, спрямовані на промислове виробництво», ― сказав Дикун.

«Технологічну революцію ми вже зробили, попереду — ментальна. Залишилося зрозуміти, що модель молочного виробництва, яка ефективно працює в іншій країні, в нашій не працюватиме. Потрібно розробляти свою. Крім ферми, важливу роль відіграє інфраструктура. Налагоджена інфраструктура поставок ветпрепаратів, кормів, а також збуту готової продукції», ― наголосив він.

За словами Дикуна, у країнах, де молочна справа є справді бізнесом і експортується молочна продукція, фермер контролює все: поставки кормів, збут молока, реалізацію готового продукту через кооперативи. Кооперативи працюють у США, Новій Зеландії, Данії, Швеції, Фінляндії та інших країнах.

«Зрозуміло, що, залежно від ситуації, колись можна більше заробити на виробництві сировини, а колись на її переробці. І якщо фермер є власником переробки, то отримує кращу ціну за будь-якого сценарію. В Україні заробляє або фермер, або переробник. Це неправильно. У всьому світі люди консолідуються, щоб бути разом», ― зауважив голова ВАР.

«Ми намагалися консолідуватися в різних регіонах, реалізували перші проекти співпраці з переробними підприємствами, боролися за додаткові 15 копійок на кілограмі молока екстра-ґатунку. Але тоді нас не почули. Єдиний, хто зрозумів, що те, що ми робимо, має право на існування, був співвласник компанії "Мілкіленд-Україна" Анатолій Юркевич», ― розповів Дикун.

«За цей час ми зрозуміли просту річ: вплинути на ринкову ціну молока ми не можемо, тому маємо працювати із собівартістю виробництва. І на цьому робимо головний акцент зараз», ― додав він.

«Ми не могли впливати на законодавство і грали за тими правилами, які нам нав’язували. Але багато членів АВМ розуміли, що без змін на державному рівні не обійтися. Тоді почалася співпраця з міжнародними організаціями. За підтримки ФАО та ЄБРР почали відбуватись засідання робочої групи з питань регулювання молочного ринку в профільному міністерстві. Вони стали початком діалогу з владою. Ми почали активно співпрацювати з депутатами. Є моменти, коли діалог не складається, але ми не опускаємо рук», ― сказав Дикун.

Він додав, що якщо проаналізувати останні десять років, то на пострадянському просторі (не беручи до уваги Прибалтику) Україна зробила найякісніший і найбільший ривок вперед у виробництві молочної сировини.

Agravery за матеріалами прес-служби АВМ

Кабмін затвердив вимоги до банків-учасників спільного з Європейським інвестиційним банком проекту «Основний кредит для аграрної галузі — Україна» та валютно-фінансові умови субфінансування.

Загальна вартість проекту складає 800 млн. євро. Проект передбачає фінансування з боку ЄІБ в розмірі 400 млн. євро та співфінансування погоджених проектів з інших джерел (кредити банків-учасників або власні кошти підприємств).

«Міністерство фінансів активно працює над залученням довгострокових фінансових ресурсів в економіку України. Реалізація проекту позитивно вплине на бізнес-клімат, створить передумови для активізації інвестиційної діяльності, допоможе українським аграріям наростити виробничі потужності та створити нові робочі місця», — сказав Юрій Гелетій, заступник Міністра фінансів з питань європейської інтеграції.

Кошти проекту будуть надані малим та середнім підприємствам аграрної галузі України — до 70% від загального обсягу фінансування, а 30% будуть інвестовані в інфраструктуру операторів державного сектору: дослідні станції, випробувальні лабораторії, обладнання для досліджень та професійного навчання. Кредити будуть надаватися терміном до 10 років.

Довідково: Законом України від 20 вересня 2016 року № 1530-VIII ратифіковано Фінансову угоду (Проект «Основний кредит для аграрної галузі - Україна») між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Прес-служба Міністерства фінансів України

У звітний період внутрішні ціни на зернові в Україні знизилися по всіх позиціях. Зниження відбувалося на тлі падіння експортних цін і низької активності імпортерів.

Експортний ринок пшениці зупинився, в основному торгується кукурудза.

Експортери та переробники знову знизили закупівельні ціни на пшеницю і кукурудзу під тиском падаючого експортного ринку.

В Україні експортні ціни на пшеницю 12,5% знизилися приблизно на 7 дол. США / т і до кінця звітного періоду становили 262-268 дол. США / т, FOB для поставок в травні. Ціни на пшеницю 11,5% знизилися на 7 дол. США / т до рівня - 262-268 дол. США / т, FOB. Ціни на фуражну пшеницю знизилися на 7 дол. США / т і кінця звітного періоду перебували в межах 258-266 дол. США / т, FOB. Ціни на червневі поставки ще приблизно на 7-10 дол. США / т нижче.

Експортні ціни на кукурудзу знизилися на 5 дол. США / т і до кінця звітного періоду перебували в межах 284-290 дол. США / т, FOB, порти Чорного моря, на поставки в травні / червні. Ціни знизилися на тлі Чикаго і сприятливих погодних умов в США і Європі. Ціни на кукурудзу нового врожаю з поставкою в жовтні впали майже на 5-7 дол. США / т в залежності від напрямку поставки. Для Китаю ціни на кілька доларів вище. Ціни на зерно нового врожаю падають на тлі очікувань рекордного врожаю в США і Україні.

ptichki.net