«Мандрівні свині»: за 3 місяці 2017 експорт живця збільшився в 3,6 рази

Причини зростання закупівельних цін на молоко в Україні — сезонне зниження виробництва, стабільний попит на якісне фермерське молоко, збільшення експортної вартості біржових товарів, перш за все масла і сирного продукту.

Додатковим каталізатором зовнішніх продажів є зміцнення долара щодо гривні.

Високі закупівельні ціни на молоко сприяють зростанню виробництва якісної сировини в сільгосппідприємствах, яка нарешті стала користуватися попитом. Така динаміка простежується останні місяці в даних по офіційних обсягах виробництва і переробки.

Це хороший сигнал. На ринку все більше інформації про бажання виробників і далі інвестувати в галузь. Ціна буде триматися на високому рівні ще як мінімум 5−6 місяців і створить хороший буфер для фінансового року, як 2017, так і 2018 навіть у випадку істотного річного зниження.

Незважаючи на прогнози початку вересня, закупівельна ціна на молоко не досягла 10 грн/кг в кінці місяця, хоча і підібралася до цієї позначки дуже близько. Діапазон ціни якісної сировини від великих ферм в другій половині вересня становив 9,20−9,90 грн/кг, але, з урахуванням даних дрібних виробників, середня ціна молока від сільськогосподарських підприємств в кінці вересня за даними моніторингу Інфагро складала 9,10 грн/кг.

Ціна сировини від господарств населення — в діапазоні від 4,50 до 6,00 грн/кг. У вересні розподіл ціни по країні був рівномірним з окремими спалахами «молочних воєн» з підняттям цін до 6,50-7,50 грн/кг.

milkua.info за матеріалами infagro

У пошуку української моделі запуску ринку землі Міністерство аграрної політики та продовольства «загубило» інтереси виробників молока. Питання реформи ринку землі та його вплив на молочну галузь України сьогодні, 27 березня, обговорювали під час прес-конференції «Молочні ріки витікають з України, або Чому в Україні більше не буде сезону великого молока», яку організували Асоціація виробників молока та Всеукраїнська аграрна рада.

Виробники молока стурбовані можливими негативними наслідками відкриття ринку землі, зокрема спекуляцією.

«Продаж землі — це ще одна загроза тваринництву. Зрозуміло, де ділки скуповуватимуть землю. Там, де є тваринництво. Завтра прийдуть до нас і скажуть: плати стільки, або залишишся без землі. А що ми робитимемо з тваринництвом? Тому сьогодні постає питання не вкладати кошти в розвиток, а скажімо, акумулювати кошти, зменшувати поголів’я для того, щоб придбати шматок землі, щоб працювати. Для нас це тривога і ми звертаємось до АВМ та  ВАР, щоб все-таки вибудувати діалог із владою, щоб наші інтереси були враховані. Повірте, якщо це пустити на самотік, галузі тваринництва в Україні не буде, а молоко завозитимуть не зрозуміло звідки», — висловив своє бачення проблеми учасник прес-конференції директор ПСП «Пісківське» (Чернігівська обл.) Валерій Колоша.

На думку заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайла Соколова, складається враження, що галузь тваринництва цілеспрямовано знищується:

«Що ми читаємо в презентаціях Мінагро? Виявляється, коли ринок землі відкриють, її зможуть купувати лише фізичні особи, причому тільки 200 га в одні руки. Розмір рентабельної ферми — 1000 корів. Відповідно на кожну голову потрібен один гектар землі. В США економічно ефективними вважають ферми на 5 тис. голів. Відповідно це 5 тис. гектар. Яким чином можна зберегти господарство, якщо фермер не може купити для нього землю? А земля потрібна, тому що потрібно вирощувати грубі корми, причому за правильною технологією.

Фактично виробнику просто забороняють купити землю, якою він вже користується, бо він юридична особа. Зверніть увагу: та українська юридична особа, яка дає роботу тощо. Сьогодні на практиці тваринництвом займаються господарства, які обробляють від 3 до 5–10 тис. гектарів.

Реформа планується так, щоб фермери не змогли придбати землю. Їм це буде заборонено. Я не кажу про інші речі, як приміром такі, коли банки просто не даватимуть кошти під купівлю землі. Зрозуміло, що землю придбають ті, у кого гроші під матрацом. У підприємств грошей під матрацом немає. Вони в чиновників, міліціонерів, прокурорів, суддів тощо. Таке відчуття, що реформа робиться для них».

Джерело: MilkUA.info

П’ятничний обвал світових цін нафту на 13-15% призвів до падіння біржових індексів, що посилило тиск на котирування зернових та олійних культур. Цього тижня ціни на пшеницю залишатимуться під тиском прогнозів зменшення попиту внаслідок нових обмежень та локдаунів, та збільшення виробництва в Австралії та Аргентині.

В Україні закупівельні ціни на продовольчу пшеницю знизилися в портах на 2−5 дол./т до 325−328 дол./т, проте гривневі ціни внаслідок девальвації національної валюти залишилися на рівні 10−10,15 тис. грн/т. Ціни на пшеницю залишатимуться високими ще щонайменше декілька тижнів, оскільки трейдерам потрібно виконати експортні контракти, проте ринок вже відчуває складнощі з продажами

Зауважимо, опади, що протягом тижня пройдуть в Україні та на південному заході Росії, покращать стан посівів озимини, що зменшить занепокоєння щодо долі майбутнього врожаю та вплив на ціни на новий врожай, які зараз знаходяться на рівні 290−300 дол. /т для поставок в порт.

 agravery.com

В Українському гідрометцентрі зазначають, що погода дає аграріям часовий люфт.

Про це у соцмережі Facebook інформує міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Навіть за інших рівних обставин рівень промерзання ґрунту не дозволило би нам поки що вийти повноцінно в поле. Масштабний старт весняних польових робіт — кінець березня, а в деяких областях — навіть перша декада квітня. Звісно, реальна дата залежатиме від швидкості наростання тепла та кількості опадів», — додає він.

Температурні позначки вночі все ще є від'ємними, а на Півночі та Сході досягають -12-10°С.

«Чому це гарна новина? Погода дає нам можливість акумулювати ресурси, організувати роботи і при цьому вкластися в оптимальні агрометеорологічні терміни. Наше завдання — максимально використати цей додатковий час, залучити внутрішню й зовнішню допомогу та оптимально підготуватись до виходу в поле», — резюмує міністр.

agroportal.ua