Ціни на українську пшеницю залишатимуться високими щонайменше ще декілька тижнів

Наразі на іракському ринку молочних продуктів українських виробників немає.

Про це повідомив заступник віце-президента Al-Khafadji Group Мустафа Кадхем Кафаджі. 

«Ми почали цікавитися українським молоком для ринку Іраку майже півтора роки тому. З'ясувалося, що існує проблема з упаковкою. Я маю на увазі, що українські молочні заводи не виробляють молоко в упаковці того обсягу, який нам потрібен, а саме, 130 мл. Найменший обсяг, який нам могли запропонувати, був 240 мл. Виявилося, що в пакувальних машинах Тетра Пак, які використовують українські молокозаводи, не можна переналаштувати лінію на інший обсяг упаковки. Потрібно міняти всю лінію, а це дуже великі витрати», ― зазначив Кафаджі.

«В Україні ми хотіли б купувати сир ― пастоподібний крем-сир і розсільний, білий. Цікавимося можливостями поставок сметани, морозива і сухого молока. До речі, я звертався тут, в Україні, із запитом по сухому молоку, але ніякої активності з боку продавця не помітив», ― зауважив він.

За словами експерта, наразі на іракському ринку молочних продуктів українських виробників немає.

«Торгівлю стримує страх. Існують побоювання нового ринку як наслідок тривалої практики торгівлі з Росією, куди йшла переважна частина виробленої молочної продукції. Це було зручно ― всі знали один одного, знали смаки, звички та уподобання. Були налагоджені торговельні зв'язки. І коли виникла проблема з експортом, довелося терміново шукати нові ринки», ― зауважив Кафаджі.

«А як їх шукати? Потрібно перш за все знати той ринок, куди ти збираєшся продавати свій товар. Якщо серйозно націлюватися на новий ринок, то найпростіший спосіб ― взяти на роботу людину з цієї країни. Зараз в Україні навчається багато студентів, в тому числі з Іраку. Вони закінчують університет, шукають роботу. Їх думку можна використовувати для налагодження зв'язків та вивчення ринку», ― додав він.

Крім того, за словами експерта, є й штучні труднощі, які не сприятиють розвитку торгівлі.

«Наприклад, будь-який бізнесмен з Еміратів хоче потрапити в Україну, щоб ознайомитися з ринком і побувати на підприємствах потенційних партнерів. Навіть щоб просто приїхати в Україну, він повинен провести масу часу в Консульстві України в своїй країні, щоб отримати візу. Іноді процес затягується на півроку. Для активного розвитку українського експорту, в тому числі і молочного, не тільки підприємства-експортери повинні мати активні служби продажів, які миттєво реагують на запити», ― підсумував Кафаджі.

За матеріалами «Інфагро»

Тваринницька індустрія в США стурбована повідомленнями про те, що деякі комбікорму імпортувалися в країну як органічні, хоча насправді не були такими.

Спочатку розслідування було опубліковано в газеті Washington Post, однак незабаром його висновки були підтримані низкою незалежних дослідників і торгових асоціацій, дані яких також свідчать про наявність проблеми контролю якості органічних кормів, що імпортуються в країну.

Незважаючи на те, що автори дослідження не говорять про якісь конкретних країн, фальсифікуючих продукцію, торговельні організації закликали регуляторів звернути увагу на проблему і вжити заходів для захисту ринку.

Перехід ферм на органічні комбікорми в США відбувається в останні кілька років і поступово стає масовим. Цей сегмент пропонує виробникам досить комфортний рівень цін, при цьому системи контролю якості залишаються вельми недосконалими, що створює можливості для шахрайства.          

Feed Navigator

Експорт соєвого шроту з України у вересні-грудні 2020/21 МР був на 34,5% нижче в порівнянні з аналогічним періодом минулого року за рахунок зниження обсягу внутрішньої переробки на тлі зниження врожаю сої.

Про це повідомляють аналітики «УкрАгроКонсалт».

Експортний потенціал 2020/21 МР, відповідно, також знизиться в новому сезоні. За оцінками аналітиків, скорочення відбудеться на 40-42% в порівнянні з минулим сезоном.

Ключовими імпортерами залишаються країни ЄС з часткою ринку 45% (-35%) і Білорусь - 29% (-21%).

Згідно з повідомленням, в число ТОП-імпортерів увійшла Грузія, вдвічі збільшивши закупівлі. Зростання обсягів експорту в напрямку таких ринків: Грузія (+ 98%), Румунія (+ 95%), Молдова (+ 28%).

Аналітики вказують, що зниження темпів експорту відбулося в напрямку Туреччини (-82%), Угорщини (-52%) і Польщі (-24%).

Як повідомляє Національна спілка роботодавців — виробників свиней Польщі, під час травневої сесії Всесвітньої організації здоров’я тварин (Міжнародного епізоотичного бюро — МЕБ) були прийняті зміни в Кодексі про здоров’я сухопутних тварин, що відносяться до загальних умов встановлення статусу щодо АЧС для країн, зон або територіальних одиниць. Ці зміни допускають можливість торгівлі свининою для держав, в яких виникають випадки АЧС у кабанів, з урахуванням дотримання конкретних ветеринарних вимог.

Одночасно, на думку свинарів, нові правила будуть ефективні тільки в тому випадку, якщо не з’являться нові спалахи АЧС в стадах свиней. З цією метою з виробництва слід виключити суб’єктів, які не виконують правила біобезпеки, оскільки саме вони є найбільшою загрозою для поширення АЧС в популяції свиней.

На думку Національної спілки, зміни в Кодексі про здоров’я сухопутних тварин — це перший крок до розподілу АЧС у кабанів і домашніх свиней, що дозволяє говорити про перспективу експорту польської свинини на нові ринки збуту. Черговим етапом буде введення змін в правила ЄС, а потім і в національні закони.

Треба відзначити, що виробники свинини в Польщі з нетерпінням чекають можливості відновлення експорту своєї продукції в країни за межами ЄС. Особливо гостро стоїть питання ввезення м’яса в Китай. За цей ринок борються найбільші світові виробники. Переговори з Китаєм на тему можливості експорту польської свинини з регіонів, в яких немає африканської чуми свиней, ведуться постійно.

— Буде великою проблемою переконати Китай або Південну Корею імпортувати свинину з чистих від АЧС зон, так як вони дуже бояться занесення вірусу. На їх території немає і ніколи не було цієї хвороби, а при розмірі поголів’я свиней, наприклад, в Китаї на рівні 700 мільйонів можна легко уявити, які втрати понесла б місцева галузь, якби в Китаї сталася масштабна епідемія, — заявив заступник головного ветлікаря Польщі Яцек Кухарський. 

pigua.info за матеріалами «Агро Перспектива»