Зеленський: Український експорт зможе стабілізувати ринки

Кабмин планирует создание онлайн-платформы через Украинский фонд стартапов для реализации продукции малых и средних фермеров.

Об этом сообщает Экономическая правда.

Такая инициатива есть в программе правительства по восстановлении экономики.

Стимулирование дистанционного сбыта агропродукции через онлайн-платформу — самый высокий приоритет правительства среди инициатив для поддержки агросектора.

Создание платформы планируют на 4 квартал этого года.

В то же время силами Минэкономики и Минцифры предусмотрено выделение грантов для налаживания онлайн-продаж и диджитализации процессов.

На сентябрь 2020 года запланировано внесение изменений в законодательство для увеличения прибавочной стоимости в сельском хозяйстве.

В частности, предусматривается частичное возмещение стоимости строительства и реконструкции производственных объектов. Также планируют стимулировать создание кооперативов, частично возмещая покупку сельхозтехники украинского производства.

Кроме этого, предусмотрены кредитные гарантии из местных бюджетов на покупку перерабатывающих и хранящих мощностей для новых производителей.

Війна Росії проти України показала, що необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки, яким є Україна. Про те, якими мають бути ці гарантії, розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом.

У світі є багато країн, які залежать від імпорту с/г продукції. 

«Україна – світовий лідер-експортер продовольства. Нашу продукцію імпортує Європа, Близький Схід, Азія. Ми належимо до п’ятірки найбільших експортерів с/г продукції. Причому для деяких країн Близького Сходу, Північної Африки, Південно-Східної Азії питання поставок нашої продукції – це питання життя чи голоду. У цих країнах резерви зазвичай всього лише на 2–3 місяці споживання. У нас війна триває понад два місяці. Резерви завершуються, а українські порти досі заблоковані», – зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, наразі немає побудованих міжнародних гарантів, щоб це продовольство системно постачалося. Мають бути механізми, які б гарантували безпеку країнам-експортерам, можливість транспортування продукції, не допускаючи будь-яких блокувань портів та затримок із експортом продукції. Адже в рік ми годуємо, крім себе, близько 400 млн людей, основна маса з яких може зіткнутися з голодом.

«Перевезення агропродукції залізницею або автотранспортом, як це зараз відбувається, здорожчує логістику. Тепер, щоб доставити продукцію, наприклад через порти Польщі, треба долати відстань в три–чотири рази довшу. Тому це спричинює здорожчання продукції. Світові ціни на с/г продукцію зросли, на деякі позиції – до 30 %», –  зазначив перший заступник Міністра.

При цьому, як правило, країни, які імпортують нашу продукцію, мають невисокий рівень добробуту населення – вони чутливі до цін. Тому, крім того, що фізично продукції стає для них менше, вона ще й менш доступна через збільшення цін, додав Тарас Висоцький.

«Україна чітко зазначила на міжнародній арені, що не зупиняє експорт та не блокує його. Усе, що не потрібно нам для внутрішнього споживання, ми готові далі постачати. Більше того, за нашою ініціативою зараз фактично “з коліс” відкриваються нові пункти пропуску, нові термінали, нові потужності на західному кордоні, щоб цей експорт збільшити. Ми хочемо виконати всі зобов’язання перед нашими партнерами, які за останні роки сформувалися, і яких ми ніколи не підводили», – резюмував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua

Карантинные службы Белоруси начали принудительно вырезать и сжигать животных. Об этом сообщает пресс-служба Ровенской ОГА.

По информации пограничников, местное население, опасаясь потери собственного поголовья свиней, пытается его продать, спрятать или перевезти в другие населенные пункты.

Есть риск перемещения этих животных в Украину.

Поэтому, чтобы избежать завоза на территорию Украины больных свиней, рекомендуют избегать приобретение животных без соответствующих документов.

pigua.info

Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України.

«У рамках підтримки мікро, малого та середнього бізнесу в Україні з початку використання інструменту державних гарантій на портфельній основі з грудня 2020 року видано 5491 кредити на суму майже 11,12 млрд грн», — йдеться в повідомленні.

Станом на 1 квітня 2022 року шістнадцять банків-кредиторів обслуговують 5393 кредити на суму 10,7 млрд грн. Зобов’язання за основним боргом, що частково забезпечений державними гарантіями на портфельній основі, становили 4,9 млрд грн. Це близько 38% від загального ліміту наданих гарантій (13,1 млрд грн).

«При цьому, в березні поточного року укладено 328 кредитні договори на суму 0,94 млрд грн із часткою зобов’язань, гарантованих державою за основним боргом, в обсязі 0,74 млрд гривень. За кількістю кредитів, що на сьогодні обслуговуються на портфельній основі лідирує АТ КБ „Приватбанк“ — 3653 кредитів на загальну суму 2,9 млрд грн, що складає 64% від ліміту таких гарантій, наданих цьому банку. Другим за кількістю таких кредитів є АТ „Ощадбанк“ — 1074 кредитів на загальну суму 2,8 млрд грн (відповідно — 37% від ліміту)», — додають у міністерстві.

Зауважимо, що найбільшим попитом програма користується у Києві, де загалом видано 465 кредити на 1,4 млрд гривень. У Дніпропетровській області таких кредитів видано 503 на 0,7 млрд грн, у Львівській — 343 на 0,6 млрд грн.

За видом економічної діяльності найбільше кредитів, частково забезпечених державними гарантіями на портфельній основі, видано у таких сферах:оптова та роздрібна торгівля, ремонт транспортних засобів — 2140 кредитів на загальну суму 3,5 млрд грн; сільське господарство — 1393 кредитів на 3,7 млрд грн; переробної промисловості — 714 кредитів на 1,9 млрд грн.

agravery.com