В Украине несколько «просело» потребление свинины

Департамент окружающей среды, продовольствия и сельских дел Соединенного Королевства (Defra) обнародовал новые требования по благополучию свиней.

Среди нововведений кодекса: улучшенные практики по предотвращению каннибализма, не используя купирование; детализированные советы производителям относительно биобезопасности на предприятии, действий на случай непредвиденных ситуаций и использования антибиотиков; руководство по оценке состояния здоровья и благополучия свиней и советы, как улучшить состояние свиноматки и поросят во время опороса.

Новые требования относятся в первую очередь к Англии, однако власти страны ожидают что и хозяйства Шотландии, Уэльса и Северной Ирландии будут максимально их соблюдать.

Это уже 3-й кодекс благополучия животных, обновленный в стране. Первый касался кур мясных пород и был обновлен в марте 2018 года, а второй — кур яичных пород, обновленный в августе 2018-го.

«Как человек, удерживающий свиней всю свою жизнь, я горжусь тем, что Великобритания идет по пути улучшения благополучия животных — независимо от того, какие меры принимаются: запрет ли держать свиноматок в слишком малых загонах, или увеличение срока лишения свободы за жестокое обращение с животными», — прокомментировал Министр по защите животных Зак Голдсмит.

Чиновник также отметил, что при разработке кодекса использовались новейшие научные и ветеринарные исследования.

PigUA.info по материалам globalmeatnews.com

Американские фермеры, выращивающие пшеницу, увеличат производство, чтобы предотвратить проблемы с цепочкой поставок в случае, если возможное вторжение России в Украину окажет негативное влияние на экспорт сельскохозяйственной продукции.

Об этом заявил министр сельского хозяйства США Том Уилсак, пишет ABCnews.

«Очевидно, мы будем продолжать искать возможности для расширения этих (экспортных) рынков», — сказал он.

По данным Министерства сельского хозяйства США, российское вторжение и блокада Украины могут подвергнуть угрозе экспорт пшеницы страны, который составляет 12% от общего мирового объема. Также ожидается, что Украина в этом году поставит 16% мирового экспорта кукурузы.

Возможный конфликт может повлиять на самых крупных покупателей украинской пшеницы в Южной Азии, Европе, Африке и на Ближнем Востоке.

«Мы, безусловно, надеемся, что этого не произойдет», — сказал Уилсак о потенциальном конфликте.

Эксперты ФАО посчитали, сколько Украина потеряла, экспортируя крупный рогатый скот (КРС), а не говядину и субпродукты.

Об этом сообщил национальный консультант ФАО, ведущий аналитик сельскохозяйственных рынков Андрей Панкратов на своей странице в Facebook.

Он отметил, что в 2017 году из Украины было экспортировано 88 тыс. голов КРС живьем.

«Выручка от прошлогоднего экспорта скота на убой составила $ 33,5 млн. Якобы хорошо. Но, средний вес одной головы в этом экспорте была на уровне всего 294 кг, а средняя цена килограмма живого веса составляла всего $ 1,32. Отсюда возникают вопросы. А сколько можно было бы заработать, если экспортировать не скот, а говядину и субпродукты, хотя бы по той невысокой цене, по которой фактически экспортировалась наша говядина в прошлом году (2,89 $ / кг)? », - отметил Панкратов.

Панкратов напомнил, что эксперты FAO совместно с ЕБРР уже проводили исследования, сколько можно было бы заработать, если экспортировать не скотину, что сейчас, а кондиционных, правильно откормленных бычков весом 550 кг поводу и готовили бизнес-планы для Украины

«Итак, если бы экспортировалась говядина вместо того КРС, которая была продана за границу в прошлом году, то страна дополнительно получила бы по меньшей мере $ 2,7 млн. И это потому, что я не принимал во внимание субпродукты, которые также имеют свою стоимость», - отметил эксперт ФАО.

По подсчетам эксперта, если бы средний вес головы КРС в экспорте был бы на уровне 550 кг, то дополнительная выручка составила бы уже более $ 29 млн. И это при цене 1,32 $ / кг живого веса, которая фактически получена в 2017 году, хотя хорошо откормленный скот в прошлом году мог бы стоить точно дороже двух долларов за кг.

«И вот, наконец, если бы откормить бычков до 550 кг и переделать их в Украину, то экспорт полученной из того же количества голов говядины принес бы уже дополнительно более $ 34 млн или 910 млн гривен. Это опять-таки, по низким ценам и без субпродуктов, а если постараться, то 1млрд был бы вполне доступным! Понятно, что миллиард выручки - это не миллиард прибыли, но там в себестоимости? Корма? Так они - украинские. Рабочие руки? Они - тоже украинские. То есть этот дополнительный миллиард гривен так или иначе мог бы быть нашим, украинским », - подытожил Андрей Пакратов.

Напомним, в 2017 году в Украине производство мяса составило 2,3 млн тонн, что на тысячу тонн больше, чем в 2016 году. Производство говядины снизилось на 4,7%, а свинины - на 2,3%. Производство мяса птицы выросло на 3,5%.

agravery

Експерти аналітичного центру Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) «Розумна країна» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО проаналізували можливості ліцензування експорту сільськогосподарських товарів.

Питання ліцензування експорту у 2022 році регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424, якою затверджено зокрема:

— обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 1;

— перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно із додатком 5.

Різниця між цими додатками полягає в тому, що додатком 1 обмежуються обсяги вивезення товарів, відповідно після вичерпання обсягів видача ліцензій припиняється, натомість додатком 5 передбачено ліцензування експорту без обмеження обсягів вивезення відповідних товарів.

Так, згідно з додатком 5 до цієї постанови ліцензуванню підлягає експорт таких сільськогосподарських товарів (без обмеження обсягу їх вивезення):

• Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
• М’ясо курей свійських;
• Яйця курей свійських;
• Велика рогата худоба, жива;
• М’ясо великої рогатої худоби, морожене;
• М’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’ясо великої рогатої худоби;
• Просо;
• Цукор.

Крім того, згідно з додатком 1 до цієї постанови шляхом встановлення нульової квоти на експорт жита, вівса та гречки, солі (фактично заборонено експорт).

Інших обмежень щодо експорту сільськогосподарської продукції наразі немає.

Видача ліцензій на експорт товарів

Порядок одержання ліцензії на експорт товарів регулюється Положенням про порядок ліцензування експорту товарів, який затверджений наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991 (далі — Положення)

Для одержання ліцензії заявником — суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності подаються до Мінекономіки в електронному вигляді (на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг або на електронну пошту: meconomy@me.gov.ua) відповідно до пункту 2 Положення, подаються такі документи:

• Заявка на видачу ліцензії на експорт за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 09.09.2009 N 991;
• Лист-звернення щодо оформлення ліцензії з гарантією сплати державного збору за її оформлення. Окремо зазначимо, що Урядом України встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні збір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів не справляється (Постанова КМУ від 10 березня 2022 р. № 241);
• Копія зовнішньоекономічного договору (контракту), усі додатки та специфікації до нього, засвідчені в установленому законодавством порядку;
• Експертний висновок (оригінал) з визначенням країни походження та коду товару відповідно до УКТЗЕД, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою;
• Інші документи, вимоги щодо подання яких встановлені законодавством України.

Форму заявки та інструкцію щодо її заповнення можна переглянути за посиланням: zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0939−09#Text

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути прийнято в разі:

• Невідповідності поданих документів законодавству України;
• Вичерпання встановленої квоти на відповідні товари;
• Застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності або його іноземного контрагента спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
• Дій суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призводять до порушення взятих Україною міжнародних зобов'язань;
• Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює свою діяльність на умовах, які можуть спричинити ухвалення компетентними органами країни-імпортера антидемпінгових та інших захисних заходів до експорту продукції походженням з України;
• Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або його іноземним контрагентом законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

uacouncil.org