Уряд звернувся до бізнесу із закликом відновити роботу

Во время заседания Правительства были приняты соответствующие изменения относительно уточнения порядка использования средств по бюджетной программе 2 801 540 «Государственная поддержка отрасли животноводства» с целью эффективного использования средств, предусмотренных в государственном бюджете на 2018 год.

В частности, уточнено, что:

— возмещение расходов, профинансированных за счет банковских кредитов будет осуществляться без учета НДС;

— период получения кредитов начинается с 2018;

— целевое использование по направлению компенсации стоимости объектов, профинансированных за счет банковских кредитов — в соответствии с проектно-сметной документации, в том числе оборудования;

— специальная бюджетная дотация за содержание коров предоставляется субъектам хозяйствования, которые являются юридическими лицами и владельцами этих коров.

Благодаря внесенным изменениям банки смогут разработать унифицированные кредитные продукты и активизировать работу с сельхозпроизводителями для предоставления им кредитных средств под эти цели в объеме 4 300 млн гривен.

Также будет обеспечено создание равных условий для возможности получения государственной поддержки сельхозтоваропроизводителями (как для тех кто покупает украинскую спермопродукцию так и для тех кто покупает сперму иностранного происхождения).

Пресс-служба Минагрополитики

12 марта в Украине зафиксировали 2 новые вспышки африканской чумы свиней. Об этом сообщает пресс-служба Госпродпотребслужбы.

Так, в личном подсобном хозяйстве в с. Микуличи (Бородянский р-н, Киевская обл.) зарегистрировали заболевания и падеж свиней.

Кроме того, в ГП ОХ «Степное» (с. Степное, Полтавский р-н, Полтавская обл.) зафиксировали заболевания и падеж свиней.

При исследовании отобранных проб биоматериала в лаборатории поставили диагноз — АЧС.

В очагах заболевания проводятся мероприятия по локализации и недопущению распространения возбудителя болезни.

pigua.info

Українська зернова асоціація звернулася до профільних міністерств, зокрема Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства економіки України, з проханням відновити експорт пшениці та скасувати ліцензування.

Як говориться у повідомленні УЗА, такий крок необхідний, оскільки Україна має надлишкові перехідні запаси з минулорічного врожаю, а експорт зерна значно ускладнений через блокування українських морських портів. 

«Скасування ліцензії на експорт дозволить трішки спростити механізм експорту пшениці та вивільнити потужності для зберігання нового врожаю», — пояснюють експерти. 

Зазначається, що в 2021 р. українські аграрії зібрали рекордний врожай пшениці — понад 33 млн т. З року в рік внутрішній ринок України споживає близько 5-7 млн т як продовольчої, так і фуражної пшениці разом. Враховуючи пандемію та бажання уряду сформувати рекордні перехідні залишки, зерновики підтвердили готовність експортувати лише 25,3 млн т пшениці, що закріплено в Меморандумі про взаєморозуміння між урядом та профільними асоціаціями. 

«Станом на 1 березня було експортовано лише 18,2 млн т пшениці із запланованих 25,3 млн т. Враховуючи рекордні перехідні залишки, в Україні на елеваторах зберігається ще близько 12 млн т пшениці, при цьому до нового врожаю залишилось менше 3-х місяців, а внутрішнє споживання може становити близько 1,5 млн т», — прогнозують в УЗА. 

За даними Укргідрометцентру, Держпродспоживслужби та Мінагрополітики, а також інформації з полів, пшениця успішно перезимувала, відтак наразі стан озимих культур добрий, і ризиків неврожаю, окрім як воєнних дій в окремих регіонах, наразі не спостерігається. При цьому, у зв’язку з військовою агресією рф та блокадою морських портів зерновики вимушені експортувати зернові та олійні культури лише через наземні шляхи. Пропускна спроможність наземних переходів обмежена приблизно в 20 тис. т на добу, що в 10 разів менше за можливості українських портів. Таким чином, за оцінками УЗА, за нинішніх логістичних умов Україна зможе експортувати не більше 2 млн т зерна, включно з пшеницею та кукурудзою.

«Сьогодні експорт — це не лише надходження вкрай потрібної валюти в країну, а й обігові кошти аграріїв для посівної кампанії та подальшого процесу вирощування культур. Окрім того, потрібно врахувати можливості зберігання вітчизняних елеваторів — близько 56 млн т. Сьогодні в Україні на складах залишається близько 22 млн т зерна, що може бути експортовано без ризиків продовольчої безпеки України. Враховуючи тенденцію щодо вирощування понад 100 млн т зерна щороку, а також неекспортовані залишки, Україна може зіштовхнутися з великою проблемою відсутності достатніх потужностей для зберігання зерна», — пояснюють в УЗА.

УЗА підтримала рішення уряду щодо скасування раніше впровадженого ліцензування експорту кукурудзи та соняшникової олії та вважає за доцільне також скасування ліцензування експорту пшениці та повного відновлення експорту зерна, оскільки відповідне рішення не сприяє експорту залишків, а лише гальмує торгівлю зерном.

agroportal.ua

Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.

«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.

За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».

Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.

Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».

Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.

«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.

Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.

Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.

«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.

milkUa.Info