Украина и Ливан согласовали форму ветеринарных сертификатов на экспорт КРС

Производство молока в шести ключевых молочных регионах (Аргентина, Австралия, ЕС, Великобритания, Новая Зеландия, США) сейчас на 1,7% больше, чем за аналогичный период прошлого года.

Вместе эти регионы выработали 194 млрд л молока за восемь месяцев 2020 года, что на 3 млрд л больше.

Об этом свидетельствуют последние данные Agriculture and Horticulture Development Board (AHDB) о поставке молока в мире.

Все ключевые регионы, кроме Великобритании, из года в год наращивали производство. По объему производства лидировали страны ЕС и США. Это наиболее высокопроизводительные регионы группы, и каждый из них увеличил объемы чуть более чем на 1 млрд л против аналогичного периода 2019 года.

Однако самыми быстрыми темпами развивались Аргентина (+ 8,4%) и Австралия (+ 4,9%), хотя в 2019 году показатели в этих странах были относительно низкими.

Ситуация в Новой Зеландии была относительно стабильной, но поскольку пик производства приходится на октябрь, время для развития еще есть.

Великобритания — единственный из этих регионов, где наблюдается сокращение (хотя и незначительное) производства против прошлогодних показателей. Частично это связано с высоким уровнем производства в 2019 году, а отчасти с тем, что фермеры активно ограничивают производство из-за весеннего пика в ответ на воздействие коронавируса на рынки.

Напротив, первая волна пандемии пришлась на то время, когда в странах Южного полушария производство было сезонно низким, что снизило влияние сокращения спроса.

Фермеры ЕС и США, похоже, по-разному отреагировали на изменение рынков. Возможно, свою роль сыграли различия в государственной поддержке.

agrotimes.ua

В умовах війни уряд активно запроваджує комплексні зміни для підтримки підприємницької діяльності. Що змінилося для агровиробників?

Повномасштабне воєнне вторгнення росії в Україну прискорило процеси дерегуляції та підтримки бізнесу з боку держави. Варто розібратись у правилах гри, які будуть діяти в умовах воєнного стану, а окремі зміни працюватимуть і довше.

Кредити

Банківське кредитування — один з найважливіших фінансових інструментів, до якого звертаються аграрії, щоб покрити нестачу обігових коштів, оновити техніку, забезпечити господарство ТМЦ. Особливо часто за кредитами звертаються напередодні весняної посівної. У 2022 році посівна особлива. Від її успіху залежить не тільки продовольча безпека України, а й ціни та наявність продуктів харчування у країнах Південної Африки, Близького Сходу, Азії. Саме ці регіони були найбільш залежними від поставок зерна з України. За даними Мінагрополітики, загальна потреба у коштах для проведення весняних робіт аграріями складає близько 100 млрд гривень.

Зміни в умовах кредитування малих та середніх аграрних виробників з оборотом не більше 20 мільйонів євро на рік:

• Компенсація відсоткової ставки за залученими кредитами.
• Максимальна сума кредиту, на який поширюється компенсація відсоткової ставки, становить 50 млн грн.
• Кредитування надається для проведення посівної (сільськогосподарської діяльності) на період дії воєнного стану.
• Для отримання кредитування суб’єкт підприємництва повинен бути с/г товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України».
• Термін дії кредиту становить 6 місяців.

Встановлено максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80%.

За програмою кредитування «5−7-9», на період дії воєнного стану, агровиробникам підняли максимальний розмір кредиту до 60 млн гривень. Кредит безвідсотковий та діятиме протягом місяця після скасування воєнного стану. Після цього кредитна ставка становитиме 5%. Термін, на який видаватимуть позику за програмою «5−7-9», буде залежати від цільового призначення коштів. Наприклад, на реалізацію інвестиційного проекту та на рефінансування заборгованості кредит надається до 5 років. Для фінансування оборотного капіталу — на 3 роки.

Також, для збільшення обігових коштів агровиробників під час проведення весняно-польових робіт, Кабінет міністрів доповнив перелік гарантій для банків, які надають кредити для часткового виконання боргових зобов’язань агрокомпаніями.

Критичний імпорт

Для безперешкодного ввезення в Україну необхідної техніки для проведення посівної, Кабмін додав до переліку товарів критичного імпорту трактори, с/г машини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни тощо. Також спрощено процедуру ввезення запчастин до с/г техніки.

9 березня 2022 року уряд ухвалив постанову для забезпечення безперебійного постачання імпортних харчових продуктів та кормів, якою спростив маркування для цих груп товарів. Зокрема, вказувати інформацію про продукт державною мовою потрібно лише один раз на партію, а не на всі упаковки. Якщо продукти харчування та корми ввозяться як гуманітарна допомога, то і партію не потрібно маркувати державною мовою. Також можна використовувати залишки упаковки або тари закритих підприємств маркування аналогічних харчових продуктів та кормів.

Спрощення доступу до пального — одна з ключових постанов, яка значно спростила та, можна сказати, врятувала проведення посівної. До 24 лютого 80% пального в Україну потрапляло із росії, білорусі та через українські морські порти. Велика війна заблокувала ці напрямки і країна стикнулась із дефіцитом. Тому в перші тижні після початку повномасштабного вторгнення, КМУ ухвалив низку рішень, які полегшували доступ виробників сільгосппродукції до пального. В обіг вводиться бензин та дизельне пальне екологічних класів Євро3 і Євро4. Також спрощено проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів. Крім цього президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким скасовано акциз на пальне та знижено ставку ПДВ з 20% до 7%.

Уряд спростив умови перевезення пестицидів та агрохімікатів автомобільним транспортом. Продовжено строк дії допусків на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами й агрохімікатами. Ця норма поширюється на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів після його припинення або скасування. Слід зауважити, що спрощується виключно процес отримання ліцензії - усі питання безпеки транспортування та якості пестицидів й добрив залишились на рівнях, які діяли до воєнного часу.

визнання іноземних сертифікатів на імпортоване насіння без застосування додаткових процедур із сертифікації.

Держпродспоживслужбі порадили визнавати сертифікати, видані іншими країнами, без проведення фітосанітарної експертизи. Постанова Кабміну від 1 квітня 2022 року щодо фітосанітарних заходів дозволяє звертатись за проведенням експертиз та отримувати документи у будь-якому відділені Держпродспоживслужби. Також скасовуються вимоги контролю дерев’яного пакувального матеріалу: палети, піддони, коробки, ящики тощо, з яким імпортуються товари, що не належать до продукції рослинного походження. Видача карантинного сертифікат буде здійснюватися виключно за зверненням.

Загалом, для визначення потреб аграріїв щодо проведення посівної, Мінагрополітики запустила доступ до ресурсів, які необхідні для проведення посівної кампанії:

• створено аграрну платформу Міністерства по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу;
• створено онлайн-платформу для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану.

Закон зі змінами у податковий кодекс

15 березня парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Він набув чинності 17 березня 2022 року. Основні його положення передбачають:

1. ФОП або юридичні особи, які мають річний обсяг доходу до 10 млрд грн, можуть з 01 квітня стати платником єдиного податку третьої групи, де ставка податку складає 2% від обороту.
2. Під час дії воєнного стану дозволяється включати до податкового кредиту з ПДВ суми, по яких ще не зареєстровані податкові накладні в ЄРПН (в т.ч. які були складені до початку дії військового стану), на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів. Такі податкові накладні повинні бути зареєстровані в ЄРПН протягом 6 міс з моменту припинення воєнного стану.
3. Поновлюється бюджетне відшкодування з ПДВ, якщо за результатами камеральної перевірки така сума стає узгодженою. Відповідно, відновлюються камеральні перевірки.
4. З березня 2022 до по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено воєнний стан, звільняються від плати за землю (земельний податок та орендна плата за державні та комунальні землі) платники, чия земля розташована на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях.
5. За 2022 та 2023 рік не нараховується та не сплачується мінімальне податкове зобов’язання за землі, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях.
6. У 2022 році не сплачується екологічний податок на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях.
7. З 01.03.2022 до припинення воєнного стану + 12 місяців після його припинення ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства не сплачують ЄСВ за себе.

ФОП 2-3 груп єдиного податку, юридичні особи 3 групи єдиного податку, можуть прийняти рішення не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників. Такі суми будуть сплачені за рахунок держбюджету.

Загальні спрощення для бізнесу

Уряд скасував вимоги для отримання ліцензій та дозволів на більшість видів діяльності. Замість 600, чинними залишаються 50. Тепер, щоб проводити господарську діяльність. на яку законодавство вимагає отримати ліцензію, потрібно лише заявити про таку діяльність. Після закінчення воєнного стану бізнес має протягом одного місяця отримати ліцензію на загальних умовах. Виключенням є діяльність пов’язана із радіоактивними та іншими небезпечними речовинами, видобуток надр, виробництво лікарських засобів тощо.

Також внесені зміни до Трудового кодексу. Зокрема: з’явилась можливість роботодавцю збільшити робочий час з 40 до 60 годин на тиждень. А сам робочий тиждень можна збільшити до 6 днів. Роботодавець отримує можливість призупинення дії трудового договору, та процес звільнення спростили. Скасовані податкові перевірки та штрафи за неподання звітності. Виключенням є перевірки щодо цін на соціальні товари. А подати звітність у податкову можна буде протягом 90 діб після скасування воєнного стану.

Таким чином, Кабмін зробив максимальні спрощення для проведення посівної та функціонування сільського господарства загалом.

«Є перешкоди із доступом аграріїв до кредитування, але з цим ситуація покращується з кожним днем. Над дерегуляційними заходами та фінансуванням посівної уряд працює на відмінно. Сподіваюсь, такий режим роботи залишиться і після скасування воєнного стану. Сьогодні нагальні проблеми лежать у практичній, а не у нормативній чи законодавчій площині. Наразі потрібно вирішити проблеми із експортом аграрної продукції», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

agravery.com

Экспорт соевого шрота из Украины в сентябре–июне 2020/21 МГ составил 436,2 тыс. т, что на 30% аналогичного показателя минувшего года.

Об этом говорится в сообщении «УкрАгроКонсалт».

Как отмечается, последние два месяца экспорт держится на высоком уровне за счет стабильно высоких закупок со стороны ключевых импортеров — Беларуси и Польши.

«Экспортный потенциал 2020/21 МГ увеличен до 470 тыс. т (-31% к 2019/20 МГ)», — отмечают эксперты.

Ключевыми импортерами остаются страны ЕС с долей рынка 38% и Беларусь — 34%.

Уточняется, что впервые в 2020/21 МГ соевый шрот экспортирован в Данию.

Рост объемов экспорта отмечался в направлении таких рынков как Германия (+452%), Молдова (+84%) и Грузия (+33%).

Снижение темпов экспорта зарегистрировано в Турцию (-90%), Венгрию (-57%) и Польшу (-17%).

Актуальные вызовы для кооперации в Украине и создание дорожной карты развития семейных фермерств и кооперативных объединений обсудили на заседании открытого круглого стола на тему «Роль семейного фермерства и кооперации для устойчивого развития общин».

Мероприятие состоялось 5 ноября в стенах Украинского национального информационного агентства «Укринформ». Участниками круглого стола стали Инна Метелева, замминистра экономики и торговли и сельского хозяйства, а также представители местной власти, совещательных служб, кооперативов и другие.

«На повестку дня вынесен важный вопрос. В то же время содержательность и многогранность проблемы требует дополнительной глубокой проработки», — отмечает Денис Мельников, эксперт риск-менеджмента и коммуникации с пайщиками, архитектор проекта «Цифрового управления и Диджитализации менеджмента земельного банка», третий год подряд в рейтинге лучший юрист Восточной Европы Iegal500.

Отсутствие общего виденья

Лидеры круглого стола апеллировали к государственной поддержке в вопросах закладки основ и внедрения культуры кооперации. Исторический опыт показывает, что кооперативное движение имело мощные традиции в Украине, однако участие государства в нем было минимальное.

«Главным признаком государства является принуждение и общая обязательность. В отличие от главного принципа кооперации — добровольности, доверия и взаимопомощи. Очевидно, что указанные социальные институты основываются на различных принципах, а потому совмещение их в одном „организме“ есть маловероятным. Разве мы не собираемся строить систему по советскому шаблону, который только по названию был кооперативным», — отмечает Денис Мельников.

Участники круглого стола согласились, что развитие кооперации происходит снизу, а не сверху. Поэтому обращение в государственные органы не имеет смысла и превращается в точку разлома в стратегии и перспективах развития.

«На самом деле показательно, что участники круглого стола не сформулировали своих пожеланий к государству, а ожидания финансирования за счет государственного бюджета выглядит как очередное желание получить „лакомый кусок“ без труда и признаков начала устойчивого развития», — отметил Денис Мельников.

В качестве молока — прибыль

«Откуда брать деньги? Вопрос качества молока как источника дополнительной стоимости участниками круглого стола вообще не был воспринят. Дискуссия по этому поводу была резко прекращена, показалось, из-за непонимания чрезвычайной важности этого аспекта и элементарного непонимания технологий качества молока», — замечает эксперт.

Показательным в этом смысле является акцент замминистра экономики, торговли и сельского хозяйства Инны Метелевой, которая отметила недопустимость грязи на ферме.

На сегодня качественное молоко является дефицитным продуктом, а производитель готов доплачивать за него.

«Семейная ферма как новейшая форма производства требует сопровождения специалиста по продовольственной безопасности на старте проекта. Технологическую карту производства молока необходимо просто включить в комплект документов для каждой семейной фермы, в том числе и существующих. Разработка такой карты на основе требований НАССР решит вопрос биологического качества молока, юридического основания для продажи молока не только переработчику, но и непосредственному потребителю», — объясняет Денис Мельников.

Он отмечает, что переработчик всегда будет диктовать производителю стоимость закупки молока учитывая ограничения производителя (логистика, объем производства и т. п.). В то же время выход производителя с качественным молоком на конечного потребителя позволяет диктовать ему собственные ценовые ожидания, поскольку потребитель уже привык к ценовой конъюнктуры, которую создал переработчик на продуктовой полке супермаркета.

Минимальная цена пакета с надписью «молоко» составляет 22 гривны за 1 литр. Поэтому предложение качественного продукта от семейной фермы стоить минимум в 2,5 раза больше, чем озвучена на круглом столе стоимость продажи переработчику — 8 грн. В таких условиях семейная ферма не потребует государственной помощи, не будет зависеть от давления переработчика и превратится в устойчивый бизнес проект.

Юридическая плоскость

Один из участников круглого стола акцентировал внимание на вопросе сложностей с оформлением прав на недвижимое имущество.

«Трудно осознать, что отсутствие в государственном реестре записи об юридическом владельце активов (прежде всего, недвижимого имущества и земли) ограничивает крестьян в доступе к банковскому финансированию, привлечению портфельных и институциональных инвесторов и препятствует защите со стороны государства из-за отсутствия легализации активов, — рассказывает Денис Мельников. — отсутствие правоустанавливающих документов на недвижимое имущество и государственной регистрации прав собственности непосредственно создают неопределенность для крестьянина и невозможность юридической защиты своего имущества и, соответственно, открывает лазейки для рейдерских захватов, теневого перераспределения активов и обусловливает „серость“ экономической деятельности».

Поддержкой для семейных ферм может стать введение юридического советника высокого профессионального уровня.

«Нанять профессионального юриста учитывая объем собственных доходов семейная ферма неспособна. Однако запланированные 700−1000 ферм при умеренном солидарном взносе смогут оплатить и получить юридическую поддержку специалиста в области права. В то же время каждая из семейных ферм сталкиваться с более или менее похожими юридическими вопросами. Поэтому опытный юрист сможет моделировать ситуации, предлагать типовые образцы для их решения, составлять документы, вмешиваться в ситуацию в случае обострения проблемы. С учетом курса на „государство в смартфоне“ такой специалист уже сегодня способен решить проблемы удаленно через электронные устройства», — убежден эксперт риск менеджмента и коммуникации с пайщиками.

MilkUa.info