Украина экспортировала мяса КРС на $70 млн

На Полтавщине вскоре возобновит работу завод по утилизации отходов животноводства, а также планируется строительство еще одного такого же предприятия, в которое готовы инвестировать представители стран Балтии.

Сейчас в области нет предприятий, где бы утилизировали отходы животноводства. Хорольский филиал ГП «Укрветсанзавод», на которой ранее осуществляли соответствующую работу, не работает из-за отсутствия государственного финансирования.

«В соответствии с Законом Украины, все отходы животного происхождения должны передаваться на предприятия по утилизации. В течение последних трех лет в области получили отходов животного происхождения: в 2014 году — 8,8 тыс. тонн, в 2015 — 6,8 тыс. тонн, в 2016 — 6,5 тыс. С начала этого года уже получили 1,8 тыс. тонн таких отходов», — отметил начальник ГУГоспродпортебслужбы в Полтавской области Геннадий Пикуль.

Сейчас там провели ремонтные и пуско-наладочные работы в котельной и в производственном цехе, а также отремонтировали 5 единиц специального автотранспорта.

«Уже провели пробный запуск на твердом топливе без переработки сырья. Ориентировочная мощность производства в сутки — до 10 тонн», — рассказал Пикуль.

Он добавил, что на Полтавщине насчитывается 312 забойных площадок и могильников, где осуществляются захоронения. Однако, по его словам, утилизация отходов животного происхождения должна осуществляться исключительно специализированными предприятиями.

«В Полтавской области нет ни одного предприятия по утилизации — это ужас. Поэтому и вспышки АЧС, и другие экологические проблемы. Мы должны идти путем поиска инвестора для строительства современного завода по переработке», — отметил Головко.

«Хорольский филиал ГП «Укрветсанзавод» заработает в ближайшее время. Но это не мешает нам параллельно искать инвестора для построения еще одного такого предприятия. Сейчас РГА предлагают места для возведения такого комплекса, а мы изучаем ситуацию. Инвестировать же в проект готовы представители стран Балтии», — сообщил заместитель председателя Полтавской ОГА.

milkua.info по материалам пресс-службы Полтавской ОГА

Україна працює над продовженням і розширенням експортної зернової ініціативи, а також готує постійний гуманітарний компонент.

Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час чергового відеозвернення.

«Разом із передовими і найбільш сумлінними державами будемо збільшувати допомогу тим країнам і народам, які особливо потерпають від продовольчої кризи.

І вже відбулися перші наради, маємо перші міжнародні домовленості. Фактично разом із партнерами починаємо таку співпрацю, яка може стати основою для гарантування продовольчої безпеки на новому рівні. Давно говориться, що потрібна глобальна координація для порятунку найбільш бідних країн світу від голоду. І саме такий механізм координації зараз і опрацьовуємо. Сподіваюся, вдасться його реалізувати», — зазначив він. 

agroportal.ua

С 24 ноября 2019 в Украине вступают в силу новые требования по импорту живых животных и их репродуктивного материала, пищевых продуктов животного происхождения, кормов, сена, соломы, а также побочных продуктов животного происхождения и продуктов их обработки, переработки.

Соответствующий приказ Минагрополитики № 553 был обнародован 24 мая в Официальном вестнике Украины № 39 и внесен в Единый государственный реестр нормативно-правовых актов на сайте Минюста.

Приказ определяет требования к подконтрольным Госпродпотребслужбе грузам на основе риск-ориентированного подхода с учетом требований европейского законодательства и рекомендаций МЭБ. В частности, применяются принципы регионализации (зонирование), компартментализации и эквивалентности для целей международной торговли.

Выполнение требований приказа позволит урегулировать спорные вопросы, возникающие при осуществлении международной торговли.

Действие новых требований, предусмотренных приказом, будет способствовать снижению уровня регулирования импорта грузов, развития международной торговли, развития животноводства и обеспечения населения безопасными продуктами питания.

Справка:

Приказ № 553 «Об утверждении Требований по ввозу (пересылке) на таможенную территорию Украины живых животных и их репродуктивного материала, пищевых продуктов животного происхождения, кормов, сена, соломы, а также побочных продуктов животного происхождения и продуктов их обработки, переработки» был разработан Министерством аграрной политики и продовольствия Украины с целью усовершенствования отечественных нормативно-правовых актов, гармонизации украинского законодательства с международными требованиями, выполнение Соглашения ВТО о санитарных и фитосанитарных мероприятиях.

Пресс-служба Минагрополитики

Кінець року — час для підведення підсумків та погляду в майбутнє. Представники Асоціації виробників молока (АВМ), керівник проекту Олена Жупінас та генеральний гдиректор Ганна Лавренюк про стан молочної галузі:

Якою бачимо молочну галузь України після перемоги?

Закінчується 2022 рік, що ми як молочарі можемо згадати, підводячи його попередні підсумки? Січень — початок лютого -позитивні тренди на світових ринках молочних продуктів і позитивні плани. І як грім серед ясного неба — ВІЙНА. Призупиняють роботу молокозаводи, обвал цін на сире молоко, деякі господарства взагалі не можуть його реалізувати через логістичну блокаду та окупацію, а тому безкоштовно роздають людям, замінюють молоком частково білкову складову в раціонах, переглядають раціони для зменшення продуктивності (подальше повернення до довоєнних показників займе від 3 до 6 місяців), скорочують кількість доїнь і навіть просто виливають молоко. В зонах особливо гострих боїв господарства були змушені випустити худобу через фізичну неможливість доглядати за нею.

Переживши перші два тижні шоку, заводи поступово відновлюють роботу, і в квітні-травні ціни на молоко потроху починають відновлюватись. Але нова напасть — посушливе літо не дає можливості заготовити необхідну кількість грубих кормів. На початку червня ЄС знімає мито на експорт українських молочних продуктів — ціна потроху йде вгору, серпень — через девальвацію гривні скорочується імпорт і сировари починають активніше поставляти сири у вітчизняні мережі, а масло активно експортується в ЄС. Як наслідок — ціна на молоко-сировину відновлює стриманий ріст. Вересень — увесь місяць ідуть дощі, тому заготовити якісний силос ще те питання. І тут новий удар — обстріли критичної інфраструктури залишили ферми без світла. Доїмо, як можемо, знову падає продуктивність, розуміємо, що буде рости захворюваність корів та вибраковка, але ми сильні і ПЕРЕМОЖЕМО.

Що готує 2023-й? На жаль, ціни на світових ринках на молочну продукцію ідуть вниз (рецесія). Внутрішнє споживання падає (українці стають дедалі біднішими). Які кроки допоможуть молочній галузі вижити у ці складні часи?

1. Знизити ставку ПДВ на молоко-сировину і готову молочну продукцію — це підтримає купівельну спроможність українців та внутрішнє споживання.
2. Продовжити переговори з ЄС про пролонгацію безмитного ввезення на територію ЄС молочних продуктів(адже нинішні заходи з лібералізації торгівлі діють тільки до 5 червня 2023 рок і вже зараз починають звучати голоси деяких єврочиновників про неможливість конкурувати з українськими молочарями).
3. Пришвидшити розмінування полів для проведення весняно-польових робіт.
4. Відновити державну підтримку(молочна галузь має бути у всіх планах по відбудові України).
5. Запровадити повноцінну національну програму«Шкільного молока», що включатиме також заходи із просвітництва та популяризації молочних продуктів серед дітей, їхніх батьків та педагогів(а для її часткового фінансування прийняти закон «Про акциз на солодкі газовані напої»).
6. Кооперація — нові часи і нові виклики. Ми так багато говорили про кооперацію до війни, але не могли знайти того спільного, що би нас об'єднало. Всі ми знаємо, що за деякий час Україна стане членом ЄС, кордони стануть прозорими і куди поїде українське молоко(особливо із сучасних прикордонних господарств) — на українські заводи чи на заводи Польщі, Румунії або навіть Німеччини?
7. Єдиний бренд, єдиний стандарт для експорту молочної продукції. Нещодавно Польща виграла тендер на постачання до Алжиру 10 тис. т СЗМ. А чи могла би Україна виграти такий тендер, чи ми і далі на таких тендерах будемо продавити зернові й олійні, а додану вартість віддавати полякам, німцям, голландцям і іншим?

Нам всім потрібна ПЕРЕМОГА, але вже сьогодні ми маємо думати, яку Україну ми відбудуємо після неї.

Слава Україні! Слава ЗСУ!

UA -82.5