Українська аграрна громадськість інтегрується в європейську спільноту

2 марта текущего года Госпродпотребслужба и компетентный орган Республики Македония согласовали ветеринарный сертификат для комбикормов, предназначенных для экспорта из Украины в Республику Македония.

С формой сертификата можно ознакомиться по ссылке.

Пресс-служба Госпродпотребслужбы

Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України у першій половині 2022 р. впав на пів пункту та склав 2,17 балів з 5-ти можливих. Це значення — найнижче з 2013 р.

Про це свідчать результати експертного дослідження Європейської Бізнес Асоціації.

Як зазначається, пів року тому показник індексу складав 2,73 балів. Для порівняння, під час активної фази пандемії Covid-19 індекс знижувався до 2,4 балів, а за часів Євромайдану — до 1,8 балів, що досі є найнижчим значенням за увесь час проведення дослідження.

«Варто зазначити, що одразу після Революції гідності індекс показав відчутний стрибок та подальше зростання, тож маємо надію на аналогічну динаміку по завершенню війни», — уточнюють в ЄБА.

Згідно з дослідженням, оцінка генеральними директорами інвестиційного середовища в Україні очікувано погіршилась. Відсоток СЕО, які вважають його вкрай несприятливим, зріс удесятеро — з 5% до 53% за останні пів року. Ще 34% вважають його скоріше несприятливим. Нейтрально оцінюють поточний інвестклімат 9% директорів, і ще 4% вважають його сприятливим. Найбільше позитивних оцінок ділового середовища цієї хвилі було отримано від представників юридичного та консультаційного бізнесу, а також підприємств FMCG сфери.

Оцінка піврічної динаміки інвестклімату також відчутно погіршилася. Негативну динаміку спостерігають 79% інвесторів, ще 17% вважають, що діловий клімат не зазнав суттєвих змін. Дещо кращими є прогнози на наступні шість місяців. Тільки 38% очікують подальшого погіршення ситуації, тоді як 36% вважають, що інвестклімат не зазнає суттєвих змін, а 26% прогнозують його покращення до кінця року.

Попри війну 91% компаній асоціації планують продовжувати працювати на ринку України, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Зокрема, СЕО розповідають про плани інвестицій в аграрну сферу, енергетику, ІТ та телеком, будівництво, фармацевтику, FMCG, нерухомість та інше. До того ж 12% вважають, що новим інвесторам буде вигідно заходити в Україну цього року, хоча інші 57% респондентів із цим не погоджуються.

Воєнна агресія росії проти України очікувано очолила перелік факторів, що негативно вплинули на інвестиційних клімат, на другому місці опинилась корупція, на третьому — слабка судова система. Водночас негативний вплив Соvid-19 гендиректори оцінили як мінімальний та поставили на останнє місце у цьому списку. Серед позитивних змін бізнес-лідери найвище оцінили надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, скасування мит і квот на український експорт та «транспортний безвіз» із ЄС, додають в асоціації. 

«Хоча погіршення оцінок бізнес-клімату цьогоріч було очікуваним, лишалось питання — наскільки сильно війна вдарила по настроях і планах інвесторів. З отриманих результатів ми бачимо, що стан інвестклімату опинився відкинутим до 2012-2013 рр. ще до початку будь-яких воєнних дій. І це доволі непоганий результат, як на мене, зважаючи, що в країні триває повномасштабна війна. Це свідчить і про стійкість українського бізнесу, і про мужність наших людей, а також про те, що реформи та позитивні зміни останніх восьми років дали нам певний запас міцності», — коментує результати дослідження виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко.

agroportal.ua

Перші методичні рекомендації щодо належної фіксації злочинів та завданих втрат аграрним підприємствам розробили та презентували експерти Всеукраїнської аграрної ради спільно з Програмою USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Наслідки, викликані військовою агресією рф проти України, несуть загрозу глобальній продовольчій безпеці, тому надзвичайно важливим є відновлення економічної спроможності аграрного сектору. Документування злочинів, фіксація збитків, завданих аграріям, і їх відшкодування стануть ключовим кроком для цього.

«За належне документування втрат відповідають безпосередньо аграрії, яким завдано збитків. Адже ніхто краще за власників не знає специфіку роботи підприємства та не зможе зібрати необхідні докази для відшкодування збитків, зокрема й упущеної вигоди. Разом з тим, різні державні органи мають свою зону відповідальності у цьому процесі та з більшістю з них доведеться взаємодіяти з різних питань. Важливо враховувати, що розроблена методика фіксації збитків носить рекомендаційний характер і не є нормативно-правовим документом. Кожна ситуація є індивідуальною та може вимагати різних додаткових дій», — наголошує Дмитро Кохан, радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади.

Наразі розроблені методичні рекомендації щодо фіксації таких типів руйнувань: будівель, обладнання і товарних запасів. За цим посиланням ви знайдете необхідні методичні рекомендації та зразки документів для фіксації збитків. Представникам аграрного сектору потрібно зібрати всю інформацію, що підтверджуватиме як факт заподіяння шкоди, так і реальні збитки та упущену вигоду.

Представникам аграрного сектору потрібно зібрати всю інформацію, що підтверджуватиме як факт заподіяння шкоди, так і реальні збитки та упущену вигоду.

Умовно процес збору відповідних доказів можна розподілити на три етапи:

— Докази щодо пошкодження об'єктів/майна підприємств. На цьому етапі важливо подбати про фіксацію злочину як кримінального правопорушення, з супровідними фото-, відеодоказами, показами свідків, оглядом місця події, тощо.

— Докази щодо реальних збитків. Цей етап передбачає від аграріїв збір документів, які підтверджують усі їхні витрати під час будівництва об'єкта, проведення посівної, придбання зруйнованої техніки, тощо. Потрібно також спрямувати зусилля на пошук/відновлення документів, які посвідчують право власності/користування щодо тих чи інших об'єктів.

— Докази щодо упущеної вигоди. На цьому етапі необхідно зібрати документи, які підтверджують для аграріїв недоотримані доходи (наприклад, ф’ючерсні та інші контракти з продажу продукції; дані про невиконання через агресію інших договірних зобов'язань, які передбачали отримання доходу; документи, які підтверджують доходи за попередні роки, тощо).

Зафіксовані факти військових руйнувань та зібрані документи надалі можуть використовуватися для відшкодування відповідних збитків як через звернення до міжнародних інстанцій (спеціально створений трибунал, Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, Європейський суд з прав людини, інвестиційні арбітражі й ін.), так і через застосування внутрішніх програм та процедур в Україні (зокрема, звернення до суду).

Тому для аграріїв важливо саме зараз зафіксувати всі втрати, зібрати необхідні докази та бути готовими для проходження процедури компенсації у майбутньому, коли відповідні порядки будуть розроблені усіма відповідальними органами влади.

Одночасно з цим, експерти ВАР у співпраці з USAID АГРО відкрили консультаційну телефонну лінію для підприємств, які постраждали внаслідок військових дій. Кваліфіковані менеджери надаватимуть роз'яснення щодо методології фіксації завданих збитків та підготовки документів. У разі необхідності, підприємства зможуть отримати консультацію юристів.

Детальніше — за посиланням.

Страны-члены группы Cairn обсудили в Давосе поддержку отечественного производителя.

Об этом министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Тимофей Милованов сообщил на своей странице в Facebook.

«Поддержка отечественного производителя требует, в том числе, борьбы с субсидиями других стран своим производителям. Например, для того чтобы польское молоко не вытесняло украинское с украинского рынка, будет правильно и справедливо, чтобы поляки не давали большие субсидии своим молокозаводам и фермерам», — написал он.

Милованов рассказал, что этот вопрос сегодня обсуждался на встрече стран группы Cairn в рамках Всемирной торговой организации в Давосе.

Председателем на встрече была Австралия, а представители Украины сидели на местах почетных гостей в президиуме, ведь в этом году Украина впервые стала членом группы этих стран.

«Все страны группы имеют общую позицию — нужно пропорционально уменьшить уровень субсидий, если эти субсидии негативно влияют на другие страны. Простым языком — Польша может поддерживать своих производителей в агро, если они торгуют на внутреннем рынке и это не вытесняет наши продукты на наших и их рынках. Такая позиция — уменьшение субсидий в партнеров — это тоже защита», — подытожил Милованов.

censor.net.ua