Польша может поддерживать своих молочников, если они не вытесняют украинские продукты на нашем рынке, — Милованов

Первый вице-премьер-министр — министр экономики Юлия Свириденко анонсировала масштабную реформу публичной собственности в следующем году, после которой под управлением министерств останется до 100 госкомпаний.

Об этом сообщает interfax.com.ua.

«В 2022 году мы должны провести масштабную реформу публичной собственности. На уровне министерств останется не более 100 предприятий. Самые большие из них будут подчинены Кабинету министров», — рассказывает Свириденко.

Кроме того, министерство намерено завершить начатый еще в 2017 году «триаж» госкомпаний.

«Так называемый триаж разделит предприятия на неработающие и работающие. Работающие, в свою очередь, на те, которые должны остаться в государственной собственности, и на те, которые могут быть проданы», — объясняет глава Минэкономики.

По ее словам, неработающие пойдут на ликвидацию или приватизацию в зависимости от того, в каком они состоянии.

«Предприятия, которые работают и должны остаться в государственной собственности, мы объединим с целью их укрупнения и таким образом закончим эту важную реформу», — подытожила Юлия Свириденко.

Норвежский университет естественных наук разрабатывает в рамках метода, известного как биофабрикация, новый метод использования бактерий для производства кормов для животных. Ученые получили 10 млн датских крон (1,6 млн долл. США) от правительства страны на развитие этого проекта.

Некоторые виды бактерий растут в отсутствии кислорода и вместо этого получают энергию из других веществ в окружающей среде. Это называется анаэробным дыханием, и именно этот феномен лег в основу проекта. Ученые собираются протестировать несколько видов микроорганизмов, которые будут производить кормовое сырье, не потребляя при этом кислород.

По словам авторов проекта, большинство из этих микроорганизмов зависит от простых органических веществ, таких как глюкоза, в плане получения углерода и энергии. Их всех объединяет то, что они являются денитрификаторами, то есть дышат нитратами вместо кислорода. Некоторые из них являются так называемыми автотрофами, способными связывать углекислый газ с помощью нитрата и водорода для выработки энергии.

По материалам All About Feed

Ринок пшениці активізувався на тлі новин про високу ймовірність пролонгації зернового коридору. Важливим чинником потенціального цінового вибуху є введення рф квоти на експорт російського зерна. Також очікується світове визнання рф країною-терористом, що остаточно «відріже» агресора від глобального ринку. Але це трапиться не у найближчі тижні.

Про це 15 листопада повідомив аналітичний центр кооперативу «ПУСК», створений у рамках ВАР.

«Є висока ймовірність продовження Стамбульської угоди, до умов якої може додатися порт Миколаїв. За ініціативою Туреччини зерновий коридор може бути пролонгований навіть на рік. Зернотрейдери вже активізуються, особливо щодо пшеницю і кукурудзи. З 15 лютого рф вводить квоту на обмеження власного експорту зерна, яка буде діяти по 30 червня. Весь оптимізм глобального ринку тримався на потенціальних поставках 42 млн тонн російського зерна, але вже зрозуміло, що рф зникає як гравець зернового ринку, і це ще один крок до формування світового дефіциту зерна. А коли світ офіційно визнає рф країною-терористом, то це може призвести до цінового вибуху на ринку пшениці», — зазначає аналітик Олексій Тартаковський.

В Україні наразі низькі закупівельні ціни на зерно через відокремленість від світового ринку та велику кількість посередників при експорті.

«На спотовому ринку вже зараз купити пшеницю не можна. Але при цьому українське зерно не має гідної ціни, наш ринок відрізаний від світового, до того ж змінились підходи до ціноутворення. До того ж посередники забирають частину прибутку. Сьогодні фермеру вигідніше самому експортувати, щоб не переплачувати до 20 $/т», — вважає аналітик.

На малих портах індикативні ціни знаходяться в діапазоні 215−220 $/т на умовах СРТ, 320−325 євро за тонну на умовах DAP Румунія. У найближчий тиждень суттєвого зростання цін не очікується.

uacouncil.org

Згідно попередніх даних Державної служби статистики України, станом на 1 листопада в Україні налічують 2 млн 584,3 тис. голів ВРХ, що на 14% менше, ніж на відповідну дату у 2021-му. В тому числі в промислових господарствах утримують 927,7 тис. ВРХ (-6,9%), а в господарствах населення — 1656,6 тис. (-17,5%).

Загальна чисельність поголів'я корів скоротилося до 1,4 млн голів, що на 13,9% менше, ніж у 2021-му. За підрахунками ДССУ, промислове поголів'я корів скоротилося на 8,4% та налічує 385,1 тис. голів, а кількість корів у присадибному секторі впало на 12,4% та складає 1015,8 тис. голів.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Хоча, за оцінками АВМ, втрати промислового поголів'я корів вищі і вже перетнули позначку у 50 тис. корів від початку російської агресії.

На фоні скорочення поголів'я та продуктивності корів у прифронтових зонах і територіях з активними бойовими діями, виробництво молока в Україні за 10 місяців знизилося на 12,4% — до 6,575 млн т. Тобто галузь недоотримала 929,6 тис. молока.

Проте завдяки ефективній роботі молочних ферм у безпечніших регіонах та релокації поголів'я із уражених зон, вдалося мінімізувати втрати промислового молока. Так, за аналізований період було вироблено 2,185 млн т молока, що на 120 тис. т або 5,2% менше, ніж торік — інформує ДССУ. Господарства населення були більш чутливими та не мали змоги до такої «гнучкості», тому виробництво в цьому сегменті скоротилося на 15,6% — до 4,389 млн т.

Тим часом надходження на переробку молока базової жирності скоротилося на 13,5% — до 1,99 млн т. Причому продовжує посилюватися роль промислового сектору у харчовій переробці: 1,7 млн т або 85,7% (проти молока-сировини надійшло від молочнотоварних ферм, а часка «присадибного» молока впала вже до 14,6%.

avm-ua.org