Темпы реализации на убой c.-х. животных превышают темпы их выращивания

В мае заметно выросли объемы импорта свинины в Украину - до 3,2 тыс. тонн, что втрое больше, чем в апреле. Такая ситуация сложилась из-за роста цен на мясо свиней на внутреннем рынке, что привело к наращиванию закупок более дешевого продукта за рубежом, преимущественно в странах ЕС.

По словам главы Ассоциации «Мясной отрасли» Николая Бабенко, подорожание свинины приводит к тому, что часть украинцев замещают это мясо более дешевой курятиной. По его мнению, снизить цены на свиней убойных кондиций в Украине, а значит и сократить объемы импортной свинины на полках магазинов, можно благодаря снижению себестоимости производства свинины.

«Оценим конкурентоспособность европейской свинины на украинском рынке, а затем и украинской на европейском. При цене в ЕС на полутуши свиней 1,6 евро/кг, себестоимость импортируемой свинины в Украине составляет 58 грн./кг с НДС. При цене в Украине на живых свиней 45 грн. себестоимость полутуш для сопоставимости составляет 68 грн./кг, то есть выше импортную на 10 грн./кг. Чтобы уравнять по цене полутуши свиней, выращенных в ЕС и в Украине, цена на живых свиней в Украине должна быть не более 38 грн./кг с НДС», - отмечает господин Бабенко.

Meat-Inform

В 2020 году производство мяса в Испании достигло рекордных показателей, соответственно в стране растет потребление фуража и производство кормов.

«В целом потребность Испании составляет в 35−36 млн т зерновых, из которых 27 млн т будет направлено на кормление животных, 5 млн т — потребность для пищевой промышленности, 3 млн т будет направлено на промышленные нужды и остальные — на посев» — рассказывает Хосе Мануэль, представитель Ассоциации торговли зерновыми и масличными культурами Испании.

Таким образом, Испания планирует экспортировать 5 млн т пшеницы из Франции, Украины, Румынии.

«Потребность в кукурузе Испания рассчитывает закрыть благодаря экспорту из Украины», — заявил Хосе Мануэль.

agravery.com

В течении следующего года на мировой яичный сектор постоянно будет влиять неустойчивость рынка, связанная с пандемией коронавируса и распространением птичьего гриппа.

Такими ожиданиями поделился старший аналитик Rabobank Дирк Малдер, передает poultryworld.

По его словам, сектор прошел через ключевые этапы разрушения из-за COVID-19, получив огромные сдвиги в каналах сбыта — от общественного питания до розничной и онлайн-торговли. Также значительно повлияло закрытие части рынков вместе со сбоями в цепочке поставок. 

Сейчас рынок переходит во второй этап — экономический кризис, который продлится какую-то часть следующего года, пока не появиться вакцина против коронавируса. Это повлечет за собой снижение роста сегмента животного белка, но яичный сегмент только выиграет, так как яйца являются дешевым источником белка.

Третий этап наступит после 2021 г. и потребует изменения взглядов на продовольственное снабжение.

COVID-19, а также африканская чума свиней (АЧС) привели к большой волатильности глобального рынка, говорит аналитик Rabobank. 

Больше всего пострадали страны ЕС, которые сократили продажи на 7%, Украина (-10%) и Турция (-22%) — из-за закрытия границ Ираком. В то время как США нарастили продажи (на 7%) и стали более конкурентоспособными.

«В эпоху пост-коронавируса инвестиции в яичный сегмент будут осуществляться, исходя из трех факторов: ускоренный рост мирового спроса на яйца; более консолидированный международный сектор; изменения, вызванные социальными интересами», — говорит Малдер.

Он добавляет: рост производства после 2021–2030 гг. приведет к тому, что развивающиеся страны, такие как Индия, Пакистан, Бангладеш и Мьянма, будут расти быстрее всего — более 5% в год. 

В ключевых странах-производителях яиц, таких как Китай и США, наряду с Мексикой, Бразилией, Таиландом, Канадой и Южной Африкой будет наблюдаться более медленный рост — на 1-3%.

В ЕС, Японии, России и Украине вероятный годовой прирост будет на уровне от 0 до 1%.

 ptichki.net

Наступним кроком розвитку поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (DCFTA) повинен стати спільний економічний простір.

Таку думку в ефірі радіо AgroFM висловила громадський діяч, в.о. міністра аграрної політики і продовольства України в 2019 році Ольга Трофімцева.

За її словами, в 2021 р. Україну чекає новий раунд переговорів щодо зони вільної торгівлі з Європейським союзом і до цього етапу необхідно готуватися вже зараз.

«Варто продумати варіант безквотної торгівлі і визначити, що для нас вигідніше — залишити тарифні імпортні квоти, або по деяких продуктах (наприклад, мед, соки, оброблені томати і т. п.) відмовитися від квот і отримати більш низьку ставку імпортного тарифу», — каже вона.

Ще однією ідеєю, зазначає Трофімцева, є створення Митного союзу з ЄС. «Однак європейські колеги ще не зовсім налаштовані на такі переговори, тому що Митний союз — це більш глибока інтеграція. Та й сама Україна не зовсім готова до такої співпраці, враховуючи економічну ситуацію», — вважає вона.

Проте, переговори про поглиблення співпраці актуальні. І стратегічним маячком в середньостроковій перспективі розширення відносин може якраз стати спільний економічний простір.

«Ми бачимо перші результати Угоди про асоціацію та Угоди про ЗВТ. Двостороння торгівля зростає. І українські, і європейські виробники шукають можливості інвестування та реалізації спільних проектів», — говорить вона.

У той же час по деяких видах агропродукції Україна незабаром досягне стелі на ринку ЄС. Тому треба шукати специфічні ніші тієї продукції, яка буде користуватися попитом в ЄС і створювати в Україні додану вартість, більше робочих місць і довший ланцюг виробництва. Йдеться про глибоку переробку, як, наприклад, екстрагований білок кукурудзи.

Крім того, варто враховувати, що європейський ринок насичений. Споживач шукає і пробує щось нове і завдання України — запропонувати йому це.

«Наступний напрямок роботи — розширення співпраці у виробничій та інвестиційній кооперації. Українські виробники вже будують переробні потужності за кордоном, а європейські шукають можливості інвестування в Україну. Разом створювати переробні потужності — це шлях до розвитку наших відносин. Український виробник повинен відчувати себе інтегрованим в європейський виробничий ланцюжок», — додала Трофімцева.

При цьому Ольга Трофімцева зазначає, що в короткостроковій перспективі учасникам агропродовольчого ринку потрібно сформувати спільну позицію щодо різних аспектів ЗВТ, від імпортних тарифних квот до взаємного доступу на ринки для різних товарних груп.

agroportal.ua