Наступним кроком розвитку поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (DCFTA) повинен стати спільний економічний простір.
Таку думку в ефірі радіо AgroFM висловила громадський діяч, в.о. міністра аграрної політики і продовольства України в 2019 році Ольга Трофімцева.
За її словами, в 2021 р. Україну чекає новий раунд переговорів щодо зони вільної торгівлі з Європейським союзом і до цього етапу необхідно готуватися вже зараз.
«Варто продумати варіант безквотної торгівлі і визначити, що для нас вигідніше — залишити тарифні імпортні квоти, або по деяких продуктах (наприклад, мед, соки, оброблені томати і т. п.) відмовитися від квот і отримати більш низьку ставку імпортного тарифу», — каже вона.
Ще однією ідеєю, зазначає Трофімцева, є створення Митного союзу з ЄС. «Однак європейські колеги ще не зовсім налаштовані на такі переговори, тому що Митний союз — це більш глибока інтеграція. Та й сама Україна не зовсім готова до такої співпраці, враховуючи економічну ситуацію», — вважає вона.
Проте, переговори про поглиблення співпраці актуальні. І стратегічним маячком в середньостроковій перспективі розширення відносин може якраз стати спільний економічний простір.
«Ми бачимо перші результати Угоди про асоціацію та Угоди про ЗВТ. Двостороння торгівля зростає. І українські, і європейські виробники шукають можливості інвестування та реалізації спільних проектів», — говорить вона.
У той же час по деяких видах агропродукції Україна незабаром досягне стелі на ринку ЄС. Тому треба шукати специфічні ніші тієї продукції, яка буде користуватися попитом в ЄС і створювати в Україні додану вартість, більше робочих місць і довший ланцюг виробництва. Йдеться про глибоку переробку, як, наприклад, екстрагований білок кукурудзи.
Крім того, варто враховувати, що європейський ринок насичений. Споживач шукає і пробує щось нове і завдання України — запропонувати йому це.
«Наступний напрямок роботи — розширення співпраці у виробничій та інвестиційній кооперації. Українські виробники вже будують переробні потужності за кордоном, а європейські шукають можливості інвестування в Україну. Разом створювати переробні потужності — це шлях до розвитку наших відносин. Український виробник повинен відчувати себе інтегрованим в європейський виробничий ланцюжок», — додала Трофімцева.
При цьому Ольга Трофімцева зазначає, що в короткостроковій перспективі учасникам агропродовольчого ринку потрібно сформувати спільну позицію щодо різних аспектів ЗВТ, від імпортних тарифних квот до взаємного доступу на ринки для різних товарних груп.
