Рада назначила четырех министров. Свириденко возглавила Минэкономики

За 9 месяцев 2019 на территории 18 областей выявлено 47 случаев заболевания африканской чумой свиней (АЧС) (31 случай - среди домашних животных, 10 - в дикой фауне и 6 - инфицированные объекты), что на 79 случаев меньше по сравнению с аналогичным периодом 2018 года.

Об этом сообщает пресс-служба Госпродпотребслужбы.

В любом случае подтверждения АЧС проводятся мероприятия в соответствии с действующей сегодня в Украине Инструкции по профилактике и борьбе с африканской чумой свиней, утвержденной приказом Министерства аграрной политики и продовольствия Украины от 07.03.2017 № 111, зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины 29.03.2017 за № 432 / 30300. В результате проведенных мероприятий в Украине с начала 2019 оздоровлено 56 неблагополучных по АЧС пунктов, выявленных в 2018-2019 годах, в том числе с 11 неблагополучных пунктов карантин снят в течение последнего месяца.

Карантин продолжает действовать в 11 неблагополучных пунктах по АЧС, а именно: в Николаевской (2), Запорожской (2), Кировоградской (2), Одесской (1), Донецкой (1), Херсонской (1), Волынской (1) и Львовской (1) областях.

agravery

В начале февраля цена за килограмм живка свиней в странах Евросоюза снизилась на 10 евроцентов. К удешевлению свиней закупочных кондиций привело снижению спроса со стороны Китая.

Вспышка коронавируса в КНР повлияла на цены на живок свиней в ЕС в начале этого месяца. Средняя цена на едином рынке потеряла 10 евро за 100 кг и составляет 182,54 евро. Наибольшее снижение цен наблюдалось в Нидерландах (-19,89 евро), также во Франции (-17,00 евро), Бельгии (-13,00 евро), Германии (-11,65 евро) и Польше (-10,66 евро).

«Логистические трудности, включая временные ограничения по транспортировке мяса между провинциями Китая, задержали поставки импорта. В краткосрочной перспективе спрос КНР на свинину в дальнейшем будет снижаться, что негативно повлияет на глобальные цены», — считает Дункан Уаят, ведущий аналитик британского Совета по вопросам развития сельского хозяйства и садоводства (AHDB).

Однако ожидается, что ситуация с коронавируса стабилизируется через несколько месяцев и спрос на свинину на китайском рынке будет оставаться высоким до конца этого года.

meat-inform.com

В Украине продолжается реализация проекта «Укрепление национального потенциала для преодоления рисков противомикробной резистентности (АМР)». По итогам исследования удастся оценить реальную ситуацию по применению антибиотиков в животноводстве и улучшить систему контроля их использования.

Об этом сообщает пресс-служба Ассоциации «Свинари Украины».

«Сейчас идет отбор образцов пищевых продуктов животного происхождения и опроса респондентов по применению противомикробных препаратов. В общем, запланировано отбор 350 образцов и исследования их на содержание остатков антибиотиков. Также к исследованию привлекут более 600 респондентов — представителей хозяйств различных направлений животноводства (свиноводство, птицеводство, пчеловодство, скотоводство), приусадебного сектора, ветеринарной медицины и кормопроизводства со всей Украины», — рассказывает Александр Ревнивцев, координатор проекта по проведению опроса.

Уже необходимые данные предоставили Главные управления Госпродпотребслужбы из 12 областей Украины. Кроме того, до конца года планируется собрать и обработать около ста анкет от респондентов по применению противомикробных средств.

«Поэтому, уже „под елочку“ можно будет делать первые выводы относительно осведомленности отечественных производителей и специалистов ветеринарной медицины о рисках связанных с антибиотирезистентнистю», — добавил Ревнивцев.

Подчеркнем, что в сентябре в Украине стартовало масштабное исследование по применению противомикробных препаратов в животноводстве. Кроме ФАО и Ассоциации «Свинари Украины», к выполнению проекта привлечены представители Госпродспотребслужбы, научного сообщества, фермеры, ветеринары и специалисты по вопросам кормопроизводства.

Таким образом, реализация проекта позволит:

оценить реальную ситуацию по использованию антибиотиков в животноводстве;

исследовать уровень осведомленности производителей о рисках связанных с антибиотирезистентностю;

улучшить нормативно-правовую базу и политику по применению противомикробных препаратов в животноводстве;

улучшить потенциал национальных лабораторий и возможности мониторинга;

исследовать лучшие практики и схемы использования противомикробных препаратов, перспективы уменьшения их применения в будущем.

Уряд пропонує максимально спростити регуляторне середовище, відмінивши більшість застарілих регуляторних документів. Про це заявив перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін під час дискусії «Як має працювати дерегуляція під час війни», яка була організована Центром економічних стратегій.

За словами Дениса Кудіна, під час війни держава має знайти компенсаторні механізми, щоб врівноважити військовий ризик, зокрема знижувати адміністративний і податковий тиск на бізнес, а також вводити страхування військових ризиків. Інакше економіка не дорахується тисяч підприємств, внаслідок згортання ділової активності.

«Сьогодні Україна є частиною глобальної світової економіки. І кожен підприємець рахує розмір ризику і вкладає його в очікуваний рівень доходу. Якщо ми не знайдемо шлях забезпечити підприємцям очікуваний рівень дохідності, плани швидкого відновлення можуть так і залишитися планами», — розказав Денис Кудін.

За його словами, в умовах, коли в країні йде війна, ризик ведення підприємницької діяльності зростає. Клієнтів стає менше, операційні витрати ростуть. Увесь ризик компенсується одним показником — додатковою дохідністю, яку підприємець очікує отримати. Якщо ці фактори співпадають, то підприємець продовжує вести підприємницьку діяльність.

«У свою чергу держава має декілька інструментів для зниження військових ризиків. Один з них — це зниження адміністративних витрат. Другий — переосмислювати систему державних витрат, а отже і податків. Оскільки зменшення частки, яку держава забирає у підприємця, знижує і рівень необхідного доходу підприємця. Третя складова — страхування військових ризиків. І Міністерство економіки України зараз готує проекти рішень по всіх трьох напрямках», — заявив Денис Кудін.

У серпні Уряд подав на розгляд парламенту законопроект 8058 «Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності». В народі його прозвали «регуляторна гільйотина».

«Суть цього законопроекту дуже проста — ми запропонували встановити подвійну вимогу до чинності ліцензій, дозволів, погоджень та інших дозвільних документів. Вони мають бути передбачені законом і закріплені у виключній постанові Кабінету Міністрів України, яка буде містити їх перелік. Сьогодні в Україні діє понад півтори тисячі різних дозвільних документів. Чим вище обсяг регулювання — тим нижче рівень економічної свободи і ділової активності. Ми знаємо, що більшість з цих дозволів не виконують своєї основної функції - вони не захищають суспільство від зловживань, на які може піти бізнес. Причини прості - недосконале адміністрування і високий рівень корумпованості контролюючих органів. Тобто кожен із таких дозволів є своєрідним шлагбаумом на шляху бізнесу. І чим більше ми їх приберемо, тим швидше буде рости економіка», — підкреслює Денис Кудін.

За його словами, це регуляторне середовище формувалось 30 років. І за цей час Україна не розмежувала заходи контролю на два рівні - внутрішній (корпоративний) і зовнішній (з боку держави). Декілька років тому було ухвалено закон, який передбачав би, що у державі повинні були залишитись 5 видів регуляторних документів з 15-ти. Міністерства і відомства мали самі подати законопроекти і скоротити цю дозвільну систему. Але цього не сталось.

«З цього ми робимо висновок, що добровільно дерегуляцію знизу провести неможливо. Тому її треба проводити організовано зверху. Такі зміни ми і запропонували — до 31 грудня маємо створити Комісію з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності. До її складу увійдуть Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України, представники Мінфіну, Мін'юсту, Державної регуляторної служби, Мінрегіонів і Мінцифри — всі вони мають сісти і переглянути 100% дозвільних документів. Усі дозволи буде поділено на три групи: ті, що продовжують діяти; ті, що мають бути скасовані; і ті, які треба трансформувати. На 31 грудня буде сформовано список тих, що залишаться. А все, що не увійде до постанови КМУ, з 1 січня має бути припинено», — запевнив Денис Кудін.

Паралельно з цим Уряд має затвердити графік цифровізації цих дозволів. Ключова кінцева мета — максимально швидкі темпи економічного зростання.

milkua.info