Программа кредитования 5-7-9% не заработала на полную мощность

20-мая-2020

Государственная программа кредитования «5-7-9%» де-факто не заработала на полную мощность.

Об этом заявил министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Игорь Петрашко в интервью liga.net.

«К сожалению, программа, де-факто, не заработала на полную мощность. До обновления программы, за 3 месяца всеми банками-партнерами программы «Доступные кредиты 5-7-9%» выдано 451 кредит на общую сумму 276 млн грн. Это очень мало. И мы понимаем, что она не будет работать сейчас, потому что банки не хотят брать на себя риски выдачи средств. Поэтому портфельные гарантии могут стать двигателем кредитования», — подчеркнул он.

Министр отметил, что на это направление в бюджете выделено 4 млрд грн. Однако в случае необходимости будут внесены изменения.

По его словам, правительство работает над программами, которые хочет запустить, чтобы дать доступные кредиты для предпринимателей.

Петрашко заявил, что одно из направлений — доступ к портфельным гарантиям для банков, этот вопрос сейчас находится на рассмотрении в Верховной Раде.

«Это нужно для того, чтобы кредитовать приоритетные сектора экономики, усиливать определенные отрасли, которые страдают от того или иного кризиса. Если это будет проголосовано, у нас появится новый инструмент, и мы будем частично брать на себя риски вместе с банками по пулу кредитов для различных отраслей», — рассказал министр.

milkua.info

Читайте также:
Внедрение принципов НАССР и повышение безопасности пищевых продуктов откроет перспективы выхода отечественных товаропроизводителей на новые рынки
19-окт-2018

Благодаря анализу критических и потенциально опасных точек производства, внедряя принципы НАССР, оператор рынка повышает безопасность продуктов питания, которые он производит или поставляет. Это позволяет повысить качество отечественных продуктов питания и открыть новые рынки сбыта для украинской продукции, отметил Владимир Лапа 17 октября во время научно-практической конференции «Внедрение системы НАССР — основа качества и безопасности пищевой продукции».

Также в мероприятии приняли участие заместитель директора Департамента безопасности пищевых продуктов и ветеринарной медицины Держпродспоживслужбы Артем Саенко, директор Государственного научно-контрольного института биотехнологии и штаммов микроорганизмов Анатолий Головко и представители научного сообщества, бизнеса.

Владимир Лапа отметил, что до конца 2019 более 200 тысяч субъектов хозяйствования — то есть, все операторы рынка, работающих в сфере производства и оборота пищевых продуктов, должны внедрить систему НАССР.

Также он добавил, что Госпродпотребслужба вместе с Проектом ЕС «Совершенствование системы контроля безопасности пищевых продуктов в Украине» готовят ряд справочных и разъяснительных материалов для малого и среднего бизнеса относительно этапов и механизмов внедрения принципов НАССР.

Артем Саенко напомнил, что результаты аудита постоянно действующих процедур, основанных на принципах НАССР и постоянно действующих процедур, разработанных оператором рынка обязательно будут учтены при определении степени риска деятельности оператора рынка (мощности) и периодичности осуществления плановых мероприятий государственного контроля.

consumer

Узнать подробнее
У Мінагрополітики затвердили нові форми заявок для держпідтримки фермерам
25-мар-2022

З 24 лютого 2022 року сайт підтримується лише українською мовою

https://agro.press/ua

Все буде Україна :)

Узнать подробнее
ЕС: снижение спроса на корма повлияет на возделываемые культуры в 2021-2031
10-дек-2021

Ожидается, что производство зерновых в ЕС сократится из-за меньшего использования кормов. Напротив, создание белковых культур существенно возрастет.

Прогнозируется, что в течение прогнозного периода используемая общая площадь сельскохозяйственных угодий несколько сократится до 160,5 млн га в 2031 году. Большинство сокращения сельскохозяйственных угодий произойдет за счет посевных площадей и, в частности, зерновых. Ожидается, что переход от традиционного сельского хозяйства к органическому в 2021-2031 годах останется активным.

Снижение 2,8% площади зерновых ЕС по сравнению с 2021 г. в сочетании с уменьшением урожайности может привести к сокращению производства зерновых. Ожидается, что производство снизится до 276 млн т в 2031 году (-2,5% по сравнению с 2021). По потреблению, согласно прогнозам, использование ЕС сократится на 2,7%, достигнув 254,8 млн т, что связано со снижением использования кормов. Что касается торговли, то ожидается, что ЕС останется конкурентоспособным, но столкнется с жесткой конкуренцией, что приведет к сокращению доли рынка.

Что касается белковых культур, то ожидается, что в течение прогнозного периода выделенная площадь увеличится на 19%. Поскольку эти культуры продолжают вызывать интерес благодаря своим агрономическим преимуществам и рыночным перспективам, ожидается, что урожайность вырастет на 14% к 2031 году. Ожидается, что производство значительно вырастет на 33% до 5,2 млн т в 2031 году. Потребление в ЕС также вырастет в 2021 году. -31, до 5,6 млн т в 2031 году, что на 14% больше по сравнению с 2021 годом.

pig333.com

Узнать подробнее
Урожай-2022: чи врятують альтернативні технології українське зерно
17-июня-2022

Україна вже почала жнивувати. Першими в поле вийшли аграрії Одеської та Миколаївської областей на збір ранніх зернових. Коли в країні розпочнеться масовий збір урожаю-2022, катастрофічно постане питання його зберігання. Тож аграрії шукають альтернативні шляхи та вивчають нові технології консервування зерна.

В той час як світ чекає на український експорт, Україна намагається усунути логістичний колапс. У транспортному відомстві, яке під час війни намагається вивезти максимальний обсяг експорту, порахували, що таку кількість зернових неможливо вивезти.

«Через порти (Рені, Ізмаїл, Кілія) можна вивезти 600-800 тис. т зернових на місяць. Ще 1,5 млн т — перевезення «Укрзалізницею» та 700 тис. т — автотранспортом. У кращому випадку при максимальному задіянні всіх варіантів зможемо експортувати до 3 млн т щомісяця. При цьому нагадаю, що до війни ми щомісяця експортували 5-7 млн т через морські порти. Тож за таких темпів ми не зможемо вивезти наявний урожай», -  Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»

За прогнозами, цього року Україна збере близько 65 млн т збіжжя, при цьому залишається невивезеним ще близько 20 млн т минулорічного врожаю. При цьому загальні потужності складського збереження розраховані на 57 млн т, з яких частина втрачена в результаті обстрілів чи окупації. 

Вартість зберігання зросла з 3 до 5 $/т

У Групі АГРОТРЕЙД наразі намагаються продати та експортувати якомога більше зерна, щоб звільнити елеватори під новий урожай. Але розуміють, що проблему українського експорту без портів не вирішити.

«Ціна зерна падає, а вартість логістики зростає. В цій ситуації за все заплатить український фермер — тим, у кого немає запасу міцності, експорт нового врожаю принесе суттєві проблеми», - Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД.

Щодо зберігання зерна, то в компанії переконані, що на даний час один із найбільш реальних і доступних способів збереження отриманого врожаю — полімерні рукави. В них можна зберігати майже всі зернові культури: кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь, соняшник та інші.

«Вартість зберігання 1 т зерна в середньому стартує від $3. Якщо воно буде зберігатись у рукаві чотири місяці, то відповідно витрати при використанні даної технології становитимуть $0,75. При цьому зерно в таких біг-бегах може перебувати до пів року», - Сергій Макаренко, керівник відділу реалізації насіння Групи АГРОТРЕЙД.

Сергій Макаренко відзначає, що серед переваг такого типу зберігання зерна — мінімізація витрат, незалежність від умов роботи елеваторів, а також збереження показників зерна з погляду чистоти, вологи та інших якісних показників.

Тимчасове рішення, але не для всіх

В «Баришівській зерновій компанії» вже закупили рукави, і цього року планують 50-60 тис. т кукурудзи — третину від очікуваного врожаю — зберігати саме за такою технологією. Вона має певні обмеження, і з 6 елеваторів компанії для закладання рукавів придатний лише один.

«Раджу сільгоспвиробникам закупити рукави, незважаючи на те, що ця технологія зберігання подорожчала під час війни з 3 до 5 $/т, і самі рукави зросли в ціні на 50-60%. Це може бути тимчасовим рішенням, але знов-таки не для всіх. Не кожен елеватор має поруч поле, не кожне поле можна використовувати під цю технологію», - Таір Мусаєв, комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія».

Таір Мусаєв деталізує, що використовувати технологію зберігання зерна в рукавах можна на елеваторах, де поруч є велике поле. В інших випадках — потрібна додаткова перевалка та навантажувачі. 

Також тут велику роль відіграє погодний фактор: щоб закласти рукав чи його розпакувати, потрібен або мороз, або суха погода.

Вимоги до технології зберігання зерна в рукаві

Можна укладати рукава в полі після попереднього доопрацювання необхідних ділянок і навіть просто на стерні після збирання озимої пшениці.

Під мішком не має бути гострих предметів або гілок, які можуть пошкодити цілісність конструкції. 

Площа під рукавом має бути рівною, щоб не збиралася дощова або тала вода.

Якщо підприємство не має власного парку завантажувально-розвантажувальної техніки, її завжди можна взяти в оренду.

За наявності техніки та майданчика старт процесу укладання займає близько пів години.

В компанії «Епіцентр Агро» вже 5 років для зберігання зерна використовують силобеги, поступово впроваджуючи їх у кожному кластері та знайомлячи працівників із цією технологією. Агрохолдинг наразі забезпечений усією необхідною технікою та має досвід щодо температурного режиму та часу зберігання.

«Після завершення посівної ми відразу включилися у вирішення питання розміщення нового врожаю, оскільки навіть маючи власні потужності зі зберігання 1,5 млн т, розуміємо, що в нас не вивезено 600 тис. т, а зберемо ще 1 млн т. Тож цього року плануємо 300 тис. т закладати в силобеги. Будемо закладати на зберігання кукурудзу і, можливо, соняшник», - Світлана Нікітюк, керівник центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»

За словами Світлани Нікітюк, у березні «Епіцентр Агро» розпочав будівництво «з нуля» двох елеваторів та запустив один елеватор після реконструкції.

«Попри те, що ми розуміємо, що війна — це в тому числі й економічна криза, але це ще й можливості. Пішли свідомо на ці ризики. Будуємо, розуміємо, що війна закінчиться, а ми вже будемо запускати елеватори і мати додаткові ємності для зберігання, додаткові робочі місця та підтримку економіки податками», — зазначає Світлана Нікітюк.

Інші учасники ринку поки не вбачають можливості будівництва нових елеваторів. Зокрема, Таір Мусаєв зазначив, що окрім часу, потрібного для будівництва, зросла й вартість металу, відсутні необхідні складові, які потрібно буде завозити в Україну і платити за це у валюті.

AgroPortal.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок