Події аграрного фронту (15.04.2022 - 21.04.2022)

Ожидается, что в следующие 10 лет производство увеличится на 17% – ОЭСР и ФАО.

Согласно недавнему прогнозу ОЭСР и ФАО, птица будет представлять очевидный выбор потребителей в ближайшие 10 лет. Прогнозируется, что в ближайшее десятилетие мировое производство мяса будет продолжать расти, но несколько более медленными темпами, чем за последние 10 лет. По сравнению со средним показателем за 2018-2020 годы, производство мяса к 2030 году вырастет на 13%.

Общий рост обусловлен производством мяса птицы, которое, как ожидается, вырастет на 17% к 2030 году по сравнению с учетным периодом. Птица выигрывает от благоприятного соотношения цен на мясо и корм, а короткий производственный цикл обеспечивает быстрое генетическое усовершенствование. По мнению ОЭСР-ФАО, это поможет повысить его популярность, в частности, в отношении производства мяса жвачных животных. С точки зрения потребителей, мясо птицы также считается более полезным для здоровья вариантом по более низкой стоимости. Ожидается, что в ближайшее десятилетие в большинстве стран увеличится производство птицы, хотя Великобритания является исключением, где производство остается относительно стабильным. Азия демонстрирует одни из самых высоких темпов роста, чему способствует текущий дефицит свинины из-за АЧС, это способствует росту популярности птицеводства в среднесрочной перспективе.

Прогнозируется, что производство свинины в прогнозном периоде вырастет на 13%. Ожидается, что из-за АЧС производство будет оставаться ниже предыдущего пикового уровня до 2023 года, после чего ожидается возврат к устойчивому росту. В частности, прогноз предполагает, что Китай вернется к уровню производства свинины "до АЧС" в 2023 году. В отличие от большинства регионов, производство свинины в ЕС и Великобритании не будет следовать тенденции роста под влиянием экологических и общественных опасений.

Ожидается, что в ближайшее десятилетие рост производства говядины будет гораздо меньшим, всего на 6%. Это отражает ослабление спроса, поскольку потребители все чаще предпочитают мясо птицы. Ожидается, что производство в ЕС и Великобритании сократится, так как повышение продуктивности приведет к уменьшению размера молочного стада, в то время как молочная телятина столкнется с проблемой рентабельности.

Производство баранины в мировом масштабе относительно невелико, но к 2030 году прогнозируется более сильный рост – 16%. Это в основном связано с ростом в Азии, особенно в Китае, Пакистане и Индии. Ожидается, что в ЕС и Великобритании производство останется стабильным. «Увеличение мирового потребления мяса в ближайшее десятилетие в значительной степени обусловлено ростом доходов и населения в развивающихся странах. Таким образом, международная торговля мясом будет расти в ответ на растущий спрос со стороны Азии и Ближнего Востока, где рост спроса опережает любое увеличение производства», – заявила Бетан Уилкинс, старший аналитик AHDB.

ptichki.net

клетках.

Гражданскую инициативу поддержала Еврокомиссия.

Как сообщает Yle, цель — полностью запретить содержание сельскохозяйственных животных в клетках к 2027 году. Эту идею уже начали реализовывать в европейских государствах.

К примеру, в Финляндии крупнейшие финские розничные торговые сети SOK и Kesko договорились об отказе от продажи яиц содержащихся в клетках куриц. Скоро самые дешевые куриные яйца исчезнут с полок магазинов сетей, отмечает СМИ. При этом сеть Lidl отказалась от таких яиц пять лет назад.

Уточняется, что инициатива исходила от самих компаний, однако вопрос рассматривается также в ЕС. Помимо куриц новое правило касается и готовящихся к опоросу свиноматок.

Предполагается, что отказ произойдет постепенно в течение пяти ближайших лет.

ptichki.net

Уряд пропонує максимально спростити регуляторне середовище, відмінивши більшість застарілих регуляторних документів. Про це заявив перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін під час дискусії «Як має працювати дерегуляція під час війни», яка була організована Центром економічних стратегій.

За словами Дениса Кудіна, під час війни держава має знайти компенсаторні механізми, щоб врівноважити військовий ризик, зокрема знижувати адміністративний і податковий тиск на бізнес, а також вводити страхування військових ризиків. Інакше економіка не дорахується тисяч підприємств, внаслідок згортання ділової активності.

«Сьогодні Україна є частиною глобальної світової економіки. І кожен підприємець рахує розмір ризику і вкладає його в очікуваний рівень доходу. Якщо ми не знайдемо шлях забезпечити підприємцям очікуваний рівень дохідності, плани швидкого відновлення можуть так і залишитися планами», — розказав Денис Кудін.

За його словами, в умовах, коли в країні йде війна, ризик ведення підприємницької діяльності зростає. Клієнтів стає менше, операційні витрати ростуть. Увесь ризик компенсується одним показником — додатковою дохідністю, яку підприємець очікує отримати. Якщо ці фактори співпадають, то підприємець продовжує вести підприємницьку діяльність.

«У свою чергу держава має декілька інструментів для зниження військових ризиків. Один з них — це зниження адміністративних витрат. Другий — переосмислювати систему державних витрат, а отже і податків. Оскільки зменшення частки, яку держава забирає у підприємця, знижує і рівень необхідного доходу підприємця. Третя складова — страхування військових ризиків. І Міністерство економіки України зараз готує проекти рішень по всіх трьох напрямках», — заявив Денис Кудін.

У серпні Уряд подав на розгляд парламенту законопроект 8058 «Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності». В народі його прозвали «регуляторна гільйотина».

«Суть цього законопроекту дуже проста — ми запропонували встановити подвійну вимогу до чинності ліцензій, дозволів, погоджень та інших дозвільних документів. Вони мають бути передбачені законом і закріплені у виключній постанові Кабінету Міністрів України, яка буде містити їх перелік. Сьогодні в Україні діє понад півтори тисячі різних дозвільних документів. Чим вище обсяг регулювання — тим нижче рівень економічної свободи і ділової активності. Ми знаємо, що більшість з цих дозволів не виконують своєї основної функції - вони не захищають суспільство від зловживань, на які може піти бізнес. Причини прості - недосконале адміністрування і високий рівень корумпованості контролюючих органів. Тобто кожен із таких дозволів є своєрідним шлагбаумом на шляху бізнесу. І чим більше ми їх приберемо, тим швидше буде рости економіка», — підкреслює Денис Кудін.

За його словами, це регуляторне середовище формувалось 30 років. І за цей час Україна не розмежувала заходи контролю на два рівні - внутрішній (корпоративний) і зовнішній (з боку держави). Декілька років тому було ухвалено закон, який передбачав би, що у державі повинні були залишитись 5 видів регуляторних документів з 15-ти. Міністерства і відомства мали самі подати законопроекти і скоротити цю дозвільну систему. Але цього не сталось.

«З цього ми робимо висновок, що добровільно дерегуляцію знизу провести неможливо. Тому її треба проводити організовано зверху. Такі зміни ми і запропонували — до 31 грудня маємо створити Комісію з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності. До її складу увійдуть Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України, представники Мінфіну, Мін'юсту, Державної регуляторної служби, Мінрегіонів і Мінцифри — всі вони мають сісти і переглянути 100% дозвільних документів. Усі дозволи буде поділено на три групи: ті, що продовжують діяти; ті, що мають бути скасовані; і ті, які треба трансформувати. На 31 грудня буде сформовано список тих, що залишаться. А все, що не увійде до постанови КМУ, з 1 січня має бути припинено», — запевнив Денис Кудін.

Паралельно з цим Уряд має затвердити графік цифровізації цих дозволів. Ключова кінцева мета — максимально швидкі темпи економічного зростання.

milkua.info

Несмотря на превентивные меры, в Европе, Африке и Азии продолжает распространяться африканская чума свиней, которая убивает кабанов и домашних свиней.

Эксперты отмечают, что это заболевание несет в себе не только биологическую, но также продовольственную и экономическую угрозу. При обнаружении случаев африканской чумы свиней в стране автоматически вводится запрет на экспорт свинины за границу. Для Испании появление вируса может вылиться в значительные потери. На мировом уровне она занимает четвертое место по объемам производства продуктов из свинины, уступая лишь Китаю, США и Германии. К тому же в пределах животноводческого сектора, свиноводство приносит наибольший доход — около 15 млрд евро. К тому же, по оценкам специалистов, в Испании самые большие свинофермы, поголовье которых составляет в среднем 1170 свиней.

Принятые в стране меры «биологической безопасности» основываются на том, чтобы исключить возможные контакты домашних свиней с зараженными продуктами и животными.

В январе в Испании вступил в силу королевский декрет, который регулирует деятельность свиноферм. Главное новшество заключается в том, что меры, которые ранее носили рекомендательный характер, сейчас стали обязательными. Так, например, ужесточаются требования к гигиене и рабочей одежде. Также обязательным требованием является наличие санитарной зоны и устройств для дезинфекции транспортных средств.

Сейчас в Европе вирус активен в Бельгии, Венгрии, Болгарии, Латвии, Молдове, Польше, Румынии и Украине.

PigUA.info по материалам noticia.ru