Підсумки сезону: Україна експортувала 48,5 млн т зерна

Производство молока в шести ключевых молочных регионах (Аргентина, Австралия, ЕС, Великобритания, Новая Зеландия, США) сейчас на 1,7% больше, чем за аналогичный период прошлого года.

Вместе эти регионы выработали 194 млрд л молока за восемь месяцев 2020 года, что на 3 млрд л больше.

Об этом свидетельствуют последние данные Agriculture and Horticulture Development Board (AHDB) о поставке молока в мире.

Все ключевые регионы, кроме Великобритании, из года в год наращивали производство. По объему производства лидировали страны ЕС и США. Это наиболее высокопроизводительные регионы группы, и каждый из них увеличил объемы чуть более чем на 1 млрд л против аналогичного периода 2019 года.

Однако самыми быстрыми темпами развивались Аргентина (+ 8,4%) и Австралия (+ 4,9%), хотя в 2019 году показатели в этих странах были относительно низкими.

Ситуация в Новой Зеландии была относительно стабильной, но поскольку пик производства приходится на октябрь, время для развития еще есть.

Великобритания — единственный из этих регионов, где наблюдается сокращение (хотя и незначительное) производства против прошлогодних показателей. Частично это связано с высоким уровнем производства в 2019 году, а отчасти с тем, что фермеры активно ограничивают производство из-за весеннего пика в ответ на воздействие коронавируса на рынки.

Напротив, первая волна пандемии пришлась на то время, когда в странах Южного полушария производство было сезонно низким, что снизило влияние сокращения спроса.

Фермеры ЕС и США, похоже, по-разному отреагировали на изменение рынков. Возможно, свою роль сыграли различия в государственной поддержке.

agrotimes.ua

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців наші порти не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка. А ціни підуть вгору на 20−30%.

Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час брифінгу в Укрінформі.

«Наслідки збройної агресії росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік формували значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», — зазначив Міністр.

Як тільки з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там розпочнеться панічний настрій, бо це буде для них критично, додав він, зазначивши, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі.

На переконання Міністра, дефіцит українського зерна позначиться глобально, адже воно необхідне, зокрема, і для виробництва багатьох продуктів — наприклад, м’яса та яєць. Тому, якщо українські порти не будуть розблоковані і не буде знайдено інших логістичних шляхів, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися. Так, за його прогнозом, м'ясо і яйця в цих країнах найближчим часом можуть подорожчати на 20−30%.

За словами Миколи Сольського, якщо раніше Україна вивозила приблизно 5 млн тонн продукції в місяць, то в березні цей показник становив лише близько 200 тис. тонн, а в квітні вдалося вивезти 1 млн 90 тис. тонн.

Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Держпродспоживслужба, МЗС і трейдери максимально об'єднали зусилля для вирішення цієї проблеми. Кожен зі свого боку намагається реагувати максимально оперативно, щоб усі процедурні питання були спрощені.

«Ні в Мінагрополітики, ні в Мінінфраструктури немає бажання централізувати, монополізувати або якимось іншим чином ускладнити ринок вивезення зерна з України. Навпаки, ми максимально заохочуємо будь-який бізнес підключатися до процесу: брати баржі, вагони, за спрощеними процедурами оформлювати землю або без її оформлення ставити переватажувальні механізми в тих же дунайських портах, щоб активізувати процес вивезення зерна», — зазначив Микола Сольський.

Міністр зауважив, що найбільша динаміка спостерігається на румунському напрямі. Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати тільки близько 3 млн тонн зернових у рік, тобто майже вдвічі менше, ніж наші порти в місяць. Готові приймати українське зерно балтійські порти, які значно потужніші та добре розвинені інфраструктурно. Але основне питання — як доставити туди с/г продукції.

Ключова ж проблема з залізничним транспортом полягає в тому, що наші зерновози не проходять вузькоколійну залізну дорогу в Європі. Ми можемо використовувати тільки європейські вузькі вагони, яких є обмежена кількість.

«Крім того, треба розуміти, що рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь — від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», — акцентував Микола Сольський.

За його словами, саме допомога у вивезенні агропродукції сьогодні для українського агро є питанням № 1.

minagro.gov.ua

В Украине продолжаются симуляционные упражнения — одно из направлений проекта «Повышение осведомленности по АЧС в Украине», который совместно реализуют Ассоциация «Свиноводы Украины», ФАО и ЕБРР.

В этом году первые практические тренинги состоятся 19-го и 20-го июня в Ивано-Франковске и Черновцах.

Симуляционные упражнения объединяют ветспециалистов национального, областного, районного уровней, ветеринаров свинохозяйств. Их цель — развить потенциал с управлення вспышкой африканской чумы свиней в Украине на национальном, областном, районном уровнях и уровне фермы, с акцентом на тестировании и разработке оперативных процедур:

компартментализация и планирование биобезопасности по АЧС;

подозрения и отбор проб

эпизоотическое раследование;

мероприятий по ликвидации АЧС в соответствии с проектом изменений в Инструкцию по борьбе и профилактике по АЧС и тому подобное.

В ходе тренингов разыгрывается ситуация, когда на объекте N подозревается вспышка «африканки». Участников тренинга разделяют на рабочие подгруппы. Их представители учатся общаться между собой и оперативно реагировать на вспышку болезни (ликвидировать) в случае подтверждения подозрения.

Проект «Повышение осведомленности по АЧС в Украине» длится уже не первый год. Его инициаторами выступили ФАО и ЕБРР и привлекли к сотрудничеству Ассоциацию «Свиноводы Украины».

В 2018-м симуляционные упражнения по управлению вспышкой АЧС провели в 10-ти областях Украины. Всего за год участие в тренингах приняли более 400 человек, — специалистов Госпродпотребслужбы и ветеринаров свинохозяйств.

pigua.info

Національна платформа продовольчої безпеки отримала новий функціонал. Нещодавно на платформі з'явилася можливість замовлення логістичних послуг та укладання смарт-контрактів, а відтепер є змога внесення інформації щодо зареєстрованих потужностей операторів ринку харчових продуктів, автоматичного інформування користувачів щодо створення бронювання за угодами, копіювання потреб та пропозицій. Також створено довідник «Умови постачання» Incoterms у картках потреб та пропозицій.

За місяць роботи на платформі вже зареєстровано понад 2,5 тисяч учасників. З кожним днем функціонал платформи розширюється та вдосконалюється для того, щоб її використання було максимально ефективним.

Нагадаємо, Національна платформа продовольчої безпеки створена для об’єднання зусиль виробників харчових продуктів, міжнародних організацій, територіальних громад, торгових мереж для розвитку української економіки в умовах війни. Через неї можна поінформувати учасників ринку про свої потреби, а також сповістити про наявні пропозиції. Реєстрація та використання функціоналу платформи безкоштовне.

Серед потреб, які розміщуються на платформі найчастіше, зустрічаються крупи, борошно, м'ясні консерви, сіль кухонна, цукор, дріжджі, вітамінні добавки для кормів. Серед пропозицій – борошно, яйця, цукор, свіже м'ясо, сири, молоко, масло та м'ясні консерви.

Довідково. Національна платформа продовольчої безпеки розроблена та впроваджується Держпродспоживслужбою за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки та торгівлі України, Міністерства інфраструктури та Міністерства аграрної політики та продовольства України. 

В якості бази для платформи використано всесвітньо відоме українське програмне рішення Creatio, яке компанія «Террасофт» надала безкоштовно. Налаштування рішення, також на волонтерських засадах, за лічені дні здійснила компанія Banza, провідний партнер «Террасофт» в Україні та світі. На реалізацію проекту кошти з держбюджету не залучалися.

dpss.gov.ua