Німеччина скорочує використання зерна в якості корму для тварин

05-дек-2022

У 2021/22 маркетинговому році в Німеччині на корм тваринам було використано 20,9 млн т зерна, що приблизно на 16% менше, ніж роком раніше, пише ukragroconsult.com.

За попередніми даними Федерального інформаційного центру сільського господарства (BZL), внутрішнє споживання зерна у 2021/22 маркетинговому році скоротилося майже на чотири мільйони тонн і становило близько 39 мільйонів тонн. На корм тваринам було використано близько 54% ​​зерна, що на 4,6% менше у порівнянні з попереднім роком.

Майже 23% споживання зерна в Німеччині було використано для продуктів харчування (+3%), а близько 18% (-1%) пішло на енергетичні та промислові потреби. Насіння та втрати склали майже 6%.

У 2021/22 маркетинговому році на корм тваринам у Німеччині було використано 20,9 млн т зерна (-16%), з них близько 6,6 млн т пшениці та 5,1 млн т ячменю та кукурудзи. Скорочення використання зерна на корм тваринам пов’язане, зокрема, зі зниженням виробництва комбікормів у 2021/22 році. Виробництво кормів для свиней, найважливіше з погляду обсягів, скоротилося через скорочення поголів'я свиней. Ще одна причина зниження — зростання вартості кормових компонентів. Особливо помітно зниження використання ячменю на корм худобі (-24%).

Читайте также:
Цены на зерно имеют потенциал к дальнейшему росту
13-окт-2021

Хотя цены на кукурузу, сою и пшеницу снизились с недавних максимумов в третьем квартале, они, вероятно, еще вырастут из-за ограниченности запасов и растущего спроса на сою и растительные масла, отмечается в новом квартальном отчете CoBank. В частности, увеличение спроса на возобновляемое топливо будет одним из факторов, способствующих подъему цен. Сектор этанола в США показал смешанные результаты в течение последнего квартала, так как производство упало, однако, с другой стороны, операционная маржа резко выросла.

“Нормативно-правовая среда остается динамичной, и политика США в области биотоплива продолжает вызывать трения между фермерами, производителями этанола и заводами по переработке ископаемого топлива”, — рассказали в CoBank.

По материалам WorldGrain

Узнать подробнее
Уряд затвердив план із забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану
03-мая-2022

Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням затвердив план заходів із забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану.

«Уряд розробив комплекс дій за багатьма напрямами. По-перше, це моніторинг стану продовольчої безпеки та с/г інфраструктури в цілому. По-друге, національним виробникам харчових продуктів надаватиметься держпідтримка. По-третє, найбільш соціально вразливе населення отримуватиме адресну продовольчу допомогу. Крім того, під особливим контролем держави буде моніторинг та відповідне регулювання продуктових цін», – запевнив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Так, міністерства, Держстат, обласні військові адміністрації регулярно відстежуватимуть, зокрема, статистику за балансом основних продуктів харчування. Контролюватимуть рівень торговельних надбавок. Обсяги вітчизняної с/г продукції під експорт і надалі на період воєнного стану регулюватимуться державою.

Буде вивчена потреба та кількість підприємств, які потребують фінансування для розширення, відновлення та будівництва виробничих потужностей.

Крім того, постійно забезпечуватимуться потреби вітчизняних підприємств агропромислового комплексу в товарах критичного імпорту.

З-поміж іншого, держава також регулярно закуповуватиме продовольчі набори для соціально незахищених верств населення. Буде реалізовано місцеві програми для самозабезпечення територіальних громад харчовими продуктами.

«Усіма цими заходами ми намагаємося досягнути ключового – задовольнити в необхідній кількості потреби українців продуктами харчування. А також повністю забезпечити підприємства, які працюють у сфері с/г виробництва, можливостями для подальшої роботи. І гарантувати нашій державі та її громадянам стійку продовольчу безпеку в цей небезпечний час війни», – резюмував Микола Сольський.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Озвучено першочерговий пакет реформ для підтримки української економіки
15-апр-2022

Українська економіка у 2022 р. впаде як мінімум на 30%. Економічні показники залежать від того, наскільки затягнеться війна, коли відновиться логістика та експорт через порти.

Про це повідомив генеральний директор української інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала, пише Forbes.

«Сьогодні важливо, щоб держава зберегла макроекономічну стабільність. Поки що це виходить. Головне, щоб держава нам не заважала. Фінансова допомога нам не потрібна», — зазначає Томаш Фіала.

Він додав, що зниження податків — завжди правильна ідея, але це не змусить бізнес працювати під час війни. 

«Якщо бізнес почуватиметься безпечно, він працюватиме, а якщо ні — не буде навіть із низькими податками», — вважає Томаш Фіала.

«Наразі доходи бюджету впали більш ніж на 50%, а надходження від податків знизилися на 80%. Україна просить у міжнародних партнерів щомісяця $7 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету та витрати на війну. Цю суму не так просто отримати, але гадаю, нам це вдасться зробити».

На думку Томаша Фіали, після війни держава має впровадити базовий пакет економічних реформ. Серед першочергових завдань — максимально лібералізувати бачення бізнесу, ціноутворення, тарифи, ринок землі, запустити приватизацію, відновити логістику та експортні потоки.

«Важливо, щоб антикорупційні органи були незалежними і добре виконували свою функцію. Ми поступово будемо отримувати міжнародні гранти на відновлення країни. Якщо будуть корупційні ризики, то гроші можуть швидко скінчитися», — зауважує експерт.

За його словами, драйвером української економіки після війни може стати приплив зовнішнього фінансування через план Маршалла та євроінтеграцію.

«Коли інвестори зрозуміють, що Україна — майбутній член Євросоюзу, і процес євроінтеграції запущено, то інвестори почнуть масово вкладати гроші, а люди — повертатися до країни», — резюмував Томаш Фіала.

AgroPortal.ua

Узнать подробнее
Україна входить до п’ятірки лідерів-експортерів органічної продукції до ЄС
24-нояб-2022

Протягом останніх років Україна впевнено входить до ТОП-5 найбільших постачальників органічної продукції до ЄС. Зокрема, у 2021 році наша країна посіла 5 місце у світі із 126-ти країн за обсягами імпорту органічної продукції до ЄС із часткою 6,6% від загального обсягу. Про стан українського органічного законодавства та функціонування реального органічного сектору економіки розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час свого виступу на міжнародному онлайн В2 В заході Online Organic Export Days — Україна, Албанія, Сербія.

«За даними моніторингу, який ми провели у 2021 році, загальна площа наших сільськогосподарських угідь з органічним статусом становила 370 тис. га. Останні роки ми впевнено входили до ТОП 5 найбільших постачальників органічної продукції до ЄС. Зокрема, у 2021 році посіли 5 місце у світі із 126 країн за обсягами імпорту органічної продукції до ЄС із часткою 6,6% від загального обсягу», — зазначив Тарас Висоцький.

Він додав, що за інформацією Дослідного інституту органічного сільського господарства Швейцарії (FiBL), Україна у 2020 році посіла 21 місце у світі та 13 — у Європі саме за площею органічних сільськогосподарських угідь.

Також перший заступник Міністра наголосив, що виробництво органічної продукції в Україні здійснюється переважно з дотриманням законодавства ЄС та США. Сертифікують таке виробництво понад 20 органів іноземної сертифікації.

За його словами, усі законодавчі ініціативи в контексті органічного виробництва, розробляються та ухвалюються з урахуванням положень регламентів ЄС № 834, 889, 1235, визначених Угодою про асоціацію. А на виконання Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» затверджено вже всі необхідні підзаконні нормативно-правові акти. Крім того, Мінагрополітики забезпечує впровадження прийнятого національного законодавства. 31 інспектор вже підтвердив свої знання у сфері органічного виробництва та отримали відповідні свідоцтва.

Органи сертифікації, в яких працюють зазначені інспектори, розпочали процедуру акредитації в Національному агентстві з акредитації України (наразі це 2 органи сертифікації), проходження якої є обов’язковою умовою включення їх до Реєстру органів сертифікації.

«Запуск Реєстру органів сертифікації означатиме старт роботи українського законодавства у сфері органічного виробництва, адже саме з цього моменту у виробників з’явиться можливість сертифікувати свою діяльність відповідно до вітчизняного законодавства», — зауважив Тарас Висоцький.

Наразі Міністерство працює також над завершенням формування правових засад контролю у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, підкреслив перший заступник Міністра агрополітики.

Міжнародний онлайн В2 В захід Online Organic Export Days — Україна, Албанія, Сербія триватиме до 2 грудня на платформі B2Match. Мета цієї конференції - презентувати імпортерам потенціал органічного сектору України та налагодити співпрацю між органічними виробниками України, Албанії, Сербії та іноземними покупцями.

Організатор заходу — Офіс з розвитку підприємництва та експорту спільно із Органічною ініціативою та швейцарсько-українськими програмами «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), «Органічна торгівля заради розвитку у Східній Європі» (OT4D) разом з партнерами.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок