На Тайване зафиксирована новая вспышка птичьего гриппа

Валовое производство продукции животноводства в 2019 году может увеличиться на 0,8% по сравнению с предыдущим годом и составить 70,5 миллиарда долларов.

Об этом сообщила пресс-служба Национального научного центра «Институт аграрной экономики» со ссылкой на слова директора института Юрия Лупенко.

«По расчетам ученых Института аграрной экономики, валовая продукция животноводства прогнозируется на уровне 70,5 миллиарда гривень (в постоянных ценах 2010 года), что на 0,8% больше, чем в прошлом году», — говорится в сообщении.

Эксперт отметил, что при сохранении до конца года поголовья коров, овец и коз в хозяйствах населения и сельских хозяйствах, производство мяса скота и птицы в 2019 году прогнозируется на уровне 3,4 миллиарда гривень, что на 2,7% превысит прошлогодние показатели. При этом, положительный результат будет достигнут исключительно за счет увеличения объемов производства мяса птицы. Так, по прогнозам ученых, его будет произведено 1,8 миллиона тонн, что на 7,4% больше, чем в 2018 году. В то же время, больше всего могут сократиться объемы производства мяса крупного рогатого скота — на 4,7%, до 523,5 тысячи тонн. Кроме того, при сохранении поголовья свиней в хозяйствах населения и сельских хозяйствах, производство свинины сократится на 1,2% и составит 967,5 тысячи тонн. Производство мяса овец и коз ученые прогнозируют на уровне 26,5 тысячи тонн, что на 4% меньше показателей прошлого года.

По словам эксперта, в 2019 году тенденция к сокращению объемов производства молока может сохраниться. В частности, в 2019 году объемы произведенного молока могут составить 9,9 миллиона тонн, или на 1,5% меньше, чем в прошлом году.

В то же время, производство яиц прогнозируется на уровне 16,7 миллиарда штук, или на 3,4% больше, чем в 2018 году. Производство овчины сократится на 3,9%, до 1,8 тысячи тонн.

Производство мяса в Украине в 2018 году выросло на 1% — до 3,3 миллиона тонн, молока — сократилось на 2% — до 10 миллионов тонн, яиц — выросло на 4% — до 16,1 миллиарда штук.

УНИАН

Уряд продовжує дерегуляцію ведення підприємницької діяльності та готує спрощення вимог, яким має відповідати бізнес. Це, зокрема, скорочення кількості видів дозвільних документів з 14 до 5, запуск єдиного дозвільного порталу, переведення усіх дозволів в електронний формат.

Про це під час онлайн-конференції повідомила перша віцепрем'єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко, говориться у повідомленні Мінекономіки.

Вона зазначила, що уряд прагне скоротити обсяг присутності держави в економіці, аби стимулювати економічне зростання. Так, до 2032 року рівень податкових вилучень з економіки повинен знизитися з 45 до 20%.

«Економічне зростання — це результат підприємницької діяльності мільйонів людей. Безпека, верховенство права та оптимальний обсяг втручання держави в економіку — три складові, що його забезпечать», — наголосила Юлія Свириденко. 

Вона підкреслила, що уряд вивчає можливість запозичити досвід у застосуванні британських правових норм для нових інвестицій від 15 млн грн.

«Планується масштабна реформа трудового законодавства, що допоможе бізнесу розвиватися динамічно. Йдеться насамперед про імплементацію норм ЄС та конвенцій МОП, розширення спектру трудових договорів, спрощення процедури входу-виходу працівників на ринок праці», — додали в Мінекономіки.

Уряд робить ставку на експортну модель зростання. Зараз експорт складає 35% ВВП (з них сировина — 75%). Мета — підняти його до понад 50%. При цьому 75% мають складати готові товари та послуги.

Також важливою стратегією є орієнтація на малий та середній бізнес. Його внесок у ВВП повинен бути максимально можливим. Для цього уряд запускає серію грантових програм. Бізнес отримає ресурси, які він може вкласти у власну справу.

Міністр економіки додала, що попри усі тактичні кроки зумовлені війною, Україна рухається в бік мінімізації участі держави в економічних процесах. Це один із важливих рецептів відбудови та зростання.

agroportal.ua

Війна в Україні вже вплинула на близько 25% світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін, продовольчої інфляції та зниження доступу до продуктів харчування у країнах-імпортерах України та росії. Зокрема, пшениці та соняшникової олії.

Про це написав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

Тарас Висоцький зазначає, що у вирішенні ситуації зацікавлений весь світ, оскільки постачання пшениці з України – це понад 10% річного споживання пшениці для 15 країн світу. Для прикладу, це 28% потреб Індонезії, 21% — Бангладеша, а Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з росії та України.

За його словами, ці дві країни сукупно дають 30% світового експорту пшениці та ячменю, 18% — кукурудзи, близько 80% олії та шроту. Україна в 2021 році поставляла сільськогосподарську продукцію у понад 180 країн світу і найбільше до країн ЄС — майже 30%.

Серед негативних наслідків Тарас Висоцький виокремлює те, що понад 30% територій країни небезпечні для виробництва або знаходяться під окупацією. Частина сільськогосподарських земель пошкоджена та замінована, а інфраструктура агросектора пошкоджена. Заблоковані морські порти, розірвані логістичні та економічні ланцюги. Українські аграрії потребують безперебійного постачання пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин, запасних частин тощо. Працівники підприємств залучені до служби в Збройні сили України, територіальної оборони та волонтерської роботи.

“Міністерство аграрної політики та продовольства України веде перемовини з європейськими партнерами щодо надання фінансової допомоги українським аграріям. Низка країн-членів ЄС відгукнулися на наші потреби: Польща пришвидшує проходження процедур на кордоні та транспортування української продукції, країни G7 повністю підтримують створення Україною нових ланцюжків збуту, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників – тепер вантажні перевезення територією Австрії можливі без будь-яких дозволів, що разом із попередньо знятими обмеженнями Словаччиною та Італією дає змогу безперешкодно поставляти нашу агропродукцію до Італії та її морських портів.

Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія”, – підкреслює Тарас Висоцький.

В Украине уменьшилось производство яиц – по данным Госстата, за год оно сократилось на 15%. А вот стоимость яиц растет.

Об этом рассказывает Агроцентр.

Цены бьют прошлогодний рекорд. Яйца подорожали на треть. Сейчас цена составляет 26 грн за десяток несортированных, и до 46 грн за десять упакованных яиц, в зависимости от веса и свежести. Хотя традиционно летом они должны дешеветь.

Почти все яйца в Украине производят крупные агрохолдинги. И лишь 2% рынка занимает продукция небольших производителей. Фермерские яйца обычно дороже, потому что кур меньше, и в них более комфортные условия содержания.

Тогда как украинцам цены на яйца бьют по карману, на крупных производствах говорят: продают ниже себестоимости. Потому что из-за карантина экспорт уменьшился. Как откроют границы-объемы производства вырастут, а цены могут упасть.

agro-center.com.ua