На рынке свинины сезонный спад цен

29-окт-2021

Отечественный рынок свинины в конце октября все же «догнал» традиционный сезонный спад котировок. Так, в ходе предыдущих торгов свинина в живом весе подешевела на 3,4%.

Об этом говорится в сообщении Ассоциации свиноводов Украины.

«Сезонный спад цен, первые сигналы которого ощущались еще в середине месяца, окончательно проявился в последнюю неделю октября. Так, большинство товарных партий на этой неделе реализовали в пределах 44,5-47 грн/кг, хотя эпизодически встречались как более высокие, так и более низкие котировки в зависимости от региона. Среднерыночная отметка остановилась на уровне 45,7 грн/кг, что на 3,4% или на 1,6 грн/кг ниже показателя предыдущей недели», — говорится в сообщении.

Так, операторы рынка отмечают ослабление реализации, что влечет за собой высокую конкуренцию между представителями мясоперерабатывающей отрасли и, как следствие, усиленное давление на цены закупки свиней убойных кондиций. С другой стороны, производители свинины констатируют, что отказов от предварительно забронированных партий на этой неделе не было, а закупщики традиционно начали заказывать стандартные товарные объемы на следующую неделю в четверг.

«Сезонное ослабление цен, вызванное переориентацией потребителей на альтернативные виды белка и их подготовку к отопительному сезону, в этом году пришло с опозданием. Так, как правило, нисходящее движение цен на свинину под влиянием сезонного понижения потребительской активности начинается во второй половине сентября. Однако в этом году благоприятные погодные условия первой половины осени и более умеренное внутреннее предложение свинины позволили отсрочить начало «осеннего ценопада». При этом, учитывая традиционные ценовые колебания на рынке свинины, некоторые игроки рынка ожидают возобновления положительной динамики уже в конце ноября или началу декабря. Поэтому период неблагоприятной ценовой ситуации этой осенью может быть несколько короче обычного», — добавили в ассоциации.

agroportal.ua

Читайте также:
Чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти? — Андрій Ярмак
28-июня-2022

Україна та світ будуть з хлібом та м’ясом? Проблему логістики вирішили? Або чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти. Відповіді на ці питання знайдете у лонгріді від Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Отже, до фактів та цифр про те, як Україна справляється з блокадою портів та низкою інших логістичних проблем? А також що це означає для майбутнього агросектору країни і глобальної продовольчої безпеки.

Я приємно вражений — майже вдвічі більше вивозити зараз, ніж попередні найоптимістичніші оцінки — тобто майже 2 млн тонн на місяць. Сюди входять зернові, олійні, рослинні олії, продукти їх переробки — тобто те, що ми називаємо #commodities.

Правду відразу додам трішки неативу до цих приємних цифр — 2 млн тонн — це те, що «випхали», тобто те, що відмітилося на митниці. Але це не означає, що ці товари так швидко потраплять до адресатів, як раніше морем, бо пробки на Дунаї і на залізницях просто шалені. Терміни очікування доставки, відповідно, теж. А чим довше йде товар, тим пізніше прийдуть кошти. Ну й про ціну поговоримо окремо, нижче.

Ще гірше те, що, навіть експорт в 2 млн тонн — це приблизно 20% від того, що нам реально було б потрібно. Якщо ви вивчали теорію обмежень, то ви знаєте, що це означає - це означає, що з часом, якщо не розширити цю пляшкову шийку, то все виробництво буде налаштовано на цей обсяг. Але про це теж пізніше.

Більшість агро-аналітиків прогнозує експорт зерна з України, без врахування олійних та олій, на рівні 22−24 млн тонн. Я вважаю, що без портів, цього обсягу досягти буде надзвичайно важко. І не тільки тому, що це майже неможливо логістично.

Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн тонн зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн тонн українських зернових. Адже у рашистів не буде де їх красти тим разом.

Експорт олійних, рослинних олій, шротів знизиться ще більш різко, а соняшникова олія — це дуже важливий продукт для харової промисловості світу, а шроти та олійні - джерело білка для тваринництва (молоко, м'ясо, яйця, риба).

Світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України лише у другій половині року, оскільки досі світ використовував запаси врожаю 2021 року, що були зібрані до війни. Також до війни було закуплено насіння та матеріали для посівної кампанії 2022 року. З урожаєм 2023 року ситуація значно погіршиться.

Але в п’ятницю я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно, причому настільки, що місцевий кривавий диктатор, на фоні відсутності рашистської підтримки, реально боїться, що його скинуть. А ще думаєте чому турки купують у рашистів крадене в Україні зерно? (якщо не знаєте, читайте Османа Пашаєва і піднімайте цю проблему!). А тому, що у них теж диктатор, під яким хитається трон і якому буде важко на ньому втриматися без українських кормів, бо Туреччина — другий після Китаю споживач наших кормів.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35−37 млн тонн (-40%), а олійних на 6−7 млн тонн (-30−35%).

Причини зниження дві: Площі та врожайність. Площі знизиться бо дефіцит дизелю, частина площ під орками, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами тощо, а частина фермерів, навіть маючи дизель та насіння, приймає рішення не сіяти, через дуже низькі ціни.

Другий фактор — зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо.

Але 2022 рік — це ще квіточки. З посівом під врожай 2023 року, який, нагадаю, почнеться вже за 2 з гаком місяці, ситуація дійсно виглядає досить критично. Критично для нашого експорту і критично для світу, а не так критично для внутрішнього ринку. Правда, нагадаю, що експорт — це джерело доходів країни і джерело стабільності нашої валюти, і джерело доходів сільського населення. Тому не варто думати, що це не якось там не важливо.

Україна найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа — на початку осені 2022 року.

Найбільша ж проблема, часто, чомусь не згадується взагалі. Нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим (див вище про пляшкову шийку).

Та логістика, яку ми такими зусиллями з підтримкою багатьох країн зараз налагоджуємо, є недостатньою і дуже дорогою. Тому цінам на зерно в світі потрібно буде ще зрости мінімум на $ 150 доларів за тону, якщо світ хоче, щоб Україна й далі вирощувала зернові.

Зауважу, що весь цей час загрози дефіциту продуктів переробки зерна та олійних в Україні немає, і дефіциту кормів також. Більше того, все це відносно доступне, порівнюючи з цінами в будь-якій іншій країні світу. Але за це доплачують власники агропідприємств з власної кишені, тому не забувайте їм за це хоча б дякувати.

А що буде з врожаєм зернових в Україні в 2023 році? Знаю, це далеко. І теж сподіваюся, що порти розблокують, але рішення про посів озимини приймати потрібно вже зараз — купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п. А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати.

Тому, якщо ЗСУ не звільнить від рашистської погані південь і не розблокує судноплавство хоча б Чорному морі, не здивуюся, якщо виробництво зернових та олійних в Україні впаде до такого рівня, коли експортувати буде практично нічого — звичайно не до нуля, але до обсягів, коли не експорт є рушійною силою агробізнесу, а внутрішній ринок.

А тепер до глобальної ситуації. Не забуваймо, що зараз весь світ платить набагато більше за добрива та хімікати для захисту рослин, а це означає, що споживання зменшується, особливо в країнах, що розвиваються.

Чудес не буває - якщо використовується менше МТР, знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна Півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо навіть раніше.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування, яке триватиме і в 2023 році.

Відновлення агровиробництва в Україні буде досить тривалим. Але, якщо ви, як і я, не маєте жодних сумнівів в нашій перемозі, прямо зараз тримайтеся аграрних активів. Ці збиткові активи перетворяться на справжнє золото.

Ось так вимушено мені довелося повернутися до того, з чого починав кар'єру — до зернової аналітики. Тримаймося і бережіть себе!»

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Узнать подробнее
Прогнозы ФАО по свинине: производство сократится, торговля возрастет
24-дек-2020

В этом году в мире произведут 105,3 млн т  свинины. Это на 4% меньше по сравнению с 2019-м, прежде всего из-за влияния африканской чумы свиней (АЧС) в азиатских странах. Объем производства в ЕС также несколько снизится -на 0,4%, учитывая ситуацию в Германии, вызванную АЧС и, как следствие, экспортной изоляцией за пределы ЕС.

Напротив, рост производства в 2020 году прогнозируют в США, РФ, Бразилии, Канаде и Мексике. Для примера, в США прирост поголовья составит 2%, а общий объем производства свинины — 12,8 млн т. В России производство свинины придаст 6% по итогам 2020-го — достигнет 4,2 млн т.

Общий объем экспорта свинины в мире достигнет 11,1 млн т в 2020 году, что на 16% больше, чем минулорич. З них 47% придутся на поставку в Китай — более 5 млн т, что на 80% больше в годовом исчислении. США, Бразилия, ЕС, а также Канада, Мексика, Россия и Чили получают максимальную выгоду от всплеска спроса со стороны Китая и других азиатских стран. Так, к октябрю США почти втрое увеличили поставки в Китай: с 303 тыс. т до 775 тыс. т. Несмотря на запрет, наложенный на поставки свинины из Германии в ряд стран, ЕС завершит год с увеличением продаж на 6%. Мексика продала в Китай в восемь раз больше свинины за первые девять месяцев этого года по сравнению с аналогичным периодом прошлого года. Для экспорта свинины из России во Вьетнам поддерживал ключевую роль сыграл доступ к вьетнамского рынка, куда направили 31% от всех объемов поставок. Наращивание экспортных мощностей Чили также связано с открытием китайского рынка.

pig333.com

Узнать подробнее
Нардепи пропонують нові засоби підтримки розвитку виробництва та переробки продукції тваринництва
31-мар-2022

З 24 лютого 2022 року сайт підтримується лише українською мовою

https://agro.press/ua

Все буде Україна :)

Узнать подробнее
Развитие переработки аграрной продукции откроет новые рынки сбыта
05-нояб-2018

Пищевая промышленность Украины занимает важное место в агропромышленном комплексе Украины и является стратегически важной отраслью, которая обеспечивает продовольственную безопасность и социальную стабильность страны. Абсолютное большинство продуктов питания, потребляемых в нашем государстве, а это около 90% — украинского производства. В то же время наша продукция востребована не только на внутреннем рынке, но постепенно завоевывает позиции и на внешних рынках многих стран мира. В прошлом году экспорт продукции пищевой промышленности достиг отметки 9,1 млрд долл. США или более половины нашего аграрного экспорта.

Об этом заявила заместитель Министра аграрной политики и продовольствия Украины Елена Ковалева во время ежегодного специализированного аграрного форума по переработке продуктов растениеводства и животноводства «AgroPro», который проходил 1−2 ноября в г. Запорожье.

«Стимулирование развития переработки аграрной продукции с целью обеспечения конкурентоспособности украинской продукции, расширение товарных позиций и поиска новых рынков сбыта является приоритетным направлением аграрной политики. В то же время, важно помнить о необходимости соблюдения качества и безопасности нашей продукции. На сегодня уже 426 предприятий внедрили систему управления безопасностью пищевых продуктов HACCP, а за два года ввести эту систему должны все украинские производители пищевой продукции», — отметила Елена Ковалева.

Также заместитель Министра акцентировала внимание на государственных программах поддержки, которыми могут воспользоваться сельскохозяйственные производители. В частности, по бюджетной программе «Государственная поддержка отрасли животноводства» производители могут удешевить строительство или реконструкцию предприятий по переработке сельскохозяйственной продукции, путем частичного возмещения привлеченных банковских кредитов на указанные цели или стоимости введенных в действие объектов.

Во время мероприятия были обсуждены такие важные темы как: кооперация сельхозтоваропроизводителей для внедрения переработки продукции животноводства и растениеводства с целью выхода на рынки с более высокой доходностью, а также улучшение технологии производства и переработки, улучшение отношений с торговыми сетями, совершенствование возможностей малого и среднего бизнеса через рыночные объединение и сотрудничество.

Пресс-служба Минагрополитики

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок