Мировой рынок говядины: прогноз на 2021 год

О компенсации в размере 1,4 млн грн сообщил первый заместитель председателя ХОГА Марк Беккер во время заседания региональной комиссии по вопросам ТЭБ и ЧС.

«В течение 2016-2017 годов в Харьковской области было зафиксировано 15 случаев заболевания животных африканской чумой свиней. В течение этого периода было уничтожено 1034 головы свиней. Почти 1,4 млн гривен были направлены на компенсацию владельцам животных», - привел данные Марк Беккер.

Он также акцентировал внимание на том, что решения, которые принимаются в области по ликвидации вспышек АЧС и нераспространения болезни, должны выполняться на 100%.

Сейчас в области с целью контроля за клиническим состоянием свиней проводятся подворные обходы личных хозяйств граждан. В частности, проведено обследование 346 тыс. дворов в 1300 населенных пунктах Харьковщины. В результате было клинически осмотрено 250 тыс. голов свиней, проведено клиническое обследование свинопоголовья в 92 свиногосподарствах. Привито против классической чумы свиней в 2016 году 260 тыс. голов свиней, в 2017 году - 52 тыс голов свиней.

В период проведения карантина в 2016-2017 годах с целью контроля за недопущением вывоза и завоза продукции животного происхождения из эпизоотических очагов было выставлено 34 карантинно-полицейских посты, на которых было обеспечено дежурство 130 специалистов Держпродспоживслужбы, 60 сотрудников Национальной полиции и 30 служащих Национальной гвардии Украины .

Кроме того, на автодорогах Харьковской области дополнительно были оборудованы и функционировало более 60 дезинфекционных барьеров.

С целью стабилизации эпизоотической ситуации по АЧС на территории Харьковщины облгосадминистрацией внесен для утверждения в областной совет проект целевой программы «По обеспечению материальными и дезинфицирующими средствами, необходимыми для умерщвления животных, проведение ветеринарно-санитарных работ в очаге инфекции, обеспечению функционирования карантинно-полицейских постов на территории Харьковской области на 2017-2020 годы ». Основная цель программы - минимизация рисков возникновения очагов африканской чумы свиней и их своевременная ликвидация, оздоровления области от заболевания.

Источник: Харьковская ОГА

В умовах повномасштабної війни 23% аграрної галузі втрачено або пошкоджено: прямі збитки, за підрахунками KSE та Мінагрополітики, станом на вересень 2022 року, сягають $ 6,6 млрд. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що до повномасштабної війни від української агропродукції залежало 400 млн осіб у світі, не враховуючи самих українців. На агросектор припадало 20% ВВП України та понад 40% усього експорту.

Наразі непрямі втрати дорівнюють $ 34,5 млрд. При цьому в Україні скорочуються посівні площі та вдвічі зменшився обсяг врожаю проти минулорічних показників. Усе це несе пряму загрозу економіці України та продовольчій безпеці світу.

Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати всі збитки, завдані внаслідок військової агресії росії. Така доказова база важлива для доведення в тому числі в міжнародних судах злочинів рф і відшкодування нею всіх втрат.

Про це йшлося під час круглого столу «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування», що відбувся в Харкові за сприяння Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Для отримання відшкодування важливо мати підтвердження збитків. Тобто, потрібні фактаж і фіксація. Зрозуміло, що зібрати таку інформацію це складно і не одразу можливо. Це потребує людського та фінансового ресурсу, але без фіксації відшкодування взагалі не може бути реалізоване», — підкреслив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, на урядовому рівні наразі затверджені фактично всі базові постанови та накази щодо методики визначення шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф. На черзі — врегулювання на рівні постанови такої ж методики для особистих селянських господарств. Після погодження вказаного документа буде покрито всю цільову аудиторію, яка може мати необхідність та потребуватиме відшкодування за отримані збитки в агросфері.

«Наступним кроком після того, як у нас є методологія, нормативна база та фіксація — це, звісно, визначення джерела покриття. Ми вже маємо підтримку на рівні ООН та інших міжнародних інституцій, щоб із різних джерел (заморожених активів рф, репараційних тощо), але однозначно забезпечити відшкодування за рахунок країни-агресора. Ці процеси, як показує практика, тривалі по часу, але нам їх треба спільно пройти. Наша держава завжди допомагатиме боротися за те, щоб підприємці отримали свої кошти через прозорий і дієвий інструмент», — наголосив Тарас Висоцький.

Молочный рынок Украины быстро менялся в течение 2017 года. Поэтому снижение УМИ в январе на 4,1% по сравнению со стандартным для января ростом на 2−4% совершенно не удивило экспертов.

Об этом пишет Андрей Ярмак, экономист департамента технического сотрудничества продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО), на своей странице в facebook.

«Простое правило украинского рынка молока до последнего времени говорило, что УМИ в январе никогда не падает. А если УМИ падает в январе, значит что-то мощное происходит на мировых рынках и/или на рынке Украины», — пишет г-н Ярмак.

Снижение УМИ по его мнению произошло исключительно за счет ощутимого роста цен на фуражные кормовые и шроты.

«Если говорить откровенно, то особого роста цен на эти товары на самом деле не было. Просто была стремительная девальвация украинской валюты, на которую, так же стремительно, реагировали цены фуражных зерновых и протеиновых шротов, что, в основном, экспортируются.

Мы уже давно не видели соотношение евро к доллару на уровне 1,25. И это на руку тем молочникам, которые ориентируются на экспорт в страны ЕС поскольку гривна девальвировала не только к евро, но и к доллару США, то это, теоретически, на руку и тем, кто экспортирует в другие страны мира. Однако все не так просто — производители молока еще быстрее ощутили рост затрат на корма, и не так уж просто с ними торговаться, потому что они за последние годы нарастили мышцы. Многие предприятия сейчас уже имеют мощные объемы молока, а кооперация крупных производителей понемногу дополнительно укрепляет их позиции.

Но правда такова, что мировой рынок молока, несмотря на недавнее укрепление, остается относительно слабым. Любое укрепление этого рынка, как правило, обусловлено временными эмоциональными факторами. Фундаментально на рынке и дальше много молока, и цены, фундаментально, и дальше достаточно высоки», — рассуждает Андрей Ярмак.

Поддержка девальвацией, скорее всего, сможет лишь помочь стабилизировать рынок молока, но не остановит снижение УМИ, которое может произойти и в феврале, и только ускорится в марте-мае.

Прибыли в январе 2018 года снизились лишь на 0,5% по сравнению с первым месяцем прошлого года.

«Может ли украинский производитель повысить эффективность за год на полпроцента? Конечно может — потенциал у нас большой! А уровень прибыли в январе был вторым самым высоким за последние четыре года, и на целых 28% превышал доходы в январе 2016, поэтому причин для грусти нет никаких», — пишет Андрей Ярмак.

Какие факторы нужно учитывать по мнению господина Ярмака в 2018 году:

В 2018 году не будет таких высоких цен на масло в мире и в ЕС в том числе, а значит может не быть и такого мощного экспорта масла из Украины;

В этом году производство качественного молока возрастет весьма ощутимо, а это будет понемногу давить на цены, ведь маркетинг нашей готовой продукции на экспортные рынки и дальше остается относительно простым;

Производство молока в хозяйствах населения перестало падать. Неизвестно как повлияет психологический фактор от ожидаемой отмены второго сорта, но, скорее всего не существенно. Думаю, что этот фактор можно считать негативным для рынка молока;

Погода в регионе Океании и Юго-Восточной Азии может наладиться, что также может убить не единственный положительный фактор на рынке.

Итак, заключает Андрей Ярмак, украинским производителям молока нужно готовиться к менее прибыльному году, чем предыдущий. А значит нужно ускорить работу по созданию собственных перерабатывающих мощностей, ориентированных на экспорт дорогой и качественной продукции.

milkUa.Info

З початку повномасштабного військового вторгнення рф АПК України втратив $4,3 млрд.

Такими оцінками поділилася керівниця Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Марія Богонос, пише AgroPortal.ua.

За її словами, втрати одних лише сільгоспугідь від окупації, забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами чи прямого фізичного пошкодження складають $2,1 млрд.

Війна вдарила по найбільш слабких місцях аграрного сектору в Україні та світі. Суттєво збільшились ціни на добрива та паливо, зменшились площі сільгоспугідь, падіння експорту з України призвело до дефіциту зернових та соняшникової олії у світі, а для українських виробників — до зменшення виручки, зазначають у KSE.

«Криза з подібними наслідками виникає у світовій історії не вперше та не востаннє. Яким чином сільське господарство може стати менш вразливим? Потрібно продовжувати розробки інноваційних підходів та технологій», — говорить Богонос.

Звісно, інновації — не найперше, коли в країні йдеться про фізичне виживання населення, але високоякісні ресурси під час посівної показали свою ефективність, каже операційний директор «Агро-Регіон» Володимир Кравцов. За його словами, деякі технологічні рішення настільки ефективні, що їхня окупність складає пів року-рік.

Та й розробка нових технологій — дуже витратна справа, додає директор з маркетингу компанії «Сингента» в Україні Костянтин Іванюк.

Але після перемоги та відновлення експорту постане питання відновлення, навіть переродження галузі та держави в цілому. Тоді інновації матимуть вирішальне значення. Але їх не буде, якщо припинити працювати над ними сьогодні, коли важко.

Про те, що зовсім відмовлятися від інновацій не варто, говорить і керівник відділу R&D ІМК Олексій Місюра.

Він погоджується, що умовний безпілотний трактор з Німеччини в Чернігівську область зараз ніхто не повезе на випробування.

Олексій Місюра, керівник відділу R&D ІМК

«Але при цьому доступність інноваційного обладнання може зараз залежати від політики компанії, яка його постачає. Хтось ставить усі проєкти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, а хтось досі готовий везти на поле свої, наприклад, сенсори листової діагностики (знову ж таки, за умови їх фізичної наявності в Україні)».

Вже зараз із аграріями зв’язуються компанії, які пропонують свої послуги з внесення ЗЗР дронами. «У пізніх фазах росту культур (коли кліренсу самохідних обприскувачів уже не вистачає для виконання роботи без істотних пошкоджень посіву) дрони можуть залишитися єдиною опцією в цьому сезоні», — вважає експерт. 

Компанії, які мали потрібний рівень технологічного розвитку до війни, повною мірою користуються ним зараз для виживання, додає керівник відділу R&D ІМК.

Попри всі існуючі складнощі, катастрофи з постачанням матеріальних ресурсів опитані агровиробники не спостерігають. Та й постачальники насіння, ЗЗР та інших складових аграрного виробництва спрямовують на забезпечення ресурсами всі зусилля.

«Ми не припиняємо жоден план із упровадження нових продуктів. Також продовжують розвиток цифрові технології. На період війни ми навіть зробили вільний доступ до деяких цифрових рішень», — коментують у компанії «Сингента».

У наступні роки «Сингента» планує вивести на український ринок ще 5 нових продуктів. Один із них — ЗЗР на основі Адепідинутм — передової діючої речовини з класу карбоксимідів (SDHI). Також компанія працює над сегментом продуктів біологічного походження — стимуляторів і засобів захисту.

У насінництві найбільш очікуваною та значущою подією нового сезону буде запуск нової технології у соняшнику під назвою AIR, що дозволить фермеру дуже гнучко планувати захист від бур’янів. Буде поповнення лінійки гібридів кукурудзи Artesian. 

Чи не найбільшу роль цього сезону в підтримці агроіндустрії відіграватимуть «Фінансові рішення». «Здатність конвертувати зерно в гроші буде мати вирішальне значення у новому сезоні», — підсумували в компанії «Сингента».

agroportal.ua