Мировая торговля молочными продуктами в 2020 году увеличилась до 79 млн тонн

05-мая-2021

Мировая торговля молочными продуктами в 2020 году увеличилась до 79 млн тонн в молочном эквиваленте.

Об этом свидетельствуют данные FAO, пишет DairyNews.ru.

Так, рост составил 1,2%. Увеличение обусловлено возросшим импортом молочной продукции в Китай, Алжир, Саудовскую Аравию и Бразилию. Например, КНР увеличил зарубежные закупки молочной продукции на 7,4% до 17 млн тонн на фоне роста подушевого потребления.

Читайте также:
Для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни необхідно збільшувати зрошувані землі
25-апр-2022

Війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Жодна сільськогосподарська культура не обходиться без вологи. На територіях, де її не достатньо або надмірно, застосовується гідротехнічна меліорація — зрошення, осушення, двостороннє регулювання водного режиму. Зважаючи на нерівномірність розподілу природної вологи в Україні побудовані зрошувальні системи на площі 2,2 млн га (1,7 млн га без урахування тимчасово окупованих територій до 2022 року) та осушувальні — 3,3 млн гектарів», — йдеться в повідомленні.

В довоєнний період, сільськогосподарські землі, які були визначені як зрошувані та осушувані, тобто на них існують або колись були розташовані меліоративні системи, використовувались в аграрному виробництві на 95% та 85% відповідно. Але при цьому, по факту, полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32% від наявних). Осушувальні системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, а отже на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

«Ми бачимо, що через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис. га з тих, які поливалися у 2021 році», — додають у міністерстві.

Однак, необхідно усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об'єктивних та суб'єктивних факторів, основні з яких:

  • брак кошів у сільгоспвиробників на придбання зрошувальної техніки або на будівництво краплинного зрошення;
  • відсутність зрошувальної мережі через її пограбування;
  • висока вартість послуг із подачі води на полив;
  • небажання аграріїв займатися поливом.

«І саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв в 2−3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз. Ми вже маємо довоєнну програму щодо відновлення меліорації в Україні, яка була розрахована на виконання в мирний час — це Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка схвалена у 2019 році, а план з її реалізації був прийнятий Кабінетом міністрів України у 2020 році. За цим планом на сьогодні Верховною Радою України прийнято 17 лютого 2022 року Закон України „Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації“. Закон визначає правовий статус організацій, процедуру їх створення, діяльності та припинення, набуття ними прав на гідротехнічні об'єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем державної та комунальної власності, здійснення експлуатації набутих у власність систем. Такі організації будуть рушійною силою у відновленні меліоративних систем», — переконують у Мінагрополітики.

Але сучасні реалії вимагають нових підходів до відновлення не лише меліоративних систем, а й використання меліорованих земель. Великою перевагою територій, де колись були побудовані зрошувальні системи, це наявність джерела зрошення, а на осушенні — водоприймачів. Але зважаючи на затяжний маловодний період в України, на цих водних об'єктах необхідно провести моніторинг наявності та доступності водних ресурсів для потреб гідротехнічної меліорації.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації:

  • необхідно провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи — до 1,2 млн га, осушувальні — до 2,8 млн га);
  • визначити першочерговість відновлення об'єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);
  • орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;
  • переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;
  • надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об'єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);
  • надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 — 1 млрд грн);
  • створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

«Це слід робити з дотриманням екологічних вимог до водних ресурсів із забезпеченням збереження та підтримки родючості ґрунтів», — підкреслюють експерти.

Такі заходи дадуть можливість:

  • додатково залучити до зрошення 1−1,2 млн га;
  • відновити водорегулювання в зоні осушення на мільйон гектарів;
  • збільшити валове виробництво зернових культур орієнтовно на 8 млн тонн/рік, технічних культур на 3,5 млн тонн/рік, а виробництво плодоовочевих культур на 11 млн т/рік.

«Вартість додаткової валової продукції сумарно це може скласти біля 135 млрд грн/рік. І основне — створити десятків тисяч робочих місць, як в сфері будівництва меліоративних систем так і в їх подальшій експлуатації. Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах», — підсумували у Мінагрополітики.

agravery.com

Узнать подробнее
Польша: экологи выступают против отстрела кабанов
27-окт-2017

Вопрос отстрела кабанов из-за АЧС не теряет актуальности в Польше. С одной стороны, власть требует радикально уменьшить численность диких свиней в лесах, включая национальные парки. С другой — инициатива подвергается критике природоохранных организаций.

На совещании охотничьих клубов в Министерстве окружающей среды объявили, что всем лесникам, включая директоров национальных парков, разослали точные распоряжения по отстрелу. Согласно им, популяция этих животных к западу от Вислы должна быть уменьшена до уровня не более 5 особей на 1000 га, а к востоку от Вислы — до 1 особи на 1000 га.

Приказ министерства критикует Фонд «Природное наследие». Экологи считают, что отстрел кабанов не поможет борьбе с африканской чумой свиней. Распространение АЧС на фермах скорее является результатом закупки свиней из ненадежных источников. К тому же, по их мнению, вмешательство охотников в национальные парки будет оказывать вредное воздействие на природу этих территорий.

PigUA.info по материалам greenfront.su

Узнать подробнее
Рішення про скасування критичного імпорту — хибне
26-июля-2022

Відміна списку критичного імпорту, яка відбулася нещодавно, призведе до зростання імпорту в Україну, і вітчизняні виробники молочної продукції будуть знову поставлені в нерівні умови з виробниками в європейських країнах.

Таку думку висловив голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, говориться у повідомленні об'єднання.

За його словами, відміна постанови Кабміну про список товарів критичного імпорт означає, що тепер знято всі запобіжники, які хоч якось захищали вітчизняну переробну галузь під час війни від конкуренції з продукцією ЄС, яка виробляється з потужною підтримкою з боку держав співдружності.

«За останні три роки імпорт молочних товарів до України зріс більш як у тричі. Навіть зараз, під час війни, в червні показники імпорту майже сягнули довоєнного рівня. Імпорт і надалі буде зростати», — прогнозує експерт.

Чагаровський підкреслив, що таке рішення призвело до витрачання валюти на закупівлю продукції, яку може забезпечити українська харчова галузь.

«Я можу говорити не тільки про молочну, але й про всю харчову переробну галузь. Мені здається, що валюта зараз необхідна для закупівлі зброї. Саме це зараз важливо. А забезпечення харчовими продуктами, підтримка продовольчої безпеки на внутрішньому ринку України — це те, що можуть забезпечити вітчизняні переробні підприємства, зокрема і молочні. Тому ми в СМПУ вважаємо, що рішення про відміну списку критичного імпорту — хибне», — підсумував він.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Тарас Качка об экспорте птицы в ЕС: «Мы застряли в 2018 году»
31-янв-2020

Несмотря на противоэпизоотические мероприятия и применения принципов зонирования Евросоюз отказался от импорта мяса птицы из Украины практически сразу после того как стало известно о случае птичьего гриппа на территории нашей страны. Сейчас ведутся переговоры о возобновлении торговли. Причину резкого решения Еврокомиссии и как нужно действовать для возобновления экспорта описал в своем блоге для издания НВ заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Тарас Качка.

«ЕС слишком жестко отреагировал на случай птичьего гриппа в Винницкой области, запретив ввоз мяса птицы из ЕС в целом. Почему так произошло? Потому что мы вместе так и не довели до конца закрепления принципа зонирования. Пройдя все оценки и процедуры, мы застыли в 2018 году на уровне принятия официальных решений. Нынешний случай является горьким уроком о том, что проекты в сфере санитарии и фитосанитарии надо доводить до конца. Это касается и зонирование касательно птичьего гриппа, и статуса безопасности по губчатому энцефалиту, и признание эквивалентности по семенам и еще с дюжину открытых вопросов в этой сфере», - отметил господин Качка.

Meat-Inform

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок