Минагрополитики получило запрос на 10 инвестпроектов в перерабатывающей отрасли

В среду, 20 мая, в Украине обнаружили очередную вспышку африканской чумы свиней. К этому случаев заболевания не фиксировали более месяца. Очаг АЧС зарегистрировали в Запорожье, сообщают в Государственной службе по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей Украины.

«Согласно информации Главного управления Госпродпотребслужбы в Запорожской области с 08.04.2020 по 21.05.2020 был зарегистрирован один случай заболевания африканской чумой свиней (АЧС), а именно: 20.05.2020 - в подсобном хозяйстве Коммунального учреждения «Орловский психоневрологический интернат» в с. Орлово Мелитопольского района Запорожской области. С целью координации действий по локализации и ликвидации вспышки АЧС проведено заседание государственной чрезвычайной противоэпизоотической комиссии при Мелитопольской районной государственной администрации, решением которой утвержден план по ликвидации АЧС, определены границы эпизоотического очага, зон защиты и надзора», - сообщили в Госпродпотребслужби.

Meat-Inform

За период январь-сентябрь 2019 экспорт продукции аграрной отрасли составил 15 775,6 млн долл. США, что на 21,5% или 2795, 9 млн долл. США больше, чем за соответствующий период 2018 года. В общем, внешнеторговый оборот продукции агропромышленного комплекса за отчетный период достиг 19 979,4 млн долл. США, что на 18,6% больше, чем за аналогичный период 2018 года.

Региональная структура экспорта аграрной продукции был такой:

стран Азии — 41,4% (6529 млн долл. США);

стран ЕС — 33,9% (5 344,2 млн долл. США);

африканских стран — 15,2% (2 400,5 млн долл. США);

стран СНГ — 6,6% (1 045,2 млн долл. США);

США — 0,4% (66,4 млн долл. США);

других стран — 2,5% (390,2 млн долл. США).

Пять крупнейших стран-импортеров украинской сельхозпродукции — Китай (8,6%), Египет (7,5%), Нидерланды (7,1%), Индия (7,1%), Турция (6,7%).

Так, важнейшими факторами положительного сальдо сельскохозяйственной продукции остаются зерновые культуры — 43,3%, масла — 20,8% и семена масличных культур — 10,5%.

В целом, по итогам 9 месяцев текущего года выросли объемы экспорта продукции растениеводства — на 22,9% (кукурузы — на 61,3%, пшеницы — на 26%, семян — на 30,6%, жмыха и других твердых отходов, полученных при добыче подсолнечного масла — на 22,6%, жмыха и других твердых отходов соевого масла — в 2,2 раза, ячменя — на 24,5%, сои — на 14%, масла соевого — на 56,3%, масла подсолнечного — на 1,9%, табака и изделий из него — на 13,6%, а также продукции животноводства — на 5,7% (мяса и субпродуктов домашней птицы — на 15,3%, молока сгущенного — на 36 5%, меда — на 26,4%, яиц птицы — на 13,9%, живого КРС — на 34,5% и др.).

При этом объемы экспорта продукции растениеводства составили 93,1% всего экспорта сельхозпродукции, а животноводческой продукции — 6,9%.

minagro.gov.ua

Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ. Про це у коментарі УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

"Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем'єр-міністра (Олексія Гончарука - ред.) з цього приводу.

Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший - 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, - зазначив Козаченко.

У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій.

Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.

"Ми лягаємо спати і не знаємо, які зміни у законодавстві, радикальні, будуть прийняті вночі. А державна підтримка має бути сталою, як у ЄС. Там, відповідно до стратегії, яка затверджується на 7 років вперед, кожен аграрій знає, на яку підтримку він може розраховувати, які податки він буде сплачувати, і чи може він у цих умовах створювати конкурентоспроможне виробництво чи ні", - пояснює Козаченко.

Стратегія розвитку та підтримки українського АПК повинна чітко окреслювати модель заохочення вітчизняного агровиробника, вважає експерт.

"Ми маємо чітко визначитися із системою оподаткування і державної підтримки великих, середніх і малих товаровиробників. Ми маємо зрозуміти, яким реально повинен бути річний розмір фінпідтримки галузі АПК. Бо пропоновані на цей рік 4 млрд грн - це дуже мало. Це у 117 разів менше, ніж у ЄС, у перерахунку на 1 гектар держпідтримки", - пояснює Козаченко.

Вітчизняним товаровиробникам складно працювати не лише в Україні, а й на зовнішніх ринках, зазначає експерт. Причина в упередженому ставленні та нерівних умовах для України. Як наслідок, польська свинина в Україні дешевша за українську.

"Ми не субсидуємо поставки продукту за кордон, тому що підписали відповідну угоду із Міжнародною торговельною організацією (WTO). І норми документу, які забороняють нам субсидувати експорт, є незмінними.

Разом з тим, деякі країни ЄС, наприклад, Польща, підписуючи угоду із WTO, прописали, що вони можуть субсидувати експорт. Тому сьогодні ми їмо польську свинину, яка дешевша за нашу. І по окремих видах продукції країна надає товаровиробникам 30% експортної дотації, у якій ми обмежені", - пояснює він.

Експерт також прокоментував наміри окремих фахівців галузі робити ставку на розвиток в Україні сімейних фермерських господарств. Козаченко вважає, що це не спрацює.

"Закидалося неодноразово, що треба знищити агрохолдинги, бо вони, мовляв, створюють небезпеку для держави. І пропонувалося зробити, як у Європі - розділити усіх аграріїв на господарства, дати їм по 16 га землі, по дві корови, троє поросят, і хай працюють. Але так не вийде: сьогодні ми виживаємо тільки за рахунок того, що у нас індустріальне сільське господарство. Якби воно було сімейним - воно б уже давно зачахло. Бо у ЄС, на який ми хочемо рівнятися, 40% усього бюджету йде на дотації сімейним господарствам", - каже Козаченко.

Джерело: УНН

В сентябре 2021 года по сравнению с сентябрем 2020 года экспорт мяса птицы увеличился на 29,2%, или на 14,059 млн долларов, до 62,170 млн долларов, импорт – на 30,9%, или на 1,448 млн долларов, до 6,140 млн долларов.

Об этом сообщает Государственная фискальная служба, передают Українські Новини.

Наибольшие поставки мяса птицы из Украины в сентябре были в Нидерланды (15,244 млн долларов).

В январе-сентябре 2021 года по сравнению с январем-сентябрем 2020 года экспорт мяса птицы увеличился на 19,9%, или на 83,617 млн долларов, до 503,652 млн долларов, импорт – на 28,6%, или на 9,323 млн долларов, до 41,946 млн долларов.

Импорт/экспорт мяса птицы в сентябре, млн долларов:

ukranews