Микола Сольський назвав найбільші виклики, які стоять перед аграріями через війну

05-апр-2022

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі марафону UAразом розповів, на скільки мільйонів гектарів зменшилася посівна площа в Україні, як це вплине на продовольчу безпеку у світі, а також які найбільші виклики сьогодні вимушені долати учасники аграрного сектору.

«Сьогодні через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів», — пояснив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр, сьогодні держава рекомендує аграріям та фермерам сіяти насамперед ті культури, тонна яких коштує дорожче, а з гектара — менший за розмірами збір урожаю, щоб спростити логістику з вивезення урожаю за рахунок меншого об'єму. Це, зокрема, стосується соняшника, ріпака та сої.

«Звісно, фермер сьогодні обирає на свій розсуд, що сіяти. Але держава та всі учасники ринку між собою в контакті», — наголосив Міністр, зазначивши, що аграрії наразі повністю забезпечені насіннєвим матеріалом.

Він також запевнив, що аграрії призвичаїлися до важких умов і знаходять варіанти зберігання, транспортування необхідних ресурсів та забезпечують інші важливі речі, щоб посівна відбувалася.

Стосовно забезпечення пальним, Микола Сольський відповів, що наразі є певний прогнозований дефіцит, але прямо зараз фермери мають можливість брати необхідне пальне для посівної.

«Зрозуміло, що посівна тільки розпочинається, і обсяг пального треба збільшувати, але в ринковій економіці з таким ініціативним свідомим народом, як наш, особливо з фермерами, рішення буде знайдено», — запевнив він.

Найбільшим викликом, як зазначив Міністр, залишається питання вивезення зерна з країни.

«Суттєве обмеження експортних логістичних можливостей напряму впливає на те, скільки фермери й аграрії можуть продати зерна — відповідно, скільки отримати грошей, які необхідні для зарплат, посівної, виплати орендарям тощо. Це найскладніша річ», — зауважив він.

Тому пріоритетними завданнями на сьогодні є: налагодити логістику, дати можливість фермерам далі працювати та отримувати прибутки, втримати бізнес, виплатити оренду плату селянам і забезпечити зайнятість працівників.

Стосовно гарантій продовольчої безпеки світу Микола Сольський підкреслив, що сьогодні усім державам треба адекватно і глибоко розуміти складність ситуації та докладати максимум зусиль, аби зупинити цю війну.

«Адже будь-яке продовження війни — це здорожчання продуктів для всіх країн, у тому числі навіть тих, які раніше про це не думали», — акцентував він.

minagro.gov.ua

Читайте также:
Уряд пропонує максимально спростити регуляторне середовище
25-окт-2022

Уряд пропонує максимально спростити регуляторне середовище, відмінивши більшість застарілих регуляторних документів. Про це заявив перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін під час дискусії «Як має працювати дерегуляція під час війни», яка була організована Центром економічних стратегій.

За словами Дениса Кудіна, під час війни держава має знайти компенсаторні механізми, щоб врівноважити військовий ризик, зокрема знижувати адміністративний і податковий тиск на бізнес, а також вводити страхування військових ризиків. Інакше економіка не дорахується тисяч підприємств, внаслідок згортання ділової активності.

«Сьогодні Україна є частиною глобальної світової економіки. І кожен підприємець рахує розмір ризику і вкладає його в очікуваний рівень доходу. Якщо ми не знайдемо шлях забезпечити підприємцям очікуваний рівень дохідності, плани швидкого відновлення можуть так і залишитися планами», — розказав Денис Кудін.

За його словами, в умовах, коли в країні йде війна, ризик ведення підприємницької діяльності зростає. Клієнтів стає менше, операційні витрати ростуть. Увесь ризик компенсується одним показником — додатковою дохідністю, яку підприємець очікує отримати. Якщо ці фактори співпадають, то підприємець продовжує вести підприємницьку діяльність.

«У свою чергу держава має декілька інструментів для зниження військових ризиків. Один з них — це зниження адміністративних витрат. Другий — переосмислювати систему державних витрат, а отже і податків. Оскільки зменшення частки, яку держава забирає у підприємця, знижує і рівень необхідного доходу підприємця. Третя складова — страхування військових ризиків. І Міністерство економіки України зараз готує проекти рішень по всіх трьох напрямках», — заявив Денис Кудін.

У серпні Уряд подав на розгляд парламенту законопроект 8058 «Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності». В народі його прозвали «регуляторна гільйотина».

«Суть цього законопроекту дуже проста — ми запропонували встановити подвійну вимогу до чинності ліцензій, дозволів, погоджень та інших дозвільних документів. Вони мають бути передбачені законом і закріплені у виключній постанові Кабінету Міністрів України, яка буде містити їх перелік. Сьогодні в Україні діє понад півтори тисячі різних дозвільних документів. Чим вище обсяг регулювання — тим нижче рівень економічної свободи і ділової активності. Ми знаємо, що більшість з цих дозволів не виконують своєї основної функції - вони не захищають суспільство від зловживань, на які може піти бізнес. Причини прості - недосконале адміністрування і високий рівень корумпованості контролюючих органів. Тобто кожен із таких дозволів є своєрідним шлагбаумом на шляху бізнесу. І чим більше ми їх приберемо, тим швидше буде рости економіка», — підкреслює Денис Кудін.

За його словами, це регуляторне середовище формувалось 30 років. І за цей час Україна не розмежувала заходи контролю на два рівні - внутрішній (корпоративний) і зовнішній (з боку держави). Декілька років тому було ухвалено закон, який передбачав би, що у державі повинні були залишитись 5 видів регуляторних документів з 15-ти. Міністерства і відомства мали самі подати законопроекти і скоротити цю дозвільну систему. Але цього не сталось.

«З цього ми робимо висновок, що добровільно дерегуляцію знизу провести неможливо. Тому її треба проводити організовано зверху. Такі зміни ми і запропонували — до 31 грудня маємо створити Комісію з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності. До її складу увійдуть Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України, представники Мінфіну, Мін'юсту, Державної регуляторної служби, Мінрегіонів і Мінцифри — всі вони мають сісти і переглянути 100% дозвільних документів. Усі дозволи буде поділено на три групи: ті, що продовжують діяти; ті, що мають бути скасовані; і ті, які треба трансформувати. На 31 грудня буде сформовано список тих, що залишаться. А все, що не увійде до постанови КМУ, з 1 січня має бути припинено», — запевнив Денис Кудін.

Паралельно з цим Уряд має затвердити графік цифровізації цих дозволів. Ключова кінцева мета — максимально швидкі темпи економічного зростання.

milkua.info

Узнать подробнее
Минэкономики опубликовало правительственный прогноз экономического и социального развития Украины на 2021-2023 годы
17-авг-2020

14 августа 2020 года на веб сайте Минэкономики был обнародован прогноз экономического и социального развития Украины на 2021-2023 годы. Этот трехлетний Прогноз был одобрен Правительством 29 июля 2020.

Об этом говорится на сайте Минэкономразвития.

«Начиная с 2021 года предполагается дальнейшее постепенное ускорение экономического роста и формирования качественной основы для устойчивого экономического развития в среднесрочной перспективе с учетом проведения основных реформ и сохранения финансовой стабильности», — прокомментировал Министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Игорь Петрашко.

Так, по базовому сценарию предполагается восстановление положительного тренда развития экономики после значительных потерь, вызванных пандемией COVID-19 в мире в 2020 году, и прогнозируется:

рост ВВП на уровне 4,6% в 2021 году, 4,3% в 2022 году и 4,7% в 2023 году;

индекс потребительских цен (декабрь к декабрю предыдущего года) ожидается на уровне 107,3% в 2021 году, 106,2% в 2022 году и 105,3% в 2023 году;

увеличение реальной среднемесячной заработной платы работников — на уровне 12,1% в 2021 году, 6,0% в 2022 году и 5,1% в 2023 году;

уровень безработицы в 2021 году — 9,2%, в 2022 году — 8,5%, в 2023 году — 8,0%;

рост экспорта товаров и услуг на уровне 2,9% в 2021 году с последующим наращиванием темпов роста до 6,4% в 2022 году и до 8,2% в 2023 году.

По словам министра, при доработке прогноза на 2021−2023 годы были учтены определенные Президентом Украины задачи по повышению минимальной заработной платы. Так, средневзвешенный уровень минимальной средневзвешенной заработной платы в 2021 года составляет 6250 грн., в 2022 году — 6700 грн, в 2023 году — 7176 грн.

Этот документ станет базой для принятия стратегических решений органами власти. Кроме того, трехлетний прогноз позволяет сформировать среднесрочные ориентиры для бизнеса и инвесторов, что положительно отразится на постепенном росте экономики Украины.

«Прогнозные макропоказатели будут основой при подготовки проекта Государственного бюджета Украины на 2021 год», — добавил министр.

С полным текстом документа можно ознакомиться по ссылке: bit.ly/3kQtu2b

 

Справка:

Прогноз разработан Министерством развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины при участии заинтересованных центральных органов исполнительной власти.

Главная цель документа — формирование видения наиболее вероятного «рестарта» экономики после распространения COVID-19, траектории и характера перехода к устойчивому позитивному развитию в среднесрочной перспективе с учетом влияния реформ в соответствии с приоритетами, определенными Правительством Украины.

Прогноз разработан по основному, наиболее вероятному сценарию, который основанный на анализе развития экономики на протяжении последних лет, текущей экономической ситуации, что сложилась в результате форс-мажорных обстоятельств мирового масштаба, и его последствий для Украины.

Узнать подробнее
Производство комбикормов для с/х животных в Украине в 2017 г
10-июля-2017

По итогам 5 месяцев 2017 производство комбикормов для с / х животных в Украине сократилось, по сравнению с 2014-16 гг. Пятеркой отечественных лидеров в этой области являются: Винницкая ПФ, Мироновский ЗИКК, Катеринопольский элеватор, Каменец-Подольский КЗ (Райз), ГК «Овостар Юнион».

Производство комбикормов для с/х животных крупными предприятиями в 17 МГ, тонн*

Предприятие

янв.17

фев.17

мар.17

апр.17

май.17

изм., % (май/апр).

1

Винницкая ПФ

50 945

45 384

52 855

49 632

51 794

4,4%

2

Каменец-Подольский КЗ (Райз)

27 039

25 464

25 822

23 055

24 993

8,4%

3

Мироновский ЗИКК

48 638

44 862

50 793

52 240

51 793

-0,9%

4

Катеринопольский элеватор

32 755

27 398

31 157

30 069

31 097

3,4%

5

Комплекс "Агромарс" - Киевкомбикорм

11 988

12 544

14 476

12 386

12 783

3,2%

6

Таврийский ф-л (Мироновский ЗИКК)

-

-

-

-

-

-

7

АПК-Инвест

14 766

13 798

14 195

14 132

14 165

0,2%

8

Бориспольский ф-л (Комплекс "Агромарс")

6 312

6 298

6 878

6 757

6 919

2,4%

9

Агро-Овен

11 969

11 201

12 641

11 877

11 482

-3,3%

10

ПК "Днепровский"

12 026

10 164

11 832

11 455

11 384

-0,6%

11

Владимир-Волынская ПФ

9 850

9 513

10 137

9 532

11 003

15,4%

12

Агротехника

6 260

6 070

7 140

6 527

5 766

-11,7%

13

Агропромышленная компания

5 098

3 382

4 846

4 374

3 503

-19,9%

14

Нива Переяславщины, СП

6 905

6 068

8 032

8 076

9 638

19,3%

15

Глобинский Свинокомплекс

7 331

7 069

7 855

6 896

7 338

6,4%

16

Агрофирма "Днепропетровская"

4 985

4 890

5 782

5 631

2 414

-57,1%

17

Диканский ККЗ (ГК "Единство")

5 544

5 937

2 002

2 683

3 522

31,3%

18

Агро Ком (ГК "Единство")

7 021

8 255

7 382

12 602

9 199

-27,0%

19

Божковский ККЗ (ГК "Единство")

3 847

4 648

3 731

3 800

4 823

26,9%

20

Лохвицкий ККЗ (ГК "Единство")

6 390

5 953

4 885

3 439

4 867

41,5%

21

Летичевский (ГК "Единство")

3 146

4 059

4 492

4 345

5 048

16,2%

22

ЧАО "Бахмутский аграрный союз"

4 580

3 962

4 784

4 873

4 308

-11,6%

23

Филиал ПАО "ГПЗКУ  "Изюмский комбинат хлебопродуктов"

2 873

3 500

3 660

4 690

6 156

31,3%

24

ГК "Овостар Юнион"

24 070

22 241

25 223

24 089

24 132

0,2%

25

Агрокомбинат Слобожанский

1 966

1 886

2 014

2 202

-

-

26

ККЗ - Константа

-

-

658

-

-

-

27

АГРОПРОДСЕРВИС

4 985

4 951

4 788

4 266

4 713

10,5%

28

КУЙБЫШЕВСКИЙ ККЗ

6 423

5 723

5 954

5 534

5 028

-9,1%

29

Галичина-Захид

3 903

4 215

4 446

4 082

4 035

-1,2%

30

ВИННИЦКИЙ КХП №2

4 514

4 919

4 271

4 516

1 485

-67,1%

31

Перше травня ККЗ

4 180

3 677

9 093

9 630

9 978

3,6%

32

НОВААГРО (Новопокровский КХП)

3 244

3 990

3 932

4 720

4 370

-7,4%

 

Другие

153 587

154 707

182 355

166 718

179 591

7,7%

 

Итого по оперативной статистике

497 140

476 728

538 111

514 828

527 327

2,4%

 

*Источник: АПК Стат

Материал предоставлен Ассоциацией "Союз птицеводов Украины"

Узнать подробнее
Бразилия стремится к санитарной компартментализации
26-мар-2021

Санитарная компартментализация - это не что иное, как предотвращение заражения свиней в производстве одной или несколькими болезнями путем принятия определенного статуса и контроля. В Бразилии эта практика уже закрепилась в птицеводстве, и идея заключается в том, чтобы перенять ее для свиноводства.

Изолированная ферма свободна от определенных видов болезней и, следовательно, имеет право продавать свою продукцию, даже если вспышка болезни поражает город, штат или всю страну, а торговля блокируется или прекращается другими странами и властью.

Сейчас в федеральном округе насчитывается 33 современных свинофермы, шесть крупных боен и 157 тыс. домашних животных. Другие крупные хозяйства столицы могут вскоре достичь такого же статуса, что отразится на качестве продукции и большей ценовой конкуренции с другими государствами.

Компартментализация заключается в принятии комплекса санитарных правил и правил биобезопасности для свиноводства, способствовать международной торговле и гарантировать генетическую защиту, а также принесет пользу производителям, рабочие места и доходы.

pig333.com

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок