Кто продает больше всего мяса за рубеж

З 9-го липня 2022-го року Перелік товарів критичного імпорту не діє. Це значить, стало можливим завезення товарного молодняка та гібридних ремонтних свинок.

Враховуючи високий попит на поросят та пропозицію, що не може його задовольнити, деякі оператори очікували на відміну Переліку товарів критичного імпорту, що дозволило б їм завозити товарний молодняк свиней з-за кордону. Тим паче, що основний бар’єр — заборону на транзит свиней через країни Європейського союзу (ЄС), де зареєстрували африканську чуму свиней (АЧС), — вже знято.

Водночас поставки товарного молодняка в Україну мають низку перешкод та пересторог, які прокоментувала Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко:

1. Перелік країн, з яких можна завозити молодняк свиней, незначний. Це або країни вільні від АЧС (Данія, Англія, Іспанія, Голландія, Бельгія, Чехія), або благополучні регіони/зони у випадку Польщі та Литви.
2. Імпорт молодняка здійснюють відповідно до вимог, прописаних у погоджених ветеринарних сертифікатах. Переважна більшість із них передбачає лабораторні дослідження кожної голови під час карантину у країні походження, вартість яких часто дорівнює або перевищує вартість тварини. Виняток становить сертифікат із Німеччиною, один із найновіших: поросята не досліджуються, лише маточне стадо. Однак через АЧС завозити поросят із цієї країни заборонено.
3. Варто враховувати вартість логістики, що нині істотно подорожчала. Так, скотовоз із Данії на 600–700 поросят може коштувати не менше 10–11 тис. євро.
4. Самі оператори зазначають, що знайти великі партії товарного молодняка не так просто, адже маточники переважно працюють під замовлення з постійною базою клієнтів.
5. Перевезення влітку обмежені у зв’язку з вимогами до благополуччя. Європейські країни або накладають заборону на дальні перевезення на період спеки (з липня по жовтень), або дозволяють переміщення, орієнтуючись на погоду. В останньому випадку завершення карантину може припасти на високі температури, а отже, тварин доведеться продовжувати утримувати, чекаючи, поки спека спаде.
6. Ще один важливий фактор, про який не можна забувати: ціна на ринку завжди регулюється попитом і пропозицією. Враховуючи, що в Україні пропозиція живця дещо скоротилася унаслідок війни, а попит тримається на досить високому рівні, ціна на свиней забійних кондицій зросла. Це приваблює операторів. Так, сьогодні попит на поросят «підігрівають» не лише підприємства-відгодівельники, які припиняли діяльність на час кризи 2021-го, а й ті, які займаються рослинництвом, щоб конвертувати дешеву кормову сировину в дорожче м'ясо. У випадку, якщо оператори завезуть великі обсяги молодняка, відгодують і у певний момент «випустять» їх на ринок, сплеск пропозиції може спричинити негативну цінову динаміку. Ризик такого сценарію варто мати на увазі всім бажаючим завезти молодняк з-за кордону.

Асоціація «Свинарі України»

Прогноз мирового производства пшеницы и кукурузы уменьшен. Показатели Украины остались без изменений.

Об этом свидетельствуют данные отчета Министерства сельского хозяйства США (USDA), сообщает ассоциация "Украинский клуб аграрного бизнеса" на странице Facebook.

Согласно обновленным прогнозам USDA, в 2021/22 МГ показатели Украины по производству и экспорту пшеницы и кукурузы остаются без изменений. Производство и экспорт пшеницы – 33 млн т и 24,2 млн т соответственно, кукурузы – 42 млн т и 33,5 млн т.

Вместе с тем, в обновленном прогнозе на 2021/22 МГ по пшенице в мире ожидается уменьшение предложения, более высокий уровень потребления, рост объемов торговли и сокращение конечных запасов. Уменьшение объемов мирового производства пшеницы прогнозируется на 2,2 млн т до 776,4 млн т. В основном это будет происходить за счет стран Ближнего Востока, где в Ираке и Сирии предполагается сокращение производства из-за продолжительной сухой погоды.

Прогнозируемое мировое потребление в 2021/22 МГ возрастет на 0,6 млн т до 788,1 млн т. Наибольшие изменения потребления пшеницы касаются Канады и Китая. Что касается Канады, там прогнозируется увеличение потребления пшеницы на 1,7 млн ​​т до 9,6 млн т за счет увеличения использования данного продукта в качестве кормов. В Китае наоборот: прогнозируют уменьшение потребления пшеницы на 1 млн т до 147,5 млн т из-за уменьшения использования ее в качестве корма.

Обновленные прогнозы в 2021/22 МГ предполагают рост объемов мировой торговли на 2,3 млн т до 206,7 млн ​​т за счет увеличения экспорта Индией и Аргентиной.

Что касается прогнозируемых мировых конечных запасов в 2021/22 МГ, то ожидается снижение на 1,7 млн ​​т до 278,2 млн т. При этом сокращение запасов в Канаде и Индии будет частично компенсироваться их увеличением в США и Украине. Прогноз данного показателя самый низкий за последние 5 лет.

Прогнозируемые балансовые показатели на 2021/22 МГ по кукурузе демонстрируют уменьшение всех показателей: производства, торговли и конечных мировых запасов.

Сокращение мирового производства кукурузы в 2021/22 МГ ожидается на уровне 1,6 млн т до 1 205,4 млн т. Предполагается снижение в Бразилии (из-за низкой урожайности первого сбора кукурузы) и Парагвая (из-за экстремальной жары и, соответственно, засухи). Отчасти это сокращение будет компенсировано увеличением урожая Филиппинами.

Прогнозируется уменьшение объемов мировой торговли в 2021/22 МГ на 0,5 млн т до 203,7 млн ​​т. Эти изменения происходят в основном за счет уменьшения экспорта Парагваем.

А конечные запасы кукурузы за данный период прогнозируются к уменьшению на 0,9 млн. т до 302,2 млн. т. При этом прогноз сокращения конечных запасов в Бразилии частично компенсируется ростом в Аргентине.

agroportal.ua

Бізнес має говорити не лише про компенсацію збитків, завданих йому внаслідок агресії РФ, а й про компенсацію всієї завданої шкоди, вважає засновник юридичної фірми «Конкор» Геннадій Борисичев, пише Інтерфакс.

«Звертаємо увагу, що збитки є лише частиною такого поняття як шкода, зокрема, шкода, заподіяна російською агресією. Шкода включає не лише прямі збитки, а й додаткові витрати, недоотриманий прибуток, також є і моральна шкода. Наприклад, для юридичної особи реально довести наявність завданої моральної шкоди, зокрема, внаслідок втрати немайнових активів, гудвілу та інших», — сказав він агентству «Інтерфакс-Україна».

Юрист зазначив, що для кожного з цих видів збитків є свої особливості фіксації — збору доказів про наявність факту збитку та його розміру. При цьому важливо чітко встановити всі види завданих збитків та довести і сам факт наявності збитків, і їх розмір.

«Важливо розглядати та доводити всі компоненти завданих збитків комплексно, тобто у взаємозв'язку. Помилкою є розбивати фіксацію та оцінку розмірів збитків за окремими об'єктами одного бізнесу, яким завдано збитків, оскільки бізнес (підприємство) є майновим комплексом, і включає в себе і майнові, і немайнові активи», — сказав він.

Борисичев звернув увагу, що під час оцінки збитків необхідно дотримуватися закріпленої постанови уряду № 326 від 20 березня, якою встановлено порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.

Юрист наголосив, що найближчим часом очікується ухвалення відповідної методики оцінки шкоди та затвердження актів для її фіксації.

Крім того, Борисичев зазначив, що необхідність вірної правової кваліфікації дій, унаслідок яких було завдано збитків, вплине на перспективи відшкодування.

«Війна — це не „подія“, як стихійне лихо або аварія, і не приватний конфлікт, внаслідок якого завдано шкоди. Шкода, завдана бізнесу, якраз належить до таких тяжких наслідків війни. Що, у свою чергу, дає право бізнесу на здобуття статусу потерпілого. Тобто застосування такого правового підходу дає змогу залучити правоохоронні органи держави до фіксації збитків. Такий спосіб фіксації збитків під час оцінки доказів і в Україні, і в іноземних юрисдикціях матиме певні переваги і дає змогу залучити державу на бік потерпілого», — пояснив юрист.

Борисичев звернув увагу, що проблема відшкодування завданих збитків унаслідок російської агресії не є звичайною напрацьованою практикою для юридичних компаній. При цьому важливим моментом є відсутність механізму виконання рішень за позовами щодо заподіяння шкоди проти РФ.

«Ця проблема є ектраординарною і ще ніде у світі не вирішена, вона потребує напрацювання практики правозастосування. В українських судах є позитивний досвід за позовами проти РФ, є позитивний досвід в арбітражах, але досі не було враховано важливий нюанс — механізм виконання таких рішень», — сказав він.

Борисичев уточнив, що раніше юрфірма «Конкор» виборола право на статус потерпілого внаслідок російської агресії ще за декілька років до початку другого гарячого етапу війни з 24 лютого.

«Наразі наші розробки та досвід у цій сфері стали актуальними та безпрецедентними», — сказав він.

Юрист зазначив, що серед іноземних юрисдикцій найперспективнішими для відновлення порушених прав потерпілих від війни є юрисдикції Великої Британії, США та Канади.

Він повідомив, що юрфірма спрямує зусилля на розробку та впровадження правового механізму в українських судах.

Борисичев зазначив, що наразі актуальними питаннями є ухвалення в Україні закону про відшкодування збитків потерпілим внаслідок російської агресії та створення загального доступного механізму для всіх категорій потерпілих в Україні для набуття статусу потерпілих та відшкодування збитків.

agravery.com

Украинский производитель ветеринарных препаратов - ООО «БИОТЕСТЛАБ» - получил заключение Органа по сертификации продукции, процессов и услуг «Украинский биологический центр сертификации» о соответствии требованиям надлежащей производственной практики (Good Manufacturing Practice, GMP). Ресертификационный аудит всех производственных подразделений было проведено в ноябре 2020 года. По его результатам компания получила соответствующий сертификат (№ GMP 10/18), действительный в течение трех лет.

Источник: ссылка на официальный сайт компании — https://www.biotestlab.ua/news/

Директор ООО «БИОТЕСТЛАБ» Елена Салий: «В 2015 году наша компания впервые получила сертификат соответствия требованиям GMP производства вакцин для животных и птицы, антибиотиков, противопаразитарных средств, диагностических ветеринарных препаратов, а также дезинфицирующих и моющих средств для животноводческих помещений. Это стало итогом многолетней работы по переоснащению основного производства и стартом новых проектов для обеспечения стабильно высокого качества продукции. Ежегодно компания инвестирует в R&D, автоматизацию производства, диджитализацию процессов. Кроме того, мы используем возможности GMP для продвижения на зарубежные рынки - сегодня продукция «БИОТЕСТЛАБ» экспортируется в 22-х стран».

На предприятии спроектировано чистые помещения с комплексом шлюзов и специальной системой вентиляции с многоступенчатой очисткой приточного воздуха. В течение последних трех лет установлено новое оборудование для производства иммунобиологических препаратов, новую линию по мойке флаконов, продолжается обновление линий хим.-фарм. производства. Модернизированная и оснащена современным оборудованием система подготовки воды для инъекций. В 2018 году по результатам инспекционной проверки «Украинского биологического центра сертификации» компания «БИОТЕСТЛАБ» во второй раз подтвердила соответствие требованиям GMP с получением трехлетнего сертификата.

Директор ООО «БИОТЕСТЛАБ» Елена Салий: «Кроме проверки на соответствие требованиям GMP, компания регулярно проходит внешние аудиты, в том числе зарубежными партнерами, органами сертификации, лицензионными и разрешительными органами. На данный момент успешно пройдено 22 внешние аудиты. Мы достигли устойчивого прогресса в постоянном совершенствовании качества процессов для поддержания имеющегося портфеля и разработки новых продуктов».

GMP является обязательным стандартом сертификации фармацевтических производств в Европе и общепризнанным в мире. С 2018 года в Украине требования GMP распространились и на производство ветеринарных препаратов как для продажи на внутреннем рынке, так и экспорта, а также на ветеринарные препараты, импортируемые в Украину. Регулировка осуществляется согласно «Правилам надлежащей производственной практики ветеринарных препаратов», утвержденных Приказом Министерства аграрной политики и продовольствия Украины №606 от 10.11.2017 года. Требования GMP гармонизированы с действующими на территории Европейского Союза и является частью системы, которая гарантирует, что ветеринарные средства производятся и контролируются в соответствии со стандартами качества на всех этапах - от момента поступления сырья и упаковочных материалов на предприятие до отгрузки готовой продукции на склад. При этом важным элементом системы является подтверждение уполномоченным лицом того, что каждая серия препаратов изготовлена ​​и проконтролирована в соответствии с требованиями регистрационного досье. Для справки: в 2020 году компания «БИОТЕСТЛАБ» подтвердила соответствие требованиям международного стандарта управления качеством ISO 9001: 2015. Аудит провел мировой лидер в области сертификации DQS GmbH (Германия).

О компании

«БИОТЕСТЛАБ» - отечественный производитель ветеринарных препаратов, входит в ТОП-20 мировых производителей вакцин для животных и птицы. Компания также специализируется на аутогенных вакцинах, антибиотиках, противовоспалительных, витаминно-минеральных, противопаразитарных препаратах, дезинфицирующих, антисептических средствах для использования в ветеринарной практике. Продуктовая линейка насчитывает более 100 позиций.

Контактное лицо для прессы: Евгений Пилипенко, +38 (067) 364-5482, e_pylypenko@biotestlab.ua.