Як змінилась географія молочного експорту в 2022 році

Немецкие компании Poels Mastschweine и Tierprodukstion Alkersleben планируют построить во Львовской области свинокомплекс.

Об этом шла речь во время встречи главы Львовской ОГА Олега Синютки с владельцем компаний Люком Йоханесом Якобусом, сообщает пресс-служба ОГА.

«Мы имеем 2 предприятия на территории восточной Германии. Это 4,5 и 5 тыс. свиней. Мы работаем на высоком уровне, что касается здоровья и экологических стандартов. Мы хотим инвестировать сюда, возможно учредить подобную ферму на те, которые уже есть, чтобы привлечь те ресурсы, которые здесь есть и сотрудничать с предприятиями на окраинах», — рассказал Люк Йоханес Якобус.

Как он отметил, сегодня проект находится на этапе поиска соответствующего земельного участка во Львовской области для строительства комплекса с соблюдением всех требований.

Глава Львовской ОГА Олег Синютка отметил, что в области уже успешно работают предприятия с немецким капиталом, поэтому, заверил инвестора в поддержке и содействии реализации проекта.

«У нас есть много компаний немецкого происхождения, на некоторых из них работают 3-7 тыс. человек. При этом они очень четкие и работают в соответствии с действующим законодательством, что для нас очень важно. Мы приветствуем ваше решение войти в страну. Я убежден, что здесь лучший инвестиционный климат. Поэтому, когда вы остановитесь на земельном участке мы распишем дорожную карту реализации проекта, до старта выращивания», — отметил Олег Синютка.

Также глава области отметил важность рационального использования отходов производства в рамках реализации проекта.

PigUA.info по материалам loda.gov.ua

Сегодня, 9 августа, на заседании Кабинета Министров Украины было принято решение расширить действие государственной поддержки на развитие племенного свиноводства путем внесения изменений в Порядок использования средств, предусмотренных в государственном бюджете для поддержки отрасли животноводства.

Целью внесения изменений является поощрение товаропроизводителей к применению племенных животных через механизм частичного возмещения приобретенных всех племенных свиней. Также, согласно этому акту, уточняется период в течение которого должны быть приобретены животные.

Напомним, в Минагрополитики стартовала работа над Стратегией развития отрасли животноводства на период до 2030 года, которая будет направлена ​​на такие направления: племенная и селекционная работа, противоэпизоотические мероприятия и ветеринария, меры по наращиванию поголовья животных и продвижения на внешние рынки.

Справка:

В 2017 году АПК получил 5,45 млрд грн на поддержку аграриев из государственного бюджета. В частности, на поддержку животноводства предусмотрено 170 млн грн.

Пресс-служба Минагрополитики

В селе Носы Шишацкого района в СООО «Воскобойники» презентовали современный животноводческий комплекс. Там открыли доильный зал, построенный по новейшим технологиям.

Установку типа «Карусель» обслуживает только одна доярка. На ферме все автоматизировано: одновременно можно подоить 32 коровы, 1000 голов — за сутки.

Новый животноводческий комплекс в селе Носы — единственный такого типа в Украине. В мире подобных комплексов только 10. Стоимость проекту — 80 мильонов гривен.

Пресс-служба Полтавской ОГА

В умовах повномасштабної війни 23% аграрної галузі втрачено або пошкоджено: прямі збитки, за підрахунками KSE та Мінагрополітики, станом на вересень 2022 року, сягають $ 6,6 млрд. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що до повномасштабної війни від української агропродукції залежало 400 млн осіб у світі, не враховуючи самих українців. На агросектор припадало 20% ВВП України та понад 40% усього експорту.

Наразі непрямі втрати дорівнюють $ 34,5 млрд. При цьому в Україні скорочуються посівні площі та вдвічі зменшився обсяг врожаю проти минулорічних показників. Усе це несе пряму загрозу економіці України та продовольчій безпеці світу.

Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати всі збитки, завдані внаслідок військової агресії росії. Така доказова база важлива для доведення в тому числі в міжнародних судах злочинів рф і відшкодування нею всіх втрат.

Про це йшлося під час круглого столу «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування», що відбувся в Харкові за сприяння Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Для отримання відшкодування важливо мати підтвердження збитків. Тобто, потрібні фактаж і фіксація. Зрозуміло, що зібрати таку інформацію це складно і не одразу можливо. Це потребує людського та фінансового ресурсу, але без фіксації відшкодування взагалі не може бути реалізоване», — підкреслив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, на урядовому рівні наразі затверджені фактично всі базові постанови та накази щодо методики визначення шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф. На черзі — врегулювання на рівні постанови такої ж методики для особистих селянських господарств. Після погодження вказаного документа буде покрито всю цільову аудиторію, яка може мати необхідність та потребуватиме відшкодування за отримані збитки в агросфері.

«Наступним кроком після того, як у нас є методологія, нормативна база та фіксація — це, звісно, визначення джерела покриття. Ми вже маємо підтримку на рівні ООН та інших міжнародних інституцій, щоб із різних джерел (заморожених активів рф, репараційних тощо), але однозначно забезпечити відшкодування за рахунок країни-агресора. Ці процеси, як показує практика, тривалі по часу, але нам їх треба спільно пройти. Наша держава завжди допомагатиме боротися за те, щоб підприємці отримали свої кошти через прозорий і дієвий інструмент», — наголосив Тарас Висоцький.