ЕС может запретить ввоз мяса из стран с отличающимися нормами по использованию ветпрепаратов с 2022 года

В першій декаді жовтня закупівельні ціни на молоко від промислових господарств показали найбільший приріст за весь рік у спробі підтягнутися до ринкових позначок. Але зважаючи на чудові показники зовнішньоторгівельної діяльності в попередні місяці і той факт, що значна частина молока іде саме на експорт, темпи росту закупівельних цін на сировину на цьому фоні можна впевнено назвати стриманими.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Відтак, станом на 10 жовтня середня закупівельна ціна на молоко екстра ґатунку склала 11,60 грн/кг без урахування ПДВ, що на 62 коп. вище ціни кінця вересня. Ціновий діапазон в залежності від розміру партії коливався від 10,20 до 12 грн/кг.

Таке зростання цін на молоко екстра ґатунку пояснюється його затребуваністю на фоні збільшення кількості молокопереробних підприємств з «єврономером». Для виконання контрактів підприємства потребують молока високої якості.

Вищий ґатунок зріс на +15 коп. — до 10,48 грн/кг. Ціновий коридор тримався у межах 9,50−11 грн/кг.

Перший ґатунок також підтягнувся відразу на 35 коп. — до 10,13 грн/кг. Ціна на таке молоко коливалася від 9,16 до 11 грн.

Середньозважена ціна трьох ґатунків проти показника кінця вересня піднялася на 37 коп. — до 10,73 грн/кг.

Високі ціни на молочні продукти, початок опалювального сезону та рецесія в ЄС впливають на заключення ф’ючерсних контрактів щодо поставок молочної продукції. Об'єми майбутніх контрактів та ціни на імпорт українського набілу починають просідати. До того ж ЄС починають компенсувати запаси за рахунок імпорту з країн Океанії (Австралія та Нова Зеландія), де наразі триває сезон великого молока. А враховуючи те, що Європа була основним торговим партнером для України, в короткостроковій перспективі ціни, швидше за все, вже не будуть показувати такого стрімкого росту. Однак підтримку цінам буде надати сезонне скорочення виробництва молока. Разом із тим додатковими ризик-факторами для прогнозування ситуації на молочному ринку України на найближчі тижні стали наслідки посилення російської агресії та ракетні обстріли українських міст та наслідки можливих перебоїв у електропостачання як для молочних ферм, так і для заводів і торгівельних мереж.

Пресслужба Асоціації виробників молока

Доля энергоемких ресурсов в структуре урожая 2022 г. может достичь 40%, если цены на электроэнергию и природный газ в дальнейшем не «охладятся».

Такое мнение высказал советник по стратегическому развитию президента ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса» Владимир Лапа в комментарии UBR.ua.

«Несмотря на то, что в 2020 году в среднем у отечественных сельхозпредприятий расходы непосредственно на закупку э/э и газа составляли лишь 11-12% от себестоимости продукции, общая доля энергоносителей в себестоимости достигала 30%», — отметил он.

Владимир Лапа объяснил, что по итогам 2020 года еще 20% в общей цене производства приходилось на минеральные удобрения, где цены «напрямую коррелируют со стоимостью газа», который занимает львиную долю в производстве минудобрений.

Поэтому, по словам эксперта, в 2021 году общая доля энергозатрат агрокомпаний может возрасти с 30% до 35%. Относительно невысокую оценку роста можно объяснить тем, что часть объемов энергоресурсов предприятия закупали еще до существенного увеличения их цен этой осенью.

Владимир Лапа напоминает, что согласно данным Госстата, цены на продукты в сентябре этого года оказались выше показателей прошлого сентября на 14,3%.

При этом основным фактором роста для наиболее подорожавших групп товаров — сахара (88%) и подсолнечного масла (72%) — стала конъюнктура внешних рынков. Значительно, на 61%, выросли в цене и яйца, однако здесь сыграло роль вынужденное сокращение их внутреннего выпуска в 2020 году из-за убыточности производства.

Приводя в пример эти данные Владимир Лапа поясняет, что ключевыми факторами, влияющими на изменение цены большинства продуктов в Украине, помимо энергоносителей, также являются:

— стоимость аналогичных товаров за рубежом, так как «цены в Украине фактически «привязаны» к мировым из-за значительных объемов экспорта и импорта»;

— насыщенность внутреннего рынка Украины.

Правительство завершает разработку программы поддержки украинского фермерства и закладывает в проект государственного бюджета на 2018 год объем ее финансирования на уровне не менее 1 млрд грн.

Об этом сообщил Премьер-министр Украины Владимир Гройсман во время рабочей поездки в Тернопольскую область.

«Почти 30 лет назад именно на Тернопольщине появилось первое фермерское хозяйство. И сегодня мы работаем над тем, чтобы создать качественную программу поддержки фермерства. В ближайшие недели должны выйти на финализацию решения», — отметил Гройсман.

Он отметил, что в проекте бюджета на 2018 год Правительство предложит парламенту выделить 1 млрд грн на поддержку небольших фермерских хозяйств — для того, чтобы на селе было не только выращивание, но и переработка продукта, создавались рабочие места.

Глава Правительства напомнил, что аграрный комплекс формирует 12% ВВП страны, а Украина занимает лидирующие место в мире по объемам экспорта ряда сельскохозяйственных культур, в частности подсолнечного масла, пшеницы.

«Мы заинтересованы в том, чтобы развивать наш аграрный потенциал внутри страны и в мире. Правильные технологии хозяйствования на украинской земле дадут возможность получить рекордные урожаи с беспрецедентным качеством, которого требует весь мир», — подчеркнул Владимир Гройсман.

milkua.info по материалам Аgropolit.com

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) подала пропозиції до Плану відновлення України, який розробляється в рамках роботи Національної ради з відновлення України від наслідків війни, створеної Президентом України.

Пропозиції ВАР передбачають пріоритетні ініціативи як на період війни та післявоєнний період, так і довгострокову стратегію.

У фазу війни головними проблемами визначено обмеження експорту через блокаду портів; загрози втрати частини врожаю 2021/2022 МР; збільшення в рази вартості логістики, дефіцит палива через знищення паливних складів та складну логістику; прогнозований дефіцит зерновозів та автомобілів для переміщення палива; кризу переробки, через неможливість зберегти її побічні продукти. «До прикладу, макуху, шрот — псуються швидше ніж є можливість їх експортувати, або спожити в середині країни», — пояснюють у ВАР.

Рішення ВАР — це активне лобіювання в ООН та НАТО запровадження «Блакитних конвоїв» суден, які заходитимуть в порти України з метою експорту агропродовольчої продукції, квотування пропускної здатності УЗ на різні види продукції, перерозподіл квот на користь товарів з більшою доданою вартістю та короткими термінами зберігання.

«Без збільшення долі експорту зернових та олії з 14% до 44% (довоєнна доля валютної виручки) посівна наступного року опиниться під загрозою», — відзначають у ВАР.

Акценти у пропозиціях до Плану відновлення України зроблено на проблему зрошення та розвиток тваринництва.

У свинарстві головною проблемою на сьогодні є експортна ізоляція, пов’язана з АЧС (африканська чума свиней). Рішення, які пропонуються:

встановлення ДПСС регіонів, які є вільними від АЧС,

заборона подвірного забію та обов’язкова ідентифікація тварин в господарствах населення,

задля прискорення будівництва сучасних великих переробних підприємств включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7-9%».

Як результат очікується збільшення поголів'я на 1 млн голів (до 4,5 млн голів) та зростання до 25 тис. робочих місць у галузі.

Головними проблемами скотарства названо жорсткі тарифні обмеження на експорт в Країни ЄС; руйнування потужностей в регіонах військових дій, експорт племінних нетелів, через міграцію населення та купівельну спроможність накопичення продукції переробки у переробників, низьку ефективність та неконкурентноздатність наявних потужностей до 1000голів та переробних заводів.

ВАР пропонує:

безстрокове скасування тарифних квот на імпорт в ЄС або встановлення графіку їх збільшення;

включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7- 9%»,

надання окремої квоти на першочерговий експорт нетелів та продуктів переробки, — прийняти закон про патронажні дивіденди в кооперативах для будівництва великих сучасних кооперативних заводів.

«За умови відкриття експортних ринків країн ЄС, можна очікувати інвестиції ($ 30−80 млн) на будівництво 2−3 заводів із переробки мʼяса, зростання промислового поголівʼя до 1 млн гол (+5−7 тис. робочих місць), плюс 500 млн дол. експортної виручки, а також конверсію 3 млн тонн зерна у тваринництво. Будівництво та реконструкція (відновлення пошкоджених) молочних комплексів ($ 11 млн, 10 тис. корів) із виділенням біометану», — коментують у ВАР необхідність розширення можливостей експорту для галузі скотарства.

Щодо меліорації, заходи, які пропонують запровадити у ВАР, дадуть змогу залучити 4 млрд дол. США інвестицій у галузь та здійснити енерго- та водомодернизацію меліоративних систем, будівництво нових систем, будівництво та реконструкцію насосних станцій, наблизити галузь до екологічних стандартів, а також отримати плюс 11 млн тонн додаткового валового виробництва та плюс 135 млрд грн вартість валової продукції.

uacouncil.org