Доходность молока сократилась на 14%

14-янв-2019

Украинский молочный индекс (УМИ), который показывает условную доходность производства молока профессиональными хозяйствами, по итогам 2018 г. уменьшился на 14,1%.

Об этом сообщил экономист инвестиционного центра продовольственной сельскохозяйственной организации FAO Андрей Ярмак на своей странице в Facebook.

«На 14,1% беднее стали те профессиональные производители молока Украины, которые не смогли повысить эффективность производства. В данной оценке учтены только потери от изменения цен на корма и снижение цены на молоко — именно эти два фактора мы используем для подсчета Украинский молочного индекса», — написал он.

Ярмак отметил, что УМИ в 2018 г. был выше на 13,7% чем в 2016 году и на целых 23,3% выше, чем в 2015 году, но то были действительно тяжелые годы, когда Украина потеряла практически единственный рынок сбыта, да еще и мировые цены на молоко обвалились до рекордно низких уровней

«Основная причина — это подорожание концентрированных кормов на 21,6% по отношению к 2017 году. Второй фактор — внешний — мировые цены на молочные продукты были в среднем на 5% ниже, чем в 2017 г. — сыр подешевел на 6%, молочный жир — на 8%, а белок — на 4%», — сказал он.

Ярмак прогнозирует, что в 2019 году увеличится число переработчиков — заработате первый кооперативный завод, в 2020 — таких будет уже два. Речь идет не о малом предприятии, а о игроке национального масштаба.

milkua.info

Читайте также:
Рынки кормовых добавок будет штормить в ближайшее время, уверены в Kemiex
05-окт-2021

Мировой кормовой индустрии следует быть готовым к перебоям поставок некоторых кормовых добавок из-за проблем с обеспечением электроэнергией в Китае, а также последствиями экологической политики целого ряда стран, отмечается в заявлении информационной платформы Kemiex. В Китае многие предприятия остались без электричества, поскольку власти ввели новые нормы выбросов парниковых газов в атмосферу в попытке улучшить экологию в преддверии Олимпийских игр в Пекине в 2022 году.

При этом аналитики отмечают, что в течение полугода кормовая отрасль страдает из-за роста мировых цен на фрахт. Ситуация в этой сфере, как ожидается, значительно улучшится в период до середины 2022. В скором времени многие суда, которые сегодня стоят в портах Шанхая, Нинбо и других городов, вновь возобновят работу, убеждены аналитики.

По материалам FeedNavigator

Узнать подробнее
Польша: новый всплеск очагов АЧС среди домашних свиней
29-мая-2018

За последние две недели мая ветслужба страны сообщила о четырех новых вспышках заболевания в домашних хозяйствах, где находилось в общей сложности около 800 свиней. По одному случаю зафиксировали в Мазовецком и Подляшском воеводствах и два — в Люблинском.

Вспышка в Мазовецком воеводстве произошла в хозяйстве, которое лежало на этапе прекращения производства. На ферме оставалось только 28 свиней, и выполнялись все требования биобезопасности. Одной из основных версий эпизоотического расследования стало предположение о занесении вируса посредниками, которые скупают животных, так как болезнь возникла через несколько дней после визита.

В Люблинском воеводстве ячейки были расположены в нескольких километрах друг от друга, что также наводит на мысль о возможном влиянии человеческого фактора на перенос вируса. Оба хозяйства, содержащие в сумме 676 голов, находятся в зоне с карантинными ограничениями. В такой же зоне находилась и Подляская свиноферма, где АЧС попала в стадо из 82-х животных.

Напомним, что польским хозяйствам, которые содержат свиней и находятся в зоне заражения или угрозы, установленной в связи с появлением вспышки АЧС, запрещено вывозить свиней с территории ферм в течение 40 дней. Этот срок может быть сокращен до 21-го дня, если на основе проведенных в соответствии с диагностическими инструкциями исследований проб новые признаки болезни не нашлись.

PigUA.info по материалам greenfront.su

Узнать подробнее
Минагрополитики определило проблемные моменты аграрных расписок
10-нояб-2017

При участии представителей Министерства аграрной политики и продовольствия Украины, Министерства юстиции Украины, представителей IFC, нотариусов, государственных исполнителей и компаний-партнеров состоялось заседание, на котором было проведено тестовую пошаговую процедуру принудительного исполнения аграрных расписок

Тестирование процедуры имело целью определить потенциально проблемные моменты и совместно с партнерами найти пути их решения.

«Аграрные расписки зарекомендовали себя как удобный и простой механизм финансирования. За период их внедрения подписано 154 аграрных расписок, с помощью которых аграрии получили дополнительно почти 1,08 млрд грн. Приятно отметить, что пока не было зафиксировано ни одного случая невыполнения обязательств по аграрным распискам. Однако мы должны быть готовы к различным вариантам развития событий. Поэтому важно проанализировать потенциально возможные проблемные моменты, найти пути их решения, что, в свою очередь, повысит доверие участников рынка к аграрным распискам», — прокомментировала заместитель министра аграрной политики и продовольствия Украины Елена Ковалева.

В ходе заседания участники рассмотрели и протестировали два из наиболее вероятного сценария невыполнение аграрных расписок — финансовой и товарной.

Сейчас практическое использование аграрных расписок в Украине реализуется в восьми областях, в частности, в Винницкой, Полтавской, Черкасской, Харьковской, Николаевской, Сумской, Тернопольской и Хмельницкой области. Расписками пользуются преимущественно малые и средние агропроизводители.

Пресс-служба Минагрополитики.

Узнать подробнее
Україна може стати на чолі біометанового буму в Європі, — Мінагрополітики
13-окт-2022

Впродовж останнього десятиліття Європа впевнено й активно крокує в напрямі переходу з природного на екологічне паливо, а саме — біометан. Наразі йдеться про близько 20 держав, які нарощують його виробництво в своїх країнах. Фахівці називають це біометановим бумом. Адже за 10 років кількість заводів із виробництва біометану зросла з 182-х до понад 1000.

Німеччина та Франція є лідерами в Європі за кількістю біометанових заводів. І якщо Україна перебуває лише на стадії ознайомлення та входження в нову сферу відновлювальної енергетики, то країни Європи вбачають у цій галузі перспективне майбутнє. Адже в її основі лежать два ключові «слова» — найдешевший та найдоступнійший. Наприклад, тільки за рік у Франції майже вдвічі подвоїлася кількість біометанових заводів — зі 123 до 214. Фактично щотижня в країні здається в експлуатацію новий завод.

Як показують дані, Європа пройшла некороткий шлях до розвитку виробництва біометану. Але той факт, що її темпи в бік збільшення наростають, змушує Україну переосмислити свою енергетичну політику і долучитися до біометанового буму в найкоротший термін. До того ж, для нас це вже буде коротший шлях, оскільки ми маємо європейський досвід і розуміння, що ми разом із цивілізованим світом рухаємося в правильному напрямі стрімкого розвитку альтернативної енергетики.

Що ж таке, власне, біометан та чому Україна може стати лідером із його виробництва в Європі?

Якщо простими словами, то біометан — це екологічний газ, який ми можемо отримати з відходів харчової промисловості й тваринництва. Наприклад, із силосу кукурудзи та коров'ячих кізяків. Яскраво ілюструє перевагу біометану над природним газом такий приклад: біометан, отриманий, із силосу кукурудзи з одного гектара, міститиме у 3−4 рази більше енергії, ніж рідкі біопалива. А ще біометан можна використовувати для виробництва теплової і електричної енергії, як паливо для транспорту, а також як сировину для хімічної промисловості.

У чому ж полягає можливе лідерство України?

70% нашої території припадає на сільськогосподарські землі — це найбільша площа в Європі. А значить, це найбільша кількість сировини для виробництва біометану.

Фахівці з Біоенергетичної асоціації України наголошують, що потенціал виробництва біометану в Україні становить до 10 млрд м3/рік. Водночас Україна є одним із найбільших видобувачів природного газу в Європі. Обсяги власного видобутку палива нашою країною становлять 20−21,5 млрд кубометрів на рік, а щорічний обсяг його імпорту — у середньому 9- 10 млрд кубометрів. Це нескладна математика, щоб зрозуміти, що імпортований газ ми можемо замінити біометаном. Більше того, ми можемо експортувати його до ЄС через наявні газопроводи і для цього непотрібні інвестиції в оновлення чи створення додаткової інфраструктури.

Для того, щоб запустити галузь виробництва біометану, країна вже має всю необхідну законодавчу базу, зокрема ухвалено Закон України № 1820-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану». Також днями Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), внесла зміни в кодекси газотранспортної (ГТС) і газорозподільної (ГРС) систем, у яких уточнила вимоги до біометану для подачі в газові мережі.

Нині Україна перебуває на стартовій позиції запуску виробництва біометану. До кінця 2022 року в нашій державі запрацюють перші два біометанові заводи. Один на Чернігівщині потужністю до 3 млн куб. м палива на рік, другий — на Вінниччині потужністю до 10 млн куб. м на рік. У 2023 році планують доєднатися ще п’ять виробників.

За розрахунками Біоенергетичної асоціації, до 2030 року Україна здатна повністю замістити імпортований природний газ в обсязі до 10 млрд куб м на рік і в цій частині стати енергонезалежною. На думку Сергія Кравчука, генерального директора агрохолдингу «Галс Агро», якщо кожне з агропідприємств відведе усього 5−10% землі під вирощування енергетичних культур та збирання соломи для виробництва біометану — Україна не тільки забезпечить власні потреби, але і зможе стати вагомим імпортером біометану до країн Європи. При цьому для господарств дохід з гектару ріллі зросте мінімум втричі у порівнянні з вирощуванням традиційних культур для експорту зернових.

Євросоюз уже на етапі нашого старту зацікавлений купувати український біометан, причому за ціною природного газу плюс премія за відновлюваність. Уже є домовленості у вигляді підписаного меморандуму про співпрацю між українською та нідерландською компаніями.

Цікаво, що фахівці нафтогазової компанії Shell стверджують, що наразі в ЄС реалізуються лише 2% потенціалу, а в інших регіонах — 0,5%. Загальний же потенціал виробництва біометану Shell спрогнозувала в 1,15 трлн куб м на рік.

Тобто та кількість вже діючих біометанових заводів у Європі насправді є лише початком для розвитку великої альтернативної енергетики, на чолі якої може бути Україна.

Інформація для компаній, які планують експортувати біометан

Для експорту біометану українські компанії мають пройти міжнародну сертифікацію ISCC

Для того, щоб українські компанії змогли експортувати біометан, вони мають пройти міжнародну сертифікацію сталого розвитку та викидів парникових газів — ISCC.

Ознайомитися із поняттям ISCC можна за посиланням ISCC EU 201 System Basics (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут (.pdf, 1.01 Мб).

Прочитати про вимоги щодо простежуваності (враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів) можна тут: ISCC EU 203 Traceability and Chain of Custody (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.21 Мб)

А також дізнатися про вимоги щодо викидів парникових газів, враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів, тут: ISCC EU 205 Greenhouse Gas Emissions (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.76 Мб)

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок