Антибиотикорезистентность в мире

Овочі, які б мали з настанням осені дешевшати, вперше за історію продавців продовжують набирати в ціні.

Національний банк України прогнозує інфляцію до кінця року на понад 30%. Це означає, що все, що ми звикли купувати в магазинах здорожчає в середньому на третину, йдеться в ТСН.

На продуктових ринках про інфляцію говорять усі — і покупці, і продавці, бо що ціни б'ють по кишені, то бачать усі. Раніше на овочі-фрукти вистачало і двохсот гривень, сьогодні і півтисячі мало.

Найскладніший період вже позаду, кажуть у Міністерстві економіки. «Липень і серпень — інфляція уповільнюється. Відповідно ця хороша новина і для підприємств і для споживачів. Оскільки ціни стабілізуються і життя економічне потроху приходить до норми», — переконує перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін.

Кілька чинників, які включає в себе продуктова інфляція? Перший — обмінний курс. «На імпортні товари найбільше впливає курс долара. Коли Національний банк України зробив кероване послаблення курсу гривні по відношенню до долара, то там був навіть, ну таке дослідження, Національного банку, що на 25% от падіння курсу гривні до долара, воно вплине на інфляцію, десь на рівні 2−3 відсотки. В середньому на рік», — доповнює доктор економічних наук Василь Фурман.

Одночасно із курсом гривні до долара, зросла, приміром, і вартість бананів. «Якщо вони минулого року коштували в межах 50 гривень за кілограм, то сьогодні 70 і ми можемо визначити, що якраз безпосередньо наскільки обезцінилась гривня — так і подорожчали імпортні продукти», — каже голова асоціації українських банків Андрій Дубас.

Продукти, які вирощують в Україні, теж дорожчають, але не через стрибки долара. Українська націнка включає — вартість палива, яке використовують для доставки, та вартість мінеральних добрив. Борошно, яке коштувало минулоріч 18 гривень, а сьогодні продають по 25 за кілограм. Або цукор, який з 28 гривень зріс до 36. «І цукор, і борошно — це товари, які виробляються в Україні, в них є складова подорожчання і впливу, оскільки транспорт, витрати на логістику, подорожчання палива, вплинули на це, але не настільки, як безпосередньо імпортні товари», — додає Андрій Дубас.

Є і окремі випадки — всім відома соледарська «Артемсіль» через бойові дії зникла з полиць, а турецька значно дорожча. Або соняшникова олія, яка загалом дорожчає вже кілька років і це загальносвітова тенденція. Інша аномалія, яку спостерігають на ринках та у рітейлі — це несезонні коливання цін. Деякі овочі навіть попри початок осені продовжують дорожчати, каже Олег, який багато років продає перець та баклажани з Одещини. «Цей перець два роки тому коштував 14−15 гривень. А восени дешевшав до 10−12-ти. А зараз піднімається і піднімається», — каже продавець Вадим.

Окрім цін на пальне та курсу долара, на здорожчання продуктового кошика добряче вплинула паніка, кажуть економісти. Порожні полиці магазинів навесні — це був суто людський фактор. Але у Мініекономіки прогнозують, для паніки приводів вже не буде. «Тобто ми з вами уже відчули це подорожчання, відповідно подальших значних стрибків цін ми не прогнозуємо», — кажуть в міністерстві.

milkua.info

Самая крупная вспышка АЧС в истории Нигерии, первый случай в хозяйстве на Западе Польши и борьба за статус свободной от заболевания страны в Эстонии. Об этом и больше в итогах по распространению АЧС в мире за июнь 2020-го года.

По информации Всемирной организации здравоохранения животных (МЭБ) за прошлый месяц о вспышках африканской чумы свиней сообщали ветеринарные службы: Польши (742), Венгрии (322), Румынии (109), Филиппин (22), Южной Кореи (20), Латвии (19), России (7), Китая (2), Украины (1), Мьянмы (1), Болгарии (1). Кроме того, в Японии продолжают фиксировать вспышки классической чумы свиней (90 очагов).

Так, в Украине 4 июня зафиксировали новый случай заболевания в приусадебном хозяйстве в с. Раславка Кременецкого района Тернопольской области. Кроме того, по данным Госпродпотребслужбы, в ходе мониторинга ситуации по распространению возбудителя АЧС через стихийные рынки, было получено 8 положительных результатов из 3,5 тыс. отобранных образцов (в Закарпатской области — 2, Одесской — 4 и Харьковской — 2).

Впервые АЧС зафиксировали в приусадебном хозяйстве на Западе Польши. Болезнь обнаружили на хуторе вблизи с. Ратовице в Великопольском воеводстве, где удерживали 17 свиней. Это уже четвертый случай вспышки АЧС среди домашних свиней в 2020 году.

В Нигерии между тем зафиксировали крупнейшую в стране вспышку африканской чумы. От заболевания пострадал крупнейший свиноводческий кооператив Нигерии, который является основным источником дохода для почти 3000 фермеров и ключевым поставщиком свиноводческой продукции в регионе. В ходе ликвидации пришлось уничтожить почти 300 тыс. голов свиней.

Из хороших новостей — положительные результаты демонстрируют последние клинические испытания китайской вакцины против АЧС. Китайская академия сельскохозяйственных наук (CAAS) поделилась результатами испытания, проведенного в 3-х нуклеусах в провинции Хэйлунцзян, провинции Хэнань и Синьцзян-Уйгурском автономном округе. Провакцинировали около 3000 свиней. Пока вакцинированные поросята не демонстрируют побочных эффектов. Ученые не обнаружили патологических изменений или очевидных различий между вакцинированной и контрольной группами. Однако, исследования на клиническую эффективность препарата все еще продолжаются.

Всемирная организация здравоохранения животных (МЭБ) объявила Эстонию страной, свободной от АЧС у домашних свиней. Теперь страна подала заявку на получение такого же статуса по АЧС среди диких кабанов. Такое «признание» даст возможность снять все существующие торговые ограничения в отношении живых свиней и свинины, введенные в результате распространения болезни. Последний случай среди домашних свиней в Эстонии зафиксировали в сентябре 2017-го года, тогда как последний случай среди кабанов подтвердили в феврале 2019-го.

На итальянском острове Сардиния также не наблюдали случаев АЧС в течение 14 месяцев. При дальнейшей положительной тенденции, регион сможет получить статус свободного от болезни.

pigua.info

Правительственные программы поддержки развития аграрного сектора Украины направлены на диверсификацию и активизацию сельскохозяйственной деятельности, в том числе за счет максимального расширения круга получателей поддержки.

Общая и согласованная работа Министерства, областной, районной власти, органов местного самоуправления и профильных ассоциаций является важным условием внедрения новой аграрной политики в обеспечении эффективной реализации инструментов государственной поддержки сельхозпроизводителей.

Об этом заявила заместитель Министра аграрной политики и продовольствия Украины Елена Ковалева во время круглого стола «Государственная поддержка сельского хозяйства: потребности малых и средних производителей и рекомендации по государственной политики» 19 апреля, в г. Винница.

«Все финансовые инструменты и механизмы правительственных программ поддержки на 2018 год разработана в с целью охвата более широкого круга сельхозпроизводителей. Воспользовавшись поддержкой аграрии смогут сделать шаг в развитии их бизнеса, увеличении прибыльности продукции путем формирования цепей добавленной стоимости», — отметила Елена Ковалева.

Очередной круглый стол состоялся в рамках разъяснительной кампании Минагрополитики в регионах по программам поддержки аграриев на 2018 год с правительства. В мероприятии приняли участие представители Минагрополитики, Госпродпотребслужбы, Винницкой областной государственной администрации, руководители сельскохозяйственных предприятий и фермерских хозяйств, представители органов местного самоуправления, общественность.

Подробнее о государственных программах поддержки агропромышленного комплекса на 2018 год по ссылке.

minagro

Експерти аналітичного центру Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) «Розумна країна» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО проаналізували можливості ліцензування експорту сільськогосподарських товарів.

Питання ліцензування експорту у 2022 році регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424, якою затверджено зокрема:

— обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 1;

— перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно із додатком 5.

Різниця між цими додатками полягає в тому, що додатком 1 обмежуються обсяги вивезення товарів, відповідно після вичерпання обсягів видача ліцензій припиняється, натомість додатком 5 передбачено ліцензування експорту без обмеження обсягів вивезення відповідних товарів.

Так, згідно з додатком 5 до цієї постанови ліцензуванню підлягає експорт таких сільськогосподарських товарів (без обмеження обсягу їх вивезення):

• Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
• М’ясо курей свійських;
• Яйця курей свійських;
• Велика рогата худоба, жива;
• М’ясо великої рогатої худоби, морожене;
• М’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’ясо великої рогатої худоби;
• Просо;
• Цукор.

Крім того, згідно з додатком 1 до цієї постанови шляхом встановлення нульової квоти на експорт жита, вівса та гречки, солі (фактично заборонено експорт).

Інших обмежень щодо експорту сільськогосподарської продукції наразі немає.

Видача ліцензій на експорт товарів

Порядок одержання ліцензії на експорт товарів регулюється Положенням про порядок ліцензування експорту товарів, який затверджений наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991 (далі — Положення)

Для одержання ліцензії заявником — суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності подаються до Мінекономіки в електронному вигляді (на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг або на електронну пошту: meconomy@me.gov.ua) відповідно до пункту 2 Положення, подаються такі документи:

• Заявка на видачу ліцензії на експорт за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 09.09.2009 N 991;
• Лист-звернення щодо оформлення ліцензії з гарантією сплати державного збору за її оформлення. Окремо зазначимо, що Урядом України встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні збір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів не справляється (Постанова КМУ від 10 березня 2022 р. № 241);
• Копія зовнішньоекономічного договору (контракту), усі додатки та специфікації до нього, засвідчені в установленому законодавством порядку;
• Експертний висновок (оригінал) з визначенням країни походження та коду товару відповідно до УКТЗЕД, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою;
• Інші документи, вимоги щодо подання яких встановлені законодавством України.

Форму заявки та інструкцію щодо її заповнення можна переглянути за посиланням: zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0939−09#Text

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути прийнято в разі:

• Невідповідності поданих документів законодавству України;
• Вичерпання встановленої квоти на відповідні товари;
• Застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності або його іноземного контрагента спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
• Дій суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призводять до порушення взятих Україною міжнародних зобов'язань;
• Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює свою діяльність на умовах, які можуть спричинити ухвалення компетентними органами країни-імпортера антидемпінгових та інших захисних заходів до експорту продукції походженням з України;
• Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або його іноземним контрагентом законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

uacouncil.org